Постанова

від 25.09.2024 по справі 824/936/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 824/936/18-а

касаційне провадження № К/9901/9074/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді - Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0079785401 в частині застосування до платника штрафу в сумі 467280,67 грн за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 31.03.2017 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно застосовано до нього штраф у сумі 467280,67 грн за несвоєчасну реєстрацію вказаної податкової накладної, оскільки ним помилково було подано на реєстрацію податкову накладну по господарських взаємовідносинах, яких не було і у подальшому платником самостійно було виправлено цю помилку шляхом подання уточнюючої податкової накладної, якою сторновані обсяги і суми, зазначені у помилково зареєстрованій податковій накладній. Позивач у спосіб та у строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виправив помилку, допущену у помилково зареєстрованій податковій накладній від 31.03.2017 №31.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 08.11.2018 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 25.06.2018 №0079785401 в частині застосування до Товариства штрафу в сумі 467280,67 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова накладна від 31.03.2017 №31 за своєю правовою суттю є нікчемною, оскільки позивачем її подано на реєстрацію в ЄРПН помилково, ця накладна не відображає реальних податкових зобов`язань і здійснення господарських операцій з постачання товарів/послуг і, відповідно, у позивача не було обов`язку складати та реєструвати цю податкову накладну, а відтак і нести відповідальність за порушення строків її реєстрації відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.02.2019 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2018 №816/1990/17, виходив з того, що ПК України не містить положень щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Платник не може бути звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної коли відбулося подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2018 у справі №813/4556/16, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що податкова накладна від 31.03.2017 №31 була ним складена та зареєстрована помилково, будь-яких оподатковуваних операцій у позивача із зареєстрованими в ній показниками не було, в декларації з податку на додану вартість така операція не відображалась і ця помилка була виявлена платником 27.07.2017, через 26 днів після вчинення помилки і одразу була ним усунута шляхом реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до цієї податкової накладної.

Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, не звернув увагу, що у даному випадку, коригуючи показники, платник фактично сторнував помилково зареєстровану ним податкову накладну, по якій не відбувалось жодних господарських правовідносин і яка не відображає податкових зобов`язань та здійснення будь-яких господарських операцій з постачання товарів/послуг.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.04.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правомірність висновків суду апеляційної інстанції, за мотивами, викладеними у постанові суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.09.2024 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 25.09.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем Товариством 30.06.2017 в ЄРПН зареєстрована податкова накладна від 31.03.2017 №31, зі змісту якої встановлено, що постачальник (продавець) ТОВ "Будмонтаж-2001" (код ЄДРПОУ: 316210224128), отримувач (покупець) ТОВ "Будмонтаж-2001" (код ЄДРПОУ: 40000000000), загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість складає 7009210,08 грн, (загальна сума ПДВ - 1168201,68 грн), що підтверджується квитанцією №1.

27.07.2017 позивач зареєстрував ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.03.2017 №31 на суми (-5841008,40 грн та -1168201,68 грн), причиною коригування зазначено - «помилково виписана», що підтверджується квитанцією №1.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складений акт від 13.06.2018 №2786/24-13-54-01/3162021, в якому зафіксовано порушення платником вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, що полягало в порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: податкової накладної від 28.02.2017 №27, дата реєстрації 17.03.2017 на суму ПДВ 301599,83 грн (з порушенням терміну реєстрації на 2 календарних дні) та податкової накладної від 31.03.2017 №31, дата реєстрації 30.06.2017 на суму ПДВ 1168201,68 грн (з порушенням терміну реєстрації на 76 календарних днів).

Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 31.03.2017 №31 в ЄРПН складає 467280,67 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0079785401, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 301599,83 грн у розмірі 30159,98 грн (10%), та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 1168201,68грн у розмірі 467280,67 грн (40%).

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 29.08.2018 №27782/6/99-99-12-03-0125 оспорюване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий цього пункту). Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз норм статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (далі Порядок №1307), до графи 8 податкових накладних вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Разом з цим, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, та суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, не встановили, яка саме податкова накладна була складена та зареєстрована Товариством, на які саме операції була складена така накладна, та, з огляду на встановлені обставини, чи існували правові підстави для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Вказані обставини входять до предмету доказування та підлягають обов`язковому встановленню судом.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За приписами частин першої і другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи та не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова