Постанова

від 03.09.2024 по справі 910/9857/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа № 910/9857/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Дігтярь М.М.

від відповідача: Бондаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";

2. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 (повний текст складено та підписано 05.04.2023) (суддя Спичак О.М.)

у справі № 910/9857/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 409 028 109,61 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") з позовом про стягнення 386 492 035,59 грн, з яких: 362 569 589,53 грн - основний борг, 400 211,03 грн - пеня, 3 376 212,62 грн - 3 % річних, 20 146 022,41 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач допустив порушення строків оплати балансуючої енергії за договором № 0063-04012/21-150-08-20-00069 від 02.03.2020 (далі - Договір).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з НЕК "Укренерго" суми основного боргу в розмірі 362 569 589,53 грн. Стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" пеню в розмірі 1,00 грн, 3 % річних у розмірі 5 508 550,47 грн, інфляційні втрати в розмірі 40 372 695,26 грн та судовий збір у розмірі 98 253,91 грн. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" судовий збір у розмірі 769 720,46 грн, сплачений за платіжним дорученням № 1048 від 22.09.2022.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів

Не погодившись частково з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції:

- не враховано законодавчі вимоги щодо порядку розрахунків на балансуючому ринку, не враховано обставин, що виключають вину відповідача;

- не встановлено факт направлення спірних платіжних документів (рахунків) на їх оплату відповідачеві;

- не встановлено факт постачання балансуючої електричної енергії, за прострочення оплати якої суд стягнув з відповідача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати;

- необґрунтовано задоволено вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних;

- зроблено передчасний висновок про підставність стягнення з відповідача 40 372 695,26 грн інфляційних нарахувань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивача та узагальнення її доводів

Також не погодившись частково із рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення на користь позивача пені в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що:

- судом першої інстанції не враховано балансу інтересів обох сторін та ті обставини, що позивач є одним із ключових учасників ринку електроенергії;

- судом першої інстанції не враховано, що сума основного боргу погашена відповідачем вже після відкриття провадження у справі та під час судового розгляду із значним простроченням;

- при задоволенні клопотання НЕК "Укренерго" про зменшення штрафних санкцій до 99 % суд зменшив пеню до 1 грн, що є значно меншою сумою, ніж 1 %;

- при зменшенні пені до 1 грн судом не враховано актуальну судову практику щодо зменшення штрафних санкцій.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Євсікова О.О.) задоволено клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 та поновлено скаржнику зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.07.2023 об 11:30; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 30.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22; оголошено перерву в судовому засіданні до 15.08.2023 об 11:20.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Євсікова О.О., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22; призначено до розгляду апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 для спільного розгляду з апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 15.08.2023 об 11:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 11.08.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддю-доповідачем), у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9857/22.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 для розгляду апеляційної скарги НЕК "Укренерго" у справі № 910/9857/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.08.2023 апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" у справі № 910/9857/22 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 апеляційні скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" та НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.; розгляд апеляційних скарг постановлено здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 15.08.2023 об 11:20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 за клопотанням НЕК "Укренерго" зупинено провадження за апеляційними скаргами ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" та НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9216/22 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 поновлено провадження за апеляційними скаргами ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" та НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22; розгляд апеляційних скарг призначено на 13.02.2024 о 10:20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 за заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про залучення до участі у справі № 910/9857/22 правонаступника замінено позивача у справі № 910/9857/22 - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг" (ідентифікаційний код 42041573), на правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 42041573) (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "Енергоатом-Трейдинг").

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 продовжено строк розгляду апеляційних скарг позивача та відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22; оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2024 об 11:15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 за клопотанням НЕК "Укренерго" зупинено провадження за апеляційними скаргами АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "Енергоатом-Трейдинг" та НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 поновлено провадження за апеляційними скаргами АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "Енергоатом-Трейдинг" та НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22; розгляд апеляційних скарг призначено на 27.08.2024 о 10:40.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 910/9857/22 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.09.2024 об 11:20.

Позиції учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги позивача заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги відповідача заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат - без змін.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 03.09.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги позивача підтримав і просив суд її задовольнити, проти апеляційної скарги відповідача заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги відповідача підтримав і просив суд її задовольнити, проти апеляційної скарги позивача заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом-Трейдинг", правонаступником якого є АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "Енергоатом-Трейдинг", надіслало НЕК "Укренерго" заяву-приєднання до договору про участь у балансуючому ринку та включення до реєстру постачальників послуг з балансування від 28.02.2020 № 21-150-08-20-00069.

Вищезазначена заява була акцептована НЕК "Укренерго" 02.03.2020, про що повідомлено позивача листом від 02.03.2020 за № 01/8496.

Таким чином, між сторонами було укладено договір про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069 (далі - Договір).

У подальшому наказами НЕК "Укренерго" "Про затвердження умов договору про участь у балансуючому ринку" до Договору вносилися зміни.

До спірних правовідносин застосовуються положення Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 31.01.2022 № 59, від 21.04.2022 № 160, від 16.05.2022 № 177 та від 08.06.2022 № 234.

За змістом пунктів 1.1 та 1.2 Договору цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. За цим Договором ППБ (постачальник послуг з балансування) зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП (оператор системи передачі) балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку.

Відповідно до п. 2.1 Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 31.01.2022 № 59 та від 21.04.2022 № 160, загальна вартість цього Договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього Договору за придбані та продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 16.05.2022 № 177 та від 08.06.2022 № 234, загальна вартість цього Договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього Договору та відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.

Для розрахунків за цим Договором використовуються обсяги електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку ППБ (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 31.01.2022 № 59 та від 21.04.2022 № 160, виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюються відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.

Відповідно до п. 4.1 Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 16.05.2022 № 177 та від 08.06.2022 № 234, виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.

Згідно з п. 4.2 Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 31.01.2022 № 59 та від 21.04.2022 № 160, за підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони Акта приймання-передачі наданих послуг з балансування (далі - Акт), який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені.

Відповідно до п. 4.2 Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 16.05.2022 № 177 та від 08.06.2022 № 234, подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами Акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або не направлення Акта, та/або мотивованих зауважень до нього п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування (п. 4.3 Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 31.01.2022 № 59 та від 21.04.2022 № 160).

Відповідно до п. 4.4 Договору в редакціях, затверджених наказами НЕК "Укренерго" від 16.05.2022 № 177 та від 08.06.2022 № 234, ОСП надає ППБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) два примірники Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії (далі - Акт), підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Протягом двох робочих днів ППБ розглядає та повертає у паперовому або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) ОСП одни примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

Відповідно до п. 9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, в якому була подана заява-приєднання.

Якщо жодна із сторін не звернулась до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 Договору).

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач вказав на те, що відповідач у порушення умов укладеного між сторонами Договору не здійснив оплату за придбану у позивача балансуючу електричну енергію, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 362 569 589,53 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 400 335,23 грн пені, 5 519 860,92 грн 3 % річних та 40 538 323,93 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що балансуюча група - це об`єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об`єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об`єднання; відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Частиною другою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.

Частиною третьою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

Згідно із частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Згідно з приписами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, позивач (ППБ) поставив, а відповідач (ОСП) отримав балансуючу електричну енергію у березні 2022 року - на суму 147 957 669,29 грн, у квітні 2022 року - на суму 37 065 200,80 грн, у червні 2022 року - на суму 67 212 849,82 грн, у липні 2022 року - на суму 91 031 952,19 грн, у серпні 2022 року - на суму 140 080 767,74 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії згідно з Договором: № БР/22/03-0063 від 31.03.2022, № БР/22/04-0063 від 30.04.2022, № БР/22/06-0063 від 30.06.2022, № БР/22/07-0063 від 31.07.2022, № БР/22/08-0063 від 31.08.2022, які підписані сторонами (копії долучені позивачем до позовної заяви).

Згідно з приписами п. 1.8.1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила ринку, Правила) відповідач (як адміністратор розрахунків, АР), зокрема, обчислює обсяги наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.

Розділом VII Правил ринку врегульовані питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за балансуючу електричну енергію.

Відповідно до п. 7.2.1-7.2.2 глави 7.2 розділу VII Правил ринку в редакції, чинній до 07.05.2022, АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність. ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії. АР на щомісячній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ПДП із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ПДП за відповідний період щодо закупівлі ДП, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ПДП за повний місяць щодо плати за невідповідність. ПДП на щомісячній основі надсилає через систему управління ринком АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за відповідний період щодо закупівлі ДП.

Згідно з п. 7.2.1-7.2.2 глави 7.2 розділу VII Правил ринку в редакції постанови НКРЕКП № 458 від 06.05.2022, АР на щодекадній основі надсилає через СУР платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. ПДП щомісячно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю ДП. АР щомісяця надсилає ПДП через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ПДП за повний місяць.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил ринку в редакції, чинній до 07.05.2022, система управління ринком (далі - СУР, Система, ММS) - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

Як визначено п. 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил ринку в редакції постанови НКРЕКП № 458 від 06.05.2022, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

Згідно з п. 1.11.1, 1.11.2, 1.11.6 глави 1.11 розділу I Правил ринку в редакції, чинній до 07.05.2022, за допомогою СУР здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків на ринку, обмін інформацією з учасниками ринку. ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком (відповідач) вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Учасники ринку (в тому числі позивач) мають право на доступ до інформації, що міститься в базах даних системи управління ринком, що їх безпосередньо стосується.

Відповідно до п. 1.11.1, 1.11.2, 1.11.6 глави 1.11 розділу I Правил ринку в редакції постанови НКРЕКП № 458 від 06.05.2022 за допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів облікових рахунків учасників ринку. ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Учасники ринку мають право на доступ до інформації, яка міститься в СУР та стосується їх безпосередньо.

Дата формування рахунків у СУР є датою направлення рахунків (платіжних документів).

Як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, адміністратором розрахунків, яким є відповідач, через систему управління ринком сформовані рахунки за балансуючу електричну енергію на загальну суму 362 569 589,53 грн, а саме:

1) рахунок-фактуру від 17.03.2022 № 1703202200008 (за 1 декаду березня 2022 року) на суму 92 466 669,67 грн;

2) рахунок-фактуру від 28.03.2022 № 2803202200002 (за 2 декаду березня 2022 року) на суму 33 742 605,70 грн;

3) рахунок-фактуру від 07.04.2022 № 0704202200002 (за 3 декаду березня 2022 року) на суму 19 752 019,10 грн;

4) рахунок-фактуру від 18.04.2022 № 1804202200002 (за 1 декаду квітня 2022 року) на суму 15 036 365,05 грн;

5) рахунок-фактуру від 28.04.2022 № 2804202200002 (за 2 декаду квітня 2022 року) на суму 9 041 430,55 грн;

6) рахунок-фактуру від 06.05.2022 № 0605202200002 (за 3 декаду квітня 2022 року) на суму 838 464,76 грн;

7) рахунок-фактуру від 04.07.2022 № 2406202200002 (за 2 декаду червня 2022 року) на суму 31 842 859,64 грн;

8) рахунок-фактуру від 06.07.2022 № 0607202200002 (за 3 декаду червня 2022 року) на суму 33 657 426,85 грн;

9) рахунок-фактуру від 14.07.2022 № 1407202200002 (за 1 декаду липня 2022 року) на суму 31 495 266,77 грн;

10) рахунок-фактуру від 28.07.2022 № 2607202200002 (за 2 декаду липня 2022 року) на суму 20 220 966,72 грн;

11) рахунок-фактуру від 04.08.2022 № 0408202200002 (за 3 декаду липня 2022 року) на суму 17 390 916,68 грн;

12) рахунок-фактуру від 23.08.2022 № 1608202200002 (за 1 декаду серпня 2022 року) на суму 27 026 365,19 грн;

13) рахунок-фактуру від 25.08.2022 № 2508202200085 (за 2 декаду серпня 2022 року) на суму 30 058 232,77 грн.

Відповідно до підп. 1 п. 5.3 Договору ППБ (позивач) має право отримувати від відповідача (ОСП) оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за продану ППБ на балансуючому ринку електричну енергію.

Згідно з підп. 1 п. 5.4 Договору ОСП (відповідач) зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої позивачем (ППБ) балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.

Відповідно до підпункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківській рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

При вирішенні даного спору місцевим господарським судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.12.2021 у справі № 910/15364/20, згідно з якою у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Враховуючи пункт 7.6.4 Правил ринку, суд зазначив, що строк на оплату платіжного документа здійснюється протягом чотирьох днів із дати направлення рахунків АР у Системі.

До того ж, як зазначив місцевий господарський суд, рахунки формуються в Системі самим відповідачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції, у свою чергу, зазначає, що в постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду також вказував на те, що в розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.

Вказаний висновок підтриманий Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22 (до закінчення розгляду якої в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зупинялось апеляційне провадження у даній справі № 910/9857/22).

Відтак, посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів на підтвердження фактичного направлення на адресу відповідача та отримання останнім платіжних документів у визначені позивачем строки, є необґрунтованими, оскільки ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено направлення рахунків в інший спосіб, а тому є належним їх направлення (формування) адміністратором розрахунків у системі управління ринком.

При цьому, щодо прив`язки оплати балансуючої електричної енергії до підписання актів, як то передбачено п. 4.3 Договору, суд першої інстанції слушно зауважив, що вказаний порядок розрахунків застосовується при остаточному розрахунку, тобто в разі невідповідності між сумами виставлених та оплачених рахунків згідно з умовами Правил ринку та вартістю фактично переданої електричної енергії за місяць, яку сторони підтверджують шляхом підписання відповідних актів.

Як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, доказів виконання відповідачем станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду обов`язку зі сплати на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 362 569 589,53 грн відповідачем суду не надано.

Разом із тим, після звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем у повному обсязі було погашено суму основного боргу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.12.2022, копії яких долучено відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З урахуванням того, що предмет спору в частині стягнення з відповідача суми основного боргу припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/9857/22 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 362 569 589,53 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (у зв`язку з відсутністю предмета спору).

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині закриття провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 362 569 589,53 грн рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

У свою чергу, щодо решти позовних вимог, слід зазначити таке.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем оплати за придбану балансуючу електричну енергію за Договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 400 335,23 грн за загальний період нарахування з 24.03.2022 по 25.04.2022 (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями в розумінні ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.1 Договору в разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом першої інстанції при вирішенні спору в даній справі враховано, що 25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову № 332, а 26.04.2022 внесено зміни до неї постановою № 413, доповнивши пунктом 16 наступного змісту: "зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

Оскільки постанова НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 набрала чинності з дня її прийняття (26.04.2022), місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем пені до 25.04.2022 включно.

Перевіривши розрахунок пені, викладений позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку щодо його обґрунтованості.

Разом із тим, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції позивач заявив клопотання про зменшення розміру пені та 3 % річних на 99 %.

З урахуванням вищезазначеного клопотання відповідача, зважаючи на положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, всі фактичні обставини справи, взявши до уваги, що сума основного боргу була сплачена відповідачем під час розгляду судом справи, а матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, спричинених простроченням виконання відповідачем грошових зобов`язань, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 1 грн, у зв`язку із чим задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені частково - в розмірі 1,00 грн.

Проте висновки суду першої інстанції про обґрунтованість нарахування позивачем пені до 25.04.2022 визнаються колегією суддів апеляційної інстанції помилковими з огляду на таке.

25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду".

Постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, зокрема пункти 1-12 замінено новим пунктом 1 такого змісту: "1. На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: … 16) зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.".

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 (до закінчення розгляду якої в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зупинялось апеляційне провадження у даній справі № 910/9857/22) дійшов таких висновків:

- підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332;

- хоча постанова НКРЕКП № 332 має нижчу юридичну силу порівняно з ЦК України та ГК України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 ГК України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору;

- Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

Отже, наразі існує висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413), у тому числі у поєднанні з приписами частини 1 статті 548, статті 549, пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, частини 1 статті 216, статті 218, частини 1 статті 230, частини 4 статті 231, частини 6 статті 232 ГК України, пункту 16 частини 2 статті 3, частини 3 статті 6, пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про ринок електричної енергії", в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, який викладено в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.

З аналогічних підстав, із посиланням на існування висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, Верховний Суд прийняв постанову від 06.06.2024 у справі № 906/1091/23, в якій зазначив, що: "рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову про стягнення з відповідача, нарахованої позивачем за період 16.04.2023 по 01.08.2023, пені у загальному розмірі 3 667 788,65 грн є помилковим, правильним є в цій частині рішення місцевого господарського суду про відмову в позові, однак з мотивів викладених в цій постанові.".

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд у постанові від 23.05.2024 у справі № 921/540/23, з посиланням на існування висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у відповідних частинах, зазначив про те, що відмовляючи у задоволенні позову у справі № 921/540/23 щодо стягнення нарахованих позивачем за період з 24.02.2022 по 21.04.2022 пені в сумі 1 403 971,44 грн та штрафу в сумі 2 923 044,84 грн, суди попередніх інстанцій правильно застосували приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 як такі, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22.

Таким чином, зважаючи на загальний період нарахування позивачем пені - з 24.03.2022 по 25.04.2022, та приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413, з огляду на правові позиції, сформовані в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, постановах Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 921/540/23, від 06.06.2024 у справі № 906/1091/23 та від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення пені у зв`язку з її необґрунтованістю.

Оскільки у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені належить відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю, як наслідок, підстави для зменшення заявленої до стягнення пені в порядку ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України відсутні.

У свою чергу, щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 5 519 860,92 грн (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог), слід зазначити таке.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, заявлених до стягнення, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо його необґрунтованості та щодо того, що обґрунтованим розміром 3 % річних, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є 5 508 550,47 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду були сформовані у справі, в якій загальна сума правомірно нарахованих штрафу, пені та 3 % річних перевищувала в два рази суму простроченої заборгованості.

Зважаючи на конкретні обставини справи № 910/9857/22, яка розглядається, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність у даному випадку підстав для задоволення клопотання відповідача в частині зменшення 3 % річних на 99 %.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 5 519 860,92 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 508 550,47 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 40 538 323,93 грн (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог), слід зазначити таке.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

ЦК України як основним актом цивільного законодавства не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078).

Статтею 625 ЦК України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення, з урахуванням вищенаведених роз`яснень об`єднаної палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про те, що таким, що відповідає вимогам законодавства та арифметично правильним є розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, в сумі 40 372 695,26 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції вирішено задовольнити вимоги про стягнення інфляційних втрат всупереч висновкам Верховного Суду за періоди, прострочення в яких тривало менше календарного місяця, є необґрунтованими, позаяк відповідачем не надано суду власного контррозрахунку.

Посилання відповідача на те, що у зв`язку із систематичним порушенням рядом учасників ринку, відповідальних за небаланс, своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем відкритий відповідачем рахунок зі спеціальним призначенням, з якого здійснюються платежі на користь позивача, не накопичує в достатній мірі кошти для належного проведення відповідачем розрахунків перед позивачем, а отже, прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з вини відповідача, правомірно відхилені судом першої інстанції з тих підстав, що наведена обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права, в тому числі і ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Згідно із ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі встановлених обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 підлягає скасуванню в частині стягнення пені у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені повністю, а також зміні в частині розподілу судового збору. В іншій частині рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає залишенню без змін.

Відтак, доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження, у зв`язку із чим зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У свою чергу, доводи апеляційної скарги відповідача підтвердились частково - в частині висновків суду першої інстанції щодо позовної вимоги про стягнення пені, у зв`язку із чим апеляційна скарга НЕК "Укренерго" підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

У зв`язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 в частині розподілу судового збору належить змінити, зменшивши стягнення з відповідача на користь позивача судового збору з 98 253,91 грн до 97 404,01 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги апеляційної скарги відповідача - про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог - задоволено на 0,000002 %, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне судові витрати НЕК "Укренерго" за розгляд її апеляційної скарги покласти на відповідача.

У свою чергу, у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги позивача судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника (позивача).

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 в частині стягнення пені - скасувати.

4. Ухвалити в цій частині нове рішення.

5. У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені - відмовити повністю.

6. У частині розподілу судового збору рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 змінити, зменшивши стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" судового збору з 98 253,91 грн до 97 404,01 грн.

7. Викласти пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 в такій редакції:

"Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 42041573) 3 % річних у розмірі 5 508 550 (п`ять мільйонів п`ятсот вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 47 коп., інфляційні втрати у розмірі 40 372 695 (сорок мільйонів триста сімдесят дві тисячі шістсот дев`яносто п`ять) грн 26 коп. та судовий збір у розмірі 97 404 (дев`яносто сім тисяч чотириста чотири) грн 01 коп.".

8. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 залишити без змін.

9. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

10. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/9857/22 в частині, яка не була скасована та змінена.

11. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

12. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повний текст постанови складено та підписано - 25.09.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська