ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1198/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Березіній С.Ю.,
представника позивача Оніщенка А.Ю.,
представника відповідача Хлестунова О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" (далі по тексту - ТОВ "Спецмехсервіс" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків / відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00135000702 від 05 січня 2022 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 6278 136,25 грн,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00135000702 від 05 січня 2022 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 564422,50 грн.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що господарські операції позивача із ТОВ "Гоуленд-СП" підтверджуються первинними документами. Стверджував, що наявність статусу ризикового контрагента ТОВ "Орландо Плюс" та його контрагентів в ланцюгу мають інші часові періоди ніж той період у якому відбувалася господарська операція. Крім того наявність у вказаного контрагента статус ризикового контрагента ні ким не доведена. При цьому, податкові накладні за господарською операцією були зареєстровані та проведені. Блокування їх відповідачем у зв`язку із підозрою у ризиковості в порядку встановленому ПК України та КМУ не було. У відповіді на заперечення на акт перевірки податковий орган, зокрема вказував: «за результатами діяльності ТОВ "Орландо Плюс" у 2020 році ризиковість здійснення господарських операцій зазначених в поданих для реєстрації податковій накладній /розрахунку коригування не встановлені. ТОВ "Спецмехсервіс" взагалі не повинно доводити податковому органу добросовісність контрагента. Перед укладенням договору контрагент перевірявся загально доступними базами даних у тому числі базою даних податкового органу, щодо платника податків. За даними податкового органу вказаний контрагент не мав ніяких сумнівів щодо доброчесності. Тому дане питання є розділом відповідальності самого податкового органу. Платник податків не повинен проводити, додаткові спеціальні розслідування чи надавати додаткові запити до контрагента так. як такі дії відволікають товариство від нормальної господарської діяльності і звертав увагу, що «чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначає, що ревізору інспектору надавалися всі підтверджуючи документи щодо фактичної та реальної господарської операції. Надавалися пояснення, надавалася інформація щодо працівників, транспорту та обладнання (труб). Інспектор мав право відібрати пояснення від посадових осіб товариства та працівників, які могли та можуть пояснити що дійсно труби були та є, вони возилися в ремонт ТОВ "Орландо Плюс" для перенарізки різьб. Такий ремонт був виконаний та відповідальні особи здійснювали вхідний контроль виконаних робіт щодо різьб і т.д. Однак, інспектор не взяв до уваги реальність господарської операції та зміни в активах товариства внаслідок проведення господарської операції. ТОВ "Спецмехсервіс" не повинно нести будь-яку відповідальність за діяльність інших суб`єктів господарювання. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної додаткової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
31.01.2022 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.1 а.с. 215).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 клопотання представника Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" до Державної податкової служби України Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
18.02.2022 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Зазначив, що позивачем не надано до суду жодного доказу на спростування доводів контролюючого органу щодо не підтвердження реальності проведення господарських операцій між ТОВ "Спецмехсервіс" та контрагентом ТОВ "Гоуленд-СП" (в період взаємовідносин - ТОВ "Орландо Плюс". Так само, як і не надано доказів на спростування доводів контролюючого органу щодо не підтвердження ланцюга постачання послуг ТОВ "Орландо Плюс". Стверджував, що по ланцюгу постачання контрагенти визнані ризиковими, а тому відсутні господарські операції по яким сформовано податковий кредит (т.1 а.с. 231-237).
22.02.2022 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності позовних вимог, вказуючи на безпідставність посилань відповідача (т.2 а.с. 5-6).
02.05.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків про зупинення розгляду справи (т.2 а.с. 184-185).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 провадження у справі №440/1198/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень зупинено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 поновлено провадження у справі.
07.08.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.2 а.с. 198-199).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 клопотання представника Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" до Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
18.09.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.2 а.с. 215-216).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 клопотання представника Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що ТОВ "Спецмехсервіс" (код ЄДРПОУ 33660476) зареєстровано як юридична особа 26.07.2005, номер запису 15881020000002513 (т.1 а.с. 16-17).
Основний вид діяльності: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.
22.10.2021 ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків винесено наказ № 95-п, згідно якого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та абзацу 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02. 2020 р. №89, необхідно провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спецмехсервіс" (код ЄДРПОУ 33660476, місцезнаходження: 36041, м. Полтава, вул. Клінкерна, буд. 1) з 27.10.2021, тривалістю 15 робочих днів, щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ГОУЛЕНД-СП" (код 42647314) за період грудень 2019 року; з ТОВ "СОЛІД РЕНТ" (код 43152499) за період листопад - грудень 2020 року, січень, квітень - червень 2021 року, та податку на прибуток за 2019 рік, 2020 рік, І півріччя 2021 року (т.1 а.с. 25).
Наказом ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків № 100-П від 15.11.2021 продовжено терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецмехсервіс" (код ЄДРПОУ 33660476, 36041, м.Полтава, вул. Клінкерна, буд.1) з 17.11.2021 на 10 робочих днів. Перевірку провести щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ГОУЛЕНД-СП" (код 42647314) за період грудень 2019 року; з ТОВ "СОЛІД РЕНТ" (код 43152499) за період листопад - грудень 2020 року, січень, квітень - червень 2021 року, та податку на прибуток за 2019 рік, 2020 рік, І півріччя 2021 року (т.1 а.с. 26).
За результатами перевірки ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків 07.12.2021 складено акт № 442/35-00-07-02-05/33660476 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спецмехсервіс" (код ЄДРПОУ 33660476, місцезнаходження: 36041, м. Полтава, вул. Клінкерна, буд. 1) з 27.10.2021, тривалістю 15 робочих днів, щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ГОУЛЕНД-СП" (код 42647314) за період грудень 2019 року; з ТОВ "СОЛІД РЕНТ" (код 43152499) за період листопад - грудень 2020 року, січень, квітень - червень 2021 року, та податку на прибуток за 2019 рік, 2020 рік, І півріччя 2021 року (т.1 а.с. 44-152).
Згідно акту № 442/35-00-07-02-05/33660476 перевіркою встановлено порушення платником податків ТОВ "Спецмехсервіс":
- статті 22, статті 23, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пункту 5 П(С) БО № 15 "Дохід", пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 415538 грн, у тому числі за 2019 рік - 451538 грн,
- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 201709 грн, у тому числі по періодах: - у грудні 2019 року у сумі ПДВ 501709 грн.
На підставі висновків акту № 442/35-00-07-02-05/33660476 ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків 05.01.2022 складено податкові повідомлення-рішення:
- № 00135000702, яким ТОВ "Спецмехсервіс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 627136,25 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 501709 грн та за штрафними санкціями в розмірі 125427,25 грн (т.1 а.с. 171-174),
- № 00235000702, яким ТОВ "Спецмехсервіс" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 564422,50 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 451538 грн та за штрафними санкціями в розмірі 112884,50 грн (т.1 а.с. 176-179).
Збільшуючи ТОВ "Спецмехсервіс" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток і податку на додану вартість ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків виходило з того, що:
"Перевіркою встановлено, що у первинних документах, які складено ТОВ "ОРЛАНДО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42647314) на адресу ТОВ "СПЕЦМЕХСЕРВІС", відображено господарські операції, які, фактично не відбувались. Первинні документи, а саме податкові накладні, акти, не мають юридичної сили первинних документів у зв`язку із зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулись.
Вказані обставини підтверджують з`ясована та отримана в ході перевірки інформація:
З аналізу ТТН встановлено, що переміщення обладнання (труб) здійснювалось між пунктами: м. Полтава, вул. Клінкерна, (юридична адреса ТОВ "Спецмехсервіс") та м. Полтава, вул. Харчовиків, 17. На підставі наявних інформаційних баз контролюючого органу виявлено: відсутність у ТОВ "ОРЛАНДО ПЛЮС" власних або орендованих основних засобів за адресою м. Полтава, вул. Харчовиків, 17; відсутня: інформація наявності об`єктів нерухомості (дані відповідно Довідки № 269348909 від 06.08.2021 щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) та будь-яку причетність до таких об`єктів ТОВ "ОРЛАНДО ПЛЮС". Тобто, зібраною інформацією встановлено відсутність можливостей у ТОВ "ОРЛАНДО ПЛЮС" для виконання робіт з вищенаведеною номенклатурою, з огляду на недостатність у підприємства основних фондів (21,7 тис. грн.), працюючих (2 особи), відсутність нерухомого майна згідно даних Реєстр речових прав на нерухоме майно, відсутність орендованого складського приміщення, відсутність виплат в розрахунку 1 ДФ за 157 ознакою "Дохід, виплачений самозайнятій особі", недекларування сум в податковій звітності з ПДВ р. 10.3 "Придбання з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість". Адреса пункту розвантаження, зазначена в ТТН не має відношення до ТОВ "ОРЛАНДО ПЛЮС".
Вказані обставини підтверджують наступні документи: договора постачання, товарно-транс накладні, акти здавання-приймання робіт, довідка з реєстру речових прав на нерухоме майно, звітність подана до податкового органу, листи та УПІ від ГУ ДПС.
На підставі вищевикладеного, ТОВ "Спецмехсервіс" від ТОВ "Орландо Плюс" отримано первинні документи (акти здавання-приймання робіт та податкові накладні) та відображено в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з підприємством з ознаками фіктивності без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків по ланцюгу постачання, у зв`язку з чим вказані дії призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України та дали змогу мінімізації податкових зобов`язань.
ТОВ "Спецмехсервіс" не надано пояснень та додаткових документів на письмові запити перевіряючих, що свідчили б про неумисність вчинених правопорушень по вищенаведеним операціям.
ТОВ "СПЕЦМЕХСЕРВІС" мало можливість дотримуватись правил та норм чинного законодавства, зокрема в частині відображення у податковій звітності операцій, що спричинили порушення податкового законодавства, однак не вжило достатніх заходів для цього через те, що діяло умисно, нерозумно та недобросовісно.
Таким чином, в ході перевірки встановлено наступні обставини, що підтверджують вчинені протиправні винні податкові правопорушення:
- порушення правил ведення бухгалтерського обліку, що призвели до викривлення та недостовірності відображення даних в регістрах бухгалтерського обліку (фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків по ланцюгу постачання, у зв`язку з чим вказані дії призвели до втрат: дохідної частини Державного бюджету України та дали змогу мінімізації податкових зобов`язань);
- створення удавано та цілеспрямовано умов та обставин, які не можуть мати іншої мети, крім виконання вимог діючого законодавства та норм Податкового кодексу України ( не врахування норм : Кодексу, в частині нарахування податкових зобов`язань щодо відображено господарські операції, які фактично не відбувались);
- обізнаність у вимогах та нормах діючого законодавства вільний доступ до інформації звідкритих джерел, роз`яснень та консультацій ДПС, судової практики.
Тобто, підприємство ТОВ "СПЕЦМЕХСЕРВІС" винне та його вина підтверджується тим, що ТОВ "СПЕЦМЕХСЕРВІС", мало можливість дотримуватись правил та норм чинного законодавства, зокрема в частині відображення у податковій звітності операцій, що спричинили порушення податкового законодавства, однак не вжило достатніх заходів для цього через те, що діяло умисно, нерозумно та недобросовісно.
Таким чином, проведеною перевіркою фінансово - господарської діяльності ТОВ "СПЕЦМЕХСЕРВІС" встановлено створення підприємством удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання встановлених законодавчих вимог та є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно".
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями 05.01.2022 № 00135000702 та № 00235000702, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 1.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України наведено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентами в оспорюваній сумі, які були покладені в основу акта перевірки, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон України №996-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною першою статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.
Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (далі Положення № 88, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 16.03.2021 року у справі № 580/2490/19.
З урахуванням зазначеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Судом встановлено, що 29.11.2019 між ТОВ "Спецмехсервіс" (замовник) та ТОВ "Орландо Плюс" (виконавець) укладено договір № 29/11-19 про виконання робіт (т.1 а.с. 183-185).
За умовами договору виконавець зобов`язаний виконати роботи з ремонту різьбових з`єднань їренарізання різьб) бурильних труб відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами говору (надалі - "Роботи") та передати замовнику, а замовник зобов`язаний прийняти та сплатити роботи по ремонту різьбових з`єднань (перенарізання різьб) бурильних труб. Загальна вартість робіт за даним договором визначається на підставі специфікацій та ставлених рахунків, які є невід`ємними частинами даного договору. Оплата за надані роботи здійснюється Замовником на підставі виставленого рахунка фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Про готовність передати виконані роботи виконавець повідомляє замовника узгодженим сторонами способом: по телефону, факсом чи електронною поштою. Під час передачі-прийомки бурильних труб для ремонту за Актом прийому-передачі обладнання (Додаток №1). Здавання-приймання робіт здійснюється сторонами за актом приймання-передачі виконаних робіт.
29.11.20219 між ТОВ "Спецмехсервіс" та ТОВ "Орландо Плюс" підписано специфікацію № 1 до договору про виконання робіт № 29/11-19 від 29.11.2019 на виконання робіт: перенарізання різьби конічної замкової 3-133 (ніпель+муфта), кількістю 848 шт., ціна без ПДВ за одиницю - 2958,19 грн, загальна сума без ПДВ - 2508545,12 грн, всього сума з ПДВ - 3010254,15 грн (т.1 а.с. 186).
02.12.2019 між ТОВ "Спецмехсервіс" та ТОВ "Орландо Плюс" підписано акт № 1 приймання-передачі обладнання до договору про виконання робіт № 29/11-19 від 29.11.2019, згідно якого ТОВ "Спецмехсервіс" надав, а ТОВ "Орландо Плюс" прийняв на обслуговування/ремонт бурове обладнання та інструмент, а саме: труба бурильна DP 73*9.19, S135. EU. NC 31. RH. 18, кількістю 240 штук (т.1 а.с. 187).
03.12.2019 між ТОВ "Спецмехсервіс" та ТОВ "Орландо Плюс" підписано акт № 1 приймання-передачі обладнання до договору про виконання робіт № 29/11-19 від 29.11.2019, згідно якого ТОВ "Спецмехсервіс" надав, а ТОВ "Орландо Плюс" прийняв на обслуговування/ремонт бурове обладнання та інструмент, а саме: труба бурильна DP 73*9.19, S135. EU. NC 31. RH. 18, кількістю 184 штуки (т.1 а.с. 188).
Транспортування обладнання здійснювалось ТОВ "Спецмехсервіс" згідно товарно-транспортних накладних № 158242 від 02.12.2019, № 158245 від 03.12.2019, № 158243 від 02.12.2019, № 158246 від 03.12.2019, пункт навантаження м.Полтава, вул. Клінкерна, 1, пункт розвантаження м.Полтава, вул. Харчовиків, 17 (т.1 а.с. 190-193).
Оплата за надані послуги здійснена в безготівковій формі згідно платіжного доручення № 490 від 23.12.2019 на суму 3010254 грн (т.1 а.с. 199).
23.12.2019 ТОВ "Орландо Плюс" складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 1, за надані послуги з перенарізання різьби конічної замкової 3-133 (ніпель+муфта) (ремонт 848 різьб), на загальну суму 3010254, в тому числі ПДВ 501709 грн (т.1 а.с. 200).
26.12.2019 між ТОВ "Орландо Плюс" та ТОВ "Спецмехсервіс" підписано акт здавання-приймання робіт за № 35, згідно договору 29/11-19 від 29.11.2019 (т.1 а.с. 198).
26.12.2019 між ТОВ "Орландо Плюс" та ТОВ "Спецмехсервіс" підписано акт № 3 приймання-передачі обладнання до договору про виконання робіт № 29/11-19 від 29.11.2019, згідно якого ТОВ "Орландо Плюс" надав, а ТОВ "Спецмехсервіс" прийняв на обслуговування/ремонт бурове обладнання та інструмент, а саме: труба бурильна DP 73*9.19, S135. EU. NC 31. RH. 18, кількістю 424 штук (т.1 а.с. 189).
Транспортування обладнання здійснювалось ТОВ "Спецмехсервіс" згідно товарно-транспортних накладних № 418156 від 26.12.2019, № 418157 від 26.12.2019, № 418158 від 26.12.2019, № 418159 від 26.12.2019, пункт навантаження м.Полтава, вул. Харчовиків, 17, пункт розвантаження м.Полтава, вул. Клінкерна, 1 (т.1 а.с. 190-193).
На підтвердження наявності у ТОВ "Спецмехсервіс" транспортних засобів, яким здійснювалось транспортування обладнання, позивачем надано договір оренди № 1 від 01.10.2017, специфікацію № 1 від 01.10.2017, акт прийому-передачі майна від 01.10.2017, додаткову угоду від 01.01.2018 до договору оренди, специфікацію № 2 від 01.01.2018, акт прийому-передачі майна від 01.01.2018, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, акти № 27 здачі-приймання наданих послуг від 31.12.2019, акт № 27/1 здачі-приймання наданих послуг від 31.12.2019, платіжне доручення № 40 від 03.02.2020, платіжне доручення № 41 від 03.02.2020 (т.1 а.с. 202-209, т.2 а.с. 102-107).
Наявність у позивача основних засобів та складських приміщень підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №540001, Свідоцтвом про право власності на виробничі будівлі за адресою м. Полтава, вул. Клінкерна, 1, Витяг з реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.2 а.с. 20-24).
Наказом № 117 від 29.11.2019 затверджено та введено в дію з 01.12.2019 штатний розпис ТОВ "Спецмехсервіс" (т.2 а.с. 140-147).
Як зазначив позивач у письмових поясненнях у ТОВ "Спецмехсервіс" були наявні бурильні труби DP 73*9.19, S135. EU. NC 31. RH, 18 12.10.2016 позивач придбав у ТОВ "ЕСТА ВЕЛЛ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНА" бурову установку TZJ 40 в комплекті, у тому числі з бурильними трубами. 12.10.2016 року комісія прийняла рішення розукомплектувати бурову установку. У складі розукомплектовочної відомості в позиції № 80 зазначено: Труба бурильна DP 73*9.19, S135. EU. NC 31. RH. 4000 м. - 435 шт (т.2 а.с. 8).
На підтвердження вищевикладеного надано видаткову накладну № 1210-0001 від 12.10.2016, інвентаризаційний опис від 12.10.2016, розукомплектація бурової установки прицепної TZJ 40 згідно додатку до специфікації № 1 (т.2 а.с. 16-19).
Подальше використання труб бурильних DP 73*9.19, S135. EU. NC 31. RH. відбулося за договором № УГВ/197/13-19 від 23.01.2019 укладеного між ТОВ "Спецмехсервіс" (підрядник) та АТ "Укргазвидобування" (замовник) (т.2 а.с. 25-101).
На підтвердження необхідності, обгрунтованості вибору та економічної доцільності придбання послуг у ТОВ "Орландо Плюс" позивачем надано довідку № 88 від 17.02.2022 з додатками (т.2 а.с. 149-160).
Крім того, у письмових поясненнях позивач зазначив, що згідно калькуляції вартість виконаних робіт ТОВ "Орландо Плюс" з ремонту труб в розмірі 3010254 грн, нижча ніж вартість придбання комплекту аналогічної труби (т.2 а.с. 11-12).
Верховний Суд неодноразово акцентував на тому, зокрема, у постановах від 02.12.2019 у справі №826/13060/18, від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
Суд зазначає, що доводи контролюючого органу зводяться лише до правових дій, наявності/відсутності відповідних об`єктів, персоналу тощо саме у контрагента позивача по ланцюгу його взаємовідносин по іншим господарським операціям.
За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.
Належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статті 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Проте, контролюючим органом не надано жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів ТОВ "Спецмехсервіс" з контрагентом.
Наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. З цього приводу Верховний Суд висловлював правову позицію, зокрема у справі № 802/2231/17-а постанова від 18.09.2018 року.
Також, сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.
Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18 від 25.09.2019 у справі № 817/992/15 від 01.12.2022 у справі № 320/5878/19.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04.06.2020 у справі № 340/422/19, від 10.07.2020 у справі № 120/4723/18-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 27.08.2020 у справі № 820/1379/16, від 17.09.2020 у справі № 826/16705/17, від 20.10.2020 у справі № 806/705/15 тощо).
Щодо доводів податкового органу про наявність порушень податкового законодавства з боку ТОВ "Спецмехсервіс" па підставі зібраної податкової інформації про контрагента.
Пунктом 63.12 статті 63 ПК України встановлено, що інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.
Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган (Постанова Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі № 815/3276/15).
Разом з тим, контролюючий орган не надав жодних доказів, які б свідчили про безтоварність операцій платника податку та його контрагента, невідповідності господарських операцій цілям та завданням діяльності платника податку, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
У постановах від 18.12.2018 у справі №816/1118/17, від 15.01.2019 у справі №809/2918/13-а Верховним Судом зроблено правові висновки, які зводяться до того, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів платника податків, на яку посилається контролюючий орган, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку (постанови Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17). ,
Тож, допущені контрагентом порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право платника податку на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.
Крім того, контролюючий орган не звернув увагу, що прийняття Комісією регіонального рівня рішень № 56626 від 04.06.2020 про відповідність ТОВ "Орландо Плюс" критеріїв ризиковості платника податку, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, відбулося вже після здійснення господарських операцій з ТОВ "Спецмехсервіс".
Як не звернув увагу і на те, що подання декларації з ПДВ за березень 2020 року, не може свідчити про відсутність господарських операцій у грудні 2019 року.
Фактично усі висновки про безтоварність господарських операцій побудовані відповідачем на подіях, які мали місце після здійснення господарських операцій ТОВ "Спецмехсервіс" та ТОВ "Орландо Плюс".
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №816/2270/16, від 21.11.2022 у справі № 804/7753/16.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях (т.2 а.с. 7-13) розрахунок економічної доцільності придбання робіт /послуг по ціні 3550 грн з ПДВ за різьбу, обумовлена тим, що:
- кількість труб - 424 шт/4000 м,
- вага труб - 68 т.,
- добова вартість втрат/збитку для підприємства - 150000 грн з ПДВ,
- вартість придбання труби бурильної - 98624 грн з ПДВ за тону,
- строк поставки труби бурильної - 90 календарних діб (80 діб - поставка, 10 діб - проведення дефектоскопії повного комплекту труби),
- вартість оренди труби бурильної (середня) - 13,50 грн з ПДВ за метр погонний за добу.
Загальна вартість виконаних ТОВ "Орландо Плюс" робіт з ремонту труб - 3010254 грн з ПДВ.
Розрахунок:
вартість придбання труби - 68 т. * 98624 грн = 3706432 грн з ПДВ,
вартість = витр на оренду труби для забезпечення виробництва під час терміну поставки труби (90 діб) - 4000 м * 13,50 грн * 90 = 4860000 грн,
загальна вартість витрат для підприємства в разі придбання комплекту нової труби д. 73 мм становить 11566432 грн з ПДВ,
загальна орієнтовна вартість витрат для підприємства в разі простою виконання робіт під час очікування завезення комплекту нової труби д. 73 мм становить 150000 грн * 90 діб = 13500000 грн з ПДВ.
Отже, надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Спецмехсервіс" чи його контрагентів. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товари необхідні для здійснення діяльності позивача та отримання останнім прибутку.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наведені докази свідчать про реальність господарських операцій ТОВ "Спецмехсервіс" та ТОВ "Орландо Плюс".
Дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "Спецмехсервіс" порушень податкового законодавства, визначених в акті від 07.12.2021 № 442/35-00-07-02-05/33660476, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.01.2022 № 00135000702 та № 00235000702.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Констатуючи вищевикладене, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ПМУ ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.01.2022 № 00135000702 та № 00235000702.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" (код ЄДРПОУ 33660476, вул. Клінкерна, 1, м.Полтава) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658, вул. Благовіщенська, 30, м.Харків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00135000702 від 05.01.2022, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 627 136,25 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00235000702 від 05.01.2022 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 564 422,50 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17873,38 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.09.2024.
Суддя С.О. Удовіченко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121935836 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
С.О. Удовіченко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні