Рішення

від 17.09.2024 по справі 280/7711/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Справа № 280/7711/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: представника позивача представника відповідача не з`явився (повідомлений належним чином) ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою за позовом Запорізького окружного адміністративного суду (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65-В, код ЄДРПОУ 35450335) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень

УСТАНОВИВ:

20 серпня 2024 року Запорізький окружний адміністративний суд звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просять:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 № 108 в частині включення Запорізького окружного адміністративного суду до Переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), на яких планується проведенні інспектувань за темою, визначеною у Плані проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року, затвердженому Наказом Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 № 108.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він є юридичною особою публічного права, створений відповідно до ст. 125 Конституції України, тому не підпадає під суб`єктний склад ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993р. № 2939 та пп. 3,4 Положення «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» від 03.02.2016 р. (із змінами).

На думку позивача, порівнюючи вказані приписи законодавства з положеннями ст. 148 Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі по тексту Закон №1402-VIII) можна виснувати, що контроль за додержанням вимог щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом, тому виключно Законом України "Про Рахункову палату" №576-VIII від 02.07.2015р. (надалі Закон № 576-VIII) передбачений механізм здійснення контрольних функцій використання коштів державного бюджету щодо установ та органів системи правосуддя.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року справу № 280/77118/24 передано тимчасово виконуючому обов`язки Голови Запорізького окружного адміністративного суду для вирішення питання про підсудність цієї справи.

Розпорядженням тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2024 №56 передано адміністративну справу №280/7711/24 до Третього апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення питання підсудності.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року адміністративну справу №280/7711/24 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа № 280/7711/24 передана на розгляд судді Ніколайчук С.В.

Ухвалою від 21 серпня 2024 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 12 вересня 2024 року о 11:30.

Суд переніс розгляд справи на 17.09.2024 року.

Ухвалою від 17.09.2024 суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 180/7711/24 та розпочав розгляд справи по суті у судовому засіданні 17.09.2024 року.

04.09.2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правової позиції зазначив, що норми Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII не визначають повноваження ДСА України в частині контролю за використанням бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня, якими, у цьому випадку, є суди.

Також відповідач зазначив, що судова влада хочь і є окремою гілкою державної влади, однак, є елементом механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави і наділений владними повноваженнями, та яка, зі свого боку, повинна звітувати перед державою за бюджетні кошти, що витрачені на її утримання.

Державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснює Державна аудиторська служба України відповідно до Положення № 43 від 03.02.2016 року, а саме: фінансовий аудит, аудит ефективності, аудит відповідності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Включення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Запорізького окружного адміністративного суду за період з 01.01.2022 року по 31.07.2024 року здійснено на підставі власної ініціативи відповідно до доповідної записки структурного підрозділу Держаудитслужби від 21.05.2024 року № ДЗ-000800-31-2024 р, якими надано пропозиції до Плану на ІІІ квартал 2024 року, тому, на думку відповідача, остання правомірно віднесла позивача до переліку підконтрольних Держаудитслужбі установ та правомірно винесла наказ № 108, яким визначила проведення ревізії окремих фінансово-господарської діяльності Запорізького окружного адміністративного суду.

Суди є бюджетними установами, а отже, підконтрольними органами державного фінансового контролю.

Заходи державного фінансового контролю у судах жодним чином не посягають на незалежність суддів, не впливають на принципи правосуддя та не призводить до втручання у процес здійснення правосуддя.

Посилання позивача на правові позиції, викладені у постанові від 30.01.2020 року ВС у справі № 804/902/16 та у рішенні Конституційного суду від 27.10.2020 року №13-р/2020, відповідач вважає не релевантними до спірних правовідносин і такими, що не узгоджуються з предметом спору у цій справі.

Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані, тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

12.09.2024 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, де останній зазначив, що наведені доводи відповідача є юридично неспроможними, оскільки фактично зводяться до незгоди з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм Закону України від 02.03.2016 № №1402-VIII.

Викладена у постанові від 30.01.2020 року у справі № 804/902/16 правова позиція Касаційного адмінстративного суду у складі Верховного Суду отримала практичне втілення у рішенні Ради Суддів України від 01.08.2024 року № 24 "Щодо проведення в судах перевірок органами Державної аудиторської служби України, згідно з яким проведеня Держаудитслужби ревізій/перевірок фінансово-господарської діяльності апеляційних судів, місцевих судів та інших, які утримуються коштом бюджетної програми КПКВК 0501020, не грунтується на вимогах Конституції та Законів України, містить ризики для незалежності судової гілки влади та тиску на суди і суддів органами виконавчої влади.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений налженим чином.

Представник відповідача в судовому засіданні про задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що оскржуваний наказ вже вичерпав свою дію.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до доповідної записки заступника Голови Державної аудиторської служби України від 21.05.2024 року № ДЗ-000800-31-2024 погоджено пропозиції до Плану проведення заходів фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024 року.

Наказом від 24.05.2024 року № 108 «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби на ІІІ квартал 2024 року» наказано затвердити план проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024 року.

Відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024 року темою заходу є проведення Державною аудиторською службою України за власної ініціативою ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності апеляційних (апеляційних, загальних судів, апеляційних господарських судів, апеляційних судів), місцевих судів (окружних та господарських судів, окружних адміністративних судів) та інших, які утримуються коштом бюджетної програми КПКВК 0501020.

Згідно з переліком підконтрольних установ (об`єктів контролю), на яких планується проведення ревізії за темою, визначеному у Плані проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІІ квартал 2024 року, Запорізький окружний адміністративний суд внесений до цього переліку.

Не погодившись з наказом Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 №108 в частині включення Запорізького окружного адміністративного суду до Переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю) з підстав відсутності повноважень у відповідача здійснювати зазначену в наказу перевірку щодо позивача, останній звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2016 року №43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України».

Відповідно до статтей 6, 126, 129 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Її органи реалізують свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, що означає самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень.

Органи судової влади та професійні судді, як носії цієї влади, є незалежними. Конституцією України встановлюються гарантії такої незалежності, а особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, закріпленої у статті 126 Конституції України.

Суди не є підприємствами чи установами, які входять до сфери управління Державної судової адміністрації України, а є юридичними особами публічного права.

Приписами статті 1 Закону № 1402-VIII передбачено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.

Частиною 3 статті 17 Закону № 1402-VIII встановлено, що систему судоустрою складають: місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд.

Єдність системи судоустрою забезпечується: фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України.

Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ч. 1 статті 18 вказаного закону)

Відповідно до ст. 146 Закону № 1402-VIII держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України.

Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Статтею 148 цього ж Закону передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють зокрема є Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27.10.2020 № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України виснував про те, що реалізація принципу незалежності судової гілки влади полягає насамперед у відособленості її від інших гілок державної влади, а це означає формування самостійної, автономної й самоуправлінської судової системи поза структурами законодавчої та виконавчої гілок влади.

За позицією Конституційного Суду України будь-які форми та методи контролю у виді перевірок, моніторингу тощо функціонування та діяльності судів повинні реалізовуватись лише органами судової влади та виключати створення таких органів у системі як виконавчої, так і законодавчої влади.

На законодавчому рівні повинні бути створені такі взаємовідносини, які виключали б невиправданий тиск, вплив чи контроль з боку виконавчої або законодавчої влади на судову владу та запобігали б виникненню нормативного регулювання, яке дасть змогу на законодавчому рівні контролювати органи судової влади, а також суддів при здійсненні ними функцій і повноважень, що призведе до втручання у діяльність судової влади та посягання на її незалежність, закріплену в Основному Законі України.

У підсумку Конституційний Суд України у рішенні від 27.10.2020 № 13-р/2020 наголосив на тому, що створюючи відповідні органи, запроваджуючи відповідальність (санкції), окремі види контролю, законодавець повинен виходити з принципів незалежності судової влади, невтручання у діяльність судів та суддів.

Повноваженнях Державної аудиторської служби України для здійснення державного фінансового нагляду з питань фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ визначаються Законом УКраїни «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII).

Статтею 2 Закону №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Зі змісту зазначеного положення Закону № 2939-ХІІ слідує, що в останньому закріплено вичерпний перелік підконтрольних контрольно-ревізійній службі установ. Серед вказаного переліку судові органи відсутні.

За приписами п. 3 Положення про Державну аудиторську службу України від 13.02.2016 року №43 основними завданнями Держаудитслужби є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; надання в передбачених законом випадках адміністративних послуг.

У розумінні пп.2 п. 4 цього ж Положення Держаудитслужба здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, установах, організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують державне чи комунальне майно; суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим в кримінальному провадженні.

Тобто Законом України № 2939-ХІІ та вказаним Положенням визначений вичерпний перелік підконтрольних відповідачу установ, серед яких суди відсутні.

З вищенаведених норм можна зробити висновок, що чинне законодавство надає право Держаудитслужбі виконувати свої повноваження відносно органів виконавчої влади, яка є окремою гілкою влади згідно із Конституцією України.

Стосовно діяльності судової гілки влади в Україні діє спеціальне законодавство.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 зазначив, що за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex spicialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального та спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogate generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальними.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori);«закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali);«закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali).Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Рішенням Ради суддів України від 09.06.2016 № 44, які є рішеннями органів судової влади і обов`язковими для неї, вже визначалося, що проведення відповідних ревізій/перевірок органами державної фінансової інспекції України загрожує незалежності судів та суддів.

Повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, ефективністю використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами наділена Державна судова адміністрація України.

Перевірка фінансово-господарської діяльності органів судової влади регіональними органами Держаудитслужби не передбачена ні вищезазначеним законом, ні іншими нормативно-правовими актами. Згідно з діючим законодавством, перевірки фінансово-господарської діяльності в судах здійснюються ДСАУ, через яку фінансуються органи судової влади, а також органами Рахункової палати.

Слід звернути увагу, що контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.

Організація, повноваження та порядок діяльності Рахункової палати регламентовані Законом України «Про рахункову палату» від 02.07.2015 року № 576 (надалі Закон №576).

За приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону №576-VIII Рахункова палата здійснює фінансовий аудит, аудит ефективності та аудит відповідності, зокрема, щодо проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Офісу Генерального прокурора та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету.

З аналізу наведеної норму слідує, що виключно Законом №576-VIII передбачений механізм здійснення контрольних функцій використання коштів Державного бюджету щодо установ та органів системи правосудця. Як наслідок, інструментом такого механізму є виключно Рахункова палата.

Статтею 130 Конституції визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У державному бюджеті окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій ВРП.

За змістом статей 113, 115, 116 Конституції, закону «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Жодною нормою Конституції чи нормою закону «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів та органи виконавчої влади (в тому числі і Держаудитслужбу) не наділено повноваженнями здійснення будь-якого контролю за діяльністю органів судової влади.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 закону «Про Кабінет Міністрів України» на останній покладено виключно обов`язок забезпечити фінансування видатків на утримання судів у межах, визначених законом про державний бюджет, та створити належні умови для функціонування судів та діяльності суддів.

До контрольних функцій Кабінету Міністрів України віднесено питання здійснення контролю за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади та забезпечення координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади щодо запобігання і протидії корупції.

Якщо Кабінет Міністрів України не наділений жодними контрольними функціями щодо судової влади, то і Держаудитслужба, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю тим більше не може перебирати на себе такі функції.

Статтею 98 Конституції України визначено, що контроль від імені Верховної Ради за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням здійснює Рахункова палата.

Таким чином, суди як суб`єкти публічного права не підпадають під суб`єктний склад Закону №2939-XII, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення ревізій фінансово-господарської діяльності в судах України органами контрольно-ревізійної служби України.

Відтак незрозумілим є те, на якій правовій підставі до переліку суб`єктів, щодо яких передбачено проведення ревізії за період з 01.01.2022 по 31.07.2024 окремих питань фінансово-господарської діяльності, включено зокрема Запорізький окружний адміністративний суд, який утримується за коштом бюджетної програми KПKBK 0501020.

Вищенаведене, на переконання суду, свідчить про відсутність у відповідача як центрального органу влади діяльності повноважень на проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача як органу державної влади, оскільки діяльність останнього урегульована спеціальним законом.

Отже, вчинивши дії щодо включення Запорізького окружного адміністративного суду до Переліку підконтрольних установ (об`єкта контролю), на яких планується проведення інспектувань за темою, визначеною у Плані, затвердженому Наказом Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 № 108, відповідач фактично порушив принцип незалежності судової гілки влади взагалі та позивача зокрема від виконавчої гілки влади.

Відповідач не надав суду доказів, що Рахункова палата не виконала за спірний період своїх функцій щодо проведення ревізії позивача, який утримується за коштом бюджетної програми KПKBK 0501020.

В такому випадку фактично предметом фінансового контролю обох суб`єктів державного фінансового контролю (Рахункової палати та Держаудитслужби) буде однаковий період реалізації бюджетної програми KПKBK 0501020 відносно позивача, що, по суті, є дублюванням функцій, яка призведе до зайвих бюджетних витрат як на проведення самої перевірки, так і до нераціонального використання робочого часу працівників ДАСУ i працівників апарату судів, що в свою чергу ускладнить організацію роботи судів зі здійснення правосуддя у військовий час.

В свою чергу у частині першій статті 148 Закону України № 1402-VIII встановлено, що Державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Запорізький окружний адміністративний суд є судом загальної юрисдикції, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто є бюджетною установою, фінансове забезпечення, якої організовує Державна судова адміністрація України.

Відтак повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням бюджетних коштів і матеріальних ресурсів у судах, ефективністю використання бюджетних коштів їх розпорядниками нижчого рівня та одержувачами наділена Державна судова адміністрація України.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що перевірка фінансово-господарської діяльності органів судової влади регіональними органами Державної фінансової інспекції не передбачена ні вищезазначеним законом, ні іншими нормативно-правовими актами. Згідно з діючим законодавством, перевірки фінансово-господарської діяльності в окружних адміністративних судах здійснюються Державною судовою адміністрацією України, через яку фінансуються органи судової влади, а також органами Рахункової палати України.

Таким чином, суд зробив висновок про відсутності повноважень Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал на здійснення контрольних функцій відносно Запорізького окружного адміністративного суду, а саме: останній не є підконтрольним об`єктом органів державної контрольно-ревізійної служби України.

Не знайшли свого підтвердження і доводи відповідача про те, що оскаржуваний наказ вичерпав свою дію фактом свого виконання, оскільки у справі відсутні докази, що ревізія відбулась і відповідне рішення (акт) відповідач виніс.

Стосовно не релевантності застосування постанови Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 804/902/16 та рішення Конституційного Суду від 27.10.2020 року №13-р/2020 до спірних правовідносин, про що зазначив відповідач у відзиві, то такі твердження суд вважає помилковими, оскільки хоч в зазначеній постанові та рішенні і інший предмет спору, але вирішенні в них питання щодо затосування правових норм безпосереденьо стосуються суті тих правових питань,які суд мав вирішити у цій справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта доводів відповідача не спростовують висновки суду.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати Наказ Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 № 108 в частині включення Запорізького окружного адміністративного суду до Переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), на яких планується проведенні інспектувань за темою, визначеною у Плані проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року, затвердженому Наказом Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 № 108.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивач при зверненні до суду за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3028 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 499 від 16.08.2024.

Враховуючи наведене, сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду підлягає поверненню позивачу у сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючис статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Запорізького окружного адміністративного суду (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65-В, код ЄДРПОУ 35450335) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 № 108 в частині включення Запорізького окружного адміністративного суду до Переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), на яких планується проведенні інспектувань за темою, визначеною у Плані проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2024 року, затвердженому Наказом Державної аудиторської служби України від 24.05.2024 № 108.

Стягнути на користь Запорізького окружного адміністративного суду (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65-В, код ЄДРПОУ 35450335) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ 40165856) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 вересня 2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук