"30" вересня 2024 р. Справа № 363/4920/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
27 вересня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Вишгородської районної державної нотаріальної контори (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 02884405) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У п. 2 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зазначається, що відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини із спадкування та заінтересованими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
З витягу зі Спадкового реєстру № 78455223 від 23.09.2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Таким чином, спадкоємці, які прийняли спадщину померлої ОСОБА_2 , відсутні. У зв`язку з цим належним відповідачем у даному випадку є територіальна громада за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини (Постанова ВС від 04.12.2019 року у справі № 697/2052/17-ц).
З заповіту № 1-44 від 16.06.2021 року вбачається, що померла ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2226 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221887800:03:040:0271. Разом з тим у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо місцезнаходження вказаного нерухомого майна. Відсутність цих відомостей позбавляє суд можливості визначити належного відповідача за вимогами ОСОБА_1 та дотримання правил підсудності.
Вищевикладені висновки суду підтверджуються, зокрема, пунктом 42 постанови пленуму ВССУ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції судів та визначення підсудності цивільних справ», в якому роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, в тому числі для позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу необхідно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви зазначивши місцезнаходження земельної ділянки, яка входить до складу спадщини, про встановлення додаткового строку прийняття якої порушується питання; визначивши в залежності від цього належного відповідача у виді територіальної громади в особі відповідного органу місцевого самоврядування; надавши уточнену редакцію позовної заяви з урахуванням визначення належного відповідача та направлення останньому уточненої редакції позовної заяви з додатками.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської районної державної нотаріальної контори про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2024 |
Оприлюднено | 01.10.2024 |
Номер документу | 121945967 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Рукас О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні