Ухвала

від 02.10.2024 по справі 905/533/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

02.10.2024 Справа № 905/533/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М., розглянувши

заяву представника Приватного акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування «КЕРАММАШ» б/н від 25.09.2024 про відвід судді Сковородіної О.М. у справі №905/533/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг фінанс»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування «КЕРАММАШ»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ - МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

про стягнення 2 052 868,30грн

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "КЕРАММАШ" про стягнення заборгованості в розмірі 2 052 868, 30 грн.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023 для розгляду даної справи визначена суддя Сковородіна О.М.

Ухвалою суду від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/533/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі неодноразово відкладалось, востаннє на 20.08.2024.

Ухвалами від 24.05.2023 та 13.11.2023 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ - МАРІУПОЛЬСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" відповідно.

Ухвалою суду від 20.08.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/533/23 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.09.2024.

У судовому засіданні 10.09.2024 суд розпочав розгляду справи по суті, учасниками справи в межах вступного слова висловлена відповідна правова позиція. У судовому засіданні 10.09.2024 оголошена перерва до 11.09.2024, у наступному внаслідок неявки представників до 24.09.2024.

У судовому засіданні 24.09.2024 суд розпочав дослідження доказів у справі. Ухвалою суду від 24.09.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 10.10.2024.

25.09.2024 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника Приватного акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування «КЕРАММАШ» надійшла заява про відвід судді Сковородіної О.М.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Означена норма права передбачає, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.09.2024 заяву представника ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «КЕРАММАШ» про відвід судді Сковородіної О.М. у справі №905/533/23 від 25.09.2024 (головуюча суддя Сковородіна О.М.) визнано необґрунтованою, відповідно до вимог ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України заяву про відвід передано на автоматизований розподіл для розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу заяви між суддями від 30.09.2024 для розгляду даного відводу визначена суддя Устимова А.М.

За правилами частини сьомої статті 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Оскільки наступне судове засідання у справі призначене на 10.10.2024, суд, приймаючи до уваги наведені вище приписи закону, не вбачає перешкод для розгляду заяви про відвід 02.10.2020.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (частина восьма статті 39 ГПК України).

Суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Зі змісту письмової заяви вбачається, що підставами для звернення представника відповідача із заявою про відвід головуючої у справі судді, є обмеження процесуальних прав ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «КЕРАММАШ» на надання суду доказів на обґрунтування своїх доводів проти задоволення позову щодо суттєвих обставин справи, порушення принципу змагальності. Зокрема, з метою перешкоджанню Товариству в наданні суду доказів проти позову в порушення вимог статті 210 ГПК України суддя Сковородіна О.М. в судовому засіданні не ознайомилась з поясненнями відповідача, викладеними в заявах по суті справи, протягом судового засідання головуюча суддя оголошувала тільки назву документів, що знаходяться в матеріалах семи томів справи №905/533/23, без оголошення змісту цих документів на підтвердження або спростування заперечень ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «КЕРАММАШ» до позову та не надала представнику відповідача можливості давати пояснення з приводу письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

З огляду на наведене, у представника підприємства виникли сумніви в об`єктивності й неупередженості цієї судді при розгляді справи. Зокрема, на думку представника відповідача, в діях судді Сковородіної О.М. наявні ознаки прямої заінтересованості у результаті розгляду справи, а саме, винесенні судового рішення на користь позивача.

Згідно ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Виходячи з того, що вимоги заяви про відвід б/н від 25.09.2024 базуються на фактах, що мали місце у судовому засіданні 24.09.2024 , суд, визначаючи строк звернення з заявою про відвід, виходить з приписів п.2 ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши та перевіривши викладені у заяві представником відповідача аргументи і докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді, зважаючи на таке.

Відповідно до приписів частини першої статті 6 «Незалежність судів» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон), здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (частина перша статті 7 Закону).

Приписами ч.1 ст. 2 ГПК України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи судом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. У господарському процесі відвід судді як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Частиною 2 статті 38 ГПК України унормовано, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Положеннями частини першої статті 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3)

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. (ч.ч.2-4 ст.35 ГПК України).

Стаття 36 вказаного Кодексу передбачає випадки, коли повторна участь судді у розгляді справи є недопустимою.

Підставність вимоги про відвід судді заявником у даному випадку нормативно обґрунтовано посиланням на положення пунктів 3, 5 частини першої статті 35 ГПК України, зокрема, заявник вважає, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та мають місце інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак його нормами презумується, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Відповідно відвід судді повинен бути вмотивованим та обґрунтованим, а учасник процесу, який його заявляє, має довести фактами та певними конкретними доказами наявність обставин, що викликають у нього сумніви в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи.

Господарський суд акцентує, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.

За змістом статті 6 Конвенції у суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, а заявник таких доказів не наводить. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України ( стаття 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Правилами статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (частини перша, третя статті 198 ГПК України).

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються (ч.1 ст.209 ГПК України).

У відповідності до вимог частини першої статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

За своєю суттю дослідження доказів полягає у безпосередньому вилученні суб`єктом доказування (судом) доказової інформації з джерел доказування шляхом їх безпосереднього сприйняття.

Дослідження доказів провадиться в судовому засіданні з додержанням принципів усності, безпосередності і безперервності.

Спосіб же дослідження - це ті процесуальні дії, за допомогою яких докази стають доступними для безпосереднього їх сприйняття в судовому засіданні судом та особами, які беруть участь у розгляді справи.

Як свідчить запис судового засідання, що відбулось 24.09.2024 та протокол відповідного судового засідання, під час розгляду справи на стадії дослідження доказів головуючою у справі суддею Сковородіною О.М. оголошені наявні докази, що містяться в перших семи томах справи. У подальшому у судовому засіданні була оголошена «технічна перерва» з подальшим відкладенням розгляду справи у зв`язку з об`явленою «повітряною тривогою» на території міста Харків. При цьому інші докази, що містяться в чотирьох томах господарської справи, не були досліджені.

Таким чином, стадія дослідження доказів не була закінчена в судовому засіданні 24.09.2024.

Господарський суд зауважує, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи (частини перша, дев`ята статті 80 ГПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

У контексті наведених правових норм дослідження письмових доказів у суді полягає в тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції.

За змістом частин першої, другої статті 206 ГПК України суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень, щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них.

Як свідчить запис судового засідання, що відбулось 10.09.2024 та протокол відповідного судового засідання, в цьому судовому засіданні представник відповідача виступив з вступним словом та дав пояснення по суті свої правової позиції у справі.

Частиною четвертою статті 210 ГПК України передбачено право учасників справи давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам.

Зазначене право реалізується шляхом звернення до головуючого у справі судді із відповідною заявою чи клопотанням про намір дати пояснення або висловити свої міркування щодо конкретного доказу.

Представник відповідача не надав належних і допустимих доказів на підтвердження факту його звернення до суду в судовому засіданні 24.09.2024 з клопотаннями (заявами) про надання пояснень з приводу письмових доказів, що досліджувались судом, про проголошення повного змісту доказу або його частини, та відмови в цьому головуючої судді.

Доводи відповідача, викладені у заяві про відвід, фактично свідчать про незгоду представника відповідача з порядком та способом здійснення дослідження доказів у справі, що встановлений та використовувався головуючою суддею, при цьому будь-яких заперечень з цього приводу під час судового засідання представником відповідача не висловлювалось.

Господарський суд вважає, що можливість представника відповідача реалізувати своє право звернутися до головуючого із клопотанням (заявою) про надання можливості дати пояснення, висловити свої міркування з приводу письмових доказів, наявних в матеріалах справи, які, в тому числі, вже досліджених в судовому засіданні, а також щодо сутності своїх пояснень, у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України не втрачена у наступному судовому засіданні.

Суд окремо вказує, що спосіб дослідження доказів, який використовувався головуючим суддею під час судового засідання 24.09.2024, є однаковим для всіх доказів, які містились у матеріалах перших семи томів справи № 905/533/23, не незважаючи на те, яким учасником справи подавались останні, тому ствердження відповідача про те, що дії судді свідчать про перешкоджання можливості належного доказування правової позиції саме відповідача є безпідставними. Доказів на підтвердження надання головуючим суддею преваг під час їх дослідження доказам, що подані іншими учасниками справи, відповідач не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не наведено переконливих фактів, які б за свою природою та сутністю свідчили про особисту небезсторонність судді (упередженої поведінки суді). Посилання представника відповідача на упередженість судді у результаті розгляду справи розцінюються судом як припущення, що ґрунтуються тільки на суб`єктивній позиції заявника щодо зазначених обставин. На переконання суду, презумпція безсторонності судді заявником не спростована - об`єктивні підстави вважати, що головуюча суддя Сковородіна О.М. не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи №905/533/23, відсутні. За таких обставин заява про відвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування «КЕРАММАШ» б/н від 25.09.2024 про відвід судді Сковородіної О.М. у справі № 905/533/23 відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана суддею 02.10.2024.

Інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя А.М. Устимова