Ухвала

від 26.09.2024 по справі 905/533/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

26.09.2024 Справа № 905/533/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких (Московська), буд. 32/2, 4 поверх; код ЄДРПОУ 40916672)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Інститут керамічного машинобудування КЕРАММАШ (84105, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свердлова, 1А; код ЄДРПОУ 04873009)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ - МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (69106, м. Запоріжжя, Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22Б/1, каб. 206; код ЄДРПОУ 38673998),

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ 14282829),

про стягнення 2 052 868,30 грн,

без виклику учасників судового процесу,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/533/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" до Приватного акціонерного товариства Інститут керамічного машинобудування КЕРАММАШ про стягнення заборгованості в розмірі 2 052 868, 30 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.05.2023 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ - МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД".

Ухвалою суду від 13.11.2023 залучено у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК".

Ухалою суду від 20.08.2024 було закрито підготовче провадження у справі №905/533/23.

Ухвалою суду від 24.09.2024 було оголошено перерву у судовому засіданні до 10.10.2024.

25.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Сковородіній О.М.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ці процесуальні строки є присічними та не підлягають поновленню.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Враховуючи, що підставою для звернення з відповідною заявою до суду стали дії судді Сковородіної О.М. у судовому засіданні 24.09.2024, а сама заява надійшла до суду на наступний день, суд вважає за можливе розглянути відповідне процесуальне звернення.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 35 ГПК України.

В обґрунтування наявності підстав для відводу судді представник відповідача посилається на п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, якими встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (пункт 3), є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5).

На думку представника відповідача у діях судді Сковородіної О.М. наявні ознаками прямоі? заінтересованості у результаті розгляду справи, а саме в винесенні судового рішення на користь позивача за первісним позовом шляхом обмеження процесуальних прав ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» на надання суду доказів на обґрунтування своі?х доводів проти задоволення позову щодо суттєвих обставин справи, порушення принципу змагальності .

Окрім цього, представник відповідача зауважує, що 24.09.2024 року головуюча суддя Сковородіна О.М. з метою перешкоджання ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» в наданні суду доказів проти позову в порушення вимог ст. 210 ГПК Украі?ни в судовому засіданні не ознаи?омилась з поясненнями ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш», викладеними в заявах по суті справи: відзиві на позовну заяву, заперечнні, додаткових поясненнях ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» по справі. Протягом судового засідання суддя Сковородіна О.М. оголошувала назви документів, що знаходяться в матеріалах семи томів справи №905/533/23, без оголошення змісту цих документів на підтвердження або спростування заперечень ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» проти позову, викладених у заявах по суті справи та не надала ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» можливості давати свої пояснення з приводу письмових доказів, наявні в перших семи томах справи №905/533/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

Особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Разом з тим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

При об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.

Стосовно справи яка розглядається, то суд зазначає, що ним поза розумним сумнівом дотримані критерії встановлені ЄСПЛ щодо неупередженості та легітимності суду.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти», існування неупередженості повинно бути визначене, зокрема, за об`єктивним тестом, відповідно до якого встановлюється, чи забезпечив суд відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно неупередженості суду.

«Суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не володітиме легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві (справа «Лавентс проти Латвії»).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Посилання на упередженість суду через обставини викладені у заяві про відвід, на його думку, не на підставі закону не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях, суб`єктивній оцінці заявником обставин справи.

Вказана правова позиція підтверджується практикою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №800/264/17.

В свою чергу, представником відповідача не надано жодного доказу у розумінні приписів ГПК України на підтвердження обставин упередженості (схильності до тієї чи іншої сторони у справі) судді Сковородіної О.М. при розгляді справи № 905/533/23.

Безпідставні твердження представника відповідача, за відсутності доказів на підтвердження зворотного, підривають авторитет судової влади.

Приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст. 35-40 ГПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Іншими словами, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 198 ГПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Дослідження судового доказу це його безпосереднє сприйняття, тобто вивчення судом інформації про факти, яка вилучається з доказів.

Спосіб дослідження це ті процесуальні дії, за допомогою яких докази стають доступними для безпосереднього їх сприйняття в судовому засіданні судом та особами, які беруть участь у розгляді справи.

У відповідності до вимог ГПК України, докази досліджуються судом безпосередньо під час розгляду справи по суті. При цьому, оцінка належності, допустимості, достовірності та достатності доказів здійснюється судом при ухваленні судового рішення.

В розумінні процесуального законодавства дослідження письмових доказів у суді полягає в тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити про такий намір відповідно до положень ст. 210 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 210 ГПК України учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам.

Дійсно, під час судового засідання судом було частково проголошено про наявність доказів, які долучені і містяться у семи томах матеріалів справи, при цьому, інші докази, які долучені і містяться у ще чотирьох томах, не були проголошені у зв`язку з технічною перервою та подальшим відкладенням засідання через оголошення сигналу "повітряна тривога" на території міста Харків. Тобто, стадія дослідження доказів не була закінчена в судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.09.2024, а тому, представник відповідача безпідставно стверджує про те, що був обмежений у своїх правах щодо надання пояснень з приводу письмових доказів, що досліджувалися в межах судового засідання.

Крім того, ані до початку ані під час дослідження доказів представник відповідача не звертався до суду з питанням надання пояснень або зосередження уваги суду на тому чи іншому доказі. При цьому, суд вказує, що представник відповідача не позбавлений можливості реалізувати вказані права під час дослідження доказів в межах судового засідання з розгляду справи по суті.

Окремо суд також зазначає, що посилання на те, що суддя Сковородіна О.М. не ознаи?омилась з поясненнями відповідача, викладеними в заявах по суті справи: відзиві на позовну заяву, заперечнні, додаткових поясненнях по справі. є надуманими та безпідставними, оскільки із зазначеними документами як суд, так і інші учасники судового процесу були ознайомлені ще на стадії підготовчого провадження. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 202 ГПК України стислий зміст відзиву оголошується суддею під час розгляду справи по суті виключно у випадку відсутності відповідача при розгляді справи, та власне ані відзив, ані заперечення та додаткові пояснення не є суто доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Отже, мотиви заявленого представником відповідача відводу не є тим чинником, який може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді та не може слугувати підставою для відводу судді Сковородіної О.М. оскільки фактично зводяться до невірного тлумачення норм процесуального права та викривлення дійсних обставин розгляду справи.

За таких обставин, заява про відвід судді Сковородіної О.М. визнається судом необґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 35-40, 198, 210, 232, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника відповідача про відвід судді Сковородіної О.М. у справі №905/533/23 від 25.09.2024 визнати необґрунтованою.

2. Передати заяву представника відповідача про відвід судді Сковородіної О.М. у справі №905/533/23 від 25.09.2024 на авторозподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Сковородіної О.М. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.

3. Направлення даної ухвали учасникам судового процесу здійснювати засобами електронного листування до електронних кабінетів у підсистемі "Елетронний суд".

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Сковородіна