Рішення

від 25.09.2024 по справі 914/1288/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 Справа № 914/1288/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Титли О. І. розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву:про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т",до відповідача:Самбірського комунального підприємства "Об`єднане",про:стягнення 3`271`253,34 гривень.У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Андрухів О. Д.,відповідача:Лихва Н. Д.На розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" до Самбірського комунального підприємства "Об`єднане" про стягнення 3'271'253,34 гривень.

Рішенням від 04.09.2024 суд задовольнив позовні вимоги частково, стягнув з Відповідача на користь Позивача 2'846'904,40 грн основного боргу, 31'717,78 грн 3% річних, 36'706,24 грн інфляційних втрат, 154 093,45 грн пені та 39'233,06 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Позивач 10.09.2024 подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн (далі Заява). Ухвалою від 10.09.2024 суд прийняв Заяву до розгляду.

Відповідач 24.09.2024 подав заяву про зменшення розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу. Цю заяву обґрунтовує таким:

-на розгляді Господарського суду Львівської області перебуває чотири аналогічних справи, які відрізняються лише сумою заборгованості, кількістю днів прострочення та номерами договорів.

-Відповідач не подавав відзиву на позов, тому у Позивача не було необхідності подавати відповідь на відзив.

-в акті приймання-передачі правничої допомоги Позивач не визначив ні обсягу виконаних робіт, ні часу, затраченого на виконання таких робіт;

-сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, неспівмірною зі складністю справи.

При ухваленні додаткового рішення суд керувався таким.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В судовому засіданні 04.09.2024 Позивач зазначив, що докази розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подасть протягом 5 днів після ухвалення судом рішення.

У Заяві Позивач повідомив про витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гривень.

Приписи частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначають, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, Позивач надав суду:

-договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/06/24-1 від 10.06.2024 (а. с. 121-122), згідно з пункту 5 якого вартість правничої допомоги визначається у додатковій угоді до цього договору.

-додаткову угоду № 1 від 24.06.2024 до договору № 10/06/24-1 від 10.06.2024 про надання правової (правничої) допомоги (а. с. 123), згідно з пунктом 2 якої сторони погодили, що вартість правової допомоги, наданої виконавцем замовнику у суді першої інстанції у рамках справи № 914/1288/24 є фіксованою та становить 30'000,00 гривень.

-акт приймання-передачі правничої допомоги від 05.09.2024 (а. с. 124);

-ордер про надання правничої (правової) допомоги від 10.06.2024 (а. с. 61);

-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 59, 60).

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вартість послуг адвоката в цій справі визначена фіксованою сумою 30'000,00 гривень.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 28'149,04 гривень.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Суд вважає витрати Позивача частково частково необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат (аналогічні правові висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 924/423/23).

Проте Позивач не зазначив у позові попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу. Відповідна норма процесуального закону надає суду право (можливість) відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в такому разі. Суд враховує, що представниця позивача була присутня в кожному судовому засіданні, реагувала на процесуальну поведінку відповідача (готувала письмові пояснення). Тому суд вважає, що в цій ситуації має бути дотримано принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічний правовий висновок викладений в додаткові ухвалі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо (аналогічний правовий висновок викладений у Додаткові постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21).

Оцінюючи заявлені Позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в контексті розумної необхідності, суд враховує, що Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з чотирма позовними заявами до Самбірського КП "Об`єднане" про стягнення коштів за договорами про закупівлю послуг з поточного ремонту вулиць комунальної власності Самбірської територіальної громади. Обставини вказаних справ є подібними, тому адвокат Позивача був обізнаним із законодавством, що регулює спірні правовідносини. Отже, у нього не було об`єктивної необхідності формувати правову позицію в кожній з цих справ окремо.

Важливою в цьому випадку є й та обставина, що згідно з актом приймання-передачі правничої допомоги адвокат Андрухів О. Д. не здійснювала підготовку позову, а лише подальше представництво інтересів Позивача.

Зважаючи на вказане у сукупності, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявлених до стягнення втрат на професійну правничу допомогу адвоката до 15'000,00 гривень. Зазначений розмір відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг та їх розумної необхідності.

Щодо заперечень Відповідача, то суд частково не погоджується з такими.

Відповідач указує на істотне перевищення заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу над сумою, що зазначена у попередньому розрахунку. Проте в цій частині застосуванню підлягають приписи частин 1 та 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України. В цій ухвалі суд їх проаналізував та зробив висновок про необхідність часткового покладення витрат на професійну правничу допомогу на Відповідача.

Що стосується аргумента про фактичне визнання позову, то необхідність подати додаткові пояснення у Позивача виникла у зв`язку із зазначенням Відповідачем у судовому засіданні 07.08.2024 обставин, покликаних спростувати позовні вимоги.

Стосовно доводів про те, що Позивач не визначив обсягу виконаних робіт, а також часу, затраченого на виконання таких робіт, то суд звертає увагу на таке. При погодженому між адвокатом та клієнтом фіксованому розміру гонорару останній обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги, що виключає необхідність відображення інформації про понесені адвокатом витрати часу по кожному з видів робіт (наданих послуг) в детальному описі робіт (наданих послуг) чи іншому документі, що містить такий детальний опис.

Відповідач указує на неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Проте їх сума (15'000,00 грн) становить 0,49 % від задоволених судом позовних вимог, тому суд не погоджується із цим аргументом Відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 126, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Задовольнити Заяву частково.

2.Стягнути з Самбірського комунального підприємства "Об`єднане" (81400, Львівська область, місто Самбір, вулиця Шухевича, будинок 1; ідентифікаційний код 37592012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка Т., будинок 32; ідентифікаційний код 42844920) 15'000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3.Відмовити у решті вимог за Заявою.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 30.09.2024.

Суддя Рим Т.Я.