Постанова

від 18.12.2024 по справі 908/2296/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/2296/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів:. Кощеєв І. М - головуючий, Чус О. В, Дармін М. О.)

за позовом заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агатіс-Юніон?

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна інспекція архітектури та містобудування України

про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, скасування права власності та знесення об`єкта

за участю:

прокурора: Костюк О. В. (посвідчення)

відповідача: Штабовенко Д. В, (адвокат), Безмогоричних А. В. (директор)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (далі - Міськрада) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агатіс-Юніон? (далі - Товариство) про:

- скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої 16.07.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП101200716184 щодо реконструкції складу на території культурно-розважального комплексу, загальною площею 200,0 кв. м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113;

- скасування державної реєстрації прав - права власності Товариства на нежитлову будівлю складу Літ. ?А?, загальною площею 200 кв. м, за адресою: вул. Чарівна, будинок 107в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159533723101);

- скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої 27.01.2021 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП101210126508, щодо реконструкції автомийки на території культурно-розважального комплексу м. Запоріжжя на вул. Чарівній, 107-113;

- скасування державної реєстрації прав - права власності Товариства на будівлю автомийки літ. А, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок № 107в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2311981223101);

- зобов`язання Товариства знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - будівлю автомийки літ. А загальною площею 173,2 кв. м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2311981223101), яка знаходиться на вул. Чарівна, 107-113 у місті Запоріжжя.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що Товариство здійснило самочинне будівництво об`єкта на земельній ділянці комунальної власності, яка не була відведена для цієї мети відповідно до договору оренди, а також без законних на те підстав, а саме після припинення договору оренди, без отримання містобудівних документів, на підставі декларацій про початок будівельних робіт, до якої внесено неправдиві дані.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.12.2023 позов задоволено частково: скасовано рішення про державну реєстрацію права власності Товариства на нежитлову будівлю складу та автомийки, а також зобов`язано знести самочинно збудовану будівлю автомийки.

2.2 Суд дійшов висновку про те, що будівля автомийки є самочинним будівництвом і підлягає знесенню. Суд також дійшов висновку про відсутність підстав для набуття Товариством права власності на нерухоме майно та незаконність здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності, що має наслідком скасування рішень державного реєстратора, оскільки саме такий спосіб захисту прав відповідає вимогам закону.

2.3 Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 рішення суду скасовано та відмовлено у позові.

2.4 Колегія суддів не погодилася з висновками про те, що будівля автомийки є самочинним будівництвом. Також зазначила, що скасування державної реєстрації права власності на спірні об`єкти не є ефективними способами захисту прав у спірних правовідносинах, а спірні декларації вичерпали свою дію фактом реєстрації на її підставі права власності, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1 У касаційній скарзі прокурор просить постанову скасувати, а рішення суду залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки застосував:

- статті 375, 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) стосовно принципу не набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22 від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 910/12441/18, від 03.07.2024 у справі № 925/752/23, від 04.09.2024 у справі № 910/8317/23;

- статтю 375 ЦК України, статті 26, 26-3, 29 Закону України ?Про регулювання містобудівної діяльності?, статтю 9 Закону ?Про архітектурну діяльність? щодо принципів дотримання забудовником порядку здійснення будівництва та відповідальності щодо достовірності даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Верховного Суду від 08.03.2023 № 199/2943/20, від 14.11.2023 у справі № 521/1193/21, від 14.02.2024 у справі № 523/8263/20, від 13.03.2024 у справі № 522/3835/22, від 05.06.2024 у справі № 521/13158/19, від 28.08.2024 у справі № 521/14346/20;

- частини 4 та 7 статті 376 ЦК України щодо принципу залежності правового порядку знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18, від 10.04.2020 у справі № 344/4319/16-а, від 04.01.2024 у справі № 680/1009/16-ц, 29.01.2024 у справі № 587/517/21, від 07.02.2024 у справі № 306/947/20, від 15.02.2024;

- статті 80, 269 ГПК України стосовно принципу недопустимості доказів, які не існували на момент прийняття рішення судом першої інстанції без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 12.09.2023 у справі № 910/7063/21,від 16.04.2024 у справі № 922/331/24, від 18.06.2024 у справі № 922/1297/23, від 26.06.2024 у справі № 917/1706/23, від 21.06.2024 у справі № 917/1710/23;

- статті 16, 376 ЦК України, абзац 2 частини 3 статті 26 Закону України ?Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно? в частині скасування державної реєстрації речових прав на самочинно збудований об`єкт нерухомості як належного способу захисту порушеного права без урахування правового висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22.

3.3 У відзиві Міськрада зазначає, що їй не було відомо про будівництво орендарем об`єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці, який насправді лише встановив два контейнери. Відповідач не звертався до Міськради щодо внесення змін до договору оренди землі на підставі технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Саме тому у договорі оренди землі зазначено про відсутність на ній об`єктів нерухомості. Земельна ділянка була передана в оренду для розміщення культурно-розважального комплексу, але в порушення умов договору відповідач самочинно збудував автомийку. Таким чином, Міськрада підтримує касаційну скаргу прокурора та просить задовольнити.

3.4 Однак вказаний відзив не може бути прийнятий до розгляду, адже не містить відповідно до приписів частини 2 статті 295 ГПК України обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, тобто фактично є приєднанням до касаційної скарги. При цьому Міськрада у порядку статті 297 ГПК України не додала документ про сплату судового збору, тому вказаний відзив колегія суддів залишає без розгляду.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 09.04.2009 між Міськрадою (Орендодавець) та Товариством (Орендар) укладено Договір оренди землі № 040926100815, за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення двадцять сьомої сесії п`ятого скликання Міськради від 19.11.2008 № 61/131 передав, а Орендар прийняв вільну від забудови земельну ділянку площею 0,3317 га, цільове призначення (категорія земель) - землі житлової та громадської забудови, розташовану на вул. Чарівній, 107-113, м. Запоріжжя для розташування культурно-розважального комплексу строком на 10 років (п. п.1, 2, 3, 4, 8, 15 Договору). Цей договір зареєстровано 28.05.2019 та згідно з актом приймання-передачі Орендодавець передав земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060 площею 0,3317 га, а Орендар прийняв її в оренду. Також зареєстроване відповідне речове право.

4.2 Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права цільовим призначенням цієї земельної ділянки є будівництво та обслуговування будівель торгівлі, для розташування культурно-розважального комплексу.

4.3 04.09.2019 Товариство зареєструвало повідомлення про початок з реконструкції складу на території культурно-розважального комплексу, розташованого в м. Запоріжжі, вул. Чарівна, буд. 107-113, що вбачається із Витягу реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

4.4 26.09.2019 виконавчим комітетом Міськради Товариству надано дозвіл № 555, відповідно до якого дозволено, згідно з рішенням виконавчого комітету від 23.09.2019 № 427/11, проводити земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд; роботи, пов`язані з порушенням благострою об`єктів зеленого господарства; ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків; установлення нових, відновлення, ремонт та заміну існуючих малих архітектурних форм на об`єкті благоустрою: території загального користування за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113. Дозвіл діє з 23.09.2019 до 22.09.2020.

4.5 23.10.2019 між Товариством (Замовник) та ТОВ "Т.О.К." (Підрядник) укладено договір підряду № 15/63 на будівельно-монтажні роботи, відповідно до п. 1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язався виконати на свій ризик у порядку та на умовах договору роботи по об`єкту: культурно-розважальний комплекс з автомагазином за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107-113. Будівництво благоустрію території, передбаченим узгодженими замовником кошторисам та проектам.

4.6 Для виконання робіт за цьим договором отримано дозвіл від 03.08.2020 № 770, виданий виконавчим комітетом Міськради, згідно з рішенням виконавчого комітету від 27.07.2020 № 305/1, для проведення робіт, пов`язаних з порушенням благоустрою, прокладанням, переладнанням або зміну водостічних труб та водоприймальних колодязів. Об`єктом благоустрою визначено: узбіччя внутрішквартальної дороги за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна та вул. Докучаєва, напроти будинку - вул. Чарівна, 113. Дозвіл діє з 27.07.2020 до 26.07.2021.

4.7 На замовлення Товариства Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта - реконструкція складу на території культурно - розважального комплексу, розташованого за адресою: вул. Чарівна 107-113 м. Запоріжжя, яка зареєстрована 16.07.2020.

4.8 Суди встановили, що у матеріалах справи міститься акт про уточнення поштової адреси від 07.05.2020, відповідно до якого техніком з інвентаризації нерухомого майна Остапенко С. В. проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна № 107 в, при обстеженні земельної ділянки виявлено наступне: загальна площа земельної ділянки за вказаною адресою складає 3317 м2. На земельній ділянці, розташований склад (літ. А). Всі вищезазначені будівлі та споруди знаходяться на земельній ділянці межі якої чітко встановлені та відносяться до поштової адреси: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, № 107 В. Також, в матеріалах справи міститься технічний паспорт на будівлю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в.

4.9 03.09.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченком Ю. О. проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлову будівлю складу, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Чарівна, буд. 107в, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:027:0060, за суб`єктом: Товариство. Також, в рішенні зазначено, що відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

4.10 Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесено дані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.09.2020 № 53883483, акта про уточнення поштової адреси та декларації про готовність ЗП 101200716184 про об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2159533723101) - нежитлова будівля склад, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 200 кв. м, літ. "А"- склад, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107в, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060, право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Агатіс-Юніон".

4.11 Рішенням Міськради від 30.10.2019 № 37/64 поновлено Товариству договір оренди землі строком на 19 років з доповненням виду використання - "для розташування культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів".

4.12 15.05.2020 Товариство звернулося до суду із позовною заявою до Міськради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060 у запропонованій Товариством редакції. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.08.2020 у справі № 908/1199/20 у позові відмовлено.

4.13 05.11.2020 виконавчим комітетом Міськради видано Дозвіл № 894вих.01/03-24/612, в якому зазначено, що згідно з рішенням виконавчого комітету від 28.10.2020 № 447/3 Товариству дозволяється проводити земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд; роботи, пов`язані з порушенням благоустрою об`єктів зеленого господарства; ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків; установлення нових, відновлення, ремонт та заміну існуючих малих архітектурних форм на об`єкті благоустрою: території загального користування за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107-113. Дозвіл діє з 28.10.2020 до 27.10.2021.

4.14 22.01.2021 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Товариство подало Декларацію № ЗП 101210126508 про готовність до експлуатації об`єкта - реконструкція автомийки на території культурно-розважального комплексу, розташованого на вул. Чарівній, 107-113, м. Запоріжжя. Вказана декларація зареєстрована 27.01.2021.

4.15 15.03.2021 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Резніченко О. Є. проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на будівлю автомийки, що розташована Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Чарівна, буд. 107в, за суб`єктом: Товариство. Також, в рішенні зазначено, що відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

4.16 Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 326393131 на підставі рішення про державну реєстрацію прав від 15.03.2021 за № 57082017 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗП 101210126508 внесено дані про об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2311981223101) - будівля автомийки літ А, загальною площею 173,2 кв. м, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.107В, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060, право власності на яке зареєстровано за Товариством.

4.17 23.12.2021 між Міськрадою та Товариством укладено Договір оренди землі № 2021070000100162 (далі - Договір оренди) - земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060 площею 0,3317 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107 - 113, відповідно до п. 1 якого Орендодавець, відповідно до рішення сорок четвертої сесії сьомого скликання Міськради від 30.10.2019 № 37/64 надає, а Орендар приймає в строкове платне використання земельну ділянку для розташування культурно-розважального комплексу та магазину з продажу автотоварів, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107 - 113.

4.18 Пунктом 3 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3317 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:027:0060.

4.19 Земельна ділянка вільна від забудови, об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна, відсутні (п. 4 Договору).

4.20 10.01.2022 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Кушугумської селищної ради Запорізького район Запорізької області Вовк А. І. за результатами розгляду заяви від 05.01.2022 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки.

4.21 В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованого в ЄРДР за № 4202108203000000050 від 31.08.2021 слідчим СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Горкавчуком Д. В. із залученням спеціалістів ФОП Боклаг В. А. та ДІАМ 30.12.2022 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:027:0060.

4.22 Відповідно до протоколу огляду місця події встановлено, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, на якій розташована автомийка самообслуговування з назвою "Біла піна". Під час огляду встановлено, що будівництво мийки нове, обліцовальні та покрівельні матеріали нові. Також, встановлено невідповідність призначення будівлі в технічному паспорті з побудованою будівлею. У технічному паспорті - склад, по факту - автомийка. Згідно технічного паспорту, будівля прямокутної форми, а в дійсності - прямокутна з наявним виступом в центрі лицьового фасаду. Також, виявлено металевий контейнер та бокс, які знаходяться в межах земельної ділянки, на якій побудована автомийка. Крім того, було запущено квадрокоптер для фотофікасації території автомийки. За результатом огляду спеціалістом ФОП Боклаг В. А. надано картосхему земельної ділянки (згідно точок географічних координат земельної ділянки) із умовними позначеннями щодо безпосереднього розташування об`єктів нерухомості на ній та фотокартки із зображенням зазначеної земельної ділянки. До матеріалів справи долучені фотозйомки супутникових зображень частини міста Запоріжжя на вул. Чарівній, 107-113, зробленими 19.03.2020 та, які містяться у програмі Google Earth Pro компанії Google, а також протоколом огляду місця події від 30.12.2022 у рамках кримінального провадження № 42021082030000050, згідно яких будівництво та реконструкція металевого складу площею 200 кв. м на вул. Чарівній, 107-113 в м. Запоріжжі не здійснювалося взагалі.

4.23 В Інформації Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 25.07.2022 № 04.01-08/1364 зазначено, що за інформацією містобудівного кадастру, який ведеться Департаментом відповідно до статті 22 Закону та пункту 8 Постанови КМУ від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр", станом на 25.07.2022 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на цій земельній ділянці не реєструвалися.

4.24 Відповідно до інформації ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" від 09.12.2022 № 1401 інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107 в, відсутня (не заводилася); інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107-113 у сховище ТОВ "ЗМБТІ" відсутня (не заводилася).

4.25 Суди встановили, що у матеріалах справи міститься лист Департаменту правового забезпечення Міськради від 13.12.2022 вих. № 02-7/1806, яким повідомлено про те, що на момент прийняття міською радою рішення про поновлення договору оренди землі орендар не надавав інформацію про будівництво на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна. За інформацією містобудівного кадастру, станом на 25.07.2022 містобудівні умови та обмеження для проектування та будівництва на вказаній земельній ділянці не реєструвалися. Станом на 08.12.2022 Товариство не зверталося щодо внесення змін (уточнень) до договору оренди землі на підставі технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

4.26 Також суди встановили, що за інформацією містобудівного кадастру, який ведеться Департаментом, відповідно до статті 22 Закону та пункту 8 Постанови КМУ від 25.05.2011 № 559 "Про містобудівний кадастр", станом на 25.07.2022 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на цій земельній ділянці не реєструвалися.

4.27 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.28 Колегія суддів зазначає, що рішенням суду в частині вимог щодо скасування реєстрації декларацій про готовність до експлуатації об`єкта у позові відмовлено з огляду на те, що спірні декларації вичерпали свою дію фактом реєстрації на їх підставі права власності, а суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині постанови погодився з такими висновками суду першої інстанції. У касаційній скарзі прокурор просить залишити рішення суду першої інстанції в силі, тому суд касаційної інстанції, з огляду на доводи, викладені у касаційній скарзі, та межі касаційного перегляду, визначені положеннями статті 300 ГПК України, переглядає судові рішення в межах касаційного оскарження, а саме щодо вимог про скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання знести будівлю автомийки як самочинний об`єкт.

4.29 Щодо вимог про скасування державної реєстрації права власності

4.30 Велика Палата Верховного Суду послідовно та неодноразово виснувала про те, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55)).

4.31 Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

4.32 Відповідно до частини другої та пункту "б" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

4.33 Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

4.34 Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

4.35 Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

4.36 При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

4.37 Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема положень частини 4 цієї статті (пункти 6.30-6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13).

4.38 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 (пункти 111-113) виснувала, що "якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно".

4.39 Із положень статті 287 ГПК України вбачається, що суд касаційної інстанції повинен, розглядаючи касаційні скарги, спрямовувати судову практику таким чином, щоб суди нижчих інстанцій застосовували норми права у подібних правовідносинах у відповідності до висновків, викладених у постановах Верховного Суду із подібних правовідносин.

4.40 Із наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду вбачається, що способи захисту порушеного права власника земельної ділянки у випадку здійснення третьою особою самочинного будівництва визначені саме статтею 376 ЦК України.

4.41 Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункт 77), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)).

4.42 При цьому колегія суддів вважає нерелевантною до спірних правовідносин постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, з огляду на те, що у справі № 914/1785/22 спір стосувався питання знесення тимчасової споруди, на яку не може бути зареєстровано право власності як на об`єкт нерухомого майна, а тому вказані висновки Великої Палати Верховного Суду стосувалися застосування норм права у правовідносинах з відмінними фактичними обставинами справи.

4.43 Отже, колегія суддів вважає, що з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається правових підстав для скасування постанови у цій частині вимог.

Щодо зобов`язання знести об`єкт на підставі частини 4 статті 376 ЦК України

4.44 Відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

4.45 Зазначена норма встановлює спосіб захисту власника земельної ділянки від особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, який є різновидом негаторного позову, за яким здійснюється захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння (стаття 391 ЦК України).

4.46 Коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці відповідного об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

4.47 Суд першої інстанції задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача знести будівлю автомийки, виходив з того, що відповідач 1) побудував її на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети (при цьому договір оренди припинив свою дію 29.05.2019, а надалі право оренди за укладеним договором 23.12.2021 виникло лише 05.01.2022); 2) здійснив будівництво без отримання містобудівних документів.

4.48 Водночас суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої, оскільки вважав, що земельна ділянка передавалася в оренду для розташування культурно-розважального комплексу, а будівля автомийки є одним із етапів такого розташування, що підтверджується містобудівним розрахунком та роз`ясненням архітектора щодо визначених умов та обмежень забудови земельної ділянки культурно-розважального комплекту та магазину з продажу автотоварів, наданими відповідачем до суду апеляційної інстанції.

4.49 У касаційній скарзі скаржник заперечує щодо прийняття доказів судом апеляційної інстанції, які не існували на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції.

4.50 Колегія суддів зазначає, що ГПК України встановлює строки та порядок подання сторонами у справі доказів. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 2, 3 статті 80). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80).

4.51 Відповідно до частин 1, 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог, викладених у апеляційній скарзі. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4.52 Отже, така обставина як відсутність існування доказів, які датовані вже після прийняття оскаржуваного рішення, тобто таких доказів взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції, взагалі виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції у порядку статті 269 ГПК України, чого суд апеляційної інстанції не врахував. Тому доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції порядку прийняття доказів підтвердилися.

4.53 Колегія суддів також зазначає, що знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. При цьому відповідно до частини 3 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

4.54 Суди попередніх інстанцій встановили, що договором оренди землі, який уклали Міськрада та Товариство 23.12.2021, було передано земельну ділянку в оренду вільну від забудови та за відсутності інших об`єктів, що не відносяться до нерухомого майна.

4.55 Як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Проте за обставинами справи № 908/2296/23 право власності відповідача на будівлю автомийки зареєстровано без урахування вимог статті 376 ЦК України, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача.

4.56 Отже, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права щодо порядку прийняття доказів, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення та є підставою для скасування постанови в цій частині позовної вимоги.

4.57 При цьому колегія суддів зазначає, що у касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування статті 375 ЦК України, статті 26, 26-3, 29 Закону України ?Про регулювання містобудівної діяльності?, статті 9 Закону ?Про архітектурну діяльність?, водночас посилається на висновки Верховного Суду, які не є подібними до спірних правовідносин, оскільки стосуються інших фактичних обставин справи.

Висновки

4.58 Відповідно до частини 1 статті 309 та частини 1 статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

4.59 Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови в частині відмови у позові про знесення будівлі автомийки із залишенням в силі рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині постанова підлягає залишенню без змін. За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

4.60 Згідно з підпунктом "б" пункту 4 статті 315 ГПК України належить здійснити новий розподіл судових витрат.

4.61 Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в частині задоволеної позовної покладаються на відповідача, а також як зазначив суд першої інстанції покладаються на відповідача витрати зі сплати судового збору за подання прокурором заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги за результатами її розгляду. Згідно із положеннями статті 327 ГПК України видача наказу має здійснити Господарський суд Запорізької області.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 309, 312, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у справі № 908/2296/23 задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 в частині відмови у позові про знесення об`єкта скасувати, а рішення Господарського суду Запорізької області від 13.12.2023 про задоволення позову в цій частині залишити в силі.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агатіс-Юніон? (код ЄДРПОУ 32341221) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 0290997) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судових витрат зі сплати судового збору за подання позову та 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн судових витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агатіс-Юніон? (код ЄДРПОУ 32341221) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн 40 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач