Постанова

від 27.02.2019 по справі 824/936/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/936/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарюк О.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

27 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: Гінінгера А.З.,

представника відповідача: Олара В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року (повне судове рішення складено 14.11.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" (далі - позивач), звернулося в Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.06.2018 року № 0079785401 від 25.06.2018 року в частині застосування до позивача штрафу в сумі 467280,67 грн., за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 31 від 31.03.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 08 листопада 2018 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що податкова накладна №31 від 31.03.2017 за своєю правовою суттю є нікчемною, не відображає реальних податкових зобов'язань і здійснення господарських операцій з постачання товарів/послуг, оскільки у позивача не було обов'язку складати та реєструвати податкову накладну №31 від 31.03.2017, а відтак і нести відповідальність за порушення строків її реєстрації згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складений акт від 13.06.2018 №2786/24-13-54-01/3162021, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягало в порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: податкової накладної від 28.02.2017 №27, дата реєстрації 17.03.2017 на суму ПДВ 301599,83 грн. (з порушенням терміну реєстрації на 2 календарних дні) та податкової накладної від 31.03.2017 №31, дата реєстрації 30.06.2017 на суму ПДВ 1168201,68 грн. (з порушенням терміну реєстрації на 76 календарних дні).

У зв'язку з встановленими порушеннями граничних термінів реєстрації податкових накладних, відповідачем прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафну санкцію. Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі №816/1990/17. Вважає, що суд першої інстанції за відсутності правових підстав фактично звільнив позивача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій на підставі того, що податкова накладна була помилково зареєстрована позивачем, а в подальшому відносно якої було здійснено коригування кількісних та вартісних показників.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення в частині штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №31 від 31.03.2017 є незаконним, оскільки була виписана та зареєстрована внаслідок помилки, яка була виявлена 27 липня 2017 року. Цього ж числа позивачем за відсутності будь-яких податкових зобов'язань за зареєстрованою податковою накладною №31, зареєструвало розрахунок - коригування до податкової накладної, яким відкориговані обсяги, які зазначені у податковій накладній №31. Вважає, що податкова накладна №31 від 31.03.2017 за своєю правовою суттю є нікчемною, не відображає реальних податкових зобов'язань і здійснення господарських операцій з постачання товарів/послуг, та оскільки у позивача не було обов'язку складати та реєструвати податкову накладну №31 від 31.03.2017р., відтак, позивач не може нести відповідальність за порушення строків її реєстрації згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України. Просив при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції врахувати правову позицію Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №813/4556/16.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно квитанції № 1, Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖ-2011" (ідентифікаційний код юридичної особи 31621021), 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована податкова накладна від 31.03.2017 року № 31, зі змісту якої встановлено, що постачальник (продавець) ТОВ "Будмонтаж-2001" (код ЄДРПОУ: 316210224128), отримувач (покупець) ТОВ "Будмонтаж-2001" (код ЄДРПОУ: 40000000000), загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 7009210,08 грн., (загальна сума ПДВ - 1168201,68 грн.).

27.07.2017 року позивач зареєстрував Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 31 від 31.03.2017 року на суму (- 5841008,40 грн. та - 1168201,68 грн.), причиною коригування зазначено - помилково виписана , згідно квитанції № 1.

13.06.2018 посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами перевірки складений акт №2786/24-13-54-01/3162021, в якому зафіксовано порушення: вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягало в порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: податкової накладної від 28.02.2017 №27, дата реєстрації 17.03.2017 на суму ПДВ 301599,83 грн. (з порушенням терміну реєстрації на 2 календарних дні) та податкової накладної від 31.03.2017 №31, дата реєстрації 30.06.2017 на суму ПДВ 1168201,68 грн. (з порушенням терміну реєстрації на 76 календарних дні).

Розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 467280,67 грн.

25.06.2018 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0079785401, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 301599,83 грн. - у розмірі 30159,98грн. (10%), та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 1168201,68грн. - у розмірі 467280,67грн. (40%).

11.07.2018 року позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки від 13.06.2018 року, подав скаргу на акт перевірки до ДФС України.

29.08.2018 року рішенням ДФС України податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області залишено без змін, а скаргу без задоволення (рішення ДФС України від 29.08.2018 № 27782/6/99-99-12-03-0125).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі-ПК України).

Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до абз. 6 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з абз. 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем не заперечувався той факт, що реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, від 28.02.2017 №27, дата реєстрації 17.03.2017 на суму ПДВ 301599,83 грн. вчинено з порушенням терміну реєстрації на 2 календарних дні. При цьому, позивач також вказував на правомірність застосування штрафної санкції у розмірі 30159,98грн. (10%), за затримку реєстрації податкової накладної на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 301599,83 грн.

Тобто, позивачем оскаржувалося спірне рішення лише в частині, яке стосується правовідносин реєстрації з порушенням строків податкової накладної №31 від 31.03.2017 року.

Відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу Українипорушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Проаналізувавши викладені приписи податкового законодавства колегія суддів зазначає, що на платника податків покладено обов'язок по реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання. При цьому обов'язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що штрафні (фінансові) санкції, згідно п. 201.1 ст.201 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, згідно із вимогами Податкового кодексу України, скласти та зареєструвати податкову накладну, а саме - в зв'язку із постачанням товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу, тобто з моменту виникнення податкового зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2017 року позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована податкова накладна №31 від 31.03.2017р. (а.с.16) Вказана податкова накладна виписана та зареєстрована внаслідок помилки, яка виявлена 27 липня 2017 року. В цей же день позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №31 від 31.03.2017, відповідно до якої були відкориговані обсяги постачання зазначені у первісній податковій накладній. Факт реєстрації цього розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується відповідними квитанціями.

Однак, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що податкова накладна №31 від 31.03.2017 року за своєю правовою суттю є нікчемною, не відображає реальних податкових зобов'язань і здійснення господарських операцій з постачання товарів/послуг, оскільки у позивача не було обов'язку складати та реєструвати податкову накладну №31 від 31.03.2017р., а відтак і нести відповідальність за порушення строків її реєстрації згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що приписи Податкового кодексу України не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі №816/1990/17

Зважаючи на вищевикладене, позивач не може бути звільнений від застосування штрафної санкції за не вчасну реєстрацію податкової накладної коли відбулося подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Отже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що наданими позивачем доказами та наведеними обставинами повністю спростовуються висновки відповідача, які слугували підставою для застосування штрафної санкції в частині, а відтак і прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31.03.2017 року №31.

Щодо доводів апеляційної скарги, що при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції необхідно застосувати правову позицію Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №813/4556/16, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки в зазначеній постанові викладено дещо інші обставини справи, зокрема, позивачем була складена і зареєстрована правильна податкова накладна з аналогічними показниками щодо асортименту, кількості, вартості товару та сумами податку на додану вартість, а тому були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду встановлені обставини справи, враховуючи статті 120-1, 192, 201 Податкового кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування судового рішення.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-2001" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 березня 2019 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.