Постанова

від 30.09.2024 по справі 922/291/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/291/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вх. №1707) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024

(рішення ухвалено суддею Аріт К.В. 19.06.2024 у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 19.06.2024) у справі №922/291/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків (адреса: 61057, м. Харків, вул.Гоголя,10)

до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м. Харків (адреса: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд.2)

про стягнення 80360,31 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до господарського суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просило стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 75863,93 грн за договором №53026 від 01.01.2019, 3% річних у сумі 1679,92 грн за період з 19.11.2022 по 31.10.2023, інфляційні втрати у сумі 2816,46 грн за період з січня по жовтень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/291/24 (суддя Аріт К.В.) в позові відмовлено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію за договором №53026 від 01.01.2019 року у сумі 75863,93 грн; стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 3% річних у сумі 1677,58 грн за період з 19.11.2022 по 31.10.2023, інфляційні втрати у сумі 1381,57 грн за період з січня 2023 по жовтень 2023 за договором №53026 від 01.01.2019 року, а також 2379,08 грн судового збору.

ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 по справі №922/291/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач стверджує, що позивач звернувся до неналежного відповідача, адже між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки договір про постачання електричної енергії споживачу №53026 від 01.01.2019 був укладений між ПрАТ "Харківенергозбут" та філією "Дергачівський райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України". Крім того, платіжні інструкції, що містяться в додатках до позовної заяви підтверджують, що платником рахунків за спожиту електроенергію виступає саме філія відповідача. При цьому, відповідач зазначає, що комерційні пропозиції №1/23 Р, №1Р, якими передбачені умови укладення договору та строк його дії, не підписані відповідачем, так само як і акти приймання-передачі електричної енергії.

Заявник апеляційної скарги також вважає, що договори укладено з представником юридичної особи, який не мав повноважень на їх укладення, а тому не міг бути стороною, філія самостійно не може укладати договори, оскільки вона не має необхідної цивільної (господарської) дієздатності.

Відповідач посилається на те, що умовами договору про постачання електричної енергії №65-009 від 01.01.2019 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або неповне виконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин), які підтверджуються листом Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Як стверджує відповідач, згідно проведеної інвентаризації втрачених основних засобів та виробничих запасів, а також рухомого та нерухомого майна ДП "Харківський облавтодор" було встановлено, що розмір збитків, завданих російською федерацією ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", складає орієнтовно 125197,438 млн грн. Саме військовою агресією російської федерації проти України та, як наслідок, введенням воєнного стану, обумовлено те, що підприємство на даний час має значні фінансові труднощі та опинилося у скрутній фінансово-економічній кризі. Заявник апеляційної скарги зазначає, що значні збитки та його скрутне фінансове становище за звітний 2023 рік підтверджуються звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід за 2023), балансом (звітом) про фінансовий стан на 31 грудня 2023 року (додаток №9), а також виписками щодо рахунків ДП "Харківський облавтодор" в АТ КБ "ПриватБанк", АТ "УКРСИББАНК", АТ "УКРГАЗБАНК" та довідкою № 62-3-09/33/139 від 01.04.2024 від АТ "УКРСИББАНК". Відповідач зазначає, що подані ним докази свідчать про стійку збитковість відповідача під час воєнного стану в Україні та підтверджують відсутність грошових коштів на рахунках підприємства.

Також заявник апеляційної скарги звертає увагу, що позивачем було порушено методику розрахунку інфляційних втрат.

До матеріалів апеляційної скарги відповідачем додано: розрахунок загальних збитків ДП "Харківський облавтодор" внаслідок збройної агресії російської федерації, довідкову інформацію по окремих показниках фінансово-господарської діяльності станом на 31.12.2023, журнал-ордер №10 по рахунку 66.1 за 01.01.2024-30.04.2024 ДП «Харківський облавтодор», звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік із квитанцією про отримання, баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2023 із квитанцією про отримання, виписки щодо рахунків ДП "Харківський облавтодор" в АТ КБ "ПриватБанк", АТ "УКРСИББАНК", АТ "УКРГАЗБАНК", довідку АТ "УКРСИББАНК" №62-3-09/33/139 від 01.04.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/291/24, встановлено учасникам справи строк по 27.08.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, попереджено, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

22.08.2024 від Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/291/24 - залишити без змін.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем до апеляційної скарги долучено нові докази, втім відповідного клопотання про їх прийняття до розгляду апеляційна скарга не містить.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідно ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, заявник апеляційної скарги не надав таких доказів, у зв`язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття від нього нових доказів.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень ч. 1 ст. 269 ГПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила таке.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

Згідно з положеннями статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції станом на час підписання відповідачем заяви-приєднання до договору) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно ч. 2 - 9 статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку. Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживачі мають право вільно обирати електропостачальників. Споживачі одночасно можуть мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії, за умови дотримання правил роздрібного ринку, кодексу комерційного обліку. Постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону або іншими електропостачальниками. У разі банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника або закінчення строку дії ліцензії електропостачальника на провадження діяльності з постачання електричної енергії, її зупинення або анулювання, а також в інших випадках, передбачених цим Законом, на період зміни електропостачальника постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками "останньої надії" відповідно до статті 64 цього Закону. Постачання електричної енергії споживачам, а також надання послуг, пов`язаних з постачанням електричної енергії, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, встановлених цим Законом. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують якість електричної енергії відповідно до укладених договорів. Споживач отримує електричну енергію на межі балансової належності його мереж. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Абзацом п`ятим п. 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до п.п. 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву- приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Згідно з п. 3.2.11. Правил споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами.

Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

У зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Як свідчать матеріали справи, заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №53026 від 27.01.2006, філія "Дергачівський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" засвідчила вільне волевиявлення щодо приєднання в повному обсязі до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" в мережі Інтернет за адресою: www.zbutenergo.kharkov.ua на умовах комерційної пропозиції постачальника №2.

Із вказаної заяви-приєднання вбачається, що споживач, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" в мережі Інтернет за адресою www.zbutenergo.kharkov.ua, приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника № 2 з такими персоніфікованими даними споживача: споживач - філія "Дергачівський райавтодор", вид об`єкта - Райавтодор, оператор, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії - АТ "Харківобленерго". Окрім того, споживач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Матеріали справи містять договір про постачання електричної енергії споживачу №53026 від 01.01.2019 між ПрАТ "Харківенергозбут" та філією "Дергачівський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1. договору).

Пунктом 5.5 договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.7. договору).

Згідно з п. 5.10. договору споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п.6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.9.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1. договору).

Як вбачається із змісту договору (пунктів 5.5., 5.10.) розрахунковий період, строк оплати рахунку постачальника, спосіб оплати за послугу мають бути визначені у комерційній пропозиції.

Позивачем до матеріалів позовної заяви надано копії комерційної пропозиції №1Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць (додаток №2 від 01.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу №53026 від 01.01.2019) та комерційної пропозиції №1/23Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць (додаток №2 від 01.01.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №53026 від 01.01.2019).

Публічний договір постачання електричної енергії споживачу, комерційні пропозиції та заява-приєднання розміщені на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут" www.zbutenergo.kharkov.ua.

Втім, суд апеляційної інстанції зауважує, що місцевий господарський суд не звернув увагу, що позивачем не надано доказів акцепту вказаних комерційних пропозицій №1Р та №1/23Р з боку відповідача (споживача). А тому, зроблені в рішенні суду посилання на положення комерційної пропозиції №1Р не можуть бути визнані обґрунтованими.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що на офіційному сайті електропостачальника розміщено текст публічної комерційної пропозиції №2 (https://www.zbutenergo.kharkov.ua/biznes/ukladennia-dogovoru?page=6), яка була погоджена відповідачем заявою-приєднанням, та яка містить умови про ціну на електричну енергію, територію, на якій постачальник пропонує відповідну комерційну пропозицію, спосіб оплати, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати, порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії, визначення способу оплати послуг з розподілу, розмір пені (відповідальність) за порушення строку оплати, розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником комерційної якості послуг, інші умови, термін дії договору та умови пролонгації.

Так, відповідно до пункту 4 вказаної комерційної пропозиції №2 рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи розподілу (п. 6 комерційної пропозиції №2).

Відповідно до п. 7 комерційної пропозиції №2 у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки, 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Згідно з п. 10 комерційної пропозиції №2 договір укладається на 1 рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на підставі даних, отриманих від оператора з розподілу електричної енергії - АТ "Харківобленерго", були сформовані та виставлені відповідачу рахунки на оплату за спожиту електричну енергію за договором за період лютий 2022, жовтень 2022 - лютий 2023.

Так, відповідачу було направлено засобами поштового зв`язку такі рахунки за спожиту електричну енергію:

- за лютий 2022 на суму 8835,51 грн, ПДВ 20 % 1767,10 грн, разом з ПДВ 10602,61 грн зі строком оплати 26.07.2023;

- за жовтень 2022 на суму 9901,76 грн, ПДВ 20 % 1980,35 грн, разом з ПДВ 11882,11 грн зі строком оплати18.11.2022;

- за листопад 2022 на суму 11535,50 грн, ПДВ 20 % 2307,10 грн, разом з ПДВ 13842,60 грн зі строком оплати 16.12.2023;

- за грудень 2022 на суму 11311,61 грн, ПДВ 20 % 2262,32 грн, разом з ПДВ 13573,93 грн зі строком оплати 25.01.2023;

- за січень 2023 на суму 12591,31 грн, ПДВ 20 % 2518,26 грн, разом з ПДВ 15109,57 грн зі строком оплати 17.02.2023;

- за лютий 2023 на суму 13379,23 грн, ПДВ 20 % 2675,85 грн, разом з ПДВ 16055,08 грн зі строком оплати 15.03.2023.

Матеріали справи також місять рахунки на оплату пені, 3% річних, індексу інфляції за договором про постачання електричної енергії №53026 від 01.01.2019 за листопад - грудень 2022, січень - жовтень 2023, направлені відповідачу засобами поштового зв`язку.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів прийому-передачі відповідачем за лютий 2022 спожито 3377 кВт*год, за жовтень 2022 спожито 2457 кВт*год, за листопад 2022 спожито 2924 кВт*год, за грудень 2022 спожито 2957 кВт*год, за січень 2023 спожито 3076 кВт*год, за лютий 2023 спожито 3515 кВт*год. Проте вказані акти прийому-передачі не підписані споживачем.

Платіжними інструкціями №3 від 05.01.2022 на суму 12000,00 грн, №11 від 17.01.20222 на суму 10000,00 грн, №32 від 25.01.2022 на суму 11242,66 грн філія «Дергачівський райавтодор» здійснювала платежі з оплати за спожиту електричну енергію по договору про постачання електричної енергії споживачу №53026.

Таким чином, фактами підписання представником відповідача заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, споживання електричної енергії, а також здійснення оплат за спожиту електричну енергію відповідач приєднався до умов договору відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що позивач невірно звернувся із позовом до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", апеляційний господарський суд враховує таке.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (частини перша, третя статті 92 ЦК України).

Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

У відповідності до ч. 4, 5 ст. 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Діяльність розташованих на території України відокремлених підрозділів підприємств, що знаходяться за її межами, регулюється цим Кодексом та іншими законами.

За приписами ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Таким чином, позивачем вірно визначено відповідачем саме Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а не його філію "Дергачівський райавтодор".

Щодо доводів відповідача про укладення договору представником юридичної особи, який не мав відповідних повноважень, колегія суддів зазначає таке.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).

При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2023 року у справі №910/21326/21.

Суд звертає увагу, що самі по собі обставини підписання договору особою з перевищенням повноважень, не свідчать про його недійсність. Фактами наступного споживання електроенергії, а також її часткової оплати відповідач фактично схвалив відповідний правочин.

Окрім того, предметом даного спору не є вимога щодо визнання договору про постачання електричної енергії споживачу №53026 від 01.01.2019 недійсним, крім того, матеріали справи не містять інформації, що вказаний договір визнався у судовому поряду недійсним, був розірваним або припиненим.

Враховуючи, що встановлена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину не спростована, у суду відсутні підстави не враховувати укладений між сторонами договір під час розгляду справи.

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань з оплати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію за лютий 2022 та за період з жовтня 2022 по лютий 2023 у загальній сумі 75863,93 грн, а також нараховані 3 % річних за період з листопада 2022 по жовтень 2023 у сумі 1679,92 грн та інфляційні втрати за період з січня 2022 по жовтень 2023 у сумі 2816,46 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість за використану електричну енергію за договором № 53026 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу у розмірі 75863,93 грн за період лютий 2022, з жовтня 2022 по лютий 2023 підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню. В частині вимог про нарахування інфляційних втрат та 3% річних місцевий господарський суд дійшов висновку, що вони підлягають частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком позивача, а саме у розмірі 1381,57 грн інфляційних втрат та 1677,58 грн 3% річних.

Заявник апеляційної скарги посилається на порушення методики розрахунку інфляційних втрат, у зв`язку з чим колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до суду першої інстанції контр розрахунок інфляційних втрат не подавався.

Перевіряючи проведені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що судом першої інстанції було обґрунтовано здійснено перерахування інфляційних втрат на суму боргу за кожен місяць сукупно шляхом помноження індексів інфляції, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за всі місяці, у яких мала місце інфляція, в тому числі й місяці, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція (липень-серпень 2023), за весь період наявності заборгованості, визначений позивачем в розрахунках, а саме: на суму боргу за жовтень 2022 в розмірі 11882,11 грн - за період з грудня 2022 по вересень 2023 (443,34 грн); на суму боргу за листопад 2022 в розмірі 13842,60 грн - за період з січня 2023 грудня 2022 по вересень 2023 (416,67 грн); на суму боргу за грудень 2022 в розмірі 13573,93 грн - за період з лютого 2023 по вересень 2023 (297,61 грн); на суму боргу за січень 2023 в розмірі 15109,57 грн - за період з березня 2023 по вересень 2023 (223,95 грн); на суму боргу за лютий 2023 в розмірі 16055,08 грн - за період з квітня 2023 по вересень 2023 (0,00 грн); на суму боргу за лютий 2022 в розмірі 5400,64 грн - за період з серпня 2023 по вересень 2023 (0,00 грн).

Відтак, вказані доводи відповідача не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про необхідність врахування форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає таке.

Умовами пункту 12.1., 12.2. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. Строк виконання зобов`язань за договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Пунктом 12.4 договору визначено, що сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 12.5. договору виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від оплати постачальнику послуг, які були надані до їх виникнення.

В матеріалах справи відсутній сертифікат торгово-промислової палати, який би засвідчував форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо невиконання обов`язку (зобов`язання), а саме щодо оплати послуги з використання електричної енергії за договором.

Втім, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Тобто, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини, суд має оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.

Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконанні нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором. Відповідну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.03.2023 у справі №922/1093/22, від 23.03.2023 у справі №920/505/22 тощо.

У спірних питаннях колегія суддів також наголошує на тому, що посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

Згідно з наведеними позиціями Верховного Суду факт наявності для сторони форс-мажорних обставин слід встановлювати в кожному конкретному випадку на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Отже, істинність твердження відповідача, що воєнний стан, введений на території України, позбавляє його можливості належного виконання договірних зобов`язань (безпечного збору врожаю) за даних умов, як і взагалі наявність таких обставин, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягали доведенню відповідачем перед судом.

Втім, відповідних доказів відповідачем до суду першої інстанції надано не було, а подані докази, що, на думку відповідача, підтверджують скрутний фінансовий стан товариства, колегією суддів не приймаються до уваги, з підстав наведених вище у вказаній постанові.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що враховуючи встановлені фактичні обставини справи та погоджені між сторонами умови договору, заперечення відповідача проти позовних вимог з причин настання форс-мажорних обставин є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення в цілому з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/291/24 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 у справі №922/291/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна