Ухвала

від 30.09.2024 по справі 910/11187/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

30.09.2024Справа № 910/11187/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ТРЕЙД УКРАЇНА" (04136, м. Київ, вул. Північно-сирецька, буд. 1-3, ідентифікаційний код 36757248)

до STEELFIRE S.A.S DI DANILO PACIOTTI (Via G.di Vittorio, 104 06073 Corciano PG, Numero REA: PG - 351765)

про стягнення 387 810, 64 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ТРЕЙД УКРАЇНА" (далі - позивач) з позовом до STEELFIRE S.A.S DI DANILO PACIOTTI (далі - відповідач) про стягнення 387 810, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань в частині оплати поставленого товару за контрактом №20-ETU-100 від 03.01.2023, у зв`язку з чим позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 387 810, 64 грн, що еквівалентно 8 547, 00 євро.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ТРЕЙД УКРАЇНА" без руху, встановлено позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

20.09.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС (фактично надійшло 24.09.2024) позивачем подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків - до 26.09.2024 включно, яке обґрунтоване перебуванням юрисконсульта позивача у щорічній відпустці.

Розглянувши клопотання позивача про продовження строку, суд, з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Приписами статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 встановлено позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 16.09.2024 о 18:26, отже, кінцевий строк для усунення недоліків позовної заяви становив до 23.09.2026 включно.

Частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене у клопотанні від 20.09.2024 обґрунтування, суд вважає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви до 26.09.2024, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25.09.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи (ч. 1 ст. 247 ГПК України). Малозначними справами у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 12 вказаного Кодексу є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, а також, що ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Приймаючи до уваги ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування та відсутність клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що відповідач є іноземною особою, місцезнаходженням якого зазначено: Via G.di Vittorio, 104 06073 Corciano PG, Numero REA: PG -351765.

За приписами статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про міжнародне приватне право", якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Враховуючи, що відповідач є нерезидентом та достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованих представництв на момент відкриття провадження у справі суд не має, суд вважає за необхідне про розгляд цієї справи повідомити відповідача в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Оскільки між Україною та Італійською Республікою відсутній двосторонній договір про правову допомогу, як то вбачається з офіційного джерела Міністерства юстиції України в мережі Інтернет, суд вважає за необхідне керуватися положеннями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, вчиненої 15.11.1965 та ратифікованої 01.12.2001 (далі - Конвенція) та до якої приєдналися вказані держави.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (стаття 1 Конвенції).

Згідно статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Водночас, відповідно статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

При цьому, кожна Договірна Держава може здійснювати вручення судових документів особам, які перебувають за кордоном, без застосування будь-якого примусу безпосередньо за допомогою своїх дипломатичних або консульських агентів. Будь-яка Держава може заявити, що вона заперечує проти такого вручення на її території, крім випадків, коли документ підлягає врученню громадянину Держави походження цих документів (стаття 8 Конвенції).

Згідно положень статті 10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Суд відзначає, що на офіційній сторінці Гаазької конференції з міжнародного приватного права в мережі Інтернет (https://www.hcch.net) вказано про відсутність заперечень (протесту) з боку Італійської Республіки щодо вчинення дій, передбачених положеннями статті 8 та статті 10 Конвенції, а також зауважено, що жодної плати не стягується в разі доставки доручення звичайним способом.

З анкети Італійської Республіки, розміщеної на офіційній сторінці Гаазької конференції з міжнародного приватного права в мережі Інтернет (https://www.hcch.net), вбачається, що уповноваженим органом є - Ufficio Unico Ufficiali Giudiziari presso la Corte d'Appello di RomaViale Giulio Cesare, 52 00192 ROMA. При цьому, відповідно до статей 3 та 5 Конвенції, Італійська Республіка вимагає, щоб документи були складені або перекладені італійською мовою, про що також вказано в анкеті вказаної держави.

Враховуючи викладене, суд вбачає за можливе здійснити направлення документів (ухвали суду про відкриття провадження та позовної заяви) із нотаріальним засвідченням перекладу італійською мовою відповідно для вручення таких документів у спосіб передбачений статтею 5 Конвенції (a).

Пунктом 4 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

Відтак, оскільки суд повинен належним чином повідомити відповідача про відкриття провадження у справі, та враховуючи приписи статей 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення прав STEELFIRE S.A.S DI DANILO PACIOTTI суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/11187/24 до надходження відповіді від компетентного органу Італійської Республіки на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення відповідачу копії позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у даній справі.

Керуючись ст. 12, 176, 234, 247, 366, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

3. Зобов`язати позивача у строк до 21.10.2024 включно подати до суду - 3 (три) екземпляри належним чином засвідченого (нотаріально) перекладу на італійську мову ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 30.09.2024 та позовної заяви з доданими документами.

4. Запропонувати відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

5. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

6. Запропонувати позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

7. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.

8. Зобов`язати сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

9. Звернутись до компетентного органу Італійської Республіки із судовим дорученням про вручення STEELFIRE S.A.S DI DANILO PACIOTTI (Via G.di Vittorio, 104 06073 Corciano PG) перекладу на італійську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ТРЕЙД" з доданими документами та ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 про відкриття провадження у справі №910/11187/24.

10. Зупинити провадження у справі №910/11187/24 до надходження відповіді від компетентного органу Італійської Республіки на судове доручення Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає чинності 30.09.2024 та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Суддя Л. Г. Пукшин