Рішення

від 30.09.2024 по справі 161/16276/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16276/24

Провадження № 2-а/161/233/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді ЧернякаВ.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2024 року позивач через свого звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування вимог вказує, що 22.08.2024 року ТВО Началька ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полковником ОСОБА_2 була винесена постанова №172 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (20.08.2024 року позивач відмовився проходити медичний огляд для визначення ступені придатності до військової служби). Копія постанови отримана ОСОБА_1 особисто 28.08.2024 року. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною. Зазначає, що 17.08.2024 року о 17:30 год. був затриманий працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 та примусово доставлений у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 під приводом перевірки військово-облікових документів. Відмова від проходження ВЛК була вчинена ним в умовах примусового утримання під психологічним та фізичним тиском (протягом трьох діб позивач утримувався в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Крім того, він був позбавлений можливості отримати додаткові документи для підтвердження стану здоров`я (на момент відмови позивача від проходження ВЛК він проходив амбулаторне лікування у КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» з 16.08.2024 року по 19.08.2024 року). Рішення керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 про його направлення на ВЛК до його відому не доводили, що свідчить про порушення процедури проходження ВЛК.

З цих підстав просить суд визнати протиправною та скасувати зазначену постанову №712 від 22.08.2024 року .

Представник відповідача у письмовому відзиві позов заперечив, вказав, що оскаржувану постанову винесено відповідності до вимог законодавства, із належним встановленням віх фактичних обставин справи. Зауважив, що від отримання направлення на проходження ВЛК громадянин ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, про що було складено відповідний акт. За фактом відмови позивача в його присутності було складено протокол №712 від 20.08.2024 року про адміністративне правопорушення, з яким його було ознайомлено (від підпису він відмовився). Станом на момент розгляду справи та винесення постанови № 712 ОСОБА_1 на лікуванні не перебував.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи слідує, що 17.08.2024 року ОСОБА_1 було видано направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в підрозділах ЗС України у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Від отримання направлення на проходження ВЛК ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, про що було складено відповідний акт від 20.08.2024 року.

На підставі наведеного, 20.08.2024 року головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в особистій присутності ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП (від підпису відмовився, про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлений).

22.08.2024 року ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова №172 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

З текступостанови вбачається,що ОСОБА_1 20.08.2024року відмовився проходити медичний огляд (ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 ) для визначення ступеня придатності до військової служби, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни України зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Розділом II Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першоїстатті 106 Конституції Українипередбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

При цьому суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи.

Згідно з вимог статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Пунктами 68 80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, передбачений порядок медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішеннямкерівника районного(міського)територіального центрукомплектування тасоціальної підтримкивидається направленняна військово-лікарськукомісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадянза ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 направлено для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період, однак він відмовився від проходження медичного огляду, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 станом на дату розгляду справи та винесення постанови на лікуванні не перебував.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.

Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови залишити без задоволення, а постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 712 від 22.08.2024 року без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 30 вересня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк