Ухвала

від 27.09.2024 по справі 320/43504/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

27 вересня 2024 року місто Київ 320/43504/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., розглянувши, до вирішення питання відкриття провадження в адміністративній справі, заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київська обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської обласної ради від 25.07.2024 №1043-27-VIII,

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулися до суду з позовом визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради від 25.07.2024 №1043-27-VIII "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня".

У позовній заяві зацікавленими особами визначено: Громадську організацію Київська обласна громадська організація інвалідів "Союз Чорнобиль України" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору, на стороні позивача); Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору, на стороні відповідача).

Разом із позовною заяву подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Київської обласної ради від 25.07.2024 №1043-27-VIII "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня", до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд ураховує таке.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України): суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша); забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункти 1, 2 частини другої).

За змістом наведеної норми, для висновку про наявність підстав для забезпечення позову заявнику необхідно довести очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб`єкта владних, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.

Як убачається з заяви про забезпечення позову, позивачі вважають оскаржуване рішення Київської обласної ради від 25.07.2024 №1043-27-VIII протиправним, таким, що суперечить Конституції України, Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" та порушує права та інтереси КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини", трудові права працівників, а також гарантоване Конституцією право пацієнтів на отримання безоплатної медичної допомоги.

За твердженням заявників, оскаржуване рішення порушує правосуб`єктність закладу охорони здоров`я, право на здійснення діяльності у сфері надання медичних послуг, та визначення статусу спеціалізованого закладу охорони здоров`я, яке було закріплене за даним підприємством вищим органом виконавчої влади України. Згідно з переліком спеціалізованих медичних закладів, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 №1218, КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" є єдиним спеціалізованим закладом в Київській області який надає спеціалізовану і реабілітаційну медичну допомогу та медичних послуг в амбулаторних та стаціонарних умовах учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1, 2 та 3), які зареєстровані в Київській області, а це понад 60000 осіб.

У заяві про забезпечення позову також указано, що в структурі КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" функціонує єдиний в Київській області Центр реабілітаційної та спортивної медицини, який має право на проведення поглиблених медичних оглядів та надання медичного допуску особам до занять фізкультурою та спортом, у тому числі з обов`язковим диспансерним наглядом (близько 50000 осіб, з яких понад 19000 дітей та підлітків). КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини", згідно статутних завдань, є закладом, який забезпечує надання цілодобової післягострої та довготривалої реабілітаційної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, які потребують реабілітаційної допомоги. В умовах амбулаторної медичної допомоги, в КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" щомісяця налічується понад 8000 відвідувань у висококваліфікованих спеціалістів. КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" проводить свою господарську діяльність в приміщеннях, які знаходяться на балансі закладу, має працевлаштованих працівників фахівців медичної практики. Основним видом діяльності є надання медичних, реабілітаційних послуг населенню, а також проведення поглиблених медичних оглядів та надання медичного допуску особам до занять фізичною культурою та спортом, в тому числі з обов`язковим диспансерним наглядом. Припинення діяльності підприємства шляхом реорганізації медичного закладу може призвести до погіршення якості надання населенню медичних послуг та доступність таких медичних послуг, до зупинки господарської діяльності та до масового вивільнення працівників.

На думку суду, зазначені доводи не можуть бути підставою для висновку про очевидну протиправність оскаржуваного рішення, оскільки аргументи заявників, за своїм змістом зводяться до недоцільності ліквідації КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини", що також може призвести до негативних наслідків щодо забезпечення пацієнтів специфічними медичними послугами з реабілітації, звільнення фахівців.

Згідно з оскаржуваними рішенням "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" юридична особа КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" припиняється шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня". Відповідно твердження заявників про зупинення надання медичних послуг, які здійснює КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" є передчасними, ґрунтуються на припущеннях, оскільки КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" реорганізовується шляхом приєднання до іншої установи охорони здооров`я. При цьому оскаржуваним рішенням не передбачено припинення надання відповідних медичних послуг, які здійснювались КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини".

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про недоведеність заявниками очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що могло б розглядатись судом як підстава для забезпечення позову в розумінні статті 150 КАС України. Іншими словами, розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом не встановлено очевидної незаконності оскаржуваного рішення Київської обласної ради від 25.07.2024 №1043-27-VIII, прийняття цього рішення всупереч критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, що також має бути безсумнівним.

Іншими підставами забезпечення позову зазначено неможливість відновлення порушених прав, в разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки юридична особа КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" буде припинена.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позов подано з метою захисту трудових прав працівників КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини", прав пацієнтів та для забезпечення наявності у відповідному регіоні спеціалізованого закладу охорони здоров`я.

Суд зауважує, що завданням адміністративного судочинства, за частиною першою статті 2 КАС України, є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тобто судовому захисту підлягають права, свободи інтереси особи, яка звернулась до суду за їх захистом.

Враховуючи положення частини другої статті 151 КАС України щодо обв`язку суду враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просять заявники, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, не можуть бути підставою забезпечення позову доводи заявників щодо неможливості відновлення порушених прав, інтересів інших осіб.

Щодо неможливості відновлення трудових прав позивачів, які можуть бути звільнені з роботи в КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" в разі невжиття судом заходів забезпечення позову, то суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.09.2022 справа №260/583/20.

Розглядаючи позов особи до районної ради про визнання незаконними та скасування рішень ради щодо ліквідації комунальної районної лікарні, створення іншого комунального закладу та зобов`язання ради вчинити дії, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що створення органом місцевого самоврядування комунального підприємства є діяльністю по розпорядженню власністю територіальної громади, яка містить ознаки приватноправового спору з майнових відносин. Відповідні рішення ради є розпорядчими документами щодо власності територіальної громади, який передбачає індивідуалізовані приписи щодо ліквідації / створення конкретної юридичної особи. Скликаючи відповідну сесію ради та приймаючи на ній оскаржувані рішення районна рада реалізовувала організаційно-господарську діяльність та діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи, а тому оскаржувані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи, необхідним для припинення / створення закладу.

За висновком, Верховного Суду спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства (також, наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 справа №813/1232/18, від 09.09.2020 справа №260/91/19, постанова Верховного Суду від 22.10.2020 №694/1174/16-а.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.09.2020 у справі №260/91/19 відступила від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справах №1340/5441/18 та №813/1368/18, згідно яких, спори у подібних правовідносинах належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, та сформувала висновок про те, що такі спори є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Як уже вказував суд, крім незгоди з рішенням про припиненням КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини", заявники звернулися до суду за захистом трудових прав. Зважаючи на наведені правові висновки Верховного Суду, такі спори повинні розглядатись за правилами Цивільного процесуального кодексу України, частиною першою статті 19 якого передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема з трудових правовідносин.

Отже, відсутні правові підстави для забезпечення позову адміністративним судом шляхом зупинення рішення Київської обласної ради від 25.07.2024 №1043-27-VIII "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" з метою захисту трудових прав заявників.

Суд зауважує, що оскільки не було вирішено питання про відкриття провадження в адміністративній справі, заява про забезпечення позову розглянута судом по суті.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для вжиття таких заходів.

Керуючись статтями 150-156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.