Постанова

від 26.09.2024 по справі 511/1907/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 23-з/813/1224/24

Номер справи місцевого суду: 511/1907/24

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Осокіна С.Ю., розглянувши в режимі відеоконференції заяву представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Осокіна С.Ю., про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,

встановив:

У провадженні судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. перебуває апеляційна скарга представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Осокіна С.Ю. на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.07.2024 року.

До Одеського апеляційного суду надійшла заявапредставника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Осокіна С.Ю. про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д.

Вказана заява вмотивована тим, що, на думку заявника, суддею Громіком Р.Д. допущено упереджене ставлення до сторони захисту, що виразилось у необґрунтованій відмові клопотань стороні захисту, яка заявляла їх в ході судового розгляду. Таким чином, виникли обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Громіка Р.Д. при розгляді даної справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та заяву про відвід судді апеляційний суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ст. 80 КПК України відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відвід судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь у ньому.

Такі обставини визначені у статті 75 КПК України і за їх наявності суддя зобов`язаний заявити самовідвід (частина перша статті 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони заявляють відвід судді (частина друга статті 80 КПК України).

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п. 49, 54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п. 136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п. 103,107).

Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Апеляційний суд зауважує, що зміст заяви адвоката Осокіна С.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. є необґрунтованою, оскільки доводи, якими захисник обґрунтовує необхідність відводу судді, не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Передбачених законом підстав, які б викликали сумніви у об`єктивності та неупередженості судді Громіка Р.Д. заява про відвід не містить, з огляду на викладене, заява представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відвід судді Громіка Р.Д. не підлягає задоволенню через необґрунтованість.

Європейський Суд з прав людини у пункті 35 справи «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, постійно підкреслює, що зацікавлена особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються неї, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством, для скорочення розгляду.

Суд звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами.

Керуючись ст.ст. 75, 80 КПК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

У задоволенні заяви представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Осокіна С.Ю., про відвід судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов