Ухвала

від 02.08.2024 по справі 355/1514/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1514/24

Провадження № 1-кс/355/98/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року смт. Баришівка

Слідчий суддя Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №42024112130000106, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК Українипро накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

До Баришівського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП№1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.

В обгрунтування поданого клопотання вказано, що слідчим відділення відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024112130000106 від 31.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 в невстановлений час та місці вчиняв дії сексуального характеру до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла шістнадцятирічного віку.

31 липня 2024 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024112130000106 від 31.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.

В подальшому, з метою документування злочину та збирання доказів які у подальшому матимуть значення у розслідуванні кримінального провадження, т.в.о. заступника начальника - начальником слідчого відділення відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено:

-чоловічі труси синього кольору, які запаковано до паперового конверту № 1.

Постановою слідчого від 31.07.2024, вилучені під час проведення невідкладного обшуку речі визнано речовими доказами.

Від слідчого СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд поданого клопотання без її участі, просила його задоволити, наклавши арешт на майно. Просила проводити розгляд клопотання без виклику власника майна.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, враховуючи норми ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі слідчого та володільця майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене.

Як вбачається із матеріалів клопотання, дані речі могли використовуватися для вчинення кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, а ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України встановлює, що слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України.

З огляду на положення даних статей, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином, встановивши належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, перевіривши співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст.170,171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №42024112130000106, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК Українипро накладення арешту на майно, задовольнити.

Накласти арешт на вилучене під час невідкладного обшуку проведеного 31.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

- чоловічі труси синього кольору, які запаковано до паперового конверту № 1.

Дозволити слідчому, прокурору використовувати дане майно під час проведення слідчих дій та в ході проведення експертиз.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1