Ухвала

від 20.09.2024 по справі 910/16226/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.09.2024Справа № 910/16226/21

За скаргою: Приватного підприємства "Вадім"

на рішення та бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

у справі № 910/16226/21

За позовом Приватного підприємства "Вадім"

до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Державна казначейська служба України

про відшкодування шкоди 2 615 223,60 грн.

Суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники: відповідно до протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Вадім" з позовною заявою до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної казначейської служби України про стягнення 2615223,60 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.11.2022 позов задоволено частково.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 апеляційні скарги задоволено частково.

02.06.2023 на Постанову Північного апеляційного господарського суду видано судовий наказ.

18.07.2024 відділом діловодства суду від Приватного підприємства "Вадім" отримано скаргу на рішення та бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 призначено розгляд скарги на 20.09.24.

29.07.2024 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від Головного управління державної казначейської служби України отримано заперечення на скаргу.

13.09.2024 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від Головного управління державної казначейської служби України отримано заперечення на скаргу.

18.09.2024 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від Головного управління державної казначейської служби України отримано заперечення на скаргу.

В судове засідання 20.09.2024 представник скаржника з`явився, надав суду усні пояснення у справі.

В судове засідання 20.09.2024 представник Головного управління Держаної казначейської служби України з`явися, надав суду усні пояснення у справі та просив суд відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи судом з`ясовано наступне.

13.12.2023 ПП «Вадім» звернулось із заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Боржника) за вх.№06-39963 від 13.12.2023 разом з Наказом Господарського суду міста Києва від 02.06.2023 у справі №910/16226/21 щодо стягнення на користь ПП «Вадім» з бюджету міста Києва через Головне управління матеріальної шкоди в сумі 2 315 223,60 грн.

Заяву та Наказ було прийнято до виконання відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №845.

Згідно листа - відповіді вих.№08-08.2-06/422 від 10.01.2024, що надійшов від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі Головне управління Казначейства) до ПП «Вадім», зазначено, що Боржник відкладає безспірне списання коштів місцевого бюджету, яке буде поновлено з дати набрання чинності рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що Головне управління Держаної казначейської служби України не виконує законне рішення суду, в зв`язку із чим просить суд прийняти заходи щодо примусового виконання наказу від 02.06.2023 у справі №910/16226/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 2 статті 343 ГПК України передбачено, що у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Проте, органами державної виконавчої служби є:Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Аналогічне положення закріплено в частині першій статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно до якого примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Частиною 2 ст. 6 вказаного Закону визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону, органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Згідно зі ст. 10 Закону, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

1) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

2) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

3) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

4) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (ст. 14 Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону, сторонами виконавчого провадження є стягував і боржник. Стягувач є фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Виконання судових рішень здійснюється Казначейством відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з пунктом 3 Положення, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 104, основними завданнями Головного управління Казначейства є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

З аналізу вищенаведених норм вбачається що органи Казначейства не є органами примусового виконання судових рішень, ані учасником, ані стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснюють заходів з примусового виконання судових рішень у порядку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», а є органами, що, зокрема, здійснюють безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, су дійшов висновку

Керуючись ст.ст.86, 343 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного підприємства "Вадім" залишити без задоволення.

2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя В.І. Мельник