Ухвала

від 28.10.2024 по справі 903/179/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/179/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Міщенка І. С.,

перевіряючи матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Дерко Івана Івановича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 (Мельник О. В. - головуючий, судді: Петухов М. Г., Гудак А. В.), рішення Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 (суддя Гарбар І. О.) і додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинака-Україна"

до Фізичної особи - підприємця Дерко Івана Івановича,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Спільного українсько-польського підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо"

про стягнення 2 041 257, 86 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. 22.10.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Дерко Івана Івановича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, рішення Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 і додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2024 у цій справі, сформована 21.10.2024 у системі "Електронний суд".

2. Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає таке.

3. Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

4. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

5. Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

7. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

8. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

9. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального Закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

10. У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

11. Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

12. Водночас касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Дерко Івана Івановича у даній справі містить лише загальні фрази про те, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах та про те, що з боку судів допущені певні процесуальні порушення щодо повідомлень, допуску до засідань та оцінки доказів.

13. Скаржник у скарзі не конкретизує норму права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, не зазначає яким має бути цей висновок та який вплив він матиме на спірні правовідносини. Так само не вказує він і конкретних процесуальних порушень, з передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України щодо процесуальних дій судів.

14. Верховний Суд пояснює, що суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження. При цьому загальні твердження про неправильне застосовування чи порушення правових норм судами попередніх інстанцій, самі по собі підставою для відкриття касаційного провадження не являються.

15. За приписами частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється ухвала.

16. За таких обставин, враховуючи, що скаржник у поданій касаційній скарзі не визначив та належним чином не обґрунтував підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.

17. Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції (з урахуванням вказаного у цій ухвалі).

18. Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

19. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

20. У статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

21. За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

22. Враховуючи предмет касаційного оскарження (постанова апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог), понижуючий коефіцієнт у зв`язку із поданням скарги в електронному вигляді, суд касаційної інстанції висновує, що належний розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні з касаційною скаргою у цій справі становить 23 665, 48 грн.

23. Проте, в порушення вказаних приписів скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

24. Звідси Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху із підстав ненадання доказів сплати судового збору та надає скаржникові строк на усунення виявлених недоліків, а саме для подання суду доказів сплати судового збору у передбачених законодавством поряду і розмірі.

25. Реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом такі:

отримувач коштів:ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783банк отримувача:Казначейство України (ЕАП)рахунок отримувача:UA288999980313151207000026007код банку отримувача (МФО):899998код класифікації доходів бюджету:22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»)призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа)При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верхового Суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Дерко Івана Івановича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, рішення Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 і додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 18.06.2024 у справі № 903/179/24 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги, а саме для надання суду:

1) касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;

2) документа на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом;

3. Роз`яснити Фізичній особі - підприємцю Дерко Івану Івановичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Міщенко І. С.