Рішення

від 19.09.2024 по справі 403/4/22

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/4/22 провадження № 2/403/80/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гончаренко В.О. звернувся до суду із позовною заявою доУстинівської селищної ради про визначення позивачу додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини у виді земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6.2127 га, кадастровий номер: 3525885600:02:000:0212, яка відкрилась внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 гр-нки ОСОБА_2 , та яку остання на випадок своєї смерті заповідала позивачу згідно заповіту, посвідченого 11 листопада 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1027. Позовна вимога обгрунтована тим, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки вона проживала в іншому, ніж спадкодавець, населеному пункті; не була близьким родичем померлої ОСОБА_2 та не знала про її насильницьку смерть внаслідок вчиненого стосовно неї злочину. Про смерть спадкодавця позивач дізналась від керівництва ПП Агрофірма «Криничуватська» у листопаді 2021 року після повернення у зв?язку зі смертю боржника ОСОБА_2 перерахованих на погашення її боргу грошових коштів, утриманих з орендної плати спадкодавця. За вказаних обставин позивач звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак постановою нотаріуса від 09 грудня 2021 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв?язку з ненаданням документів про її прийняття. Крім того, позивач не знала про складений на її користь заповіт. Вважаючи, що неможливість своєчасного звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини була обумовлена одночасним існуванням декількох поважних та об?єктивних причин, представник позивача прохає суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті гр-нки ОСОБА_2 терміном в три місяці.

В судове засідання по розгляду прави по суті позивач та її представник не з?явились. Будучи належно повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с.124), позивач ОСОБА_1 згідно поданої до суду письмової заяви прохала суд провести розгляд цивільної справи за її відсутності та задоволити позовні вимоги. Додатково зазначила про свою необізнаність про наявність заповіту (а.с.144-145).

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача Устинівської селищної ради Кіровоградської області не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.123). Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути справу без його участі та зазначив про визнання позовних вимог в повному обсязі (а.с.143).

З огляду на неявку в судове засідання сторін, як учасників справи, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без їх участі.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25 червня 2024 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с.61-62).

Ухвалою суду від 25 липня 2024 року витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіної І.Г. копію спадкової справи на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .. Одночасно судом оголошено перерву в підготовчому засіданні у зв`язку з витребуванням письмового доказу (а.с.78-79).

Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року згідно положень п.3 ч.1 ст.200 ЦПК України закрито підготовче провадження та призначено судове засідання по розгляду справи по суті (а.с.118).

Безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області у віці 44 років померла гр-нка ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно довідки №414, виданої 02 грудня 2021 року виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, гр-нка ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з нею був зареєстрований ОСОБА_3 (не родич) (а.с.11).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 жовтня 2013 року (індексний номер: 10558498), ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2127 га, кадастровий номер: 3525885600:02:000:0212, розташована на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Державна реєстрація права власності була проведена 02 серпня 2013 року, номер запису про право власності: 2080109 (а.с.12).

За життя гр-нкою ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений 11 листопада 2013 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С.О. та зареєстрований в реєстрі за №1027, за яким ОСОБА_2 заповідала належну їй на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10558498 земельну ділянку площею 6,2127 га, кадастровий номер 3525885600:02:000:0212 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №67694141, виданої 09 грудня 2021 року приватним нотаріусом Саяпіною І.Г. вказаний заповіт ОСОБА_2 внесений до Спадкового реєстру за №55289334 та є чинним (а.с.138).

09 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіної І.Г. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що залишилась після смерті ОСОБА_2 (а.с.129).

Постановою приватного нотаріуса Саяпіної І.Г. від 09 грудня 2021 року за вих.№409/02-31 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті гр-нки ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2127 га, кадастровий номер: 3525885600:02:000:0212 у зв?язку з ненаданням позивачем доказів прийняття нею спадщини (а.с.14).

Зі змісту витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі судом встановлено, що спадкова справа після смерті гр-нки ОСОБА_2 , як спадкодавця, була заведена 09 грудня 2021 року приватним нотаріусом Саяпіною І.Г., номер у Спадковому реєстрі: 68812053, номер у нотаріуса: 82/2021, що відповідає даті звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с.137 зворот).

Інформація про інші заповіти, спадкові договори та видані свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.138).

Відомостей про звернення інших спадкоємців померлої ОСОБА_2 протягом встановленогост.1270 ЦК Українистроку із заявами про прийняття спадщини після її смерті та (або) відмову від її прийняття матеріали спадкової справи не містять (а.с.129-139).

Згідно платіжного доручення №4649 від 05 серпня 2021 року платіж на суму 1087,55 грн., перерахований Агрофірмою «Криничуватська» на рахунок органу виконавчої служби під час примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості, повернутий платнику у зв`язку зі смертю останньої (а.с.18).

Суд не приймає до уваги як докази на підтвердження викладених в позовній заяві обставин поважності причин пропуску позивачем 6-місячного строку для прийняття спадщини, додані до позовної заяви роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с.21, 22, 23-25), оскільки вони, по-перше, містять знеособлену інформацію про осіб, стосовно яких вони ухвалені (Особа 1, Особа 2), що унеможливлює їх ідентифікацію відповідно як спадкодавця ОСОБА_2 та гр-на ОСОБА_5 , внаслідок дій якого настала смерть останньої, про що безпосередньо зазначено у позовній заяві; по-друге, обставини, за яких настала смерть спадкодавця не входять до предмета доказування у даній справі.

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним позивачем та її представником, як учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3ст.1272 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про захист свого права на спадкування шляхом визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ч.1ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.ч.1, 2ст.1269 ЦК України).

За загальним правилом, передбаченим ч.1ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, згідно положень ч.2 ст.1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Аналогічні за змістом норми щодо строків прийняття спадщини містяться також і в п.п.3.13, 3.20 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2ст.1220 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч.1, 3ст.1272 ЦК України).

За змістом ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень п.24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається із повідомленої позивачем в заяві від 18 вересня 2024 року обставини та досліджених судом доказів, протягом визначеного законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який закінчився 03 листопада 2020 року, позивач ОСОБА_1 не володіла інформацією про складення нею, як спадкодавцем, на її користь заповіту.

Отже, необізнаність позивача про наявність заповіту обумовила невчинення нею активних дій, спрямованих на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ..

При цьому судом також враховується, що згідно зі ст.63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з підпунктами 2.1, 2.2 пункту 2 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5(з наступними змінами, далі - Порядок), спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім іншого, на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (підпункт 3.2 пункту 3 Глави 10 Розділу ІІ Порядку).

Разом з тим, сама лише наявність чинного на час відкриття спадщини заповіту від 11 листопада 2013 року, за відсутності звернення до нотаріуса в межах шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_2 будь-кого із її спадкоємців, в тому числі і за законом, виключала можливість вжиття нотаріусом заходів з повідомлення позивача ОСОБА_1 про її право на спадкування, оскільки спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 була заведена приватним нотаріусом 09 грудня 2021 року саме на підставі заяви позивача, як такої, що подана вперше.

Отже, обставина незнання ОСОБА_1 про наявність складеного на її імя заповіту та відсутність передбачених законом підстав для вжиття нотаріусом заходів з повідомлення позивача про відкриття спадщини, створили для неї, як спадкоємця, обєктивні труднощі для вчинення дій, пов`язаних із поданням до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини відповідної заяви про її прийняття до закінчення визначеного законом строку.

Будь-яких доказів на спростування даного висновку суду відповідачем Устинівською селищною радою під час судового провадження у справі надано не було.

Крім того, надаючи мотивовану оцінку обставинам справи, судом враховується свобода заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права, що передбачає необхідність поваги до волі заповідача та обовязковість її виконання після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Призначення спадкоємця є правом заповідача, визначеним ч.1 ст.1235 ЦК України.

Отже, склавши 11 листопада 2013 року на користь позивача ОСОБА_1 заповіт та не змінивши і не скасувавши його до моменту своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкодавець ОСОБА_2 чітко висловила свою волю щодо розпорядження належним їй майном, в тому числі і земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2127 га., а тому зазначені положення заповіту підлягають обовязковій реалізації в інтересах позивача по справі. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладені в постановах Верховного суду.

Про свободу заповіту та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у разі доведеності факту необізнаності особи з існуванням заповіту неодноразово зазначалось у постановах Верховного Суду (від 26 липня 2021 року у справі №405/7058/19, від 08 червня 2023 року у справі №585/2163/22, від 17 січня 2024 року у справі №357/10080/22), що свідчить про сталість судової практики з цього питання.

З огляду на викладене, при вирішенні питання поважності причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, судом враховується необхідність дотримання принципу «пропорційності», згідно якого втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розвязання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети (правова позиція, висловлена Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17-ц).

Отже, враховуючи принцип пропорційності між застосованим державою заходом у виді відмови позивачу, як спадкоємцю за заповітом, у видачі свідоцтва про право на спадщину у звязку з пропуском нею строку для подання заяви про її прийняття та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспектіст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк, достатній для прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_2 ..

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, зокрема, щодо необізнаності позивача про наявність складеного на її користь заповіту та не спростування цієї обставини під час судового провадження; враховуючи: свободу заповіту як фундаментальнийпринцип спадкового права та зміст волевиявлення спадкодавця ОСОБА_2 , сформульованого у складеному нею за життя заповіті від 11 листопада 2013 року; необхідність дотримання принципу пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспектіст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приходить до висновку, що позивач пропустила строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, яка обєктивно та істотно перешкоджала реалізації нею свого права на прийняття спадщини після смерті гр-нки ОСОБА_2 , а тому позов в частині визначення позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини підлягає до задоволення.

При цьомуінші наведеніпозивачем обставини(проживанняв іншому, ніж спадкодавець, населеному пункті; відсутність родинних звязків з померлою ОСОБА_2 та не знання про її смерть) не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску нею строку для прийняття спадщини з огляду на те, що вони не мають характеру непереборних та таких, які обєктивно перешкоджали позивачу вчинити дії, спрямовані на прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Позовна вимога ОСОБА_1 про визначення судом додаткового строку терміном три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Основним критерієм при визначенні судом тривалості додаткового строку для прийняття спадщини, виходячи зі змісту ч.3ст.1272 ЦК України, є достатність такого строку для реалізації спадкоємцем свого обов`язку звернутись до нотаріуса з відповідною заявою.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність належного обгрунтування позивачем та її представником у поданій до суду позовній заяві та під час судового розгляду справи наявності обставин, які зумовлюють визначення ними додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю саме в три місяці, а також не надання жодних доказів на підтвердження їх існування, суд приходить до висновку про визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю два місяці, що, на думку суду буде достатнім для реалізації позивачем, як спадкоємцем за заповітом, права на спадкування після смерті гр-нки ОСОБА_2 ..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК Українисудові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК Українидо основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі зміступоданої позивачем ОСОБА_1 до судузаяви вбачаєтьсявідсутність унеї наміру стягувати з відповідача Устинівської селищної ради Кіровоградської області судові витрати у виді сплаченого нею судового збору (а.с.1, 146).

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно дост.141 ЦПК Українив частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, що становить 908 грн. 00 коп..

Інші судові витрати, повязані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Христофорівка Криворізького району Дніпропетровської області Україна, в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. В іншій частині позовних вимог відмовити. Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору в сумі 908 грн. 00 коп., відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Устинівська селищна рада Кіровоградської області, адреса місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 с-ще Устинівка Кропивницький район Кіровоградська область, поштовий індекс 28600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364549.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повне рішення суду складено 27 вересня 2024 року.

Суддя С.Ю.Атаманова