Ухвала

від 25.09.2024 по справі 904/1803/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

25.09.2024м. ДніпроСправа № 904/1803/24

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Фізична особа ОСОБА_1 , м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення володіння правом власності на нерухоме майно

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача Скосарев І.Д.

від відповідача не з`явився

від третьої особи -1 не з`явився

від третьої особи -2 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей", в якому просить:

- усунути перешкоди Дніпровській міській раді в користуванні земельною ділянкою, належною до земель комунальної власності територіальної громади м. Дніпро, шляхом знесення самочинно побудованих будівель та споруд торгівельного призначення з наступним описом: літ. А- Торгівельні приміщення площею 376,6 кв. м., літ. Б -Торгівельні приміщення площею 376,6 кв. м., літ. В - Торгівельні приміщення площею 331,0 кв. м., І - замощення (РНОНМ 2757332612020), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Грінвей» (Код ЄДРПОУ 45373582);

- припинити володіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Грінвей» (Код ЄДРПОУ 45373582) правом власності на будівлі та споруди торгівельного призначення з наступним описом: літ. А - Торгівельні приміщення площею 376,6 кв. м., літ. Б - Торгівельні приміщення площею 376,6 кв. м., літ. В - Торгівельні приміщення площею 331,0 кв. м., І - замощення (РНОНМ 2757332612020), розташовані за адресою: вул. Старочумацька, буд. 8М у м. Дніпро.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про те, що земельна ділянка комунальної власності у передбаченому законодавством порядку для забудови та користування не надавалась; декларація про готовність об?єкта до експлуатації, на підставі якої зареєстровано право власності, а також інші дозвільні документи не видавались; лист департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області є підробленим, оскільки підписаний особою, яка перебувала на той час у трудових відносинах з іншим органом; споруди, які розташовані на земельній ділянці не відповідають інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та розміщені на території охоронної зони, отже, будівлі та споруди торгівельного призначення розташовані за адресою: вул. Старочумацька, 8 М самовільно побудовані. Так, внаслідок самочинного будівництва будівель, за твердженням Дніпровської міської ради, поза її волею, на підставі документів, які не видавались компетентними органами, з користування останньої вибула земельна ділянка по вул. Старочумацька, 8 М у м. Дніпрі.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що останній є добросовісним набувачем спірного майна.

Вказує ТОВ "Фірма Грінвей" і про те, що відсутність адреси спірного об`єкта нерухомого майна у містобудівному кадастрі не є підставою для припинення права власності.

Зазначає відповідач і про необґрунтованість посилань позивача на лист від 01.04.2024 № 4/1-70 (в якому зазначено про відсутність у Реєстрі будівельної діяльності відомостей про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 15212003482 від 23.12.2011), у зв`язку з тим, що реєстр будівельної діяльності впроваджено лише у 2021 році постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 "Про деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва", в той час, як декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 15212003482 зареєстрована Інспекцією держаного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 23.12.2011.

Також, наголошує відповідач на тому, що позивачем не надано належних та допустимих доказів (звернення до правоохоронних органів, матеріалів експертиз), які б свідчили про те, що вказана вище декларація є підробленою.

До того ж, стверджує ТОВ "Фірма Грінвей", що Дніпровською міською радою у даній справі не доведено наявності перешкод у користуванні власником спірною земельною ділянкою.

Посилаючись на Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, відповідач у відзиві вказує про те, що позовна заява не містить доказів, які б підтверджували наявність суспільного інтересу для втручання у мирне володіння майном.

Містить відзив на позовну заяву клопотання про поновлення строку для подання відзиву, яке задоволено господарським судом, про що зазначено в ухвалі від 16.07.2024.

Зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву і про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та залишення позовної заяви без руху. Так, ТОВ "Фірма Грінвей" зазначає про те, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано необхідності залучення третіх осіб без самостійних вимог; вимога про припинення власності на спірні будівлі торгівельного призначенн, є майновою, оскільки стосується об`єкта нерухомості, який має вартість, і задоволення такої вимоги призведе до майнових збитків відповідача у вигляді позбавлення права власності на вказаний об`єкт нерухомості, за яку позивач мав сплатити судовий збір, виходячи з ціни позову (оціночної вартості об`єкта нерухомості). Таким чином, на думку відповідача, у зв`язку з тим, що позивачем не зазначено у позовній заяві ціну позову та не сплачено судовий збір за майнову вимогу, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

04.07.2024 позивачем через систему "Електронний суд" до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що спір у даній справі виник між Дніпровською міською радою та ТОВ "Фірма Грінвей", у зв`язку з чим в силу статті 20 Господарського процесуального кодексу України розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарських судів. До того ж, позивач вказує про те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не заборонено участь у справі фізичних осіб у якості третіх осіб.

Відносно добросовісного набуття права власності позивач звертає увагу суду на те, що Дніпровська міська рада звернулась до суду з вимогою про повернення земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомості в порядку статті 376 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим, в даному випадку, добросовісність набуття права власності не досліджується (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 по справі № 205/6867/20).

Містить відповідь на відзив і посилання на те, що відповідно до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відсутність розпорядження про присвоєння адреси об`єкту нерухомості (ідентифікатора нерухомого майна) свідчить про порушення процедури оформлення правовстановлюючих документів.

Вказує Дніпровська міська рада і про те, що провадження реєстру будівельної діяльності у 2021 році не перешкоджає отриманню інформації про наявність декларації від 2011 року.

Таким чином, на думку позивача, самовільне зайняття земельної ділянки площею 1,967 га завдає значної шкоди економічним інтересам Дніпровської територіальної громади, відтак, у даному випадку, втручання у незаконно набуте право власності є співрозмірним із захистом суспільних інтересів.

Ухвалою від 29.04.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/1803/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.05.2024.

28.05.2024 господарським судом за усним клопотанням представника відповідача відкладено підготовче засідання до 26.06.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою від 26.06.2024 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 29.07.2024 та відкладено підготовче засідання до 16.07.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.07.2024).

16.07.2024 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні, що відбулось 16.07.2024, господарським судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання до 29.07.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.

29.07.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії припису управління державного архітектурно-будівельного контролю від 22.07.2024.

У поданому клопотанні заявник вказує про відсутність можливості залучити вказаний доказ при зверненні з позовом до суду в квітні 2024, посилаючись на дату складення вказаного документу - 22.07.2024.

Господарським судом задоволено клопотання позивача та залучено до матеріалів справи вказаний у клопотанні доказ, про що зазначено в ухвалі від 29.07.2024.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим господарським судом 29.07.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 04.09.2024, про що поставновлено відповідну ухвалу.

07.08.2024 та 08.08.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшли клопотання про долучення доказів, а саме:

- копія наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02 липня 2024 р. N593;

- копія акту складеного за результатами перевірки від 22.07.2024;

- копія припису про зупинення виконання будівельних робіт;

- копія припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- копія протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- копія постанови про накладення штрафу 1-10/02082024;

- копія постанови про накладення штрафу 2-10/02082024;

- докази надсилання іншим учасникам процесу.

У поданих клопотаннях заявник вказує про відсутність можливості залучити вказані докази при поданні позову у зв`язку з їх відсутністю на час звернення до суду.

23.08.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній вказує, зокрема, про те, що подані Дніпровською міською радою докази разом із клопотанням від 08.08.2024 не мають прямого значення для вирішення даної справи з огляду на те, що залучені приписи виписані на фізичну особу, а не на ТОВ "Фірма Грінвей"; із зазначених приписів неможливо встановити, що останні стосуються спірних об`єктів нерухомості; не відображено в приписах і місцезнаходження об`єкту будівництва.

03.09.2024 та 04.09.2024 від представників відповідача надійшли заяви про відкладення розгляду справи, які господарським судом задоволено, про що зазначено в ухвалі від 04.09.2024.

04.09.2024 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, яке обґрунтовано тим, що позивачем після закриття підготовчого провадження долучено додаткові докази до матеріалів справи, у зв`язку з чим такі докази не можуть бути досліджені в повній мірі на предмет відповідності, що може призвести до неправильних висновків суду.

З огляду на зазначені вище обставини та з метою повного, всебічного аналізу наданих доказів, а також для надання додаткових документів на спростування доказів позивача, з метою додержання принципу змагальності, диспозитивності, відповідач просить суд повернутись до підготовчого провадження у справі № 904/1803/24.

Розгляд клопотань про долучення доказів та про повернення до стадії підготовчого провадження відтерміновано до наступного засідання, про що зазначено в ухвалі від 04.09.2024.

До того ж, ухвалою від 04.09.2024 господарським судом відкладено розгляд справи по суті до 25.09.2024.

24.09.2024 та 25.09.2024 від представників відповідача надійшли заява та клопотання про відкладення судового засідання, яке призначене на 25.09.2024, на іншу дату, які обґрунтовано участю представників в інших судових засіданнях .

Розглянувши зазначені заяву та клопотання господарський суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з приписами частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

З огляду на викладене, представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Грінвей" у даній справі може його керівник або інша особа, яка уповноважена діяти від його імені.

Таким чином, посилання відповідача на участь представників його підприємства в інших судових засіданнях, що унеможливлює забезпечення участі підприємства у даному судовому засіданні, не є підставою для повторного відкладення розгляду справи, оскільки відповідач, зокрема, не був позбавлений можливості укласти договір про надання правової допомоги з іншим адвокатом.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви та клопотання про відкладення судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні 25.09.2024 клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання позивача про долучення доказів від 07.08.2024 та 08.08.2024 господарський суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Одними з елементів верховенства права є законність, юридична визначеність.

Виконуючи передбачене статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, з метою ефективного захисту порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, держави, судом має бути врахована необхідність застосування загальних засад цивільного права принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з акcіом судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

Викладене свідчить про необхідність повернутися до підготовчого провадження для виконання його завдань, серед яких - визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (частина 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішення цих питань під час судового розгляду справи по суті не допускається.

Можливість повернення суду до стадії підготовчого провадження після його закриття підтверджена Верховним Судом.

Так, у пункті 30 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи, об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, з метою повного й всебічного з`ясування обставин справи суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та повернутися до стадії підготовчого провадження для забезпечення учасникам справи можливості реалізувати свої процесуальні права та виконати процесуальні обов`язки, а також задовольнити клопотання позивача, залучивши до матеріалів справи додаткові докази.

До того ж, господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, на розгляді Великої Палати Верховного Суду знаходиться справа № 914/1785/22 за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 914/1785/22 наведені підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зокрема, зазначено, що за змістом статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій цієї статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, також прямо визначені статтею 376 Цивільного кодексу України.

Частинами третьою-п`ятою статті 376 Цивільного кодексу України, відповідно, встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо ж власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Ураховуючи наведене, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).

Висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки у разі зведення на ній самочинного будівництва шляхом задоволення вимоги про знесення самочинно побудованого нерухомого майна є усталеними в судові практиці Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22, від 20.07.2022 у справі №923/196/20, Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №910/14328/17, від 01.07.2020 у справі №755/3782/17, від 02.06.2021 у справі №910/14524/19).

У той же час, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дотримується правової позиції, що у питанні визначення належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва не забудовника, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво (див. постанови від 02.06.2021 у справі №509/11/17, від 30.09.2022 у справі №201/2471/20, від 15.03.2023 у справі №205/213/22, від 05.04.2023 у справі №199/6251/18, від 31.05.2023 у справі №201/4483/20).

Судова колегія Касаційного господарського суду звернула увагу, що згідно з вимогами цивільного законодавства України самочинно збудовані будівлі не є об`єктом цивільних прав, відповідно, не можуть вільно відчужуватися. До того ж, положення частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України обмежують коло осіб, зобов`язаних знести об`єкт самочинного будівництва, їх забудовником. Отже, застосування положень частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №509/11/17, від 30.09.2022 у справі №201/2471/20, від 15.03.2023 у справі №205/213/22, від 05.04.2023 у справі №199/6251/18, від 31.05.2023 у справі №201/4483/20, про те, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва є останній набувач такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво, а не його забудовник.

Ухвалою від 03.07.2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 914/1785/22 за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 18.09.2024.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 03.04.2024 у справі №917/1212/21), тобто встановлення особи, до якої належить подавати позов, безпосередньо впливає на результат вирішення спору у таких правовідносинах і може стати підставою для скасування судових рішень.

Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Правовідносини, спір із приводу яких вирішується в даній справі, є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 914/1785/22, а відтак, суд убачає підстави для зупинення провадження у справі № 904/1803/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1785/22.

Керуючись статтями 177, 182, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження.

2. Повернутися до розгляду справи на стадію підготовчого провадження.

3. Задовольнити клопотання позивача від 07.08.2024 та 08.08.2024 про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

4. Зупинити провадження у справі № 904/1803/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1785/22.

5. Зобов`язати сторін повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, на підтвердження чого подати належні докази.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, в частині зупинення провадження у справі.

В іншій частині оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя І.Ф. Мельниченко