Рішення

від 23.09.2024 по справі 914/1462/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024 Справа № 914/1462/24

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б, у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ»

про: стягнення 168 000,00 грн.,

представники:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2024р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ» (місцезнаходження: Україна, 79000, Львівська обл., місто Львів, вул.Петлюри С., будинок 2Б, офіс 11; ідентифікаційний код: 39817807) на користь Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика» (місцезнаходження: Україна, 07534, Київська обл., Баришівський р-н, село Садове; ідентифікаційний код: 30698067) грошові кошти у сумі 168 000,00 грн. та 3 028,00 грн. судового збору.

До позовної заяви ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» додано попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом позовної заяви, а також в позові зазначено про необхідність покладення судових витрат на відповідача у відповідності зі ст.129 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 28.08.2024р., представник позивача адвокат Негодуйко Г.В. заявив щодо необхідності стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача в заявленому в попередньому орієнтовному розрахунку розмірі. Крім того, представник зробив заяву про відшкодування судових витрат, докази яких будуть надані до суду протягом 5 днів з моменту проголошення рішення.

09.09.2024р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Львівської області надійшла заява ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» (вх.№3346/24) про стягнення 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1462/24.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 10.09.2024р. призначив судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №914/1462/24 на 23.09.2024р. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою.

11.09.2024р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Львівської області надійшла заява ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» (вх.№22198/24) про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 23.09.2024р. представник відповідача не з`явився.

Дослідивши заяву ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» (вх.№3346/24) щодо стягнення суми правничої допомоги, матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд прийшов до висновку, що заява щодо вирішення питання про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. ст.221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст.221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 ГПК України).

Станом на день ухвалення рішення, суд не розглядав та не вирішував питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача було зроблено заяву, що докази стосовно судових витрат будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до приписів ч.8 ст.129 ГПК України, відтак це питання має бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до поданої заяви про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі позивачем зазначено, що розмір фактично понесених витрат, які він просить покласти на відповідача, становить 30 000,00 грн.

Судом встановлено, що представник позивача Негодуйко Геннадій Віталійович є адвокатом, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів, повноваження підтверджено ордером серії АН №1491021 від 20.08.2024р.

Позивачем з Адвокатським об`єднанням «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ» 01.09.2021р. укладено договір про надання правової допомоги № б/н, та 10.05.2024р. додаткову угоду 2, відповідно до яких, Адвокатське об`єднання забезпечує представництво інтересів позивача в суді та складання процесуальних документів під час розгляду Господарським судом Львівської області справи №914/1462/24.

Розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката відповідно до договору про надання правової допомоги № б/н від 01.09.2021р. та додаткової угоди № 2 від 10.05.2024р. складає фіксовану суму 30 000,00 грн., оплата якої здійснюється позивачем протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг за вказаним договором (пункти 2 та 3 додаткової угоди № 2 від 10.05.2024р.).

Адвокатським об`єднанням «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ» для надання правничої допомоги ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» в порядку ч. 6 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі договору про залучення адвоката для надання правничої допомоги від 19.08.2024р., було залучено адвоката Негодуйко Г.В.

У розрахунку, доданому до позовної заяви ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» міститься попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, сума яких складає 30 000,00 грн.

04.09.2024 року сторони договору про надання правової допомоги № б/н від 01.09.2021р. та додаткової угоди № 2 від 10.05.2024 року за результатами розгляду справи №914/1462/24 підписали акт приймання-передачі наданих послуг.

У наведеному акті перераховані види правової допомоги, наданої ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» в суді першої інстанції у справі №914/1462/24 (п.1.1), в п.2 акту зазначено загальну вартість послуг у фіксованій сумі 30 000,00 грн., в п.4 акту зауважено, що у клієнта відсутні претензії до якості наданих послуг, в п.5 акту вказано, що цей акт є підставою для проведення взаємних розрахунків.

За змістом п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на надання правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 30 000,00 грн, судом враховано, що розмір гонорару визначено між позивачем та АО у фіксованому розмірі, перелічені послуги правової допомоги у Акті про прийняття - передачі наданих послуг від 04.09.2024р. були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи. Також, судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалось представництво інтересів позивача в Господарському суді Львівської області, про що свідчать наявні у матеріалах справи документи та протоколи судових засідань.

За приписами ч.6 ст.126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

Суд також враховує те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Надаючи оцінку матеріалам поданої заяви щодо заявлених витрат в сумі 30 000,00 грн, суд зазначає також наступне.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи разом з першою заявою по суті спору.

З наданих матеріалів слідує, що у позові позивач заявляв про понесення витрат на правову допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Матеріалами справи встановлено, що в акті про прийняття - передачі наданих послуг від 04.09.2024р. викладено перелік наданих послуг, вартість наданих послуг, всього на фіксовану суму 30 000,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що до переліку наданих послуг правничої допомоги, зазначених в акті про прийняття - передачі наданих послуг від 04.09.2024р., включено послуги з підготовки та подання до суду позовної заяви та послуги участі в судових засіданнях.

У постанові від 11.11.2021р. у справі №910/7520/20 Верховний Суд вказав, що суд має визначити, чи є обгрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України незалежно від відсутності клопотання про зменшення витрат.

Відповідно, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Суд зазначає, що за змістом положень ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката, такі є по-суті оплатою відповідачем наданих послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг відповідачем не має беззаперечного статусу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката, які позивач просить суд покласти на відповідача, у розмірі 30 000,00 грн. не співмірний до предмета спору та складності цієї справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18, від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19, від 30.11.2020р. у справі №922/2869/19.

Суд врахував предмет спору, ступінь відповідальності сторін в даних правовідносинах, проведену адвокатом роботу з надання правової допомоги клієнту (позивачу) та дійшов висновку, що заява позивача підлягає до часткового задоволення.

Відтак, надавши оцінку доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч.4 ст.126 ГПК України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (опрацювання матеріалів та складання тексту позовної заяви, поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, участі в судових засіданнях), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є 8 000,00 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу, котрі відповідно до вимог ст.129 ГПК України слід покласти на відповідача у зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика» про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ» витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕИ БРОВАРИ» (місцезнаходження: Україна, 79000, Львівська обл., місто Львів, вул.Петлюри С., будинок 2Б, офіс 11; ідентифікаційний код: 39817807) на користь Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика» (місцезнаходження: Україна, 07534, Київська обл., Баришівський р-н, село Садове; ідентифікаційний код: 30698067) 8 000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.

3.В іншій частині заяви відмовити.

4.Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст додаткового рішення складено 30.09.2024 р.

Суддя Король М.Р.