Ухвала

від 18.09.2024 по справі 569/23212/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2024 року м. Рівне

Справа № 569/23212/23

Провадження № 11-сс/4815/267/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року, якою змінено запобіжний захід ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні №42023181110000060,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року частково задоволено клопотання захисника адвоката ОСОБА_9 та змінено підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття, та покладенням на підозрюваного обв`язків:

-прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування із фігурантами провадження та свідками.

Строк дії запобіжного заходу встановлено до 13 жовтня 2024 року.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на строк 60 днів з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 4280 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12497600 грн.

На обгрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що слідчий суддя, змінюючи підозрюваному запобіжний захід, не врахував характер, ступінь суспільної небезпеки, тяжкість інкримінованих злочинів та наявність ризиків, передбачених с. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), - незаконного впливу на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, переховуванням від органів досудового розслідування та суду.

Вказав, що під час розгляду клопотання, захисником та підозрюваним не було надано жодних доказів, які б містили відомості для зміни запобіжного заходу, окрім посилання на ті ж обставини, які вже були предметом розгляду.

На думку прокурора, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, він не має офіційного працевлаштування та постійних стабільних доходів, що виключає можливість його догляду за батьком. Зазначив що розмір шкоди у даному кримінальному провадженні становить 12 млн. грн., що є особливо великим розміром, і на даний час не відшкодована.

Тому, апелянт вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 на підтримання апеляційної скарги, міркування підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.

Згідно приписів ч.1ст. 404 КПКсуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 177 КПКметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4, 5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, частина яких є тяжкими та особливо тяжким злочинами, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше п`яти років..

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованих йому злочинах.

При цьому, колегія суддів зауважує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У відповідності до змістуст.368 КПК, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

При цьому, під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 раніше не судимий умов домашнього арешту не порушує, з`являється на виклики слідства, бере участь у слідчих діях, позитивно характеризуєтсья за місцем проживання, що підтверджується довідкою старшого майстра ЖЕД1, доглядає за своїм батьком ОСОБА_10 , який перебуває на амбулаторному лікуванні в Михалівській АЗПСМ.

Окрім того, прокурором не надано доказів тиску ОСОБА_5 на фігурантів кримінального провадження та свідків задля зміни ними показань на свою користь.

Разом з тим, прокурором ні під час розгляду клопотання слідчим суддею, ні під час апеляційного розгляду, не було доведено, що цілодобовий домашній арешт з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків, в тому числі обов`язку носити електронний засіб контролю, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.

Так, згідно зіст. 183 КПКтримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, як визначено ч.ч.4, 5ст. 181 КПК, орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Колегія суддів зауважує, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» домашній арешт, з урахуванням його ступеня та інтенсивності, вважається позбавленням волі за змістом статті 5 Конвенції.

При цьому, враховується, що з часу обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до дня апеляційного розгляду відсутні відомості щодо порушення ним умов цього запобіжного заходу або наявність спроб переховування від слідства та суду.

Таким чином, колегія суддів на даному етапі досудового розслідування, не вбачає підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 найбільш суворого виду запобіжного заходу, та вважає, що домашній арешт в умовах контролю з боку працівників правоохоронних органів, здатен запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Тому підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора та скасування ухвали слідчого судді не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407,422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року, якою змінено запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 без задоволення.

Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3