Ухвала

від 27.09.2024 по справі 240/18296/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/18296/24

категорія 111020300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглядаючи позовну заяву Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

встановив:

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу Державного підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" у розмірі 18820622,85 грн, за рахунок майна платника єщо перебуває у податковій заставі.

Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), з наступних підстав.

Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, у позовній заяві позивач зазначає, що згідно п.27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Надаючи оцінку вказаному, суд звертає увагу, що відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи лише в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 560/13598/22 зазначив, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" від 03.11.2022 (далі - Закон №2719-IX), який набрав чинності 25.11.2022, частину першу статті 5 Закону №3674-VI доповнено пунктом 27 такого змісту: "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону № 2719-IX, серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Таким чином, відповідно до внесених змін, податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду в яких є стягнення податкового боргу.

За висновком Верховного Суду, пункт 27 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, має чітку вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору саме за подання позову про стягнення сум податкового боргу, проте не в частині надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває в заставі.

Предметом даної справи є надання дозволу на погашення усієї податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, а не стягнення податкового боргу.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до підпунктів 20.1.34, 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, контролюючий орган з метою погашення податкового боргу платника податків наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про: 1) стягнення суми податкового боргу; 2) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд зазначає, що поняття "погашення податкового боргу" є ширшим від поняття "стягнення сум податкового боргу", тоді як Закон України «Про судовий збір» звільняє позивача від сплати судового збору виключно при зверненні до суду з позовом про стягнення сум податкового боргу.

Крім цього, суд в контексті вказаного звертає увагу, що Верховний Суд, в своїй постанові від 14.05.2018 у справі №805/4441/16-а, дійшов висновку, що звернення податкового органу про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника не є майновим спором.

Вказане дає підстави суду для висновку, що позивач, який являється податковим органом звільнений від сплати судового збору у випадках подання до суду позовної заяви щодо майнового спору про стягнення сум податкового боргу. Натомість, в даній справі позивач просить не стягнути суми боргу, а надати дозвіл на реалізацію майна.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 3028,00 грн

Однак, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору що свідчить на користь висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України дотримано не було.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує наявність пільг щодо сплати судового збору, встановлених ст. 5 Закону України "Про судовий збір" або докази сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн, із призначення платежу

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл./ТГ м.Житомир/22030101;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Рахунок отримувача: UA 048999980313181206084006797;

Код отримувача: 37976485;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Призначення платежу*;101;

---

(РНОКПП позивача. Судовий збір, за позовом

---

(ПІП позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Лавренчук