Рішення
від 27.09.2024 по справі 462/4700/24
ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4700/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 вересня 2024 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого-судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних,

встановив:

Позивач КС «Орізон» звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням збільшених позовних вимог /а.с.61/) просить стягнути з відповідачки на користь їх спілки заборгованість за кредитним договором № 145 від 02 вересня 2009 року в розмірі 46013,79 грн., з яких 46013,79 грн. нараховані інфляційні збитки та 3% річних в період з 31 березня 2019 року по 20 травня 2024 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 02 вересня 2009 року між КС «Орізон» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 145 в сумі 4500,00 грн. 07 листопада 2013 року заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/6697/13-ц за позовом КС «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 на користь КС «Орізон» заборгованість в розмірі 7132,88 грн. Проте, у подальшому вказане рішенні було скасовано та 06 березня 2023 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/6697/13-ц у задоволені позову було вже відмовлено. Крім цього, 20 грудня 2018 року заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/4725/18 за позовом КС «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів ухвалено: позов задовольнити; стягнути з ОСОБА_1 в користь КС «Орізон» заборгованість за кредитним договором №145 від 02.09.2009 року в розмірі 25672,21 грн. Постановою старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Панчишина Л.Б. від 18 березня 2024 року відкрито виконавче провадження № 74391645 з виконання вищевказаного судового рішення. Проте, вказане рішення не виконано. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

30 липня 2024 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачці було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідачка по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, проте відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8статті 279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннямистатті 174 ЦПК Українизакріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8статті 178 ЦПК Українивирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279,280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи № 462/4725/18, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 вересня 2009 року між КС «Орізон» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 145 в сумі 4500,00 грн., згідно з умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 4500,00 грн., на засадах строковості (строком на 6 місяців), зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах визначених Договором. Згідно з п.3.1 кредитного договору № 145 плата за користування кредитом (проценти) становить 60 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом /а.с.3,4/.

Пунктом 3.3 кредитного договору № 145 передбачено, що сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредиту будуть здійснюватися згідно з графіком. З вказаного графіку убачається, що останній платіж відповідачкою мав бути здійснений у день закінчення строку дії кредитного договору (02 березня 2010 року), а також те, що відповідачка протягом 6 місяців дії договору зобов`язана сплатити 5318,36 грн., з яких: 4500 грн. кредитні кошти; 818,36 грн. проценти за користування кредитом.

30 липня 2010 року судовим наказом Залізничного районного суду м. Львова № 2-н-2503/2010 з ОСОБА_1 на користь КС «Орізон» стягнуто 6381,92 грн.

07 листопада 2013 року заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/6697/13-ц за позовом КС «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 на користь КС «Орізон» заборгованість в розмірі 7132,88 грн. /а.с.6,7/.

03 січня 2023 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/6697/13-ц постановлено: поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом КС «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити; скасувати заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 листопада 2013 року /а.с.89-92/.

06 березня 2023 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/6697/13-ц за позовом КС «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів ухвалено: у задоволені позову відмовити /а.с.9,10/.

20 грудня 2018 року заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/4725/18 за позовом КС «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів ухвалено: позов задовольнити; стягнути з ОСОБА_1 в користь КС «Орізон» заборгованість за кредитним договором №145 від 02.09.2009 року в розмірі 25672,21 грн. /а.с.11,12/.

29 січня 2019 року на виконання вказаного заочного рішення суду Залізничним районним судом м. Львова був виданий виконавчий лист № 462/4725/18 про стягнення з ОСОБА_1 в користь КС «Орізон» заборгованості за кредитним договором №145 від 02.09.2009 року в розмірі 25672,21 грн. /а.с.14/.

18 березня 2024 року постановою старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Панчишина Л.Б. відкрито виконавче провадження № 74391645 з виконання вказаного виконавчого листа № 462/4725/18 виданого 29 січня 2019 року /а.с.16/.

Предметом позову КС «Орізон» у цій справі є стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно достатті 625 ЦК Україниу зв`язку з неналежним виконанням заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 грудня 2018 року у справі № 462/4725/18 про стягнення грошових коштів в розмірі 25672,21 грн.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Згідно з частиною другоюстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Проте, всі твердження КС «Орізон» щодо неналежного виконання відповідачкою ОСОБА_1 заочного судового рішення від 20 грудня 2018 року у справі № 462/4725/18 є неспроможними, з огляду на наступне.

Так, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14 листопада 2022 року заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від20 грудня 2018 рокуу справі № 462/4725/18 за позовомКС «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштівскасовано.

24 березня 2023 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/4725/18 за позовом КС «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів ухвалено: у задоволені позову відмовити /а.с.93-96/.

Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та 28 квітня 2023 року набрало законної сили.

Крім цього, 23 травня 2024 року постановою старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Панчишина Л.Б. виконавчий лист № 462/4725/18 виданий 29 січня 2019 року про стягнення боргу в розмірі 25672,21 грн. повернутий стягувачу КС «Орізон» згідно із заявою стягувача про відкликання виконавчого документа /а.с.88/.

Таким чином, твердження КС «Орізон», яке звернулося до суду 13 червня 2024 року з позовом у даній справі (тобто майже через місяць, як виконавчий лист № 462/4725/18 був повернутий) про те, що на виконанні Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавчий лист № 462/4725/18 є такими, що скеровані на те, щоб ввести в оману суд з приводу існування неналежного виконання відповідачкою судового рішення.

З огляду на наведене, є надуманими та неспроможними всі твердження КС «Орізон» щодо неналежного виконання відповідачкою заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 грудня 2018 року у справі № 462/4725/18 про стягнення грошових коштів в розмірі 25672,21 грн., а відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідачки трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно достатті 625 ЦК Україниу зв`язку з неналежним виконанням вказаного судового рішення.

Крім цього, у мотивувальної частині вищевказаного судового рішення від 24 березня 2023 року зазначено: «Як ствердив позивач, і не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 02 лютого 2010 року частково погашено відсотки за користування кредитом у розмірі 500 грн., 12 червня 2018 року стягнуто заборгованість по відсотках, згідно зі судового рішення від 07 листопада 2013 року, в сумі 7132,88 грн.».

Таким чином, єдиним судовим рішенням, яке набрало законної сили на день ухвалення судового рішення у даній справі, є судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 30 липня 2010 року № 2-н-2503/2010, яким з відповідачки було стягнуто 6381,92 грн.

Беручи до уваги, що вищевказаним судовим наказом з відповідачки ОСОБА_1 була стягнута заборгованість в розмірі 6381,92 грн., а 07 листопада 2013 року відповідачка погасила борг перед КС «Орізон» в сумі 7132,88 грн., а також те, що всі інші судові рішення, якими було стягнуто заборгованість з відповідачки скасовані, а з дня закінчення строку дії кредитного договору (02 березня 2010 року) сплило більше ніж 14 років, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено жодної обставини, що у відповідачки існують невиконанні зобов`язання за кредитним договором № 145 від 02 вересня 2009 року, і тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно достатті 625 ЦК України, за період з 31 березня 2019 року по 20 травня 2024 року.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що у задоволені позову з підстав, заявлених у ньому, слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись вимогами статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що судовий збір, сплачений позивачем КС «Орізон» в розмірі 3028,00 грн. /а.с.47/, слід покласти на рахунок позивача.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволені позову Кредитної спілки «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:

Оригінал рішення.

СудЗалізничний районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення27.09.2024
Оприлюднено01.10.2024
Номер документу121942736
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту

Судовий реєстр по справі —462/4700/24

Ухвала від 19.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Мікуш Ю. Р.

Ухвала від 21.11.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Мікуш Ю. Р.

Рішення від 27.09.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Боровков Д. О.

Ухвала від 19.08.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Боровков Д. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні