Рішення

від 27.09.2024 по справі 320/2860/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 року справа №320/2860/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у приміщенні суду в м. Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейтед Медікал Груп" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегрейтед Медікал Груп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 11.10.2023 №637860413.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що за наслідками камеральної перевірки податковим органом було складено акт, яким встановлено порушення порядку граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку з чим податковим органом було прийнято спірне рішення.

Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням та вважає, що воно має бути скасоване. Так, позивач зазначає, що з 24.02.2022 по 26.05.2022 ЄРПН не функціонував.

Товариство з 01.04.2022 по 30.06.2022 включно перебувало на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, 3 група). Відповідно до вимог п. 69.1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України (далі ПК України) позивачу було відстрочено до 29.08.2022 включно (60 днів з 01.07.2022) виконання обов`язку по реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Крім того, з 17.06.2022 у ТОВ «ІМГ» змінився директор. Оскільки податкові накладні за період лютий-березень 2022 року були підписані попереднім директором, коли відновив роботи ЄРПН і товариство перейшло на загальну систему оподаткування, з 01.07.2022 сертифікат попереднього директора товариства був недійсний, а при підписі сертифікатом нового директора в реєстрації податкових накладних ДПС відмовляла.

Лише 22.09.2023 після роз`яснень ДПС у Черкаській області щодо алгоритму дій платника ПДВ у такій ситуації, товариство змогло зареєструвати такі податкові накладні.

Тому позивач вважає, що в його діях відсутнє порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що виключає притягнення до відповідальності платника податку у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Ухвалою від 06.02.2024 судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує. Вказує, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Інтегрейтед Медікал Груп», якою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. На підставі висновків перевірки згідно з п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2023 № 637860413, на підставі якого застосовано штраф у сумі 1814280,94 гривень.

Відповідач зазначає, що направлені на реєстрацію відповідні податкові накладні, що відносяться до предмету спору справи №320/2860/24, мали складатись чинним на той час керівником товариства, за його волі та з його відома, що мало підтвердитись накладанням його електронного підпису. При цьому, можливість підписання електронних документів не чинним кваліфікованим електронним підписом від імені автора іншою особою у даному випадку не узгоджується з положеннями ЗУ « Про електронні документи та електронний документообіг».

У разі зміни керівника на підприємстві електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимог ст. 6 «Про електронні документи та електронний документообіг», яким зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Таким чином, на момент звільнення попереднього директора позивача, ОСОБА_1 товариством не вжито вичерпних заходів щодо реєстрації відповідних податкових накладних, що свідчить про недбале ставлення до законодавчо встановленого податкового обов`язку у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що платником не заперечується включення податкових накладних № 133 з датою виписки - 08.06.2023, дата реєстрації - 28.07.2023, кількість днів порушення - 23; №132 з датою виписки 07.06.2023, дата реєстрації - 07.06.2023, кількість днів порушення - 23 до акту камеральної перевірки від 05.09.2023 № 57514/Ж5/26-15-04-13-03/38824944.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач з посиланням на ті ж обставини, що і в позовній заяві, просить визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою від 02.04.2024 судом було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Ухвалою від 19.08.2024, занесеною до протоколу судового засідання, судом було ухвалено перейти до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Інтегрейтед Медікал Груп», якою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

На підставі висновків перевірки згідно з п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2023 № 637860413, на підставі якого застосовано штраф у сумі 1814280,94 гривень.

Позивачем було подано скаргу до ДПС України на вказане податкове повідомлення-рішення. Рішенням від 20.12.2023 № 37413/6/99-00-06-03-01-06 було залишено податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що "зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" від 01.12.2022 №2811-XI (далі - Закон №2811-XI).

За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня і включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п.201.10 статті 201 ПК України.

Згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п.69 підрозділу 10 XX Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента У країни «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з пп.69.1-1 п.69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з висновків акта перевірки, податковим органом було встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН щодо 94 податкових накладних.

При цьому, варто зазначити, що в судовому засіданні представник позивача вказувала, що позивач не заперечує правомірності накладення штрафних санкцій в частині порушення строку реєстрації податкових накладних № 39 від 12.07.2022, № 37 від 07.07.2022, № 38 від 11.07.2022, № 57 від 27.07.2022, № 133 від 08.06.2023, № 132 від 07.06.2023. Як зазначила представник позивача, вказані податкові накладні було складено за підписом вже нового директора і своєчасно не зареєстровано з вини позивача.

Зважаючи на зазначені позивачем обґрунтування позовних вимог, оскільки вказані податкові накладні складено після зміни керівника ТОВ «ІМГ», з огляду на те, що позивачем не заперечується допущене порушення в частині своєчасної реєстрації податкових накладних № 39 від 12.07.2022, № 37 від 07.07.2022, № 38 від 11.07.2022, № 57 від 27.07.2022, № 133 від 08.06.2023, № 132 від 07.06.2023, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення на суму 7605,11 грн.

Щодо інших податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до п.69.1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків. Граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Та обставина, що позивач у період з 01.04.2022 по 30.06.2022 перебував на спрощеній системі оподаткування та податкові накладні з датою виписки лютий-березень 2022 мав зареєструвати до 29.08.2022 сторонами не оспорюється.

Проте, як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами, податкові накладні, складені у період з 01.02.2022 по 31.03.2022 було зареєстровано позивачем в ЄРПН 21 та 22.09.2022.

Позивач стверджує, що намагався виконати обов`язок щодо своєчасної реєстрації вказаних податкових накладних, проте, оскільки у підприємства з 17.06.2022 змінився директор, податковий орган відмовляв у реєстрації податкових накладних, складених попереднім директором та підписаних сертифікатом нового директора.

Суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються поданими доказами, доводи позивача щодо неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних у зв`язку зі зміною керівника товариства з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі-Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платника податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку № 1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою-підприємцем.

При цьому, розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем своєчасно подавались на реєстрацію податкові накладні, складені в період з 01.02.2022 по 31.03.2022 (Т. 1 а.с. 25-218), проте не були прийняті відповідачем, оскільки у податкового органу була відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну Станіслав Новицький.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомостей про проведення такої реєстраційної дії.

Пунктом 42.6. ст. 42 ПК України передбачено, що платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв`язку зі смертю.

Тобто податковий орган в день проведення реєстраційної дії щодо внесення змін про юридичну особу від технічного адміністратора Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримує інформацію про зміну директора підприємства.

Як зазначала представник позивача, керівник товариства змінився з 17.06.2022, на підтвердження вказаної обставини було надано копію рішення № 41 одноосібного учасника ТОВ «ІМГ» від 16.06.2022 про звільнення директора ОСОБА_1 та призначення на посаду директора товариства ОСОБА_2 , а також копію опису документів, поданих ОСОБА_1 на реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

Водночас, як вбачається з листа Управління податкових сервісів ГУ ДПС у м. Києві від 06.09.2024 № 3845/26-15-12-01-10, зміни до облікової картки ТОВ «Інтегрейтед медікал груп» в частині керівників вносились на підставі електронних відомостей, які надходять з ЄДР. Згідно додатку 1 до цього листа, в даних про керівників та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи ТОВ «Інтегрейтед медікал груп», згідно з відомостями, які надходили з ЄДР у електронному вигляді в порядку інформаційної взаємодії, міститься інформація про те, що з 17.06.2022 керівником товариства був ОСОБА_2 .

Крім того суд враховує, що позивачем до податкового органу подавалась податкова звітність, зокрема 19.07.2022 - податкова декларація платника єдиного податку третьої групи за червень 2022 року, а також повідомлення про прийняття працівника на роботу від 29.07.2022, скріплені цифровим підписом директора ОСОБА_2 .

А тому твердження відповідача про те, що податковому органу не було відомо про зміну керівника з 17.06.2022 є необґрунтованими.

При цьому посилання представника відповідача на те, що відповідно до положень п. 3 та 4 розділу ІІІ Порядку № 557 ТОВ «Інтегрейтед медікал груп» зобов`язаний був подати відповідну заяву із накладенням КЕП директора ОСОБА_2 , повідомивши податковий орган про зміну керівника, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 було затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами.

Згідно з пунктом 3 та 4 розділу III Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення за визначеною Порядком № 557 формою в електронному вигляді повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису, до якого вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.

Проте як стверджує представник позивача, у товариства за весь час здійснення товариством господарської діяльності підписантів (в тому числі і податкових накладних), крім директора не було. Вказані твердження відповідачем не спростовано, будь-яких доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Подання податкових накладних на реєстрацію здійснюється платником податку через електронний кабінет.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку функціонування електронного кабінету, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 № 637, електронний кабінет - сукупність інформаційно-комунікаційних систем ДПС, що забезпечує електронну форму взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Технічним адміністратором Електронного кабінету є структурний підрозділ ДПС, який відповідно до функціональних повноважень здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних системи.

Суд звертає увагу, що станом на час, протягом якого позивач мав зареєструвати податкові накладні з 01.07.2022 по 29.08.2022, відповідачем не було забезпечено технічної можливості для подання позивачем податкових накладних, складених попереднім директором з накладенням електронного цифрового підпису діючим директором.

Як вказує представник позивача, зареєструвати податкові накладні товариство змогло лише після того, як провело декілька дій щодо реєстрації: спочатку податкові накладні було підписано недіючим електронним ключем попереднього директора, направлено податкові накладні на реєстрацію, отримано квитанції з відмовою в реєстрації, на ці ж податкові накладні, по яким прийшла відмова, накладено ЕЦП діючого на той момент директора ОСОБА_2 , та направлено податкові накладні на реєстрацію з двома накладеними підписами.

Вказані пояснення представника позивача підтверджуються копіями спірних податкових накладних, які містять відомості про накладення ЕЦП як ОСОБА_1 (попереднього директора), так і ОСОБА_2 (діючого на час подання на реєстрацію податкових накладних директора).

Суд враховує, що зазначений вище алгоритм не був передбачений Порядком № 1246. Представник позивача зазначала, що товариство довідалось про такий порядок спірних податкових накладних з роз`яснень, які у вересні 2022 року було викладено на сайті ГУ ДПС у Черкаській області.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач 03.08.2022 звертався до ДПС України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації, в якому просив роз`яснити яким чином ТОВ «Інтегрейтед медікал груп» має виконати свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період з 01.02.2022 по 31.03.2022, якщо особа яка склала податкові накладні на момент відновлення реєстрації звільнена.

Проте, надана ДПС України позивачу індивідуальна податкова консультація також не містила інформації про можливість застосування вищевказаного алгоритму дій, який надав можливість позивачу успішно подати на реєстрацію податкові накладні, складені в період з 01.02.2022 по 31.03.2022.

Частиною другою статті 6 та частиною першою статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Ураховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, Верховним Судом з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

У рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Фактично незабезпечення податковим органом можливості реєстрації позивачем податкових накладних у порядку, встановленому законом, з накладенням ЕЦП директора, діючого на час подання на реєстрацію податкових накладних, свідчить про порушення принципу належного урядування, при цьому відповідальність за допущення помилок в даному випадку відповідач поклав саме на позивача.

Водночас поведінка позивача свідчить про те, що він зі свого боку вчинив всі необхідні, можливі та залежні від нього дії для недопущення порушення строків реєстрації податкових накладних, що за встановленої у цій справі сукупності обставин підтверджує відсутність підстав для застосування штрафних санкцій щодо нього.

Відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

А тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині накладення на позивача штрафу в сумі 1806675,83 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, в силу ч. 3 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 27105,35 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрейтед Медікал Груп» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 11.10.2023 №637860413 в частині застосування штрафних санкцій на суму 1806675,83 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрейтед Медікал Груп» (04116, місто Київ, вул. Ванди Василевської, б. 13, корпус 1, літера А, код ЄДРПОУ 38824944) судовий збір у розмірі 27105,35 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Діска А.Б.