Ухвала

від 30.09.2024 по справі 915/158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

30 вересня 2024 року Справа № 915/158/24

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури б/н від 25.09.2024 (вхід.№11550/24 від 26.09.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом: керівника Миколаївської окружної прокуратури,

в інтересах держави в особі: Миколаївської обласної державної адміністрації,

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

відповідача-2: Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області,

про: усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду шляхом визнання незаконними і скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа за позовом керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, за такими вимогами:

- усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 09.10.2019 №7560/0/14-19-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), розташованих в межах території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області загальною площею 612,1338 га, на підставі якої сформовано земельну ділянку площею 9 га з кадастровим номером 4824286000:06:000:0007;

- усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 10.12.2020 №41-ОТГ в частині передачі територіальній громаді, в особі Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, у комунальну власність земельної ділянки площею 9 га з кадастровим номером 4824286000:06:000:0007 (№26 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади, в особі Ольшанської селищної ради Миколаївської області, що є додатком до вказаного наказу);

- усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування вчиненої 01.10.2019 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4824286000:06:000:0007 площею 9 га, розташованої в межах території Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області.

26.09.2024 заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури звернувся до суду з заявою б/н від 25.09.2024, в якій просить суд вжити у даній справі наступні заходи забезпечення позову:

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 9 га кадастровий номер 4824286000:06:000:0007, розташованої в межах території Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області;

- заборонити Ольшанській селищні раді вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824286000:06:000:0007 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об`єднання з іншими ділянками; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.

В обґрунтування своєї заяви прокурор вказує наступне:

У провадженні суду перебувала справа №915/202/24 за аналогічним позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Ольшанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду шляхом визнання незаконними і скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4824286000:06:000:0008. Рішенням суду від 23.07.2024 у справі №915/202/24 позовні вимоги прокурора задоволені частково та наразі, справа перебуває на розгляді Південно-західного апеляційного господарського суду. Однак, земельна ділянка з кадастровим номером 4824286000:06:000:0008 на підставі рішення Ольшанської селищної ради поділена на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 4824286000:06:000:0018, 4824286000:06:000:0019. Рішенням Ольшанської селищної ради №10 від 05.07.2024 затверджено документацію із землеустрою щодо формування земельної ділянки з кадастровим номером 4824286000:06:000:0018 та передачу її у приватну власність ОСОБА_1 , тобто, Ольшанська селищна рада, будучи стороною у справі №915/202/24, була обізнана про хід судового розгляду, втім розпорядилася спірною земельною ділянкою, поділивши її та надавши частину земельної ділянки у приватну власність. На підтвердження вказаних обставин прокурором надано викопіювання з Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №395382093 від 18.09.2024.

Наявність у Ольшанської селищної ради правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб.

На думку прокурора, знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення у даній справі, відповідач свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 4824286000:06:000:0007. При цьому, передача земельної ділянки у приватну власність, в оренду, зміна її цільового призначення, поділ чи об`єднання з іншими ділянками ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вчинення будь-яких дій із земельною ділянкою до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким ця земельна ділянка може бути передана в оренду або іншим чином відчужена.

Розглянувши заяву суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до норм ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом ст.136 ГПК України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Водночас ч.4 ст.137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення по даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Ольшанська селищна рада у власності спірну земельну ділянку площею 9 га кадастровий номер 4824286000:06:000:0007, право на яку за такою селищною радою зареєстровано 13.01.2021, та чи Ольшанська селищна рада не розпорядиться під час розгляду даної справи спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб, тому застосування заходів забезпечення позову, обраних прокурором, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність таких заходів забезпечення позову як заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, а також заборона відповідачу вчиняти із спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на її реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зміну цільового призначення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що вжиття запропонованих прокурором заходів забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд також приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 по справі №905/448/22 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2023 по справі №37з-23, про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчитиме про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Таким чином, врахувавши предмет спору у даній справі, встановивши зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, взявши до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, суд дійшов висновку, що заява прокурора підлягає задоволенню у визначений ним спосіб, оскільки невжиття запропонованих ним заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Миколаївської обласної державної адміністрації, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись ст.ст.136-140, 234, 235 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури б/н від 25.09.2024 (вхід.№11550/24 від 26.09.2024) про забезпечення позову, - задовольнити.

2. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 9 га кадастровий номер 4824286000:06:000:0007, розташованої в межах території Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області.

3. Заборонити Ольшанській селищні раді Миколаївського району Миколаївської області вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824286000:06:000:0007 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об`єднання з іншими ділянками; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.

4. Ухвала є обов`язковою та набирає законної сили з 30.09.2024 року.

5. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання протягом трьох місяців.

За даною ухвалою:

Стягувач: Миколаївська обласна державна адміністрація (54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.22; ідент.код 00022579).

Боржник: Ольшанська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області (57113, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, смт.Ольшанське, вул.Костянтина Ольшанського, буд.1А ; ідент.код 04375553).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва