Постанова

від 24.09.2024 по справі 908/2296/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2296/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокуратури: Міщук Н.П. - посвідчення № 069937 від 01.03.2023 р.

від позивача: Кіпа О.В. - довіреність

від відповідача: Штабовенко Д.В. - адвокат, посвідчення адвоката № 835 від 27.12.2010 р.

від відповідача: Безмагоричних А.В. - керівник, паспорт серії НОМЕР_1

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 р.

( суддя Давиденко І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 02.02.2024 р.)

у справі

за позовом:

Заступника Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя

Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою,

здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

Запорізької міської ради

( м. Запоріжжя )

до відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон"

( м. Запоріжжя )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні відповідача:

Державна інспекція архітектури та містобудування України

( м. Київ )

про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, скасування права власності та знесення об`єкту

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" про: скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків ( відповідальності ) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої 16.07.2020 р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП101200716184 щодо реконструкції складу на території культурно - розважального комплексу, загальною площею 200,0 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113; скасування державної реєстрації прав - права власності ТОВ "Агатіс-Юніон" на нежитлову будівлю складу Літ. "А", загальною площею 200 кв. м., за адресою: вул. Чарівна, будинок 107в ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159533723101 ); скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої 27.01.2021 р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП101210126508, щодо реконструкції автомийки на території культурно - розважального комплексу м. Запоріжжя по вул. Чарівній, 107-113; скасування державної реєстрації прав - права власності ТОВ "Агатіс-Юніон" на будівлю автомийки літ. А, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок № 107в (реєстраційний номер об`єктанерухомого майна 2311981223101); зобов`язання ТОВ "Агатіс-Юніон" знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - будівлю автомийки літ. А загальною площею 173,2 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2311981223101), яка знаходиться на вул. Чарівна, 107-113 у місті Запоріжжя ( стягувач - Запорізька міська рада ).

В обґрунтування позовних вимог Прокурор вказує, що Відповідачем виконано самочинне будівництво об`єкту на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060, що знаходиться за адресою на вул. Чарівна, 107-113 у місті Запоріжжя, що не була відведена для цієї мети відповідно до Договору оренди, а також без законих підстав, а саме після припинення Договору оренди від 09.04.2009 р., без отримання містобудівних документів, на підставі Декларацій про початок будівельних робіт, до якої декларантом - Замовником ТОВ "Агатіс-Юніон" було внесено неправдиві дані. Прокурор вважає, що порушені інтереси територіальної громади, як власника земельної ділянки комунальної власності, внаслідок незаконного розпорядження землею шляхом самовільного будівництва та реєстрації об`єкта нерухомості за ТОВ "Агатіс-Юніон.

Запорізька міська рада підтримала викладені Прокурором позовні вимоги, зазначивши, що на момент прийняття міською радою рішення про поновлення Договору оренди землі Орендар не надавав інформацію про будь-яке будівництво на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було інформації про реєстрацію прав на нерухоме майно за ТОВ "Агатіс-Юніон". За інформацією містобудівного кадастру, станом на 25.07.2022 р. місобудівні умови та обмеження для проектування та будівництва на вказаній земельній ділянці не реєструвались. Таким чином, як повідомив Позивач йому не було відомо про будівництво Орендарем об`єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці. ТОВ "Агатіс- Юніон" не звертався до міській ради з приводу внесення змін до договору оренди землі на підставі технічної інвентаризації об`єктів неорухомого майна. Саме тому, у договорі оренди землі зазначено про відсутність на ній об`єктів нерухомості. Крім того, Позивач зазначив, що земельна ділянка була передана в оренду ТОВ "АГАТІС-ЮНІОН" для розміщення культурно-розважального комплексу, але в порушення п. 1 Договору відповідач самочинно збудував автомийку Літ-А, загальною площею 173 кв.м. Тому, особа, яка здійснила або здійснює самочинно будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Такий об`єкт не може бути прийнятий в експлуатацію, зареєстрований і оформлений.

Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що 09.04.2009 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Агатіс-Юніон" було укладено договір оренди землі № 040926100815 строком на десять років. Після фактичного закінчення строку дії договору ТОВ "Агатіс-Юніон" продовжував добросовісно користуватись земельною ділянкою та своєчасно сплачувати орендну плату. Відповідач вважає, що своєчасна, повна та в належний спосіб сплата ТОВ"Агатіс-Юніон" на протязі 2019-2021 орендних платежів за земельну ділянку та відповідно їх прийняття та зарахування позивачем до свого бюджету виключає те, що між сторонами були відсутні договірні відносини з приводу оренди земельної ділянки 2310100000:07:027:0060. Більше того, рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2019 р. № 37/64 поновлено ТОВ "Агатіс-Юніон" Договір оренди землі строком на 19 років з доповненням виду використання "для розташування культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів". 26.09.2019 р. Виконавчим комітетом Запорізької міської ради було видано Дозвіл № 555 вих.01/03-24/02836, у якому вказано, що згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.09.2019 р. № 427/11 ТОВ "Агатіс-Юніон" дозволяється проводити земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд; роботи, пов`язані з порушенням благострою об`єктів зеленого господарства; ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків; установлення нових, відновлення, ремонт та заміну існуючих малих архітектурних форм на об`єкті благоустрою: території загального користування за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113. Дозвіл діє з 23.09.2019 р. до 22.09.2020 р.. Також, 05.11.2020 р. Виконавчим комітетом Запорізької міської ради було видано Дозвіл № 894 вих.01/03-24/612 у якому вказано, що згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2020 р. № 447/3 ТОВ "Агатіс-Юніон" дозволено проводити земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд; роботи, пов`язані з порушенням благострою об`єктів зеленого господарства; ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків; установлення нових, відновлення, ремонт та заміну існуючих малих архітектурних форм на об`єкті благоустрою: території загального користування за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113. Дозвіл діє з 28.10.2020 р. до 27.10.2021 р.. На думку Відповідача вказане свідчить, про відсутність будь-яких претензій з боку орендодавця до ТОВ "Агатіс-Юніон" з питань оренди земельної ділянки і відповідно про обізнаність Позивача про користування ТОВ "Агатіс-Юніон" земельною ділянкою. Таким чином, у ТОВ "Агатіс-Юніон" були законні підстави для використання земельної ділянки, у тому числі, для її забудов. З вищевикладених підстав відповідач вважає, що будівля автомийки літ. А, загальною площею 173,2 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2311981223101), яка знаходиться на вул. Чарівна, 107-113 у місті Запоріжжя не має сукупність ознак, які б дали підстави вважати її самочинно збудованим об`єктом, а тому не підлягає скасуванню державна реєстрація права власності ТОВ "Агатіс-Юніон" на неї та відповідно знесення цього об`єкту нерухомості як самочинного. Крім того, не доведено обґрунтованість та доцільність вжиття крайнього заходу, як знесення будівлі автомийки та відсутні докази істотності порушення будівельних норм та правил, а також порушення прав та інтересів територіальної громади, Запорізька міська рада не вживала заходів щодо його зупинення, не зверталася до відповідача з претензіями або скаргами, збереження будівлі автомийки буде відповідати інтересам інфраструктурного та економічного розвитку міста.

Третя особа в письмових поясненнях зазначила, що відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України ( далі - ДАБІ ) від 16.07.2014 р. № 164 "Про введення в дію структури Держархбудінспекції України" Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області є структурним підрозділом ДАБІ. У повній відповідності до наведеної норми права згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 р. № 218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" ( далі - постанова КМУ № 218 ) постановлено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію. Водночас, у постанові КМУ № 218 відсутні положення про те, що повноваження та функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України передаються до ДІАМ. З 15.09.2021 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України набула спроможності здійснювати повноваження та функції, що закріплені у положенні про неї. При цьому, у постанові КМУ № 960 відсутні посилання на те, що повноваження та функції якого органу влади Державна інспекція архітектури та містобудування України може здійснювати. Отже, з огляду на вищенаведене, ДІАМ України є новоутвореним центральним органом виконавчої влади та не є правонаступником ДАБІ. Також, Третя особа повідомила, що в межах даної справи оскаржується, зокрема, декларація про готовність об`єкта до експлуатації, що подана Замовником - ТОВ "Агатіс-Юніон" та зареєстрована Департаментом ДАБІ у Запорізькій області від 16.07.2020 р. за № ЗП101200716184. Враховуючи те, що ДІАМ не є правонаступником ДАБІ та її структурних підрозділів, відповідно у ДІАМ як третьої особи немає можливості надати пояснення та відомості щодо дій та управлінських рішень, що нею не приймались. Щодо скасування реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації третя особа зазначила, що оскаржувана декларація зареєстрована 16.07.2020 р., перевірка достовірності даних у них та розгляд питання щодо скасування в порядку пункту 22 Порядку № 461, можливо було протягом трьох місяців з дня подання замовником документів для реєстрації зазначених декларацій.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 р. позов задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав - права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" на нежитлову будівлю складу Літ. "А", загальною площею 200 кв. м, за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 107в ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159533723101). Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав - права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" на будівлю автомийки літ. А, загальною площею 173,2 кв. м, за адресою: місто Запоріжжя, вулиц Чарівна, будинок № 107в ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2311981223101 ). Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - будівлю автомийки літ. А загальною площею 173,2 кв. м ( реєстраційний номер об`єктанерухомого майна 2311981223101 ), що знаходиться на вул. Чарівна, 107-113 у місті Запоріжжя (стягувач - Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 ). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя 12 078 грн. 00 коп витрат зі сплати судового збору. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі недопустимих доказів, поверхнево дослідив матеріали справи, самоусунувшись від повного та всебічного дослідження справи та встановлення істини у цьому спорі, застосував неспівмірні заходи впливу.

Водночас, на думку Скаржника, заявником позову подані до суду неналежні докази, які підписані неуповноваженими особи, та з порушенням процесуальних вимог щодо засвідчення копій доказів.

При цьому Скаржник зазначає, що суд, у своєму рішенні, фактично єдиною да достатньою, ознакою самочинного будівництва, визначив забудову Відповідачем земельної ділянки без договору, такий висновок суду є помилковим. Оскільки значення має не укладання договору оренди, а саме відведення земельної ділянки з метою будівництва. Так, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060 як раз і була відведена для будівництва, що підтверджується рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2019 р. № 37/64.

Скаржник наголошує на тому, що Запорізька міська рада, так і ТОВ «Агатіс-Юніон» перебували у фактичних договірних відносинах та взаємно виконували обов`язки, передбачені договором оренди землі № 040926100815 від 09.04.2009 р.. а в подальшому 23.12.2021 р. між Запорізькою міською радою та ТОВ «Агатіс-Юніон» було укладено договір оренди землі № 2021070000100162 земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060. Отже, з боку ТОВ «Агатіс-Юніон» відсутнє порушення прав та законних інтересів Позивача. Той факт що в період з 29.05.2019 р. по 04.01.2020 р. земельна ділянка використовувалась для забудови та без укладання договору, не відміняє наявності рішення Запорізької міської ради від 30.10.2019 р. № 37/64 про поновлення договору оренди, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не може вважатись самовільним зайняттям земельної ділянки. Наявними у матеріалах справи доказами достатньо та послідовно підтверджується те, що на земельній ділянці знаходився металевий склад який в період з 05.11.2020 р. по 15.01.2021 р. було реконструйовано в автомийку у складі культурно - розважального комплексу без зміни зовнішніх геометричних розмірів.

Скаржник вважає, що законодавство не надає чітких критерії визначення «культурно-розважального комплексу» та чому будівля автомийки не може входити до складу такого комплексу. Більш того, договором оренди вже передбачено, що у складі культурно-розважального комплексу будуть передбачені послуги для власників автомобільного транспорту, так як передбачено наявність магазину з продажу автотоварів. Відповідно, оскільки увесь комплекс споруд забезпечено однією системою живлення та інших комунікацій, то знесення такої частини комплексу як мийки, фактично призведе до неможливості роботи всього комплексу.

Скаржник зазначає, що територіальна громада не тільки була обізнана про проведення робіт, а й надавала дозвіл на їх проведення, а вкупі з тим, що земельна ділянка відповідно до договору оренди виділялась Відповідачу для забудови, виключає можливість висновку про те що забудова велась без згоди територіальної громади. Судом першої інстанції було залишено поза увагою те, що Запорізька міська рада не зверталась до уповноважених органів щодо усунення порушень при будівництві будівель. Також, матеріалами справи не підтверджується недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил які дали б підстави вважати, що внаслідок будівництва спірного об`єкту було допущено істотне порушення будівельних норм і правил.

Крім того, застосування до Відповідача зобов`язання щодо знесення самочинно збудованого об`єкта є передчасним та не співмірним заходом, оскільки Позивачем не використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Позивач не заявляв вимог про проведення перебудови об`єкту самочинного будівництва у спосіб, не пов`язаний із його знесенням.

На переконання Скаржника позовна заява не містить головної складової - порушеного права. Так, права територіальної громади жодним чином не порушуються від наявності будівлі автомийки, також не містить позовна заява і обгрунтування яким чином знесення цієї будівлі буде сприяти ефективному відновленню прав територіальної громади, особливо в умовах військового стану та істотного зменшення обсягів будівництва у м. Запоріжжі, в силу об`єктивних причин які принесла війна. Натомість, матеріалами справи підтверджується послідовність дій територіальної громади що були направлені на погодження забудови земельної ділянки, а саме: укладання договорів оренди, надання дозволів на порушення благоустрою, відсутність звернень до контролюючих органів у сфері містобудування із скаргами на незаконну забудову, приймання орендної плати та зарахування її до бюджету тощо. Відповідно, знесення будівлі автомийки не буде відповідати легітимній меті захисту прав територіальної громади, адже Відповідач створює робочі місця, сплачує податки, в тому числі земельний податок, а тому знесення будівлі лише нашкодить інтересам територіальної громади. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відтак, на думку Скаржника, суд першої інстанції дійшов до передчасних висновків, оскільки: Позивачем не доведено обгрунтованість та доцільність вжиття крайнього заходу як знесення будівлі авто мийки; відсутні докази істотності порушення будівельних норм та правил, а також порушення прав та інтересів територіальної громади; на протязі етапів будівництва, Запорізька міська рада не вживала заходів щодо його зупинення, не зверталась до Відповідача із претензіями або скаргами; збереження будівлі авто мийки буде відповідати інтересам інфраструктурного та економічного розвитку міста.

У додаткових поясненнях на відзив Прокурора, Скаржник наголошує на тому, що будівництво спірної будівлі не може вважатись самовільним будівництвом/захопленням земельної ділянки, оскільки: по-перше, ділянка була передана у користування Відповідачу на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а по-друге, була відведена згідно договору оренди землі для будівництва об`єктів громадського призначення (код будівель згідно з класифікатором ДКО 18-2000 : 1261.5 «Музичні і танцювальні зали, дискотеки» (культурно - розважальний комплекс), 1230.9 «Будівлі торгівельні інші» ( магазин з продажу автотоварів у складі відкритого майданчику з продажу автомобілів, автомийки на 4 поста та пункту передпродажної підготовки автомобілів). У графі інформація щодо переліку обмежень у використанні земельної ділянки зазначено: згідно з генеральним планом м. Запоріжжя, затверджена рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 р. № 4, обмеження містобудівного характеру відсутні. Як вбачається з п. 1 «Предмет договору» та п.18 «Умови використання земельної ділянки» договору оренди землі, забудована ділянки передбачається двома видами громадської забудови: культурно-видовищним та дозвільним закладом («культурно-розважальний комплекс»), проектування якого ведеться відповідно до ДБН В.2.2-16-2019 та підприємством торгівлі ( магазин з продажу автотоварів у складі відкритого майданчику з продажу автомобілів, автомийки на 4 поста та пункту передпродажної підготовки автомобілів ), проектування якого ведеться відповідно до ДБН В.2.2-23-2009 «Підприємства торгівлі», що підтверджується визначенням класу проектованих будівель згідно з класифікатором ДКО18-2000 ( Містобудівний розрахунок 01/02-24 ПП «Опал», пояснювальна записка, розділ 4-5 ). При цьому, будівництво автомийки було лише одним із етапів розбудови «культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів», та в подальшому ТОВ «АГАТІС-ЮНІОН» звернулось до організації розробника проекту подальшого будівництва. 11.03.2024 р. ТОВ «АГАТІС-ЮНІОН» було отримано містобудівний розрахунок та роз`яснення щодо визначених умов та обмежень забудови земельної ділянки культурно-розважального комплекту та магазину з продажу автотоварів. За пояснениями головного архітектору проекту ( який має відповідний кваліфікаційний сертифікат), викладеними у роз`ясненні від 11.03.2024 р.. будівництво автомийки є одним із станів (черг) розбудови культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів, який, як зазначено, планується будувати в два стана. При цьому зазначено, шо автомийка є частиною цього комплексу. Задля зниження економічних ризиків під час дії воєнного стану та значного обсягу капіталовкладень у підготовчі роботи з виносу інженерних мереж, при проектуванні та будівництві культурно - розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів виділено дві черги ( пускові комплекси, що можуть бути збудовані та введені в експлуатацію окремо ), а саме : перша черга - будівництво магазину з продажу автотоварів ( у складі відкритого майданчику з продажу автомобілів, автомийки на 4 поста та пункту передпродажної підготовки автомобілів ) код будівлі згідно з класифікатором ДК018-2000 1230.9 «Будівлі торгівельні інші»: друга черга - будівництво будівлі культурно - розважального комплексу, код будівлі згідно з класифікатором ДК018-2000: 1261.5 "Музичні і танцювальні зали, дискотеки ".

Також Скаржник зазначає, що відповідність намірів забудови умовам договору оренди землі та затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні підтверджується містобудівним розрахунком ( графічні та текстові матеріали 01/02-24 1111 «Опал») та рішенням Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 02.04.2024 р. № 24р. Крім того, не складання технічного паспорту ТОВ «ЗМБТІ» свідчить лише про те, що він складений іншим суб`єктом господарювання, а не про незаконність забудови. Твердження Запорізької міської ради про те, що вона не була обізнана про ведення будівництва на підконтрольній їй території - не відповідає дійсності.

Скаржник вважає необґрунтованим посилання Прокурора на «преюдиційні обставини», начебто встановлені в справі № 908/1199/20 стосовно того, що начебто будівництво культурно -розважального комплексу не розпочалось, спірна земельна ділянка була вільна від будівель і споруд. Так, під час розгляду справи № 908/1199/20 такі обставини судом не встановлювались. Тобто, обставина знаходження будівель на земельній ділянці в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України (звільнення від доказування у разі визнання обставин сторонами), взагалі судом не досліджувалась та не встановлювалась, а висновок про відсутність будівель на земельній ділянці побудований виключно зі слів сторін, а не на підставі доказів.

На переконання Скаржника - знесення автомийки не є пропорційним заходом впливу, тим більше в умовах війни, тим більше у м. Запоріжжі яке з початку повномасштабного вторгнення не є привабливим містом для інвестицій та розбудови. Місто Запоріжжя на протязі двох років знаходиться у стагнації, більшість будівництва призупинена. За таких обставин, знесення автомийки не буде відповідати інтересам територіальної громади, а лише буде сприяти статистичним показникам органу прокуратури, адже інших землекористувачів як і перспектив забудови у цієї ділянки немає. Прокурором не доведено пропорційності заявлених ним вимог, а також інтересу держави у відповідному знесенні, а отже у цьому випадку відсутня головна складова позову наявність порушеного права.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Запорізької обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить апеляційну скаргу ТОВ "АГАТ1С-ЮНІОН" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 р. у справі № 908/2296/23 без змін.

Зокрема, Прокурор посилається на те, що з моменту припинення попереднього договору оренди землі та реєстрації нового договору оренди землі, тобто з 29.05.2019 р. по 04.01.2022 р. не було законних підстав для використання вищевказаної земельної ділянки. Отже, ТОВ «АГАТІС-ІОНІОН» використувало вищевказану земельну ділянку у зазначений вище період, без законних на те підстав. Також будівлю автомийки побудовано на земельній ділянці, яку у подальшому відведено Відповідачу для іншої мети, а саме для розташування культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів. При цьому, в порушення вимог ст. 375 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст. ст. 26, 29 «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво здійснено без отримання містобудівної документації, зокрема містобудівних умов та обмежень проектування об`єкта будівництва, із порушенням Плану зонування м. Запоріжжя. У зв`язку із викладеним з урахуванням положень ст. 152 ЗК України, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 376 та ст. 391 ЦК України будівля автомийки є самочинно збудованою, на яку Відповідач право власності не набув, та підлягає знесенню останнім. Крім того, судом установлено, що будівництво складу площею 200 кв. м та його реконструкція в атомийку не проводилась взагалі.

Крім того, у відзиві Прокурор посилається на те, що доводи Відповідача про вирішення господарським судом вказаного спору на підставі недопустимих доказів є необгрунтованими, та такими, що не відповідають зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Прокурор також вказує на те, що будь-якої згоди на будівництво, у том числі, у формі реконструкції, Запорізька міська рада не надавала. Про необізнаність Запорізької міської ради щодо будівництва на земельній ділянці автомийки свідчать і умови укладеного 23.12.2021 р. між сторонами спору договору оренди землі. За його умовами договору земельна ділянка вільна від забудови.

Крім того, Прокурор зазначає про те, що втручання у володіння майном Відповідача відповідає принципам «законності», «суспільного інтересу» та «пропорційності» ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Запорізька міська рада та Державна інспекція архітектури та містобудування України

не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

При цьому, у клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника, Запорізька міська рада повідомила, що підтримує апеляційну скаргу Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області у повному обсязі, та просила її задовільнити.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.02.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/2296/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 р. у справі № 908/2296/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

11.03.2024 р. матеріали справи № 908/2296/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 р. у справі № 908/2296/23 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 22.05.2024 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 р. по справі була оголошена перерва в судовому засіданні до 11.09.2024 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 р. по справі була оголошена перерва в судовому засіданні до 24.09.2024 р.

Третя особа не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи.

У судовому засіданні 11.09.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

09.04.2009 р. між Запорізькою міською радою ( Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" ( Орендар ) укладено Договір оренди землі № 040926100815 , згідно умов якого, Орендодавець відповідно до рішення двадцять сьомої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 61/131 від 19.11.2008 р. передав, а Орендар прийняв вільну від забудови земельну ділянку площею 0,3317 га, цільове призначення (категорія земель) - землі житлової та громадської забудови, розташовану по вул. Чарівній, 107-113 м. Запоріжжя для розташування культурно - розважального комплексу строком на 10 років ( п. п.1, 2, 3, 4, 8, 15 Договору ).

28.05.2009 р. Договір було зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель внесено запис за № 090926100815.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі № 040926100815 від 28.05.2009 р. Орендодавець передав земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060 площею 0,3317 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107 - 113, а Орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

Відомості щодо реєстрації речового права - права оренди вищевказаної земельної ділянки в подальшому були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Білай О.П., що підтверджується інформаційною довідкою № 141151958 від 11.10.2018 р..

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номеромкадастровим номером 2310100000:07:027:0060 є будівництво та обслуговування будівель торгівлі, для розташування культурно-розважального комплексу.

Відповідно до Витягу реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вбачається - 04.09.2019 р. ТОВ "Агатіс-Юніон" зареєстровано повідомлення про початок з реконструкції складу на території культурно -розважального комплексу, розташованого в м. Запоріжжі, вул. Чарівна, буд. 107-113.

26.09.2019 р. Виконавчим комітетом Запорізької міської ради ТОВ "Агатіс-Юніон" надано дозвіл № 555, відповідно до якого дозволено, згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.09.2019 р. № 427/11, ТОВ "Агатіс-Юніон" проводити земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд; роботи, пов`язані з порушенням благострою об`єктів зеленого господарства; ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків; установлення нових, відновлення, ремонт та заміну існуючих малих архітектурних форм на об`єкті благоустрою: території загального користування за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113. Дозвіл діє з 23.09.2019 р. до 22.09.2020 р..

23.10.2019 р. між ТОВ "Агатіс-Юніон" ( Замовник ) та ТОВ "Т.О.К." ( Підрядник ) укладено договір підряду № 15/63 на будівельно - монтажні роботи, відповідно до п. 1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язався виконати на свій ризик у порядку та на умовах договору роботи по об`єкту: культурно -розважальний комплекс з автомагазином за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107-113. Будівництво благоустрію території, передбаченим узгодженими замовником кошторисам та проектам.

Для виконання робіт договору № 15/63, укладеного між ТОВ "Агатіс-Юніон" та Підрядником ТОВ "Т.О.К.", щодо підрядних робіт для реконстукції було отримано Дозвіл № 770 від 03.08.2020 р., виданий Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2020 р. № 305/1, для проведення робіт, пов`язаних з порушенням благоустрію, прокладанням, переладанням або зміну водостічних труб та водоприймальних колодязів. Об`єктом благоустрію визначено: узбіччя внутрішквартальної дороги за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна та вул. Докучаєва, напроти будинку - вул. Чарівна, 113. Дозвіл діє з 27.07.2020 р. до 26.07.2021 р..

На замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Аатіс-Юніон" Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано Декларацію ( номер документа № ЗП 101200716184 ) про готовність до експлуатації об`єкта - реконструкція складу на території культурно - розважального комплексу, розташованого за адресою: вул. Чарівна 107-113 м.Запоріжжя, яка зареєстрована 16.07.2020 р..

В матеріалах справи міститься акт про уточнення поштової адреси від 07.05.2020 р., відповідно до якого техніком з інвентаризації нерухомого майна Остапенко С.В. було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна № 107 в, при обстеженні земельної ділянки виявлено наступне : загальна площа земельної ділянки за вказаною адресою складає 3317 м2. На земельній ділянці, розташований склад (літ. А). Всі вищезазначені будівлі та споруди знаходяться на земельній ділянці межі якої чітко встановлені та відносяться до поштової адреси: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, № 107 В . Також, в матеріалах справи міститься технічний паспорт на будівлю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в.

03.09.2020 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченком Ю.О. за результатами розгляду заяви Троценко Л.В., що діє на підставі відомості ЄДР, серія і номер б/н, виданої 02.09.2020 р., видавник -Міністерство юстиції України, податковий номер 1310312787, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлову будівлю, складу, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Чарівна, буд. 107в, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:027:0060, за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГАТІС - ЮНІОН". Також, в рішенні зазначено, що відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесено дані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53883483 від 03.09.2020 р., акта про уточнення поштової адреси та декларації про готовність ЗП 101200716184 про об`єкт нерухомого майна ( реєстраційний номер 2159533723101 ) - нежитлова будівля, склад, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 200 кв.м, літ. "А"- склад, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060, право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Агатіс-Юніон".

Рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2019 р. № 37/64 поновлено ТОВ "Агатіс-Юніон" Договір оренди землі строком на 19 років з доповненням виду використання - "для розташування культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів".

15.05.2020 р. ТОВ "Агатіс-Юніон" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Запорізької міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060 у запропонованій товариством редакції ( справа № 908/1199/20 ). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.08.2020 р. у справі № 908/1199/20 ТОВ "Агатіс - Юніон" відмовлено у задоволенні позову.

05.11.2020 р. Виконавчим комітетом Запорізької міської ради було видано Дозвіл № 894вих.01/03-24/612, у якому зазначено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2020 р. №447/3 ТОВ "Агатіс-Юніон" дозволяється проводити земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд; роботи, пов`язані з порушенням благострою об`єктів зеленого господарства; ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків; установлення нових, відновлення, ремонт та заміну існуючих малих архітектурних форм на об`єкті благоустрою: території загального користування за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113. Дозвіл діє з 28.10.2020 р. до 27.10.2021 р..

22.01.2021 р. до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ТОВ "Агатіс-Юніон" подало Декларацію № ЗП 101210126508 про готовність до експлуатації об`єкта - реконструкція автомийки на території культурно - розважального комплексу, розташованого по вул. Чарівній, 107-113, м. Запоріжжя. Вказана декларація зареєстрована 27.01.2021 р..

15.03.2021 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Резніченко О.Є. за результатами розгляду заяви Троценко Л.В., що діє на підставі відомості ЄДР, серія і номер б/н виданої 10.03.2021 р., проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на будівлю автомийки, що розташований Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Чарівна, буд. 107в, за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГАТІС - ЮНІОН". Також, в рішенні зазначено, що відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 326393131, на підставі рішення про державну реєстрацію прав за № 57082017 від 15.03.2021 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗП 101210126508 внесено дані про об`єкт нерухомого майна ( реєстраційний номер 2311981223101 ) - будівля Автомийки літ А, загальною площею 173,2 кв.м, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.107В, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060, право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Агатіс-Юніон".

23.12.2021 р. між Запорізькою міською радою та ТОВ "Агатіс-Юніон" укладено Договір оренди землі № 2021070000100162 ( далі - Договір оренди ) - земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060 площею 0,3317 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107 - 113, відповідно до п. 1 якого Орендодавець, відповідно до рішення сорок четвертої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради № 37/64 від 30.10.2019 р. надає, а Орендар приймає в строкове платне використання земельну ділянку для розташування культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107 - 113.

Пунктом 3 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3317 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:027:0060.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: вільна від забудови та (або) інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна: відсутні (п. 4 Договору).

10.01.2022 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Кушугумської селищної ради Запорізького район Запорізької області Вовк А.І. за результатами розгляду заяви від 05.01.2022 р. Троценко Л.В., що діє на підставі наказу про призначення директором номер 1 від 27.06.2019 р., проведено державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:027:0060.

Відповідно до Інформації Департамента архітектури та містобудування Запорізької міської ради № 04.01-08/1364 від 25.07.2022 зазначено, що за інформацією містобудівного кадастру, який ведеться Департаментом відповідно до ст. 22 Закону та пункту 8 Постанови КМУ від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр", станом на 25.07.2022 р. містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці ( кадастровий № 2310100000:07:027:0060 ), розміщеній між житловими будинками № 107 та № 113 по вул. Чарівна , не реєструвались.

Відповідно до інформації ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" № 1401 від 09.12.2022 р. зазначено що інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107 в, відсутня ( не заводилась ); інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107-113 у сховище ТОВ "ЗМБТІ"- відсутня ( не заводилась ).

В матеріалах справи міститься лист Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради вих. № 02-7/1806 від 13.12.2022 р., яким повідомлено про те, що між Запорізькою міською радою та ТОВ "Агатіс -Юніон" на підставі рішення № 61/131 Запорізької міської ради, було укладено договір оренди від 09.04.2009 р.. На момент прийняття міською радою рішення про поновлення договору оренди землі орендар не надавав інформацію про будівництво на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна. Правові підстави для витребування у орендаря зазначеної інформації у міській ради відсутні. За інформацією містобудівного кадастру, станом на 25.07.2022 р. містобудівні умови та обмеження для проектування та будівництва на вказаній земельній ділянці не реєструвались надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої у Державному земельному кадастрі, без зміни її меж та цільового призначення здійснюються без складання документації із землеустрою. 23.12.2021 р. на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.10.2019 р. № 37/64 з ТОВ "Агатіс-Юніон" укладено договір оренди землі від 23.12.2021 р. № 2021070001000162. Станом на 08.12.2022 р. ТОВ "Агатіс-Юніон" не звертався до міської ради з приводу внесення змін ( уточнень ) до договору оренди землі на підставі технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Таким чином, Запорізькій міській раді не було відомо про будівництво орендарем об`єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці.

Відповідно до інформації Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Запорізької міської ради № 90/03-17 від 09.03.2023 р. зазначено, що за інформацією містобудівного кадастру, який ведеться Департаментом, відповідно до ст. 22 Закону та пункту 8 Постанови КМУ від 25.05.2011 р. № 559 "Про містобудівний кадастр", станом на 25.07.2022 р. містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці ( кад. № 2310100000:07:027:0060 ), розміщеній між житловими будинками № 107 та № 113 по вул. Чарівній не реєструвались.

За твердженням Прокурора - ТОВ "Агатіс-Юніон" здійснив самочинне будівництво об`єкту на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060, що знаходиться за адресою: вул. Чарівна, 107-113, у місті Запоріжжя, що не була відведена для цієї мети, відповідно до Договору оренди, а також без законих підстав, а саме, після припинення Договору оренди від 09.04.2009 р., без отримання містобудівних документів, на підставі Декларацій про початок будівельних робіт, до яких декларантом - Замовником ТОВ "Агатіс-Юніон" було внесено неправдиві дані.

Наведені обставини стали підставою звернення Прокурора з позовом та є предметом спору в даній справі.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Рішення суду мотивоване тим, що спірний об`єкт - будівля автомийки, збудована на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:07:027:0060 підпадає під ознаки самочинного будівництва, відповідно до частини 1 ст. 376 ЦК України і з урахуванням положень ч. 4 ст. 376 ЦК України підлягає знесенню Відповідачем. Разом з тим, установивши відсутність доказів надання земельної ділянки Відповідачу для будівництва будівлі автомийки, суд також дійшов висновку про відсутність підстав для набуття ТОВ "Агатіс-Юніон" права власності на нерухоме майно та незаконність здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності за Відповідачем, що має наслідком її скасування, оскільки саме такий спосіб захисту прав відповідає вимогам закону. Крім того, пославшись на вичерпання своєї дії спірними деклараціями фактом реєстрації, суд зазначив на відсутні підстави для зобов`язання органу державного архітектурно-будівельного контролю їх скасувати.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї ( ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього ( ч. 3 ). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права ( ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Прокурора, Позивача та Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на апеляційну скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999 р., під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких Позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 р. у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 р. у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 р. у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 р. у справі № 921/31/18.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У позовній заяві зазначено, що звертаючись з даним позовом Прокурор намагається захистити інтереси територіальної громади, як власника земельної ділянки комунальної власності, права якої порушено внаслідок незаконного розпорядження землею шляхом самовільного будівництва та реєстрації об`єкта нерухомості за ТОВ "Агатіс-Юніон".

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відтак, Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя здійснюється місцеве самоврядування.

Ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя листом від 22.02.2023 р. № 57-101-1127 вих-23 повідомила Запорізьку міську раду про встановлені факти самочинного будівництва, порушення земельного законодавства при використанні ТОВ "Агатіс-Юніон" земельної ділянки по вул. Чарівній, 107-113 м. Запоріжжя, а також про необхідність захисту порушених інтересів територіальної громади міста.

У матеріалах справи міститься повідомлення від 19.07.2023 р. вих. № 57-101-4243вих-23, адресоване позивачу щодо пред`явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.

Запорізька міська рада з відповідним позовом не звернулась до суду, нездійснення нею захисту інтересів держави є підставою для пред`явлення прокурором до суду позову в інтересах держави, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що при зверненні з даним позовом до господарського суду Прокурором дотримано норми ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності Позивача.

Предметом спору у цій справі, є вимога Прокурора про: скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта; скасування державної реєстрації права власності; зобов`язання Відповідача знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна.

Щодо позовних вимог Прокурора пов`язаних зі скасуванням реєстрації декларацій про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків ( відповідальності ) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованих - 16.07.2020 р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП101200716184 щодо реконструкції складу на території культурно - розважального комплексу, загальною площею 200,0 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113; - 27.01.2021 р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП101210126508, щодо реконструкції автомийки на території культурно - розважального комплексу м. Запоріжжя по вул. Чарівній, 107-113, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, яка діяла на момент реєстрації спірної декларації, визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09 2015 № 750), у редакції, яка діла на момент реєстрації спірної декларації, (далі - Порядок) замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Відповідно до п. 18 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У разі подання декларації через електронний кабінет перевірка повноти даних, зазначених у декларації, здійснюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру під час її заповнення замовником. Реєстрація декларації шляхом внесення до реєстру даних, зазначених у декларації, здійснюється автоматично у день її надходження.

Згідно з п. 2 Порядку повнота даних - інформація, зазначена замовником у поданих за встановленою формою документах, що за змістом достатня для прийняття рішення про реєстрацію декларації.

Реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).

Відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, яка діяла на момент реєстрації спірної декларації, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Отже, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва.

Спірні декларації про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер № ЗП101200716184, яка зареєстрована 16.07.2020 р., та № ЗП101210126508, яка зареєстрована 27.01.2021 р., видані Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, містять відмітку про клас наслідків: СС1, тобто орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює тільки реєстрацію декларацію на підставі наданих Замовником відомостей без перевірки органом державного архітектурно-будівельного контролю готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 2 ст. 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Таким чином, як слушно зауважив суд першої інстанції - реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази здійснення органом державного архітектурно-будівельного нагляду перевірки за фактом реєстрації спірних декларацій та відсутній висновок компетентного органу щодо наявності порушень чинного законодавства при поданні Замовником відомостей щодо готовності об`єкта до експлуатації під час реєстрації спірних декларацій.

За таких обставин, та враховуючи те, що спірні декларації вичерпали свою дію фактом реєстрації на її підставі права власності на завершений будівництвом об`єкт, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Прокурора у вказаній частині.

Щодо позовних вимог Прокурора пов`язаних зі скасуванням державної реєстрації прав - права власності ТОВ "Агатіс-Юніон": на нежитлову будівлю складу Літ. "А", загальною площею 200 кв. м., за адресою: вул. Чарівна, будинок 107в ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159533723101 ); на будівлю автомийки літ. А, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок № 107в ( реєстраційний номер об`єктанерухомого майна 2311981223101 ), то колегія суддів апеляційного суду вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного Позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 р. у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 р. у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Відповідно до частини 2 та пункту "б" частини 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

При цьому формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 ст. 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті ( аналогічні висновки сформульовано в постанові 6.30- 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 916/2791/13 ).

Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними правочинів щодо відчуження майна. Визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом (такі висновки викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 442/302/17 та від 02.06.2021 у справі № 509/11/17 відповідно).

Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного ст. 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені ст. 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного ст. 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 р. у справі № 916/1174/22.

За таких обставин скасування державної реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна не є ефективними способами захисту прав Позивача як власника землі, оскільки задоволення відповідних позовних вимог не забезпечить усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19.03.2024 р. у справі № 915/1439/21.

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права ( пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі N 925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі N 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 р. у справі N 334/3161/17).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі N 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі N 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 р. у справі N 334/3161/17).

У певних випадках спосіб захисту імперативно "прив`язаний" до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін "встановлений законом" означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої ст. 5 ГПК України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені ст. 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Суд першої інстанції зазначив, що позов у цій справі поданий Прокурорм саме на захист права комунальної власності на землю.

Відповідно до частини першої ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга ст. 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави ( частина перша ст. 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої ст. 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга ст. 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано ст. 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Частинами третьою - п`ятою ст. 376 ЦК України, відповідно, встановлено таке: Право власностіна самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власностіна нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, позовні вимоги Прокурора про зобов`язання ТОВ "Агатіс-Юніон" знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - будівлю автомийки літ. А загальною площею 173,2 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2311981223101), яка знаходиться на вул. Чарівна, 107-113 у місті Запоріжжя відповідно до частини четвертої ст. 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Також потрібно враховувати положення частини третьої та п`ятої статті 376 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної дол. земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 р. у справі N 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 р. у справі N 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 р. у справі N 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 р. у справі N 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 р. у справі N 923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі N 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 р. у справі N 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 р. у справі N 923/196/20 (пункт 34)).

Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку ( див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі N 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 р. у справі N 923/196/20 (пункт 35)).

Визнання права власності в порядку частини третьої або п`ятої ст. 376 ЦК України призводить до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна - або особі, яка здійснила самочинне будівництво, надається земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно як обов`язкова умова для визнання права власності на таке майно (частина третя ст. 376 ЦК України); або право власності на самочинно збудоване нерухоме майно визнається за особою - власником земельної ділянки (частина п`ята ст. 376 ЦК України).

Отже, застосування положень частини третьої або п`ятої ст. 376 ЦК України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, що здійснила самочинне будівництво, і, зокрема, захищає права власника земельної ділянки.

Разом з тим, право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають як власники земельних ділянок (ст. 90 ЗК України ) так і землекористувачі ( ст. 95 ЗК України ).

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. 2. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про оренду землі" Орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Ст. 27 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Аналіз наявних в матеріалі справи доказів та встановлених обставин не дає підстави вважати будівництво спірної будівлі самовільним будівництвом/захопленням земельної ділянки, оскільки земельна ділянка була передана у користування Відповідачу на підставі рішення органу місцевого самоврядування відповідно до договору оренди землі для будівництва об`єктів громадського призначення (код будівель згідно з класифікатором ДКО 18-2000: 1261.5 "Музичні і танцювальні зали, дискотеки " (культурно - розважальний комплекс), 1230.9 «Будівлі торгівельні інші» ( магазин з продажу автотоварів у складі відкритого майданчику з продажу автомобілів, автомийки на 4 поста та пункту передпродажної підготовки автомобілів).

Також, за твердженням Відповідача ( не спростованим Прокурором та Позивачем ) - будівництво автомийки було лише одним із етапів розбудови «культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів», та в подальшому ТОВ «АГАТІС-ЮНІОН» звернулось до організації розробника проекту подальшого будівництва. Так, 11.03.2024 р. ТОВ «АГАТІС-ЮНІОН» було отримано містобудівний розрахунок та роз`яснення щодо визначених умов та обмежень забудови земельної ділянки культурно-розважального комплекту та магазину з продажу автотоварів. За пояснениями головного архітектору проекту ( який має відповідний кваліфікаційний сертифікат ), викладеними у роз`ясненні - будівництво автомийки є одним із станів (черг) розбудови культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів, який, як зазначено, планується будувати в два стана. При цьому зазначено, шо автомийка є частиною цього комплексу. Відповідно до п. 3.26 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», черга будівництва - це визначена проектною документацією частина комплексу (будови) - будинки, будівлі, споруди, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, введення в дію яких частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, їх безпечну експлуатацію та самостійне функціонування. Черга будівництва може поділятися на пускові комплекси для можливості їх введення в експлуатацію. Виділення станів (пускових комплексів) будівництва обумовлено наявними планувальними обмеженнями, а саме високою щільністю підземних інженерних мереж (плота, вільна для забудови з урахуванням охоронних зон, складає 0,04 га, що відповідає лише 12 % від загальної площі ділянки), яка унеможливлює безперешкодне будівництво будівлі культурно-розважального комплексу, архітектурне проектне рішення та габаритні розміри якого було розроблено та затверджено в установленому порядку в минулі роки, під час прийняття рішення щодо виділення земельної ділянки ТОВ «АГАТІС-ЮНІОНІ».

Таким чином, вищезгаданим проектом було передбачено організацію продажу автомобілів на відкритому майданчику зі створенням відповідної інфраструктури, яка буде також користуватися розширеним попитом у мешканців району ( відкрита автомийка на 4 поста та відкритий пункт передпродажної підготовки автомобілів ).

Як зазначає Відповідач ( Орендар ) задля зниження економічних ризиків під час дії воєнного стану та значного обсягу капіталовкладень у підготовчі роботи з виносу інженерних мереж, при проектуванні та будівництві культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів виділено дві черги ( пускові комплекси, що можуть бути збудовані та введені в експлуатацію окремо ), а саме : перша черга - будівництво магазину з продажу автотоварів ( у складі відкритого майданчику з продажу автомобілів, автомийки на 4 поста та пункту передпродажної підготовки автомобілів) код будівлі згідно з класифікатором ДК018-2000 1230.9 «Будівлі торгівельні інші»: друга черга - будівництво будівлі культурно-розважального комплексу, код будівлі згідно з класифікатором ДК018-2000: 1261.5 "Музичні і танцювальні зали, дискотеки".

Доводи Прокурора та Позивача про те, що Запорізька міська рада не була обізнана про проведення забудови земельної ділянки спростовуються наступними доказами: рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.09.2019 р. № 427/1, яким ТОВ «Агатіс-Юніон» дозволялося проводити земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд: роботи, пов`язані з порушенням благоустрою об`єктів зеленого господарства: ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків; установлення нових, відновлення, ремонт та заміну існуючих малих архітектурних форм на об`єкті благоустрою: території загального користування, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна. 107-113. ( дозвіл діяв з 23.09.2019 р. до 22.09.2020 р. ); надання виконавчим комітетом Запорізької міської ради 05.11.2020 р. Дозволу № 894 вих. 01/03-24/612 на строк з 28.10.2020 р. до 27.10.2021 р. та Дозволу № 770 від 03.08.2020 р. на строк з 27.07.2020 р. до 26.07.2021 р..

Крім того, 27.01.2021 р. департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ТОВ "Агатіс-Юніон" була зареєстрована Декларація № ЗП 101210126508 про готовність до експлуатації об`єкта - реконструкція автомийки на території культурно- розважального комплексу, розташованого по вул. Чарівній, 107-113, м. Запоріжжя.

Також, матеріали справи не містять доказів недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил які дали б підстави вважати, що внаслідок будівництва спірного об`єкту було допущено істотне порушення будівельних норм і правил.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги Прокурора про зобов`язання ТОВ "Агатіс-Юніон" знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - будівлю автомийки літ. А загальною площею 173,2 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2311981223101), яка знаходиться на вул. Чарівна, 107-113 у місті Запоріжжя.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким в позові слід відмовити, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" підлягає задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, в позову відмовлено.

10. Судові витрати.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Прокурора.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон"- задововльнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 р. у справі № 908/2296/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агатіс-Юніон" 20 130,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.09.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін