Постанова

від 19.09.2024 по справі 903/179/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Справа № 903/179/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Петухов М.Г.,

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дерко Івана Івановича на рішення Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2024 (суддя Гарбар І.О., повний текст рішення складено 05.06.2024, додаткового рішення - 18.06.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна"

до Фізичної особи-підприємця Дерко Івана Івановича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Спільне українсько-польське підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо"

про стягнення 2041257,86 грн

за участю представників:

позивача - Грибан Ж.В.

відповідача - Лавренчука О.В.,

третьої особи - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дерко Івана Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" 2041257,86 грн збитків, а також 30618,85 грн витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції вказав, що на об`єкті СП ТОВ "Модерн-Експо" (замовник), на підставі договору генерального підряду №UA-493/21 від 16.08.2021, виконувались роботи по влаштуванню бетонних підлог, де в подальшому було виявлено недоліки підлоги корпусу (тріщини, сколи на деформованих швах, тощо) та складено дефектний акт.

Задля усунення виявлених недоліків ТОВ "Шинака-Україна" (генпідрядник) зверталось до ФОП Дмитрук В.Л. з метою проведення ремонту підлогового покриття та ТОВ "Дайвер ЛТД" з метою усунення усіх виявлених недоліків, вартість робіт яких в сукупності становила 1055196,00 грн.

Згідно Звіту про проведення візуального та інструментального обстеження та оцінки технічного стану підлоги виробничо-складського приміщення корпусу №14, експертами було встановлено невідповідність поставленого ФОП Дерко І.І. бетону показникам якості, що свідчить про поставку ним товару (бетону) неналежної якості, яке призвело до завдання збитків позивачу у розмірі 2041257,86 грн.

Суд встановивши наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення відповідачем, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та стягнення 2041257,86 грн з ФОП Дерко І.І.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 18.06.2024 заяву представника ТОВ "Шинака-Україна" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ФОП Дерко І.І. 36387,58 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи прийняте додаткове рішення зазначив, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правову допомогу у заявленому обсязі в сумі 53427,58 грн, а тому враховуючи засади розумності і справедливості, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 36387,58 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та стягненні судових витрат у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що останнім було поставлено, а позивачем прийнято на підставі видаткових накладних - бетон, а не фібробетон, про неналежну якість якого зазначає ТОВ "Шинака-Україна".

Вказує, що усі відносини між позивачем і відповідачем врегульовувались умовами договору поставки, при цьому його виконання завершувалось саме моментом приймання-передачі товару (бетону), тому суд першої інстанції мав би з`ясувати, яким чином поставлений відповідачем бетон був перетворений на фібробетон для облаштування фібро бетонного покриття, а також якої марки бетон повинен був бути використаний генпідрядником за договором генерального підряду №UA-493/21 від 16.08.2021.

Зауважує, що у прийнятому до уваги судом першої інстанції звіті про проведення візуального та інструментального обстеження та оцінки технічного стану підлоги на об`єкті від 01.03.2023, предметом дослідження є фібробетон та фібробетонне покриття, яке за технічними характеристиками є значно крихкішим та менш щільним аніж чистий бетон будь-якої марки. Також у даному звіті вказано, що саме позивачем порушена технологія виконання робіт по влаштуванню топінгу та інструкції виробника сумішей, щодо температури вкладання бетону.

Окрім того, відповідач також зазначає про порушенням судом першої інстанції процесуальних норм, зокрема, неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі не на фактичну адресу ФОП Дерко І.І., а на юридичну; відмова у задоволенні клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, просить апеляційний суд скасувати рішення від 04.06.2024 та додаткове рішення від 18.06.2024 Господарського суду Волинської області, оскільки вважає їх незаконними та необґрунтованими.

22.07.2024 до суду від Спільного українсько-польського підприємства в формі ТОВ "Модерн-Експо" надійшли додаткові пояснення, в яких останнє зазначає, що твердження апелянта про крихкість та меншу щільність фібробетонного покриття, а ніж чистого бетону є надуманим, оскільки підтвердження його міцності, тріщиностійкості передбачено технологічним регламентом із застосування фібробетону в штучних спорудах, розроблених ДП "Національний інститут розвитку інфраструктури" від 01.01.2004.

Вказує, що невідповідність міцності бетону на стик підтверджена звітом про проведення візуального та інструментального обстеження та оцінки технічного стану підлоги.

Окрім того, зазначає, що у кошторисі до договору генпідряду від 16.08.2021 було передбачено використання бетону саме класу В20 під час влаштування бетонних підлог, який, згідно акту виконаних робіт від 17.01.2022, і був використаний.

Таким чином, третя особа вважає, що оскаржуване рішення прийняте на основі повного з`ясування обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

19.09.2024 до апеляційного суду від ТОВ "Шинака-Україна" надійшли додаткові пояснення, в яких останнє вказує, що згідно кошторису до генерального підряду, передбачалось використання ТОВ "Шинака-Україна" саме бетону класу В20 з фіброю поліетиленовою, а тому фібробетон порівняно з бетоном є більш важким та характеризується більшою міцністю , тріщиностійкістю, ударною в`язкістю.

Зазначає, що відповідно до висновку перевірочного розрахунку несучої здатності плит підлоги під навантаження від власної ваги та ваги навантажувача вантажопідйомністю 10т, несуча здатність плити підлоги забезпечена, тому порушення конструктивної товщини плити підлоги не зменшили несучу здатність плити підлоги.

Відтак, вважає, що саме невідповідність міцність бетону на стиск, що підтверджується звітом про проведення візуального та інструментального обстеження та оцінки технічного стану підлоги виробничо-складського приміщення корпусу №14 за адресою: вул. Рівненська,4, с.Струмівка, Луцького р-н, Волинської обл., призвела до утворення павутиноподібних та різнонаправлених тріщин.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Дерко Івана Івановича на рішення від 04.06.2024 та на додаткове рішення від 18.06.2024 Господарського суду Волинської області та призначено її до розгляду на 29.07.2024 о 15:15 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги на 19.09.2024 о 14:30 год.

У судове засідання 19.09.2024 з`явився представник відповідача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив їх задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні надала свої пояснення щодо обставин справи та заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою.

Спільне українсько-польське підприємство в формі ТОВ "Модерн-Експо" явку свого повноважного представника в судове засідання 19.09.2024 не забезпечило, хоча про дату час та місце розгляду справи було повідомлений належним чином.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи приписи ст.273 ГПК України про строки перегляду справ в апеляційній інстанції, приймаючи до уваги належне повідомлення учасників справи про розгляд справи та той факт, що їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ч.1,4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, додаткові пояснення на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Шинака-Україна" та ФОП Дерко І.І. було досягнуто домовленості щодо купівлі - продажу бетону у спрощений спосіб.

Згідно видаткових накладних №3 від 22.12.2021, №4 від 23.12.2021, №8 від 29.12.2021, №6 від 30.12.2021, №9 від 30.12.2021, №1 від 05.01.2022, №2 від 10.01.2022, відповідач поставив товар - бетон марки м250 ф5*20 В20 (об`єм 585,2 куб.м.) на загальну суму 986 061,86 грн, який був прийнятий позивачем та оплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №2280 від 23.12.2021, №2348 від 30.12.2021, №2363 від 04.01.2022 та №2363 від 04.01.2022.

В подальшому, придбаний позивачем товар (бетон) був використаний для виконання робіт за договором генерального підряду №UА-493/21 від 16.08.2021, укладеним між Спільним Українсько-Польський підприємством в формі ТОВ "Модерн-Експо" (замовник) та ТОВ "Шинака-Україна" (генпідрядник), для влаштування щебеневої підготовки та влаштування бетонних підлог товщиною 30,0 мм. (топінг) на об`єкті СП ТОВ "Модерн-Експо", а саме корпусі №14 замовника за адресою: вул. Рівненська, с. Струмівка, Луцький р-н, Волинська обл.

Як вбачається з підписаних між СП ТОВ "Модерн-Експо" та ТОВ "Шинака-Україна" акта приймання-передачі виконаних робіт за січень 2022 року форми КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт підрядних робіт форми КБ-3, а також витягу із загального журналу робіт в частині відомостей про виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій, роботи по влаштуванню бетонних підлог товщиною 30,0 мм. (топінг) на об`єкті СП ТОВ "Модерн-Експо" були завершені в січні 2022 року.

Водночас, під час дії гарантійного строку на виконані роботи, проявились недоліки підлоги корпусу №14, а саме тріщини різних розмірів, сколи на деформованих швах; з`ясовано, що поверхня підлоги є шорсткою, що спричиняє забруднення та ускладнює прибирання, про що представниками СП ТОВ "Модерн-Експо" (замовник) та ТОВ "Шинака-Україна" (генпідрядник) 14.12.2022 було складено відповідний дефектний акт з вимогою до підрядника у найкоротші терміни усунути вищевказані недоліки.

З метою усунення виявлених недоліків ТОВ "Шинака-Україна" звернулось до ФОП Дмитрук В.Л. задля проведення ремонтних робіт підлогового покриття, і, згідно акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000001 станом на 27.12.2022 роботи на суму 55200,00 грн були виконані.

Після проведеного ремонту ФОП Дмитруком В.Л. недоліки проявились знову, у зв`язку з чим, 10.10.2023 СП ТОВ "Модерн-Експо" звернулось до ТОВ "Шинака-Україна" з вимогою виправили вищевказані недоліки у виконаних роботах силами та за рахунок підрядника - ТОВ "Шинака- Україна" шляхом проведення демонтажу підлоги в корпусі № 14 та виконати роботи із вкладання підлоги заново у відповідності до вимог проекту, або у разі неможливості усунути недоліки - відшкодувати завдані СП ТОВ "Модерн-Експо" збитки в розмірі вартості таких робіт в сумі 5 802 835,20 грн.

У даній претензії СП ТОВ "Модерн-Експо" зазначає, що 01.03.2023 останнє звернулось до незалежних експертів Науково-дослідної будівельної лабораторії Луцького національного технічного університету з метою проведення обстеження підлоги на об`єкті замовника. Відповідно до звіту про проведення візуального та інструментального обстеження та оцінки технічного стану підлоги виробничо-складського приміщення корпусу №14 за адресою: вул. Рівненська, 4, с.Струмівка Луцького р-н, Волинської обл., було виявлено ряд недоліків у підлозі, зокрема встановлено невідповідність класу бетону тому, який передбачений у проекті, а саме "міцність на стиск складає 15,29-23,00 Мпа, що є нижчою проектної міцності бетону класу В20 (25МПа)".

У зв`язку з підтвердженням невідповідності класу бетону, який був поставлений ФОП Дерко І.І., ТОВ "Шинака-Україна" 08.12.2023 надіслав відповідачу претензію про відшкодування сплачених за неякісний товар коштів у розмірі 986 061,86 грн, а також 5 802 835,20 грн збитків, у зв`язку з поставкою неякісного товару у строк 20 днів з дня отримання претензії.

Дана претензія була отримана відповідачем 08.12.2023, однак залишена без відповіді.

08.12.2023 у відповідь на претензію СП "Модерн-Експо", ТОВ "Шинака-Україна" направила останньому гарантійний лист, в якому зазначила, що виявлені недоліки виникли внаслідок порушення ФОП Дерко І.І. зобов`язання перед ТОВ "Шинака-Україна" поставки товару (бетону) належної якості, який був використаний при виконанні робіт по влаштуванню бетонної підлоги в корпусі №14 за об`єкті СП "Модерн-Експо" за адресою: вул. Рівненська, 4, с.Струмівка, Луцького р-н, Волинської обл. Зазначає, про відсутність фінансової можливості проведення робіт з усунення вищевказаних недоліків за власний рахунок та пропонує скористатись п. 12.3 договору Генерального підряду №UА-493/21 від 16.08.2021 і залучити до цієї роботи інших виконавців з подальшою компенсацією витрат на оплату їх робіт за рахунок ТОВ "Шинака-Україна".

Після досягнення домовленості щодо порядку усунення недоліків у виконаних роботах СП ТОВ "Модерн-Експо" уклало договір підряду №13-А від 20.12.2023 із ТОВ "Дайвер ЛТД", яке згідно акту №1 прийому передачі виконаних робіт за січень 2024 року виконало роботи по усунення недоліків підлоги на суму 999 996,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач, вважаючи, що у діях ФОП Дерко І.І. наявний склад цивільного правопорушення, внаслідок якого ТОВ "Шинака-Україна" зазнало збитків у розмірі 2041257,86 грн, звернувся з позовом до суду щодо їх відшкодування.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.184 ГК України, укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого ст.181 цього Кодексу. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Апеляційним судом встановлено, що ФОП Дерко І.І. поставив, а ТОВ "Шинака-Україна" прийняло товар - 585,2 куб.м. бетону на загальну суму 986061,86 грн, що підтверджується видатковими накладними за період з 22.12.2021 по 10.01.2022, та не заперечується сторонами у справі.

16.08.2021 між СП ТОВ "Модерн-Експо" (замовник) та ТОВ "Шинака-Україна" (генпідрядник) був укладений договір генерального підряду №UА-493/21, згідно п.1.1 якого генпідрядник зобов`язувався виконати роботи з будівництва об`єкту "Реконструкція очисних споруд (М-2) під корпус №14 СП ТОВ "Модерн-Експо" на вул. Рівненській,4 в с.Струмівка, Луцького р-н Волинської обл. у відповідності з проектною документацією, в об`ємах передбачених цим договором та додатками до нього, забезпечити готовність об`єкта до здачі-прийняття та передати замовнику об`єкт у строки, передбачені цим договором та додатками до нього, а замовник зобов`язувався передати генпідряднику документи, зазначені у п.2.1. договору, прийняти виконані роботи та об`єкт і здійснювати своєчасне фінансування виконаних генпідрядником робіт у строки та на умовах зазначених цим договором та додатками до нього.

Згідно ч.1,2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до п.6.1 договору генерального підряду, усі матеріали, необхідні для виконання робіт за даний договором поставляються генпідрядником (ТОВ "Шинака - Україна") самостійно, якщо інше не встановлено в додатках до цього договору. Генпідрядник несе повну відповідальність за якість матеріалів та дотримання строків поставок з метою своєчасного виконання робіт (етапів робіт).

Якість обладнання та матеріалів, що використовуються в процесі виконання робіт, повинна відповідати вимогам державних норм, стандартів та технічних умов і підтверджуються сертифікатами, технічними паспортами та іншими документами, що підтверджують якість в обсягах, передбачених нормами чинного законодавста.(п.6.2. договору)

Колегією суддів встановлено, що придбаний від ФОП Дерка І.І. бетон був використаний ТОВ "Шинака Україна" для виконання робіт щодо влаштування щебеневої підготовки та влаштування бетонних підлог товщиною 30,0 мм. (топінг) на об`єкті СП ТОВ "Модерн-Експо", а саме в корпусі №14 замовника з адресою: вул. Рівненська, с.Струмівка, Луцький р-н Волинська обл., згідно договору генерального підряду №UА-493/21 від 16.08.2021.

Згідно п.2.2, 2.3 договору, датою завершення виконання робіт по даному договору є дата підписання уповноваженими представниками сторін фінального акту виконаних будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, загально-будівельні роботи були завершені 17.01.2022, про що свідчить підписаний між СП ТОВ "Модерн-Експо" та ТОВ "Шинака-Україна" акт виконаних робіт.

Відповідно до ч.2,3 ст. 857 ЦК України, виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 859 ЦК України передбачено, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам ст.857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Згідно п.12.1 договору, виконані роботи мають відповідати вимогам відповідних нормативних документів України. Гарантійний строк на роботи починається з моменту підписання сторонами фінального акту виконаних будівельних робіт та становлять, зокрема на загально-будівельні роботи - 2 роки.

У разі виявлення протягом гарантійного строку у закінчених роботах недоліків (дефектів), замовник протягом 7 робочих днів після їх виявлення повідомляє про це генпідрядника і запрошує його для складання Дефектного акта стосовно обсягів, порядку і строків усунення недоліків (дефектів). Генпідрядник гарантує належну якість обладнання та матеріалів, що ним поставляється та використовується, відповідно до стандартів, технічних умов, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості. (п.12.2, 12.4 договору)

Так, під час дії гарантійного строку СП ТОВ "Модерн-Експо" було проведено огляд залізобетонної монолітної підлоги з поверхневим покриттям "топінг" в корпусі №14, яка була влаштована в грудні 2021 та січні 2022 та виявлено, що в процесі експлуатації підлоги з`явились дефекти, а саме: тріщини різних розмірів, сколи на деформаційних швах; поверхня підлоги є шорсткою, що спричиняє забруднення та ускладнення прибирання підлоги, про що був складений дефектний акт від 14.12.2022.

Згідно п.4.1.9 договору, до обов`язку генпідрядника, зокрема належить своєчасно усувати недоліки, допущені при виконанні робіт з його вини чи вини субпідрядних організацій та відшкодовувати збитки, завдані замовнику або третім особам.

Задля усунення виявлених недоліків, ТОВ "Шинака-Україна" звернулось до ФОП Дмитрука В.Л., який здійснив ремонтні роботи підлогового покриття на суму 55200,00 грн, що підтверджується актом здачі - прийняття робіт №ОУ-0000001 від 27.12.2022 та платіжними інструкціями про їх оплату №1542 від 05.01.2023 та №2804 від 26.01.2023.

Після проведеного ремонту ФОП Дмитруком В.Л, на об`єкті СП ТОВ "Модерн-Експо" недоліки проявились знову, відтак останній звернувся до ТОВ "Шинака-Україна" з вимогою від 10.10.2023 щодо їх виправлення або силами та за рахунок підрядника, або в разі неможливості усунути недоліки, відшкодувати СП ТОВ "Модерн-Експо" збитки в розмірі вартості таких робіт.

Окрім того, у дані вимозі СП ТОВ "Модерн - Експо" повідомило, що 01.03.2023 звернулось до незалежних експертів Науково-дослідницької будівельної лабораторії Луцького національного технічного університету із проханням провести візуальне, інструментальне обстеження та оцінку технічного стану підлоги виробничо-складського приміщення корпусу №14 за адресою: вул.Рівненська, 4, с.Струмівка, Луцького р-н, Волинської обл., за результатами дослідження якого експертами було встановлено:

1) не наскрізні павутинноподібні та різнонаправлені тріщини у верхньому шарі (топінгу);

2) виявлено відхилення товщини фібробетонної плити підлоги;

3) міцність бетону на стиск складає 15,29 - 23,00 МПа, що нижче проектної міцності та не відповідає визначеному проектом класу бетону В20 (25,7 МПа);

4) при вибурюванні кернів виявлено, що фібробетонна основа укладена на щебеневу основу і грунт;

5) наявні дефекти та порушення конструктивної товщини плити підлоги, міцності бетону, що призвели до необхідності провести перевірочний розрахунок несучої здатності плити підлоги під задане навантаження;

6) порушена технологія виконання робіт по влаштуванню топінгу та інструкції виробника сумішей і ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016 п.8.5.1., які рекомендують вкладати бетон при температурі повітря не менше +5 градусів С. Фактична температура складала згідно гідрометео-бюро -4 градуси С.

7) наявність в бетоні зайвої води, яка виходила на поверхню в процесі фінішного покриття;

8) усадочні процеси в бетоні. Різкі перепади в навколишньому середовищі створили умови для утворення усадочних тріщин як в бетоні, так і в топінгу, основою якого є цемент. Мікротріщини є дефектом технологічного походження. Їх наявність скорочує термін експлуатації конструкції підлоги.

ТОВ "Шинака-Україна", враховуючи відсутність фінансової можливості проведення робіт з усуненням недоліків, а також те, що недоліки виникли внаслідок порушення ФОП Дерко І.І. зобов`язання щодо поставки товару (бетону) належної якості, який був використаний при виконанні робіт по влаштуванню бетонної підлоги на об`єкті СП ТОВ "Модерн- Експо", запропонував замовнику скористатись п.12.3. договору генерального підряду та залучити до цієї роботи інших виконавців з подальшою компенсацією витрат на оплату їх робіт за рахунок генпідрядника.

Відтак, роботи щодо усунення недоліків були виконані у січні 2024 року ТОВ "Дайвер ЛТД" на суму 999 996,00 грн, згідно акту №1 прийому - передачі виконаних робіт від 26.01.2024.

Оцінюючи підстави для відшкодування ФОП Дерко І.І. завданих збитків ТОВ "Шинака-Україна" у загальному розмірі 2041257,86 грн (986061,86 грн - кошти, сплачені за неякісний товар (бетон) та 1055196,00 грн - збитки, у зв`язку з поставкою неякісного товару), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1,3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Колегія суддів виходить з того, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи положення ст.74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Таким чином, як було встановлено вище, зі Звіту про проведення візуального та інструментального обстеження та оцінки технічного стану підлоги виробничо-складського приміщення корпусу №14 на обєкті СП ТОВ "Модерн- Експо" вбачається, що під час визначення фактичної міцності бетону на стик, експертами зроблено висновок про невідповідність бетону визначеному проектом класу В20 (міцність бетону на стиск складає 15,29 - 23,00 МПа, що нижче проектної міцності та не відповідає визначеному проектом класу бетону В20 (25,7 МПа).

Посилання апелянта на те, що під час дослідження експертами визначалась міцність не бетону, який він поставив, а фібробетону, який за технічними характеристиками є значно крихкішим та менш щільним, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається із звіту, об`єктом дослідження - був фібробетон, водночас висновок щодо невідповідності міцності експертами зроблено щодо бетону, який був менше проектної міцності класу бетону В20.

Використання ТОВ "Шинака-Україна" бетону класу В20 з фіброю поліетиленовою було зазначено у кошторисі до договору генерального підряду №UA-493/21 від 16.08.2021 (п.25 кошторису "влаштування бетонних підлог)

Разом з тим, згідно Технологічним регламентом із застосування фібробетону в штучних спорудах ТР 218-03450778-361-2004 від 01.01.2004, фібробетон порівняно із бетоном характеризується більшою міцністю на вигин (на 20-25%), більшою тріщиностійкістю та більшою ударною в`язкістю (на 20-30%).

Таким чином, враховуючи встановлену експертами науково-дослідницької будівельної лабораторії невідповідність міцності на стик саме бетону, а не фібробетону, про який говорить апелянт, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо відшкодування відповідачем 986061,86 грн вартості поставленого неякісного товару (бетону).

Щодо стягнення з ФОП Дерко І.І. завданих збитків позивачу у розмірі 1055196,00 грн., апеляційний суд вказує наступне.

Із Звіту проведення візуального та інструментального обстеження та оцінки технічного стану підлоги виробничо-складського приміщення корпусу №14 вбачається виявлення експертами порушення технології виконання робіт по влаштуванню топінгу та інструкції виробника сумішей і ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016 п.8.5.1., які рекомендують вкладати бетон при температурі повітря не менше +5 градусів С. Фактична температура складала згідно гідрометеобюро - 4 градуси С.

Оцінюючи наявний в матеріалах загальний журнал робіт №1 в частині дотримання температурного режиму, апеляційний суд зазначає, що останній є одностороннім внутрішнім документом ТОВ "Шинака - Україна", який не містить інформації про місце замірів температури (зовнішньої температури чи температури в середині приміщення), а також вказівки про спосіб замірів, обладнання чи прилади за допомогою яких такі заміри температури проводились.

Відтак, приймаючи до уваги те, що згідно з висновком експерта, фактична температура складала згідно гідрометеобюро -4 градуси С, виконання робіт здійснювалось у зимовий період (грудень 2021 - лютий 2022), а також відсутність в матеріалах справи будь яких доказів, які підтверджували б зазначену в журналі робіт №1 температуру, чи використання приладів опалення приміщення, чи оплату вартості енергоносіїв, що могли використовуватись такими приладами, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками щодо наявності вини відповідача в частині виявлених порушень щодо технології виконання будівельних робіт на об`єкті СП ТОВ "Модерн-Експо".

Відповідно до ч.1,2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 10.10.2023 у справі №924/1018/22).

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що причинами виявлених недоліків виконаних робіт за договором генерального підряду №UA-493/21 від 16.08.2021 є як використання бетону неналежної якості, так і порушення підрядником технології виконання будівельних робіт, що може тягнути за собою солідарну відповідальність позивача та відповідача перед замовником.

Відтак, на відповідача, за встановлених обставин, покладається обов`язок з відшкодування збитків позивачу лише в частині поставки неякісного товару (бетону) у розмірі 986 061,86 грн.

Надаючи оцінку позовним вимогам в частині стягнення збитків з відповідача за виконані роботи ФОП Дмитруком В.Л. на суму 55200,00 грн, суд зазначає, що останнім також було надано неякісні послуги по усуненню недоліків виконаних позивачем робіт, що потребувало залучення іншого підприємства - ТОВ "Дайвер ЛТД" для їх усунення, яке виконало роботи після ФОП Дмитрука В.Л. на суму 999 996,00 грн.

Отже, заявлену позивачем до відшкодування суму збитків у розмірі 1055196,00 грн (55200,00 грн +999 996,00 грн) колегія суддів вважає не доведеною.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи та відмови йому у відкладенні розгляду справи задля можливості реалізувати свої процесуальні права, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція направлялася відповідачу за офіційною юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43000, м. Луцьк, вул. Потебні, буд.35А, кв 5, втім була повернута до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням вищенаведених положень статті 242 ГПК зазначені обставини свідчать про вручення судового рішення стороні.

Колегія суддів враховує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).

Окрім того, повернення поштової кореспонденції, яка направлялась відповідачу не свідчить про його необізнаність про розгляд справи, оскільки представником відповідача неодноразово надсилались до суду першої інстанції різного виду процесуальні документи: 13.03.2024 - відзив на позовну заяву, 26.03.2024 - клопотання про відкладення розгляду справи, 23.04.2024 - заява про залучення до розгляду справи третьої особи, тощо.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом відмови відповідачу відкласти розгляд справи задля реалізації його права на подання доказів, з причини об`єктивної зайнятості його представника в іншому судовому засіданні, колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки за змістом ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2024 було відкрите провадження у справі (строк підготовчого провадження - до 26.04.2024). Протокольною ухвалою від 23.04.2024 суд першої інстанції продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів (до 27.05.2024). Протокольною ухвалою від 21.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 04.06.2024, коли було прийнято рішення.

Відтак, зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи, значну тривалість підготовчого провадження - майже 3 місяці, а також активну участь представника відповідача під час розгляду справи шляхом подання процесуальних документів по справі та беручи ним участі у судових засіданнях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача було достатньо часу для реалізації усіх його процесуальних прав, зокрема і подання додаткових доказів на стадії підготовчого засідання.

Окрім того, апеляційний суд також звертає увагу, що норми чинного законодавства не обмежують представництво сторін конкретними особами, відтак, у відповідача була можливість забезпечити участь іншого представника, для захисту своїх прав, при розгляді даної справи.

З огляду на вказане, зважаючи, що судом першої інстанції вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення відповідача та його представника про час і місце розгляду справи, враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а також те, що правова позиція відповідача була викладена у відзиві на позовну заяву і про її зміну відповідач будь-яких заяв або клопотань до суду першої інстанції не подавав, колегія суддів вважає доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права безпідставними та необґрунтованими.

Щодо доводів та вимог апеляційної скарги на додаткове рішення у даній справі, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1,2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №903/179/24 позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги №05-12/24 від 05.12.2024; акт наданих послуг від 10.06.2024; ордер серія АС №1085197 від 19.02.2024.

У відповідності до акту наданих послуг від 10.06.2024 адвокатське бюро АБ "Жанни Грибан" передало, а клієнт ТОВ "Шинака - Україна" прийняло наступні послуги у розмірі 33015,00 грн: 1)Зустріч та усна консультація клієнта, 1 год - 2130,00 грн; 2)Ознайомлення та вивчення документів, 2 год 4260,00 грн; 3)Вивчення законодавства та судової практики, 2 год - 4260,00 грн; 4)Підготовка та вручення претензії, 3 год - 6390,00 грн; 5)Підготовка позовної заяви, формування документів, проведення розрахунку суми заборгованості, 5 год - 10650,00 грн; 6)Ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив, 1,5 год - 3195,00 грн; 7)Участь в судових засіданнях, 1 год - 2130,00 грн.

Окрім того, до стягнення також була заявлена сума додаткової винагороди, яка, згідно умов договору, сплачувалась у випадку позитивного для клієнта вирішення справи судом (у розмірі 1% від ціни позову та становила 20412,58 грн.

Відтак, загальна заявлена сума до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката становила 53427,58 грн.

Суд першої інстанції, встановивши факт штучного збільшення обсягу виконаних робіт, охоплення наданих послуг одна одною, дійшов висновку про завищений розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу та задоволив до стягнення 36387,58 грн.

Колегія суддів, оцінивши наявні в матеріалах справи докази понесених адвокатом Грибан Ж.В. витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши акт виконаних робіт від 20.06.2024 та відповідно обсяг надання юридичних послуг адвокатом в суді першої інстанції, а також врахувавши часткове задоволення позовних вимог у справі №903/179/24, з урахуванням критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України, дійшла висновку про необхідність зменшити розмір заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу до 17575,20 грн

Згідно п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.1, 2 частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Отже, враховуючи, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи, і дійшов помилкового висновку щодо покладення на відповідача усієї відповідальності за поставлений товар (бетон) та збитки, які були завдані такою поставкою позивачу, колегія суддів дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції в частині з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 1055196,00 грн.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав часткового скасування судового рішення та часткового задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дерко Івана Івановича на рішення Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2024 у справі №903/179/24 - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 у справі №903/179/24 в частині стягнення 1055196,00 грн збитків - скасувати та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" про стягнення 1055196,00 грн збитків - відмовити.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 у справі №903/179/24 - залишити без змін.

5. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2024 у справі №903/179/24 - змінити та викласти п.2 резолютивної частини додаткового рішення у наступній редакції:

"Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дерко Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" (45603, Волинська обл, Луцький р-н, с.Струмівка, вул. Рівненська,4,код ЄДРПОУ 30659358) 17575,20 грн витрат на професійну правничу допомогу".

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дерко Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" (45603, Волинська обл, Луцький р-н, с.Струмівка, вул. Рівненська,4,код ЄДРПОУ 30659358) 14790,93 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна" (45603, Волинська обл, Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Рівненська,4,код ЄДРПОУ 30659358) на користь Фізичної особи-підприємця Дерко Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 23741,91 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

8. Господарському суду Волинської області видати судові накази.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "30" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.