Рішення

від 26.09.2024 по справі 460/6302/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2024 року м. Рівне№460/6302/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГОМОЛ"доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГОМОЛ" до Головного управління ДПС у Рівненській області

- визнати протиправними дії щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт №Ж5/17-00-04-05-15/43967672

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №4678/700040519 від 31.05.2023

- визнати відсутнім право вимагати погашення штрафних санкцій згідно ППР №4678/700040519 від 31.05.2023 та вчиняти дії щодо стягнення санкцій.

Ухвалою від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.09.2024 позовну заяву залишено без руху в частині позовних вимог щодо оскарження ППР та визнання протиправними дії щодо проведення перевірки, надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 25.09.2024 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо оскарження ППР та визнання протиправними дії щодо проведення перевірки у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Таким чином, предметом спору в даній справі є визнання відсутнім права ГУ ДПС в Рівненській області вимагати погашення штрафних санкцій згідно ППР №4678/700040519 від 31.05.2023 та вчиняти дії щодо стягнення санкцій згідно ППР №4678/700040519 від 31.05.2023.

Відповідачем подано відзив, відповідно до змісту якого заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що оскільки податкові накладні № 24-37, складені позивачем в період з 30 червня по 31 грудня 2022 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням вимог п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, то відповідачем правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Також, звертає увагу, що податкові накладні №№ 55-61, 38-49, складені позивачем в період з 11 по 28 лютого 2022 року та в період з 08 квітня по 31 травня 2022 року, зареєстровані в ЄРПН після 15 липня 2022 року, що також є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

09.05.2023 ГУ ДПС у Рівненській області було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Результати перевірки оформлені актом №4411/ж5/17-00-04-05-16/43967672 від 09.05.2023.

Камеральною перевіркою встановлено факт несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкових накладних ТОВ «БОГОМОЛ», складених в період з 31.10.2021 по 28.02.2022, зареєстрованих протягом 30.01.2023 24.01.2023, що є порушенням п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Рівненській області на підставі п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року №3121/17-00-04-05-20 про застосування штрафу в розмірі 10%, 20% та 40% суми податку на додану вартість, зазначеної у вказаних вище податкових накладних, на загальну суму 618944,99 грн

Позивач вважає, що дії ГУ ДПС у Рівненській області щодо проведення камеральної перевірки протиправними, податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, а контролюючий орган не має права вимагати проведення сплати штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення рішення від 31.05.2023

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує наступне.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Суд відзначає, що згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Аналогічні норми містяться і в ПК України.

Зокрема, згідно п.4.1.1ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на такому принципі як загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до ст. 16 ПК України кожен платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.14.1.156ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковим кодексом визначено (п.14.1.137 ст.14), що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 41.2ст. 42 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Відповідно до п.19-1.1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Також контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.20.1.34 ст.20 ПК України).

Суд відзначає, що відповідно до пп.54.3.2п.54.3ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.57.3ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.6 пункту 54.3 статті54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктами 42.1, 42.2, 42.5 ст. 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання у відповідності до податкового повідомлення-рішення №74678/1700040519 від 31.05.2023 позивачу нараховано грошові зобов`язання у сумі 618944, 99 грн.

Станом на дату розгляду справи, податкове повідомлення-рішення є чинним, доказів його скасування учасниками справи не надано.

Натомість, в межах даної адміністративної справи предметом спору є правомірність дій податкового органу вимагати погашення податкової заборгованості та вчинення дій щодо стягнення таких сум, розмір яких визначених у податковому повідомленні-рішенні №4678/1700040519.

Натомість, позивачем не доведено, що ГУ ДПС в Рівненській області вчиняли дії щодо стягнення податкової заборгованості. А тому, суд не наділений повноваження встановлювати чи набуло грошове зобов`язання визначене у податковому повідомленні-рішенні № 4678/1700040519 статусу узгодженого, а відповідно і чи набуло статусу податкового боргу.

Суд повторно зауважує, що згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Крім того, згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

У даній правовій ситуації прийняття рішення про стягнення податкового боргу належить до виключної компетенції (дискреції) податкового органу. Крім того, податковий орган не вчиняв дії щодо реалізації, встановленого статтею 20 ПК України, права контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відтак, спору в частині заявлених позовних вимог на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, відповідно, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що приймаючи позовні вимоги не є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 вересня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БОГОМОЛ" (вул. Київська, буд. 94, кім. 210,м. Рівне,Рівненська обл.,33012, код ЄДРПОУ 43967672)

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Суддя В.В. Щербаков