Постанова

від 25.09.2024 по справі 917/1422/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 917/1422/21(917/795/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

за участю:

позивача - Левченко Ю.В. - на підставі довіреності від 22.12.2021 №215;

відповідача - не з`явився;

третьої особи (апелянта) - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, (вх. №1703 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) (суддя Ореховська О.О., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту - 25.06.2024)

за позовом: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро", м. Полтава,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ,

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення обтяження речових прав,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2023 Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення обтяження речових прав на нежитлові будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15818853226). Вищевказана позовна заява подана в межах справи №917/1422/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро".

Також, позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду Полтавської області суду від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/795/24(917/795/24) в межах справи № 917/1422/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро"; задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); запропоновано відповідачу надати відзив на позов, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання цієї ухвали; залучено до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тощо.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) позов задоволено повністю; припинено обтяження речових прав на нежитлові будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15818853226), які складаються з: № 1 приміщення контори, цегла, 214,4 кв.м.; № 2 приміщення лабораторії, цегла, 67,0 кв.м.; № 3 приміщення форсун. № 1, цегла, 149,8 кв.м.; № 4 приміщення форсун. №2, цегла, 87,8 кв.м.; № 5 приміщення МОБ, цегла, 215,5 кв.м.; № 6 приміщення Р0Б №1, цегла, 78,1 кв.м.; № 7 приміщення Р0Б №2, цегла, 98,0 кв.м.; № 8 приміщення Р0Б №3, цегла, 99,0 кв.м.; № 9 приміщення Р0Б №4, цегла, 78,1 кв.м.; № 10 зерносклад №2, цегла, 1243,7 кв.м.; № 11 зерносклад №3, цегла, 1169,5 кв.м.; № 12 зерносклад №4, цегла, 973,2 кв.м.; № 13 зерносклад №5, цегла, 1033,6 кв.м.; № 14 зерносклад №6, цегла, 1054,3 кв.м.; № 15 зерносклад №7, цегла, 1230,0 кв.м.; № 16 зерносклад №8, цегла, 1229,3 кв.м.; № 17 зерносклад №9, цегла, 1245,6 кв.м.; № 18 зерносклад №10, цегла, 1239,2 кв.м.; № 19 зерносклад №11, цегла, 1214,2 кв.м.; № 20 зерносклад №12, цегла, 1235,3 кв.м.; № 21 зерносклад №13, цегла, 1205,4 кв.м.; № 22 приміщення підстанції, цегла, 28,3 кв.м.; № 23 приміщення підстанції, цегла, 38,9 кв.м.; № 24 приміщення котельної, цегла, 81,6 кв.м.; № 25 приміщення дизельної, цегла; № 26 приміщення битове №2, цегла, 48,7 кв.м.; № 27 приміщення битове №1, цегла, 127,8 кв.м.; № 27 приміщення прохідної, цегла, 5,6 кв.м.; № 29 приміщення візіровочн., цегла, 54,0 кв.м.; № 30 приміщення майстерні, цегла, 251,3 кв.м.; № 31 пождепо, цегла, 67,6 кв.м.; № 32 кухня для собак, цегла; № 33 вагова №1, цегла, 11,3 кв.м.; № 34 вагова №2, цегла, 19,3 кв.м.; № 35 приміщення топки-сушки; № 36 насосна станція та водопровідні системи, цегла, 20,9 кв.м.; № 37 столова, цегла, 44,9 кв.м.; № 38 буфет, цегла, 130,7 кв.м.; № 39 сарай, ш/бл., 143,1 кв.м.; №1 водонапірна башня, метал; №2 пожежна водойма, з/б; №3 асфальтна площадка, асфальт; №4 асфальтна площадка, асфальт; лінії електропередач; газифікації (газопровід) метал, що розташовані за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. 50-річчя Радянської влади, буд. 1, накладене 10.02.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Корчинською Лілією Володимирівною на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 46404467, виданий 05.02.2015, видавник: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; номер запису про обтяження 8669241; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19212948 від 10.02.2015; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро" на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 2422,40грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 316, 319, 321, 328 Цивільного кодексу України, статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" мотивовані тим, що позивач, як власник майна, правомірно звернувся до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення обтяження речових прав.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити або якщо суд не знайде підстав для закриття в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, крім того рішення прийнято без врахування практики Верховного Суду в аналогічних правовідносинах. Апелянт наголошує, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом було обрано невірних спосіб захисту порушеного права, що відповідно є підставою для скасування ухваленого рішення в повному обсязі та прийняття рішення про відмову в задоволенні скарги чи взагалі для закриття провадження по справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1422/21 (917/795/24); відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24); встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 25.09.2024 об 11:15 .

23.09.2024 позивачем - Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про участь у судовому засіданні 25.09.2024 об 11:15 год. у справі №917/1422/21 (917/795/24) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".

20.08.2024 позивачем подано до апеляційного господарського суд відзив на апеляційну скаргу (вх.№10917), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.09.2024 представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) залишити без змін.

Враховуючи, що представник позивача з`явився в судове засідання та надав пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а відповідач та третя особа (апелянт) були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.10.2021 відкрито провадження у справі № 917/1422/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро".

Постановою господарського суду Полтавської області від 12.09.2023 ТОВ "Луксор-Агро" (попередня назва - ТОВ "Полтава-Агро") визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Терещенка О.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора від 18.12.2019 № 1946).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2024 року ( а.с.10-13) позивач - АТ "Банк Кредит Дніпро" є власником нежитлових будівель та споруд, які складаються з: 1) № 1 приміщення контори, цегла, 214,4 кв.м.; 2) № 2 приміщення лабораторії, цегла, 67,0 кв.м.; 3) № 3 приміщення форсун. № 1, цегла, 149,8 кв.м.; 4) № 4 приміщення форсун. №2, цегла, 87,8 кв.м.; 5) № 5 приміщення МОБ, цегла, 215,5 кв.м.; 6) № 6 приміщення Р0Б №1, цегла, 78,1 кв.м.; 7) № 7 приміщення Р0Б №2, цегла, 98,0 кв.м.; 8) № 8 приміщення Р0Б №3, цегла, 99,0 кв.м.; 9) № 9 приміщення Р0Б №4, цегла, 78,1 кв.м.; 10) № 10 зерносклад №2, цегла, 1243,7 кв.м.; 11) № 11 зерносклад №3, цегла, 1169,5 кв.м.; 12) № 12 зерносклад №4, цегла, 973,2 кв.м.; 13) № 13 зерносклад №5, цегла, 1033,6 кв.м.; 14) № 14 зерносклад №6, цегла, 1054,3 кв.м.; 15) № 15 зерносклад №7, цегла, 1230,0 кв.м.; 16) № 16 зерносклад №8, цегла, 1229,3 кв.м.; 17) № 17 зерносклад №9, цегла, 1245,6 кв.м.; 18) № 18 зерносклад №10, цегла, 1239,2 кв.м.; 19) № 19 зерносклад №11, цегла, 1214,2 кв.м.; 20) № 20 зерносклад №12, цегла, 1235,3 кв.м.; 21) № 21 зерносклад №13, цегла, 1205,4 кв.м.; 22) № 22 приміщення підстанції, цегла, 28,3 кв.м.; 23) № 23 приміщення підстанції, цегла, 38,9 кв.м.; 24) № 24 приміщення котельної, цегла, 81,6 кв.м.; 25) № 25 приміщення дизельної, цегла; 26) № 26 приміщення битове №2, цегла, 48,7 кв.м.; 27) № 27 приміщення битове №1, цегла, 127,8 кв.м.; 28) № 27 приміщення прохідної, цегла, 5,6 кв.м.; 29) № 29 приміщення візіровочн., цегла, 54,0 кв.м.; 30) № 30 приміщення майстерні, цегла, 251,3 кв.м.; 31) № 31 пождепо, цегла, 67,6 кв.м.; 32) № 32 кухня для собак, цегла; 33) № 33 вагова №1, цегла, 11,3 кв.м.; 34) № 34 вагова №2, цегла, 19,3 кв.м.; 35) № 35 приміщення топки-сушки; 36) № 36 насосна станція та водопровідні системи, цегла, 20,9 кв.м.; 37) № 37 столова, цегла, 44,9 кв.м.; 38) № 38 буфет, цегла, 130,7 кв.м.; 39) № 39 сарай, ш/бл., 143,1 кв.м.; 40) №1 водонапірна башня, метал; 41) №2 пожежна водойма, з/б; 42) №3 асфальтна площадка, асфальт; 43) №4 асфальтна площадка, асфальт; 44) лінії електропередач; 45) газифікації (газопровід) метал, що розташовані за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. 50-річчя Радянської влади, буд. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15818853226.

Право власності було набуто позивачем - АТ "Банк Кредит Дніпро" в 2016 році в результаті звернення стягнення на іпотечне майно майнового поручителя - ТОВ "Луксор-Агро", код ЄДРПОУ 33458164 (попередня назва - ТОВ "Полтава-Агро"), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2024 року (т.1 а.с.10-13).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про обтяження на перелічене нерухоме майно, яке було накладені на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 46404467, виданий 05.02.2015, видавник: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; номер запису про обтяження 8669241.

Арешт на нерухоме майно було накладено ще у 2015 році, коли його власником було ТОВ "Полтава-Агро", код ЄДРПОУ 33458164 (змінено назву на ТОВ "Луксор-Агро"), в межах виконавчого провадження № 46404467, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2024 (т.1 а.с.12-13).

31.08.2015 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Селезньовим М.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 46404467, у зв`язку із визнанням у судовому порядку виконавчого напису нотаріуса № 114 від 30.01.2015, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г., таким, що не підлягає виконанню (рішення господарського суду Полтавської області від 30.04.2015 у справі 917/282/15). Цією ж постановою скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження Відділу ПВР ДВС України № 46404467 від 05.02.2015, скасовано всі інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, застосовані до боржника в межах виконання вимог даного виконавчого документа (т.1 а.с.36-39).

Разом з тим, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить про те, що при закінченні виконавчого провадження №46404467 арешт з перелічених нежитлових будівель та споруд фактично знято не було. Тобто, не було припинено обтяження речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Листом від 01.09.2024 №17-186 позивач - АТ "Банк Кредит Дніпро", як власник майна, звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з проханням припинити чинність арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження №46404467 (т.1 а.с.40-41).

У відповідь на вказаний лист Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом № 18182/8252-10-24/20.1 від 05.02.2024 повідомив, що матеріали виконавчого провадження № 46404467 знищено у зв`язку із закінчення строків його зберігання, а питання про зняття арешту з майна на цей час може бути вирішено в судовому порядку (т.1 а.с.30-31).

Не погоджуючись з отриманою відповіддю, 26.02.2024 АТ "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі скаргою на бездіяльність заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. (т.1 а.с. 14-16).

У відповідь Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом № 50246/41203-10-24/20.3.2 від 02.04.2024 (т.1 а.с. 27-29) повідомив, що провести перевірку виконавчого провадження №46404467 неможливо у зв`язку із знищенням матеріалів за закінченням строків їх зберігання, а зняття арешту можливе за рішенням суду відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на те, що арешт було накладено на нерухоме майно, коли воно належало попередньому власнику - ТОВ "Полтава-Агро", код ЄДРПОУ 33458164 (змінено назву на ТОВ "Луксор-Агро"), в рамках виконавчого провадження, яке було закінчено ще до набуття позивачем права власності на це майно, матеріали виконавчого провадження знищені за строком давності, що унеможливлює вирішення цього питання в позасудовому порядку, а виконавчий лист №114 від 30.01.2015, на підставі якого відкривалось виконавче провадження № 46404467, судом було визнано таким, що не підлягає виконанню, позивач наголошував, що правові підстави для існування запису про обтяження (арешту) нерухомого майна, яке належить на праві власності банку відсутні.

Вказані обставини і стали підставою для звернення, 13.05.2023 Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення обтяження речових прав (т.1 а.с.1-42).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у даній справі позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.55-67).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 12.02.2020 у справі № 761/17142/15-ц).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" , що також узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 661/624/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 658/715/16-ц, Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 922/1334/17, від 02.10.2018 у справі № 916/3108/17, від 05.03.2019 у справі № 903/206/18, від 30.09.2019 у справі № 908/1532/18, від 13.07.2022 у справі № 904/7323/21.

Таким чином, власник майна, на яке накладено арешт, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення вимог позивача є факт належності йому права на спірне майно.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що справа про зняття арешту з майна, накладеного в під час здійснення виконавчого провадження, стосується порушеного речового права позивача на майно. Визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта.

Стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи. У разі виникнення зазначеної спірної ситуації належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №661/624/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 658/715/16-ц, Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 913/567/19 (913/932/21), від 30.06.2021 у справі № № 456/3731/18, від 20.01.2021 у справі №818/337/17 ).

Оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не приведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" (статтею 59 у чинній редакції). Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 826/12775/15).

Матеріалами справи підтверджується, що 05.02.2015 на спірне нерухоме майно було накладено арешт підчас здійснення виконавчого провадження № 46404467, коли воно належало попередньому власнику - ТОВ "Полтава-Агро", код ЄДРПОУ 33458164 (змінено назву на ТОВ "Луксор-Агро").

31.08.2015 зазначене виконавче провадження було закрито на підставі пункту 4 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", але фактично арешт зі спірного нерухомого майна знято не було.

У 2016 році право власності було набуто позивачем - АТ "Банк Кредит Дніпро" в результаті звернення стягнення на іпотечне майно майнового поручителя - ТОВ "Луксор-Агро", код ЄДРПОУ 33458164 (попередня назва - ТОВ "Полтава-Агро"), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.05.2024 №378028405 (т.1 а.с.10-13).

Набуття права власності АТ "Банк Кредит Дніпро" на спірне нерухоме майно судом незаконним не визнавалось.

В статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки АТ "Банк Кредит Дніпро" має зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно, на яке накладено арешт, а також враховуючи предмет, підстави позову, коло учасників справи та зміст позовних вимог, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є подання в порядку господарського судочинства позову про усунення перешкод у користуванні майном.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень" державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Тобто, вимога про припинення обтяження речових прав є належним передбаченим законом способом захисту порушених прав.

Відповідно до частини 1 статті 26 цього ж Закону, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Враховуючи приписи частини 1 статті 26, пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень" наявне обтяження нерухомого майна позивача може бути припинене шляхом внесення безпосередньо державним реєстратором відомостей про припинення обтяження речових прав позивача на нерухоме майно на підставі судового рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення обтяження речових прав на нежитлові будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15818853226).

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24), а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.09.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий