Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа№ 711/2931/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
заочне
05 вересня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Позарецької С.М.,
при секретарі Буйновській А.П.,
за участю представника
позивача адвоката Литвин О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі відділення «Черкаське регіональне управління» про визнання боргових зобов`язань спільною сумісною власністю подружжя та їх поділ, стягнення грошових коштів,-
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про визнання боргових зобов`язань спільною сумісною власністю подружжя та їх поділ, стягнення грошових коштів.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.09.2011, який розірвано рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.10.2023. Вказане рішення суду набрало законної сили 06.11.2023.
Крім того, заочним рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.02.2024 частково задоволено позов ОСОБА_2 до нього про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна подружжя. Так, визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1кв.м., житловою площею 18,2кв.м. У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 . ОСОБА_1 право власності по 1/2частині квартири за вказана вище адресою. Під час розгляду справи судом встановлено, що зазначена квартира, відповідно до ст.60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу. Водночас, на його думку, при зверненні до суду із позовною заявою, ОСОБА_2 приховала від суду наявність у колишнього подружжя боргових зобов`язань, які були взяті подружжям для будівництва спірної квартири по АДРЕСА_2 , та які теж є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягають поділу.
Так, 20.08.2014 між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та ним укладено договір №11 купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, за умовами якого, продавець зобов`язався передати у власність покупця майнові права, що належать продавцю, на квартиру АДРЕСА_3 . Вартість майнових прав на квартиру становила 407400грн. (п.4.1. договору).
До того ж, 22.10.2014 між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (кредитор), з однієї сторони, та сім`єю, яку у правовідносинах, що виникли відповідно до цього договору, представляв він (позичальник), укладено кредитний договір №6, за умовами якого кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти відповідно до розрахунку розміру кредиту з визначенням власних внесків позичальника та суми коштів на страхування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 300014грн. з бюджету м.Черкаси, враховуючи склад сім`ї позичальника: чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Кредит надано позичальнику на будівництво житла 1кімнатної квартири АДРЕСА_4 , згідно з договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно №11 від 20.08.2014, укладеним між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та позичальником.
Пунктом 3.1. кредитного договору визначено, що з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливої неустойки (штрафів та пені), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором кредитор укладає з позичальником не пізніше дня перерахування коштів кредиту (їх частини) на особистий рахунок відчужувача, іпотечний договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку майнові права на житло за вартістю згідно із договором про придбання житла, але не менше за вартість встановлену експертною оцінкою, з обов`язковою реєстрацією обтяження предмета іпотеки іпотекою.
Після отримання свідоцтва про право власності на житло, на фінансування будівництва (реконструкцію) якого були спрямовані кошти кредиту згідно із цим договором, та звіту про оцінку нерухомого майна (акт оцінки майна) щодо такого житла сторони зобов`язані у термін, визначений у підпункті4.2.11 цього договору, укласти іпотечний договір, за яким предметом іпотеки стає безпосередньо збудоване з використанням коштів кредиту житло, з обов`язковою реєстрацією обтяження предмета іпотеки іпотекою.
Заявою від 22.10.2014 відповідач, перебуваючи на дату підписання заяви із позивачем у зареєстрованому шлюбі, надала згоду своєму чоловікові, тобто йому, на укладення кредитного договору від 22.10.2014 з Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи«Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», та підтвердила, що не має жодних заперечень щодо його положень.
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2020 за ним зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно з додатком №11 від 20.08.2014, укладеним між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та ним; акту приймання-передачі об`єкту нерухомості б/н від 10.09.2020 між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та ним.; повідомлення ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» №100 від 07.09.2020.
На виконання вимог пункту3.1. кредитного договору від 22.10.2014, після реєстрації права власності на квартиру, яка була збудована за кредитні кошти, 18.12.2020 між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ним укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу АлєксєєвоюІ.Ю., за умовами якого, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_5 . Вказаний іпотечний договір укладено за згодою дружини іпотекодавця ОСОБА_2 , про що вказано у договорі.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №237749465 та №237751748 від 18.12.2020, державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори ПочинокЮ.В. внесено запис про іпотеку, на підставі договору іпотеки від 18.12.2020 та про заборону (обтяження) на нерухоме майно. У розділі «Додаткові відомості про іпотеку» вказано, що у зв`язку із введенням об`єкту в експлуатацію та з проведенням технічної інвентаризації багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 номер квартири був46, а став51.
Згідно із Актом звірки взаємних розрахунків від 22.02.2024, станом на 31.12.2023, залишок непогашеної заборгованості за кредитним договором №6 від 22.10.2014 становить 207850грн.
Відповідно до відповіді Відділення «Черкаське регіональне управління» Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» №102/01-13 від 04.04.2024 на адвокатський запит, станом на 01.04.2024, залишок кредитної заборгованості за кредитним договором №6 від 22.10.2014, становить 205300грн.
Враховуючи наведене, оскільки ним, під час перебування у шлюбі з відповідачем було укладено кредитний договір для придбання майнових прав на нерухоме майно, яке вже визнане рішенням суду спільною сумісною власністю подружжя та здійснено його розподіл, зазначений договір було укладено в інтересах сім`ї та за згодою його колишньої дружини.
Як зазначено, на час пред`явлення позову, з урахуванням проведення часткової сплати сум за кредитним договором №6, укладеним 22.10.2014 між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (кредитор), з однієї сторони, та сім`єю, яку у правовідносинах, що виникли відповідно до цього договору, представляв він (позичальник), подружжям у солідарному порядку не виконано повернення кредитних коштів, тому наявний кредитний борг перед позичальником, розмір якого станом на 01.04.2024, становить 205300грн.
За таких обставин, боргові зобов`язання за кредитним договором №6, укладеним 22.10.2014 між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи«Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (кредитор), з однієї сторони, та сім`єю, яку у правовідносинах, що виникли відповідно до цього договору представляв він (позичальник), також є спільною сумісною власністю подружжя сторін та підлягають розподілу між ними у рівних частках.
Позивач також вказує, що після набрання 06.12.2023 законної сили рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.11.2023 про розірвання шлюбу між сторонами, ним було сплачено 12.12.2023 на погашення кредиту 2550грн. та за супровід кредитного договору 1288грн. 22коп.; 13.03.2024 на погашення кредиту 2550грн. та за супровід кредитного договору 1453грн. 44коп. Крім того, на виконання умов пунктів3.2, 3.3, 4.2.2 кредитного договору, він сплатив страховий платіж за договором страхування №001-0219061/08НВ від 30.11.2023 у розмірі 600грн. 10коп., та за договором страхування №211-004744 від 19.12.2023 сплачено 827грн. Всього сума сплачених ним коштів становить 9268грн. 76коп.
Враховуючи наведене, оскільки ним після розірвання шлюбу у грудні 2023- березні 2024років, за кошти, які є його особистою власністю, на виконання зобов`язань, що є спільною сумісною власністю подружжя та виникли з кредитного договору, було сплачено 9268грн. 76коп, тому він має право на стягнення із відповідача 1/2частини цих коштів у порядку регресу, а саме 4634грн. 38коп.
Таким чином, позивач просить суд:
-визнати об`єктом права спільної сумісної власності його та відповідача грошові зобов`язання за кредитним договором №6 від 22.10.2014, укладеним між Черкаськими регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ним;
-провести поділ спільного майна подружжя, шляхом розподілу між ним та відповідачем у рівних частках, по 1/2частці грошових зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, укладеним між Черкаськими регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ним, розмір яких, станом на 01.04.2024, становить 205300грн.
-стягнути з відповідача на його користь 4634грн. 38коп., сплачених ним особистих коштів на виконання спільних грошових зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, укладеним між Черкаськими регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ним;
-стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати зі сплати судового збору та за надання правничої допомоги.
Ухвалою суду від 13.05.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державну спеціалізовану фінансову установу «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Відділення «Черкаське регіональне управління». Крім того, сторонам та третій особі визначено строк для подачі заяв по справі.
Відповідачем відзив на позов подано не було.
23.05.2024 представником третьої особи Державної спеціалізованої фінансової установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» за довіреністю ОсадчукомР.М. подано письмові пояснення у справі. Як зазначено, відповідно до кредитного договору №6 від 22.10.2014, укладеного між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Кредитор) та сім`єю, яку у правовідносинах, що виникають відповідно до цього договору, представляє ОСОБА_1 (Позичальник), Черкаським регіональним управлінням (за рахунок коштів місцевого бюджету м.Черкаси) на умовах Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 №584 позичальнику надано кредит у сумі 300014грн. 00коп. з кінцевим терміном повернення 30років з дати укладання кредитного договору. Враховуючи склад сім`ї позичальника (чоловік- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) кредит надано на будівництво квартири АДРЕСА_3 . Після введення будинку в експлуатацію та проведення технічної інвентаризації по АДРЕСА_2 змінився номер квартири та площа. Було укладено додатковий договір №3 від 03.02.2020 до кредитного договору від 22.10.2014 №6, яким було встановлено зміни щодо номеру та площі квартири, а саме новий номер квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 55,10кв.м. За умовами кредитного договору позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути кредит. На момент укладання кредитного договору у позичальника була неповнолітня дитина, саме тому відповідно до п.30 Положення позичальник був звільнений від сплати відсотків за користування кредитом. Позичальник зобов`язався повернути кредит відповідно до кредитного договору та розрахунку погашення кредиту (додаток №2 до кредитного договору). За Кредитним договором, станом на 21.05.2024: простроченої заборгованості у позичальника (у тому числі з погашення кредиту та плати за супровід кредитного договору (управління кредитними коштами)) немає; у рахунок погашення тіла кредиту сплачено- 94714грн., залишок з погашення тіла кредиту складає- 205300грн. До того ж, вказано, що на виконання вимог п.3.1. кредитного договору, після реєстрації права власності на квартиру, яка була збудована за кредитні кошти, 18.12.2020 між Черкаським регіональним управлінням та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу АлєксєєвоюІ.Ю. Вказаний іпотечний договір укладено за згодою дружини іпотекодавця ОСОБА_2 , про що вказано у договорі. Також, звертає увагу на те, що у січні 2024 року було завершено процедуру реорганізації Черкаського регіонального управління (код ЄДРПОУ 25673668), шляхом приєднання до Держмолодьжитла (код ЄДРПОУ 20033504), і Держмолодьжитло є правонаступником майна, прав та обов`язків Черкаського регіонального управління, підтвердженням чого є наказ Мінрегіону від 10.11.2022 №207 «Про деякі питання Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (пункти3, 4) та відповідні відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
29.05.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат ЛитвинО.П. підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити у повному обсязі на підставі викладеного у позовній заяві обгрунтування та з урахуванням доданих до неї доказів. Крім того, зазначила, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано на підставі рішенням суду. Крім того, за рішенням суду поділена квартира, яку сторони разом придбали, але відповідач не вказала, що сторони мають боргові зобов`язання за кредитним договором щодо придбання квартири. Кредитний договір укладався в інтересах сім`ї, тому боргові зобов`язання є спільною сумісною власністю сторін. До того ж, після розірвання між сторонами шлюбу, позивач за рахунок своїх особистих коштів сплатив кредитний платіж, 1/2частину якого, тобто 4634грн. 38коп. слід стягнути з відповідача на користь позивача. Також просила стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правничу допомогу адвокати. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Литвин О.П. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви та подані докази. Крім того, зазначила, що позивачем понесені судові витрати (судовий збір 2099грн. 34коп. та витрати на правничу допомогу адвоката 6000грн. 00коп. 1500грн. 00коп. за участь в одному судовому засіданні адвоката - вказані у позовній заяві, як орієнтовний розмір понесених судових витрат) і докази про витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги будуть подані, відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п.3 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Крім того,виклик відповідачау судовезасідання здійснювавсяшляхом розміщенняоголошення наофіційному веб-порталісудової владиУкраїни,враховуючи відсутністьінформації промісце реєстрації,проживання таперебування відповідача,а тому,суд вважає,що з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст.8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
У судове засідання представник третьої особи - Державної спеціалізованої фінансова установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі відділення «Черкаське регіональне управління» не з`явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст.280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, яка повідомлялася у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, а представник позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.
Враховуючи думку представника позивача та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.09.2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Відділ державної реєстрації актів цивільного стан м.Черкаси Черкаського міського управління юстиції, про що зроблений актовий запис №1352.
За час перебування у цьому шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час розгляду справи також встановлено, що 20.08.2014 між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та ОСОБА_1 укладено договір №11 купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, за умовами якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майнові права, що належать продавцеві, на квартиру АДРЕСА_7 . Вартість майнових прав на квартиру складає 407400грн., виходячи з вартості майнових прав у перерахунку на 1кв.м. 7500грн. 00коп. (п.1.1, 4.1. договору).
22.10.2014 між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (кредитор), з однієї сторони, та сім`єю, яку у правовідносинах, що виникають відповідно до цього договору, представляє ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №6, на умовах Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 №584, за умовами якого кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти відповідно до розрахунку розміру кредиту з визначенням власних внесків позичальника та суми коштів на страхування, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 300014грн. з бюджету м.Черкаси із кінцевим терміном повернення 30 років з дати укладання кредитного договору, враховуючи склад сім`ї позичальника: чоловік- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дружина- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дитина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Кредит надається позичальнику на наступні цілі: на будівництво житла 1кімнатної квартири АДРЕСА_4 , згідно з договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно №11 від 20.08.2014, укладеним між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та позичальником.
Пунктом 3.1. кредитного договору визначено, що з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливої неустойки (штрафів та пені), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором кредитор укладає з позичальником не пізніше дня перерахування коштів кредиту (їх частини) на особистий рахунок відчужувача, іпотечний договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку майнові права на житло за вартістю згідно із договором про придбання житла, але не менше за вартість встановлену експертною оцінкою, з обов`язковою реєстрацією обтяження предмета іпотеки іпотекою. Після отримання свідоцтва про право власності на житло, на фінансування будівництва (реконструкцію) якого були спрямовані кошти кредиту згідно із цим договором, та звіту про оцінку нерухомого майна (акт оцінки майна) щодо такого житла сторони зобов`язані у термін, визначений у підпункті4.2.11 цього договору, укласти іпотечний договір, за яким предметом іпотеки стає безпосередньо збудоване з використанням коштів кредиту житло, з обов`язковою реєстрацією обтяження предмета іпотеки іпотекою.
Як вбачається із заяви ОСОБА_2 від 22.10.2014, перебуваючи на дату підписання цієї заяви із позивачем у зареєстрованому шлюбі, вона надала своєму чоловіку ОСОБА_1 згоду на укладення кредитного договору від 22.10.2014 з Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву». Своєю заявою вона підтвердила, що з умовами вказаного вище договору вона ознайомлена, жодних заперечень щодо його положень не має та погоджує його умови.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №225687266 від 26.09.2020, 13.09.2020 державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори ПоичнокЮ.В. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно з додатком №11 від 20.08.2018, укладеного між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та ОСОБА_1 , а також акту приймання-передачі об`єкту нерухомості б/н від 10.09.2020, укладеного між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та ОСОБА_1 та повідомлення ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» №100 від 07.09.2020 (номер запису про право власності/довірчої власності: 38149872).
На виконання вимог пункту3.1. кредитного договору від 22.10.2014, після реєстрації права власності на квартиру, яка була збудована за кредитні кошти, 18.12.2020 між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу АлєксєєвоюІ.Ю., за умовами якого, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, передано в іпотеку нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_5 . Вказаний іпотечний договір укладено за згодою дружини іпотекодавця ОСОБА_2 , про що вказано у означеному договорі.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №237751748 від 18.12.2020 та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №237749465 та від 18.12.2020, державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори ПочинокЮ.В. внесено запис про іпотеку, на підставі договору іпотеки від 18.12.2020 та про заборону (обтяження) на нерухоме майно. У розділі «Додаткові відомості про іпотеку» вказано, що у зв`язку із введенням об`єкту в експлуатацію та з проведенням технічної інвентаризації багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 номер квартири був46, а став51.
Судом також встановлено, що згідно із Актом звірки взаємних розрахунків від 22.02.2024, станом на 31.12.2023, залишок непогашеної заборгованості за кредитним договором №6 від 22.10.2014, становить 207850грн. Крім того, відповідно до відповіді Відділення «Черкаське регіональне управління» Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» №102/01-13 від 04.04.2024 на адвокатський запит, станом на 01.04.2024, залишок кредитної заборгованості за кредитним договором №6 від 22.10.2014, становить 205300грн.
Разом з тим, у наданих суду поясненнях Державної спеціалізованої фінансової установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 23.05.2024 зазначено, що за вказаним вище кредитним договором, станом на 21.05.2024: простроченої заборгованості у позичальника (у тому числі з погашення кредиту та плати за супровід кредитного договору (управління кредитними коштами)) немає; у рахунок погашення тіла кредиту сплачено- 94714грн., залишок з погашення тіла кредиту складає- 205300грн.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.10.2023 у справі №711/4517/23 розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 24.09.2011 у Відділ державної реєстрації актів цивільного стан м.Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис №1352. Судове рішення набрало законної сили 06.11.2023.
До того ж, 14.02.2024 рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси у справі №711/8412/23 ухвалене рішення, яким:
-визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55.1кв.м., житловою площею 18.2кв.м.;
-у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
-у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
-стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2479грн. 50коп.
Вказане вище судове рішення набрало законної сили 19.03.2024.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 сплатив 12.12.2023 на погашення кредиту 2550грн. (платіжна інструкція №0.0.3353227506.1) та за супровід кредитного договору 1288грн. 22коп. (платіжна інструкція №0.0.3353235214.1); 13.03.2024 на погашення кредиту 2550грн. (платіжна інструкція №0.0.3525117753.1) та за супровід кредитного договору 1453грн. 44коп. (платіжна інструкція №0.0.3525149557.1). Також, на виконання умов пунктів3.2, 3.3, 4.2.2 кредитного договору, ОСОБА_1 сплатив страховий платіж за договором страхування №001-0219061/08НВ від 30.11.2023 у розмірі 600грн. 10коп. (платіжна інструкція №0.0.3333204413.1), та за договором страхування №211-004744 від 19.12.2023 сплачено 827грн. 00коп. (платіжна інструкція №0.0.3366545736.1).
Відповідно до довідки ВДСФУ «Держаний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» «Черкаське регіональне управління» від 04.04.2024 №102/01-13, залишок кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №6 від 22.10.2014 становить 205300грн. 00коп.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 Цивільного Процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як визначено статтею 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в т.ч. припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.13 ЦК України). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які зазначені вище, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч.6 ст.13 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 9 ст. 7 СК України, сімейні майнові відносини між подружжям регулюються нормами СК України на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частина перша статті 21СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Положеннями статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №372/504/17-ц.
Відповідно до частини першої статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
За змістом частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору- інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.
До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб.
Разом з тим, при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.
Отже, у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержане за рахунок останніх майно, внаслідок укладення кредитних договорів, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.
Відповідно достатті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті69 СК України).
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (стаття 70 СК України).
Слід також зазначити, що відповідно до частини четвертої статті65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого із подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
Відповідно до частин першої, третьої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.
Спільною сумісноювласністю подружжя,що підлягаєподілу,відповідно доч.ч.2,3ст.325ЦК України,можуть бутибудь-яківиди майна,за виняткомтих,які згідноіз закономне можутьїм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
За змістом частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту статей60,65 СК України, як уже зазначалось вище, при поділі майна подружжя враховуються також борги подружжя за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, а тому якщо боргові зобов`язання підтверджуються наявними у справі доказами, такі боргові зобов`язання повинні ураховуватися при поділі майна подружжя.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №638/18231/15-ц (провадження №14-712цс19).
До того ж, як роз`яснено у пунктах 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (частина четвертастатті 65 СК України).
З матеріалів справи вбачається, що однокімнатна квартира, загальною площею 55,1кв.м., житловою площею 18,2кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно №11 від 20.08.2018, укладеного між ТОВ«Черкасизалізобетонбуд» та ОСОБА_1 , є спільною сумісною власністю подружжя, що встановлено рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.02.2024 у справі №711/8412/23 і не підлягає доказуванню, враховуючи приписи ч.4 ст.82 ЦПК України.
Вказаним судовим рішенням здійснено поділ цієї квартири, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2частину квартири та за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири.
Разом з тим, при поділі майна мають враховуватися також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Означена квартира придбана у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі та за їх згодою за кредитні кошти, які використані в інтересах сім`ї для придбання житла, а отже кредитний договір в інтересах сім`ї породжує цивільні права та обов`язки для обох із подружжя.
Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.
Отже, у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержану за рахунок останніх квартиру, внаслідок укладення кредитного договору, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд вважає їх обґрунтованими та доведеними у частині визнання об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, укладеним між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 , а також поділу спільного майна подружжя, шляхом розподілу між сторонами у рівних частках, по 1/2частці, грошових зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, розмір яких, станом на 01.04.2024, становить 205300грн. 00коп.
Слід зазначити, що такий поділ майна, як на думку суду, є справедливим, таким, що відповідає позиції кожної із сторін та їхньому інтересу.
До того ж, відповідно до статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Зазначена компенсація може бути стягнута лише у разі погашення за особисті кошти кредитної заборгованості, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеним у постанові від 07.09.2016 у справі №6-801цс16 та постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №712/6574/16-ц (провадження №61-17824св18).
Так, у період після розірвання між сторонами шлюбу (набрання судовим рішенням законної сили 06.12.2023), ОСОБА_1 сплатив 12.12.2023 на погашення кредиту 2550грн. (платіжна інструкція №0.0.3353227506.1) та за супровід кредитного договору 1288грн. 22коп. (платіжна інструкція №0.0.3353235214.1); 13.03.2024 на погашення кредиту 2550грн. (платіжна інструкція №0.0.3525117753.1) та за супровід кредитного договору 1453грн. 44коп. (платіжна інструкція №0.0.3525149557.1). Також, на виконання умов пунктів3.2, 3.3, 4.2.2 кредитного договору, ОСОБА_1 сплатив страховий платіж за договором страхування №001-0219061/08НВ від 30.11.2023 у розмірі 600грн. 10коп. (платіжна інструкція №0.0.3333204413.1), та за договором страхування №211-004744 від 19.12.2023 сплачено 827грн. 00коп. (платіжна інструкція №0.0.3366545736.1). Всього сума сплачених ОСОБА_1 коштів становить 9268грн. 76коп.
Зазначення у наданих позивачем платіжних інструкціях призначення платежу: погашення ОСОБА_4 кредитної заборгованості за договором №6 від 22.10.2014; оплата ОСОБА_4 за супровід кредитного договору №6 від 22.10.2024; страховий платіж ОСОБА_4 за договором страхування №001-0219061/08НВ від 30.11.2023; платіж ОСОБА_4 за договором страхування №211-004744 від 19.12.2023, є достатньою підставою для висновку, що внесені грошові кошти є особистою власністю позивача.
Окрім того, зі змісту наданих позивачем документів, вбачається, ким із подружжя, за який період та в якому розмірі вносились кошти на погашення кредиту та інших супутніх платежів.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 4634грн. 38коп., тобто 1/2частина сплачених ним особистих коштів на виконання спільних грошових зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, укладеним між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 .
На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі. Слід зазначити, що відповідач не скористалася правом подати відзив на позов та докази на спростування доводів позивача.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2099грн. 34коп. (платіжна інструкція №0.0.3553818052.1 від 27.03.2024).
Таким чином, оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2099грн. 34коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України суд,-
в и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові зобов`язання за кредитним договором №6 від 22.10.2014, укладеним між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 .
Провести поділ спільного майна подружжя, шляхом розподілу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, по 1/2 частці, грошових зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, укладеним між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 , розмір яких, станом на 01.04.2024, становить 205300грн. 00коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_8 , код НОМЕР_2 ) 4634грн. 38коп., сплачених ним особистих коштів на виконання спільних грошових зобов`язань за кредитним договором №6 від 22.10.2014, укладеним між Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_8 , код НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2099грн. 34коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 23.09.2024.
Головуючий суддя С. М. Позарецька
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121932639 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Позарецька С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні