Ухвала від 13.09.2024 по справі 932/7898/24

У Х В А Л А

Справа № 932/7898/24

Провадження № 2-з/932/69/24

13 вересня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Куцевола В.В., ознайомившись з заявою представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про забезпечення доказів до подання позову, -

В С Т А Н О В И В:

12.09.2024 року представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Некрасов В.М. звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позову.

Заява обґрунтована наступним. АТ «Державний ощадний банк України» відкрив ОСОБА_1 відновлювану кредитну лінію у розмірі 16 049,69 грн. Процентна ставка за кредитом складає 38,00 % річних. Відповідач свої зобов`язання перед Банком належним чином не виконав. Станом на поточну дату заборгованість за Договором становить 16 049,69 грн.

У листопаді2023року Банкустало відомопро смерть14.06.2021 ОСОБА_1 .У зв`язкуз наведенимвище 01.02.2024банком наадресу П`ятнадцятоїкиївської державноїнотаріальної конторибуло направленозаяву звимогою доспадкоємців впорядку ст.1218ЦК України. Банком отримано лист П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори №862/02-14 від 21.02.2024 з повідомленням про відкриття спадкової справи №196/2021 Мирноградською державною нотаріальною конторою Донецької області.

Після чого 29.03.2024 Банком на адресу Мирноградської державної нотаріальної контори Донецької області було направлено заяву з вимогою до спадкоємців померлого ОСОБА_1 . 23.04.2024 отримано повідомлення від Мирноградської ДНК про прийняття претензії кредитора, долучення її до спадкової справи №196/2021 та доведення до відома спадкоємців ОСОБА_1 факту надходження та зміст претензії АТ «Ощадбанк».

В свою чергу, 07.06.2024 банк направив запит №55/5.3-06/67201/2024 про надання інформації стосовно осіб, які зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, чи отримали свідоцтво про прийняття спадщини, із зазначенням ПІБ спадкоємців, датами їх народження та адресами.

26.06.2024 року на адресу філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» надійшов лист державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори Донецької області Свиридової Алли Володимирівни, в якому стосовно надання інформації про коло спадкоємців щодо майна ОСОБА_1 отримано відмову нотаріуса, адже відповідно до ст.8ЗУ «Пронотаріат» нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов`язані додержуватися таємниці цих дій. Таким чином, без ухвали суду про витребування спадкової справи неможливо з`ясувати коло спадкоємців після смерті ОСОБА_1 .

Відтак забезпечення доказів необхідне для того, щоб захистити порушене право заявника, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання. Банк має намір подати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців померлого позичальника.

Банк позбавлений можливості самостійно отримати необхідні відомості про коло спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_1 для захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку, у зв`язку із чим представник заявника просить суд забезпечити докази шляхом витребування від державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори Донецької області Свиридової Алли Володимирівни зі спадкової справи №196/2021 щодо майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформацію про осіб (із зазначенням їх прізвищ, імен та по батькові, реєстраційних номерів облікових карток платників податків, їх місця проживання), які отримала свідоцтва про право на спадщину, а також інформацію про наявне спадкове майно та його вартість.

Суд, проаналізувавши заяву про забезпечення доказів, робить наступний висновок.

З поданої заяви представника заявника встановлено, що він звернувся до суду із даною заявою, як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст.ст. 116-118 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Частиною 2 ст. 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що питання щодо забезпечення доказів вирішується судом у тому випадку, якщо надання таких доказів є необхідним, а також якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Схожі висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 635/7732/19 (провадження № 61-19460ск20).

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року у справі № 520/14132/18 зазначено, що у кожному конкретному випадку необхідно враховувати не лише резолютивну частину ухвали суду першої інстанції, а й сутність клопотання учасника справи та за якою процедурою суд розглянув таке клопотання: як витребування доказів чи як забезпечення доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 року у справі за № 9901/385/19 дійшла висновку, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Разом з тим, в заяві про забезпечення доказів представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» жодним чином не обґрунтував те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим під час судового провадження за його позовом. Так, заявником не наведено жодних обставин, що такий засіб доказування може бути втраченим або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Таким чином, заяву про забезпечення доказів необхідно повернути заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116-119, 260-26, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про забезпечення доказів до подання позову - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол