Ухвала

від 27.09.2024 по справі 260/6134/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про задоволення заяви про відвід судді

27 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6134/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якій позивач просить: 1. Визнати протиправною бездіяльність департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) на його заяву від 23.11.2023, зобов`язати департамент соціальної політики Ужгородської міської ради повторно розглянути вказану заяву та прийняти рішення по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) щодо призначення і виплати компенсації особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі. 2. Стягнути з департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 1514001,00 грн. (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч одну гривню 00 копійок) відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю. 3. Визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в частині ненадання відповіді по суті на скаргу ОСОБА_1 від 13 травня 2024p., яка була подана в його інтересах адвокатом Футерком Василем Любомировичем, зобов`язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повторно розглянути зазначену скаргу та надати на неї відповідь по суті. 4. Стягнути з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на користь ОСОБА_1 1514001,00 грн. (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч одну гривню 00 копійок) відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27 вересня 2024 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про відвід головуючої судді Калинич Я.М.

Заява обґрунтована тим, що представник позивача вважає, що допущені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 26 вересня 2024 року процесуальні недоліки (з урахуванням змісту позовної заяви та долучених до неї доказів), зокрема відсутність висновку судді Калинич Я.М., як фахівця в галузі права, щодо моменту з якого, на її думку, позивач дізнався або мав дізнатися про порушення його права, викликає достатні та обґрунтовані сумніви у її неупередженості або об`єктивності (зокрема в ході можливого подальшого розгляду справи), а постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху створює позивачу, як особі з інвалідністю, необґрунтовані перешкоди у реалізації його права на звернення до суду.

Розглянувши подану представником позивача заяву про відвід головуючої судді Калинич Я.М., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як передбачено ч.3 ст.40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

З`ясувавши мотиви, зазначені заявником у заяві про відвід, суд вважає, що останнім не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Також і відсутні інші обставини, які б могли викликати сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді.

Частиною 4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доказів, які б вказували на пряму чи опосередковану заінтересованість складу суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про необґрунтованість обставин та мотивів за якими заявником заявлено відвід головуючій у справі судді - Калинич Я.М.

Однак, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги: чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack проти Бельгії, 8692/79, Grieves проти Сполученого Королівства, 57067/00). Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності пов`язані. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» та Рішенні від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.10.1984 року у справі De Cubber проти Бельгії зазначив, що судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним (рішення).

Суд звертає увагу на те, що у п.30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 року у справі «П`єрсак проти Бельгії» вказано: «Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п.1 ст.6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений».

Суд вважає, що інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. У даному випадку, підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді.

Враховуючи встановлене у позивача враження щодо упередженості та необ`єктивності головуючої судді Калинич Я.М. при розгляді даної адміністративної справи, та для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості головуючої судді під час вирішення даної справи суд приходить висновку, що заява представника позивача про відвід судді Калинич Я.М. є обґрунтованою лише за суб`єктивним критерієм, а тому підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.12 ст.40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ч.1 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача про відвід головуючої судді Калинич Я.М., подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Відвести суддю Калинич Я.М. від розгляду справи №260/6134/24.

Адміністративну справу №260/6134/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - передати до відділу документального забезпечення Закарпатського окружного адміністративно суду для здійснення подальшого повторного автоматизованого розподілу справи.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, зазначеному в статті 256 КАС України.

Суддя Я. М. Калинич