Рішення

від 30.09.2024 по справі 904/2323/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2323/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг

про стягнення надлишково сплачених коштів в розмірі 68935грн41коп.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" Криворізької міської ради звернулось до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з позовом про стягнення надлишково сплачених коштів в розмірі 68935грн41коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем обов`язку з повернення надлишково сплачених грошових коштів, розмір яких визначено в результаті перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію.

Позивач повідомив, що між сторонами були укладені - договір про закупівлю послуг за державні кошти №1296 від 05.02.2019 та договір про закупівлю теплової енергії №1296 від 10.02.2020.

Позивач стверджував, що на виконання договорів №1296 від 05.02.2019 та №1296 від 10.02.2020 сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 416879грн37коп за 2019 рік та 302271грн66коп за 2020 рік.

Позивач вказав, що на виконання рішення Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 №54/14-р/ку у справі №54/50-21, відповідно до наказу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" від 31.05.2023 №100 "Про перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію" відповідач виконав перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" та "інші споживачі" за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

Позивач зазначив, що за інформацією відповідача станом на 01.08.2023 сума перерахунку склала 68935грн41коп.

Позивач повідомив, що сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків.

Позивач стверджував, що з метою повернення надлишково сплачених коштів звертався до відповідача листами №161 від 29.06.2023 та №762 від 29.06.2023.

Позивач вказав, що станом на 20.05.2024 надлишково сплачені грошові кошти розмірі 68935грн41коп відповідачем не повернені.

На думку позивача, строк повернення надмірно сплачених коштів є таким, що настав, у зв`язку із припиненням дії договорів, відповідно до яких виникла переплата за послуги теплопостачання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 суд залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу в строк протягом 10днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ухвала суду від 03.06.2024 доставлена в електронний кабінет позивача 03.06.2024 о 18:56.

З огляду на положення частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 03.06.2024 вважається врученою позивачу 04.06.2024.

Отже, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви є 14.06.2024.

На адресу суду 18.06.2024 надійшла заява позивача разом з доказами усунення недоліків позовної заяви, яка направлена на адресу суду засобами поштового зв`язку 13.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Суд роз`яснив відповідачу право у строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 24.06.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 24.06.2024 о 22:15.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 24.06.2024 вважається врученою позивачу 25.06.2024.

Відповідач мав право надати до суду відзив в строк до 10.07.2024 включно.

На адресу суду 16.07.2024 надійшов відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами. Згідно з відомостями на поштовому конверті, відзив направлений до суду засобами поштового зв`язку 27.06.2024.

Відповідач вказав про проведення перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" за опалювальний період з грудня 2019 по квітень 2020 з огляду на рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі №54/50-21 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22. За результатами проведеного перерахунку переплата позивача за послугу з постачання теплової енергії дорівнює 68935грн41коп.

Відповідач повідомив про існування між сторонами договірних відносин із закупівлі теплової енергії та можливість зарахування суми переплати позивача в рахунок майбутніх платежів.

На думку відповідача, позивач повинен був надати заяву про зарахування грошових коштів у розмірі 68935грн41коп в рахунок майбутніх платежів замість звернення до суду з позовом про стягнення цієї суми.

Відповідач наполягає на тому, що позивач не обґрунтував та не підтвердив свого права на повернення коштів. Позивач не надав належних доказів, що сума в розмірі 68935грн41коп є бюджетними коштами, а не власними коштами позивача.

На адресу суду 11.07.2024 надійшла відповідь позивача на відзив.

Позивач послався на плани використання бюджетних коштів на 2019рік, 2020рік та вказав, що сума в розмірі 68935грн41коп це кошти, виділені на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Позивач вказав, що сума в розмірі 68935грн41коп це переплата за договорами №1296 від 05.02.2019 та №1296 від 10.02.2020. Кошти минулих періодів не можуть бути зараховані в рахунок поточних платежів.

Позивач пояснив, що є розпорядником бюджетних коштів та виступає як сторона у зобов`язальних правовідносинах, тому є належним позивачем.

Станом на 30.09.2024 відповідач не надав до суду заперечення на відповідь на відзив.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги перебування судді у відпустці та необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" Криворізької міської ради (далі - замовник) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - учасник) укладено договір №1296 від 05.02.2019 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - договір від 05.02.2019).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.5 договору від 05.02.2019 учасник зобов`язується з 01.01.2019 по 31.12.2019 надати замовнику послуги, зазначені в пункті 1.2 договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором.

Найменування послуг: ДК021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Кількість: 525Гкал.

Учасник відпускає замовнику теплову енергію у відповідності з установленим планом теплоспоживання на січень-грудень 2019 року на об`єкти, вказані в дислокації.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору від 05.02.2019 ціна договору становить: 718000грн (з ПДВ). На момент укладання договору ціна дорівнює 1367грн62коп (з ПДВ) за 1Гкал.

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктами 5.1, 5.2 договору від 05.02.2019 визначено, що строк (термін) наданих послуг з 01 січня 2019 року до 31 січня 2019 року. Місце надання послуг - згідно з дислокацією.

Відповідно до пункту 10.1 договору від 05.02.2019 цей договір набуває чинності з моменту підписання 05.02.2019 і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного України та статті 180 Господарського кодексу України умови цього договору в частині надання послуг теплопостачання до відносин між ними, які виникли до його укладання, і діють з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно.

Сторонами укладались додаткові угоди №1 від 15.02.2019, №2 від 10.10.2019, №3 від 22.10.2019 та №4 від 23.12.2019 до договору від 05.02.2019 про внесення змін до договору.

Додатковою угодою №1 від 15.02.2019 до договору від 05.02.2019 пункт 3.1 договору викладений в новій редакції та визначено, тариф на теплову енергію для категорії споживачів "бюджетні установи" з 24 січня 2019 року встановлюється у розмірі: 1490,851грн за 1 Гкал без ПДВ, 1789,021грн за 1 Гкал з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №1 від 15.02.2019 до договору від 05.02.2019 дана додаткова угода набирає чинності з 24.01.2019. Сторони домовилися, що умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання, на підставі статті 631 Цивільного кодексу України.

Додатковою угодою №4 від 23.12.2019 до договору від 05.02.2019 сторони внесли зміни до договору - зменшили вартість договору на 301120грн63коп (з ПДВ), виклали в новій редакції пункт 3.1 договору та визначили, що ціна договору становить 416879грн37коп (з ПДВ). На момент укладення договору ціна складає 1789,021грн (з ПДВ) за 1 Гкал (бюджетні установи).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №4 від 23.12.2019 до договору від 05.02.2019 дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору та набуває чинності з моменту її підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє протягом строку дії договору.

Між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" Криворізької міської ради (далі - замовник) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - учасник) укладений договір №1296 від 10.02.2020 про закупівлю теплової енергії (далі - договір від 10.02.2020).

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3, 1.5 договору від 10.02.2020 учасник зобов`язується з 01.01.2020 по 31.12.2020 надати замовнику - споживачеві товар, зазначений в пункті 1.2 договору, а замовник - споживач прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Найменування товару: ДК021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Конкретна назва предмету закупівлі - теплова енергія для потреб бюджетних установ.

Кількість: 350 Гкал.

Обсяги можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (ст.23 ч.1 Бюджетного кодексу України).

Учасник - теплопостачальна організація відпускає замовнику - споживачу теплову енергію у відповідності з установленим планом теплоспоживання на 2020 рік на об`єкти, вказані у додатку №3 "Дислокація" до договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору від 10.02.2020 ціна договору становить 626157грн35коп (з ПДВ). На момент укладання договору ціна дорівнює 1789грн021коп (з ПДВ) за 1 Гкал (бюджетні установи).

Пунктами 5.1, 5.2 договору від 10.02.2020 визначено, що строк (термін) постачання теплової енергії з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року. Місце постачання теплової енергії - згідно з додатком №3 "Дислокація" до договору.

Відповідно до пункту 10.1 договору від 10.02.2020 цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного України та статті 180 Господарського кодексу України, умови даного договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання і діють по 31.12.2020 включно.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2020 до договору від 10.02.2020 сторони

- внесли зміни до договору - зменшили вартість договору на 457488грн54коп (з ПДВ), виклали в новій редакції пункт 3.1 договору та визначили, що ціна договору становить 168668грн81коп (з ПДВ). На момент укладення договору ціна складає 1789,021грн (з ПДВ) за 1Гкал (бюджетні установи).

- дійшли згоди розірвати договір.

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди №1 від 30.09.2020 до договору від 10.02.2020 договір вважається розірваним з моменту набрання чинності цією додатковою угодою.

На виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі 54/20-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22, відповідач здійснив перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" та "Інші споживачі" за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

У підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків підтверджено існування переплати позивачем за договорами №1296 від 05.02.2019 та №1296 від 05.02.2019 грошових коштів в сумі 68935грн41коп.

Позивач направляв на адресу відповідача листи №761 від 29.06.2023, №762 від 29.06.2023, №113 від 12.02.2024 з вимогою про повернення зайво сплачених коштів за теплову енергію в загальному розмірі 68935грн41коп.

У листах-відповідях №5950/30 від 27.07.2023, №5949/30 від 27.07.2023, №2941/30 від 29.02.2024 відповідач повідомляв позивача, що переплата в розмірі 68935грн41коп за теплову енергію за період з грудня 2019року по квітень 2020року буде зарахована в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу. Також відповідач просив утриматися від повернення переплати.

Враховуючи, що договори від 05.02.2019, від 10.02.2020 припинили свою дію, а перераховані позивачем грошові кошти в якості переплати за постачання теплової енергії не були повернені, позивач звернувся з позовом до суду.

Факт завищення відповідачем фактичних витрат на теплову енергію підтверджується рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі 54/20-21 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22.

Позивач свої зобов`язання з оплати вартості послуг за договорами від 05.02.2019, від 10.02.2020 виконав у повному обсязі.

Загальний розмір суми переплати за цими договорами складає 68935грн41коп та підтверджується матеріалами справи. Відповідач не оспорює розмір переплати.

Відповідно до пункту 49 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, різниця в нарахуваннях (від`ємне значення) спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем.

З огляду на матеріали справи, договори від 05.02.2019, від 10.02.2020 припинили свою дію.

Згідно із частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому. Таке зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

Строк дії договорів від 05.02.2019 та від 10.02.2020 закінчився 31.12.2019 та 31.12.2020 відповідно. Грошові кошти, перераховані позивачем відповідачу, є безпідставно отриманими. У відповідача виник обов`язок повернути ці грошові кошти на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом.

Таким чином строк виконання зобов`язання з повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 68935грн41коп є таким, що настав.

Докази повернення зайво сплачених коштів відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 68935грн41коп.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 13, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" Криворізької міської ради до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення надлишково сплачених коштів в розмірі 68935грн41коп - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код: 00130850; місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №6" Криворізької міської ради (ідентифікаційний код: 37862109; місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Визволення, буд. 5а) безпідставно отримані кошти в розмірі 68935грн41коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова