Постанова

від 19.09.2024 по справі 917/267/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Харків Справа № 917/267/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Погребняк А.М.,

від позивача, Бахмат О.І.,

від відповідача, Юрченко П.Ю.,

інших, не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, за вх. №1298 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 17.04.24 (повний текст складено 29.04.24, суддя Д.Сірош) у справі № 917/267/24

за позовом ФО-П Чіп Олександра Анатолійовича, смт Градизьк, Полтавська область,

до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-125», смтГрадизьк, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області,

про встановлення земельного сервітуту

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Чіп Олександр Анатолійович звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 125», в якому просив:

- встановити, з моменту набрання рішенням законної сили, на користь фізичної особи-підприємця Чіпа Олександра Анатолійовича строковий оплатний земельний сервітут площею 614 м кв., відповідно до плану земельної ділянки виконаного інженером-геодезистом ФОП Бортником Д.В., на земельній ділянці 5320655400:30:011:0194, загальною площею 0,3394 га, що знаходиться у смт Градизьк, Кременчуцького району Полтавської області, перебуває у власності Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та передана в оренду до ПрАТ «Пересувна механізована колона - 125» ЄДРПОУ 01037471, адреса: 39070, Полтавська обл. Кременчуцький район, смт Градизьк, вул. Київська, 1А/1, відповідно до п.п. а), б) частини 1 статті 99 Земельного кодексу України, на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельної ділянки 5320655400:30:011:0193;

- встановити строк сервітуту до 20.12.2028;

- встановити плату за сервітут у розмірі 3385,00 грн в рік на користь ПрАТ «Пересувна механізована колона-125» ЄДРПОУ 01037471, адреса: 39070, Полтавська обл. Кременчуцький район, смт Градизьк, вул. Київська, 1А/1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що свою підприємницьку діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:011:0193 здійснює з початку 2000-х тисячних років, і протягом цього часу вільно користувався земельною ділянкою, мав виїзд із своєї території (відповідно до варіанту № 1 висновку), мав усну домовленість із керівництвом ПАТ «ПМК-125».

Проте з 2022 року виникли суперечки з керівництвом ПАТ «ПМК-125», через те, що директор Скубій Ю. В. вирішив заборонити проїзд через земельну ділянку, яку він орендує.

Отже, іншим шляхом, крім встановлення земельного сервітуту, позивач не має можливості проїзду до належних йому об`єктів нерухомості, що унеможливлює здійснення ним підприємницької діяльності. Зазначає про необхідність встановлення строкового, оплатного, земельного сервітуту площею 614 м кв.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.04.24 у справі №917/267/24 відмовлено у позові .

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішенням по справі прийнято без урахування усіх обставин справи. Наполягає на наявності підстав для встановлення сервітуту.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І, суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 р. у справі №917/267/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Чіп Олександра Анатолійовича, на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.04.24 у справі №917/267/24, встановлено учасникам справи строк до 17.06.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №917/267/24 з Господарського суду Полтавської області.

17.06.2024 р. через систему Електронний суд від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертають увагу суду, що позивач в регулятивній частині скарги вимагає встановлення сервітуту відповідно до плану земельної ділянки, виконаного інженером- геодезистом ФОП Бортником Д.В., про те в матеріалах справи відсутні докази направлення цього плану як до суду першої інстанції так і відповідачу.

17.06.2024 від позивача по справі через систему Електронний суд надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

У зв`язку із перебуванням судді члена колегії Сгари Е. В. у відпустці , відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 р. розгляд справи призначено на 12. 08.2024 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.08.2024 приймали участь представники позивача та відповідача. У судовому засіданні оголошено перерву до 02.09.2024 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.09.2024 оголошено перерву до 19.09.2024 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.09.2024 р. приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Представники третьої особи у судові засідання не з`являлися. Про час та місце проведення судових засідань сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судові засідання судовою колегією не визнавалася обов`язковою.

Відповідно приписів статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заперечення на відзив, заслухавши представників сторін які приймали участь у судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

ФОП Чіп Олександр Анатолійович, здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:011:0193, яка належить Градизькій селищній раді, та була передана йому в оренду відповідно до договору оренди землі від 20.12.2021.

На вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, а саме: матеріально-технічний склад та будівля промислового призначення, загальною площею 419,4м.кв., що перебуває у власності позивача, відповідно до договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 20.08.2001, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області.

Земельна ділянка, на якій знаходиться належне позивачу приміщення складу, з кадастровим номером 5320655400:30:011:0193 знаходиться поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194, яка перебуває в оренді у ПрАТ «ПМК-125», згідно з договором оренди землі від 22.01.2018.

Як зазначає позивач, усі можливі шляхи заїзду на територію його земельної ділянки пролягають через сусідню ділянку, що перебуває в оренді ПрАТ «ПМК-125», у зв`язку з чим він позбавлений можливості доставляти необхідні матеріали до складів та вивозити продукцію.

Для вирішення цього питання було ініційовано звернення до постійно діючої комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології, раціонального природокористування та архітектури Градизької селищної ради.

07.07.2023 проведено виїзне засідання постійно діючої комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології, раціонального природокористування та архітектури Градизької селищної ради у присутності представників Градизької селищної ради, представників ФОП Чіпа Олександра Анатолійовича та ПрАТ «ПМК-125», на якому розглянули питання щодо можливості проїзду до виробничого підприємства ФОП ЧІП Олександр Анатолійович, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , через земельну ділянку з кадастровим номером: 5320655400:30:011:0194, яка знаходиться в оренді ПАТ «ПМК-125» (договір оренди укладений ПрАТ «ПМК - 125» та Градизькою селищною радою 22.01.2018).

За наслідками огляду встановлено факт неможливості влаштування проїзду до виробничих будівель ФОП Чіпа О. А. в іншому місці, ніж через земельну ділянку орендовану ПАТ «ПМК-125», та вирішено рекомендувати ФОП Чіпу О. А. вирішити питання проїзду, шляхом укладення договору сервітуту із ПАТ «ПМК-125» (копія Протоколу № 19 від 07.07.2023 в матеріалах справи).

На замовлення позивача у справі судовим експертом Маківецьким М. В. проведено земельно - технічне дослідження земельної ділянки, розташованої в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області.

За результатами проведення земельно - технічного дослідження земельної ділянки складено Висновок експерта № 72-23 (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до дослідницької частини висновку експерта № 72-23 за результатами проведення земельно-технічного дослідження земельної ділянки, розташованої в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, проаналізувавши наведені вимоги державних будівельних норм щодо нормативних параметрів проїздів, під`їздних шляхів, майданчиків для розворотів машин для забезпечення нормального функціонування будівель і споруд та виходячи з їх розмірів, об`ємно-планувального рішення, врахування існуючої забудови, інженерних комунікацій, можливості окремого під`їзду, визначається розмір земельної ділянки необхідної для користування та обслуговування будівель і споруд, що належать особам на праві власності.

Для безперешкодного доступу до будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10 на земельній ділянці кадастровий номер 5320655400:30:011:0193 та проведення в них господарської діяльності необхідний проїзд по сусіднім земельним ділянкам, який можливо забезпечити лише шляхом встановлення сервітуту.

Виходячи із розташування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10 експертом запропоновано два варіанти встановлення земельного сервітуту.

Варіант 1 встановлення земельного сервітуту для можливості обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, проведення в них господарської діяльності та можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів пропонується на земельній ділянці кадастровий номер 5320655400:30:011:0194 площею 627 м2, що в більшій мірі відповідає його необхідності можливості експлуатації та обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», так як при цьому варіанті встановлюється земельний сервітут, який менш обтяжливий для можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів. Конфігурація та розміри встановлення земельного сервітуту для можливості обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській 1А/10, проведення в них господарської діяльності та можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів відображені в додатку №1 до даного висновку експерта.

Варіант 2 встановлення земельного сервітуту для можливості обслуговування будівлі матеріально -технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, проведення в них господарської діяльності та можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів пропонується на земельній ділянці кадастровий номер 5320655400:30:011:0194 площею 160 м2, що в меншій мірі відповідає його необхідності можливості експлуатації та обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», оскільки при цьому варіанті встановлюється земельний сервітут, який більш обтяжливий для можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів. Конфігурація та розміри встановлення земельного сервітуту для можливості обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, проведення в них господарської діяльності та можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів відображені в додатку №2 до цього висновку експерта.

Як зазначено у висновку експерта, найбільш оптимальним з технічної точки зору є варіант № 1 встановлення земельного сервітуту.

Рішенням 37 (позачергової) сесії 8 скликання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області № 63 від 12.10.2023 погоджено ОСОБА_1 укладання договору земельного сервітуту на частину земельної ділянки комунальної власності площею 0,3394га, з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194, яка перебуває в оренді у ПрАТ «ПМК-125».

Стосовно обраної земельної ділянки для сервітуту позивач зазначає, що, відповідно до висновку експерта № 72-23 за результатами проведення земельно - технічного дослідження земельної ділянки, розташованої в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, встановлено можливі варіанти для влаштування проїзду до об`єктів нерухомості належних позивачеві, з врахуванням господарської діяльності власника нерухомого майна, в дослідницькій частині та відображені у додатках № 1, 2 до цього висновку експерта. Найбільш оптимальним з технічної точки зору є варіант № 1 встановлення земельного сервітуту.

Варіант № 1, відповідно до цього висновку експерта становить зону земельного сервітуту у розмірі 627 м кв. (ця земельна ділянка, що пропонується як сервітут є асфальтобетонною дорогою, що веде від належної позивачеві земельної ділянки до виїзду за територію ПАТ «ПМК-125» до автодороги Н-08).

Після цього, на замовлення позивача було складено зведений план земельних ділянок, та розроблений план земельної ділянки, що була визнана експертом більш доцільною для встановлення сервітуту (№ 1 додаток до висновку), виконаний інженером-геодезистом (сертифікат № 011602 від 19.12.2013) ФОП Бортником Д. В. для встановлення земельного сервітуту, площею 614 м кв. (після здійснення точних вимірів інженерами).

30.10.2023 позивач листом звернувся до ПрАТ «ПМК-125» з пропозицією укласти договір сервітуту, відповідно до варіанту № 1, викладеного у висновку експерта № 72-23. Відповідач отримав зазначений лист 09.11.2023.

Проте відповідач листом від 13.11.2023 відмовив у встановленні сервітуту, посилаючись, зокрема, на те, що вказані частини земельної ділянки кадастровий номер 5320655400:30:011:0194, які експертом вказані як можливі для використання в якості проїзду, використовуються в діяльності підприємства ПрАТ "ПМК-125», на них знаходяться джерела живлення, які постійно потребують ремонту, в тому числі невідкладного, ємності для зберігання, тощо, а також заплановано прокладання додаткових комунікацій саме по цих частинах.

15.11.2023 позивач повторно звернувся до ПрАТ «ПМК-125» із пропозицією укласти договір сервітуту. Зазначений лист отриманий відповідачем 23.11.2023.

Проте листом від 28.11.2023 відповідач відмовив у встановленні сервітуту.

Посилаючись на висновок експерта, враховуючи, що цей варіант був визнаний більш доцільним та приймаючи до уваги той факт, що відповідачем, як підставу для відмови від укладення договору сервітуту, у листі, зазначено, що ПАТ «ПМК-125» бажає звести комунікаційні споруди на місці можливого сервітуту за варіантом № 2, вказаному у висновку експерта, позивач звернувся до суд з вимогою про встановлення сервітуту саме на земельній ділянці загальною площею 614 м кв., яка відображена у висновку експерта як більш доцільна (варіант № 1).

Позивач просить встановити строк сервітуту до 20.12.2028 та встановити плату за сервітут у розмірі 3 385 грн в рік на користь ПрАТ «Пересувна механізована колона - 125».

Як зазначалося вище, у задоволені позов було відмовлено.

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є власником об`єкту нерухомого майна, а саме: матеріально-технічний склад та будівля промислового призначення, загальною площею 419,4 м кв., на підставі договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 20.08.2001, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області та здійснює підприємницьку діяльність за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, смт. Градизьск, вул. Київська , 1А/10 на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:011:0193, яка належить Градизькій селищній раді, та була передана йому в оренду відповідно до договору оренди землі від 20.12.2021.

Земельна ділянка, на якій знаходиться належне позивачу приміщення складу, з кадастровим номером 5320655400:30:011:0193 знаходиться поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194, яка перебуває в оренді у ПрАТ «ПМК-125», згідно з договором оренди землі від 22.01.2018.

Оскільки за твердженням позивача, усі можливі шляхи заїзду на територію його земельної ділянки пролягають через сусідню ділянку, що перебуває в оренді ПрАТ «ПМК-125», він позбавлений можливості доставляти необхідні матеріали до складів та вивозити продукцію.

На переконання позивача, для безперешкодного доступу до будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10 на земельній ділянці кадастровий номер 5320655400:30:011:0193 та проведення в них господарської діяльності необхідний проїзд по сусіднім земельним ділянкам, який можливо забезпечити лише шляхом встановлення сервітуту.

Частина 1 статті 98 статті 98 Земельного кодексу України встановлює, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками)

Відповідно до частини першої статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Види права земельного сервітуту, які можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи, закріплені у статті 99 Земельного кодексу України.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. ( ст.402 ЦК України)

Таким чином, діюче законодавство передбачає можливість а не обов`язок встановлення земельного сервітуту, та вимагає такого встановлення заходів щодо, встановлення сервітуту в добровільному порядку. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що обов`язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки.

Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту належить з`ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом визначено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним всі можливості позасудового врегулювання спору та неможливість досягти взаєморозуміння із ПрАТ «ПМК-125» щодо укладення договору про встановлення сервітуту, а також про відсутність будь-яких інших варіантів здійснення проїзду до належних йому будівель.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на висновок експерта № 72-23, яким визначено декілька варіантів встановлення земельного сервітуту. Найбільш оптимальним для позивача визначено варіант № 1.

Про те, із запропонованим експертом варіантом № 1 встановлення сервітуту, не погодився відповідач.

В той же час, проти варіанту № 2, який також запропоновано експертом заперечує позивач, посилаючись на відсутність дороги.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, визначальним при вирішенні питання щодо встановлення сервітуту є доведення неможливості задовольнити потребу у проїзді до складу та будівель промислового призначення позивача іншим шляхом, ніж через земельну ділянку відповідача.

Посилання позивача на те, що єдиний проїзд до його будівель проходить через земельну ділянку відповідача, суд відхиляє, оскільки саме лише існування такого проїзду не є підставою для задоволення вимог про встановлення сервітуту, який і встановлюється виключно за умови неможливості забезпечення проїзду будь-яким іншим чином, у тому числі шляхом облаштування нового проїзду іншим маршрутом, чого у цій справі не встановлено.

З матеріалів справи також убачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5320655400;30;011:0193, яка перебуває у користуванні позивача та на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належать йому на праві власності, лише часткове межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5320655400:30:011:0194.

В матеріалах справи наявна копія заяви позивача на адресу відповідача про надання в суборенду частини земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача. ( а.с.131 т.с.1). Про те доказів відмови відповідача від укладання договору суборенди матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів неможливість проїзду до свого майна та неможливість здійснення підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю доступу до приміщень станом на час розгляду цієї справи, а також не можливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, наприклад шляхом укладання договору суборенди на частину земельної ділянки, у зв`язку з чим, відсутні підстави для встановлення сервітуту.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що позивач здійснює свою господарську діяльність, а також облаштував собі під`їзд та виїзд до належних йому будівель вздовж паркану ПрАТ «ПМК -125», за межами земельної ділянки з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194.

Зазначене твердження відповідача не було спростовано під час апеляційного провадження.

Щодо надання позивачем до відзиву на апеляційну скаргу фотозображення та відеозапис.

Відповідно до приписів статті частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на наведене, судова колегія не може взяти їх до уваги, оскільки вони є новими доказами, які не були надані до суду першої інстанції і які судом першої інстанції не досліджувалися. Крім того, позивачем не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З цих же підстав. судова колегія не бере до уваги та не аналізує завірені копії господарських документів відповідача та фототаблиці, які було долучено до відзиву на апеляційну скаргу.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги про те, що відповідачем вчинялися дії щодо блокування території позивача з усіх боків задля неможливості в`їзду та заїзду транспортних засобів, а саме : перший заїзд був заблокований бетонними брилами, а другий заїзд автомобілем марки «Краз», який також був залишений працівниками відповідача.

Зазначені обставини, не є безумовною підставою для встановлення земельного сервітуту на умовах саме позивача, та не позбавляють останнього права звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні своїм майном.

Щодо не врахування судом першої інстанції пояснень третьої особи Градизької селищної ради Кременчуцького району в особі голови селищної ради і які підтверджують обставини на які посилається позивач у позовні заяві.

По-перше, як зазначає сам позивач, пояснення третьої особи було зареєстровано у Електронному суді із вхідним номером № 5305 17.04.2024 р. о 14;28 ( після виходу суду до нарадчої кімнати), оскільки документ був сформований в системі ще 16.04.2024., що підтверджується відміткою на електронному документі.

Судова колегія наголошує, що з огляду на те, що пояснення третьої особи було зареєстровано у Електронному суді після виходу суду до нарадчої кімнати, суд першої інстанції жодним чином не міг та не повинен був його аналізувати.

По=друге, в силу приписів частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються, зокрема позивачем, разом з поданням позовної заяви.

До позовної заяви позивачем не було додано в якості доказу пояснення третьої особи. Справа була порушена 04.03.2024 р, а доказ ( письмове пояснення третьої особи) було сформовано в Електронному суді лише 16.04.2024 р. Жодного доказу стосовно того, що подання пояснення третьої особи було неможливо здійснити під час підготовчого засідання, або під час звернення до суду з позовною заявою, позивачем до матеріалів справи не надано.

З огляду на наведене та враховуючи приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія також не може надавати оцінку цим поясненням під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269,270, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ФО-П Чіп Олександра Анатолійовича, смт Градизьк, Полтавська область, на рішення господарського суду Полтавської області від 17.04.24 у справі №917/267/24 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Полтавської області від 17.04.24 у справі №917/267/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.09.24

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян