Ухвала

від 25.09.2024 по справі 922/2167/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"25" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2167/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікова Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Желтухіна А.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску ЗАВОД МАНОМЕТР з кредиторськими вимогами від 26.10.2023 № 01М/512юр (вх. № 29362 від 27.10.2023) та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ТВП ТТОВ про заміну кредитора (вх. № 22328/24 від 05.09.2024) у справі № 922/2167/23

за заявою Акціонерного товариства ОТП БАНК, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", місто Лозова Харківської області,

про визнання банкрутом,

за участі представників:

заявника (ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР) - не з`явився;

правонаступника заявника (ТОВ ТВП ТТОВ) - не з`явився;

боржника - не з`явився;

розпорядника майна - не з`явився;

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі № 922/2167/23 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (далі по тексту - ТОВ ЛКМЗ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Бову Д.В., встановлено розпоряднику майна строк до 01.09.2023 для подання до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів боржника, проведення інвентаризації майна боржника та подання до суду матеріалів інвентаризації з доказами, що підтверджують встановлені в ході інвентаризації дані, подання звіту про проведену роботу в межах процедури розпорядження майном, та призначено попереднє засідання суду на 06.09.2023 о 10:00.

На виконання зазначеної ухвали 19.07.2023 судом оприлюднено на офіційному веб-порталі Судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі № 922/2167/23 про банкрутство ТОВ ЛКМЗ (повідомлення № 71031 від 19.07.2023).

У подальшому попереднє засідання суду у справі № 922/2167/23 неодноразово відкладалось судом або оголошувались перерви через необхідність розглянути всі подані грошові вимоги кредиторів до боржника, що стало підставою для продовження строку проведення процедури розпорядження майном боржника та строку проведення попереднього засідання суду у даній справі. Зокрема, ухвалою суду від 04.09.2024 за клопотаннями розпорядника майна та боржника, враховуючи необхідність додаткового часу для завершення процедури розпорядження майном боржника у даній справі та враховуючи велику кількість поданих до суду заяв з кредиторськими вимогами до боржника, а також враховуючи, що не всі вказані заяви ще розглянуті судом, з огляду на тривання введеного на території України воєнного стану в зв`язку з військовою агресією РФ проти України й на поточну безпекову ситуацію, що склалася в Україні, зокрема в місті Харкові та Харківській області, через систематичні обстріли ворожими військами і чинить загрозу життю, здоров`ю й безпеці учасників справи і суду, з метою надання можливості розпоряднику майна здійснити всі необхідні заходи в межах процедури розпорядження майном та надати суду повний звіт за результатами виконаної роботи, керуючись п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, судом було продовжено строк проведення процедури розпорядження майном боржника та строк проведення попереднього засідання суду у справі на шість місяців до 10.04.2025 та відкладено попереднє засідання суду на 11.12.2024 об 11:15.

Водночас, 27.10.2023 за вх. № 29362, тобто після закінчення строку на подання заяв з грошовими вимогами кредиторів до боржника, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, до суду засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску ЗАВОД МАНОМЕТР (далі по тексту - ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР) надійшла заява з кредиторськими вимогами від 26.10.2023 № 01М/512юр, в якій заявник просить визнати його грошові вимоги до боржника - ТОВ "ЛКМЗ" в розмірі 2.653.429,82 грн.

Зазначена заява з кредиторськими вимогами мотивована неналежним виконанням боржником - ТОВ "ЛКМЗ" своїх зобов`язань за договором від 10.01.2012 № 14/436/05/2-ЗМ в частині оплати вартості продукції, поставленої на підставі зазначеного договору по видатковим накладним від 02.11.2021 № 337 на суму 124968,00 грн, від 27.10.2022 № 242 на суму 1.485.638,00 грн та від 01.06.2023 № 149 на суму 1.042.823,82 грн.

Заявник на підтвердження сплати судового збору за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами надає паперову копію платіжної інструкції від 26.10.2023 № 14433, яка свідчить про сплату ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР через систему iBank2UA з використанням електронного підпису (ЕП) судового збору в сумі 5368,00 грн (том 20, а.с. 22), який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи Випискою про зарахування судового збору (том 20, а.с. 25).

Ухвалою суду від 20.11.2023 у справі № 922/2167/23, після усунення заявником -ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР недоліків заяви з кредиторськими вимогами, вказану заяву прийнято до розгляду, зобов`язано боржника надати відзив на заяву з грошовими вимогами, із зазначенням суми заборгованості боржника перед заявником та періодів, за які виникла вказана заборгованість, та зобов`язано розпорядника майна розглянути заяву кредитора та письмово повідомити суду і заявнику про результати розгляду заяви, з обґрунтуванням підстав їх визнання чи відхилення.

05.02.2024 за вх. № 3142/24 від боржника - ТОВ ЛКМЗ через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на заяву ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР з кредиторськими вимогами, в якому боржник підтверджує отримання ним продукції на загальну суму 2.653.429,82 грн, поставленої заявником по видатковим накладним від 02.11.2021 № 337 на суму 124968,00 грн, від 27.10.2022 № 242 на суму 1.485.638,00 грн та від 01.06.2023 № 149 на суму 1.042.823,82 грн, та зазначає, що наявність у ТОВ ЛКМЗ заборгованості перед заявником в розмірі 2.653.429,82 грн підтверджується даними бухгалтерського обліку боржника. Тому боржник визнає вимоги заявника в повному обсязі в розмірі 2.658.797,82 грн, з яких: 2.653.429,82 грн - заборгованість за договором від 10.01.2019 № 14/436/05/2-ЗМ (4 черга, без права голосу) та 5368,00 грн - судовий збір, сплачений за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами.

Розпорядник майна 05.02.2024 за вх. № 3187/24 надав суду Звіт про результати розгляду вимог кредиторів від 02.02.2024 за вих. № 02-13/127, в якому, зокрема визнає частково грошові вимоги заявника - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» до боржника на суму 2.528.461,82 грн - вимоги 4 черги (без права голосу), а також 5368,00 грн судового збору. В іншій частині грошові вимоги на суму 124.968,00 грн розпорядник майна у зазначеному Звіті не визнає, з посиланням на те, що заявником не надано специфікацію на поставку продукції по видатковій накладній від 02.11.2021 № 337 на суму 124968,00 грн, але при цьому зазначає, що в разі надання ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» необхідних доказів, розпорядником будуть переглянуті заявлені грошові вимоги з урахуванням наданих документів.

Ухвалою суду від 21.06.2024 у справі № 922/2167/23, враховуючи, що заявником - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» протягом тривалого терміну не надано суду будь-яких пояснень чи заперечень щодо повідомлення розпорядника майна про результати розгляду його грошових вимог, а також не повідомлено суду про наявність у нього доказів, які відсутні в матеріалах справи і без дослідження яких неможливо розглянути заявлені ним грошові вимоги, та враховуючи, що боржником і розпорядником майна досить повно викладено свою позицію щодо заявлених грошових вимог, а відтак, судом зібрані всі необхідні та достатні матеріали для розгляду по суті заяви кредитора та прийняття за результатами такого розгляду об`єктивного й обґрунтованого судового рішення, з огляду на вимоги ст. 45 КУзПБ, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, було призначено розгляд заяви ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР з кредиторськими вимогами в судовому засіданні на 03.07.2024 об 11:15, встановлено заявнику строк для подання до суду пояснень або заперечень на звіт розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог, з наданням документальних доказів в обґрунтування зазначених у них обставин.

02.07.2024 за вх. № 17037/24 заявник - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» подав до суду клопотання про відкладення розгляду його грошових вимог на іншу дату, з посиланням на тривання процесу виділу з ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» іншого підприємства, у зв`язку з чим здійснюється оформлення документів, уточнення складових розподільчого балансу, передачі активів та заборгованостей, відкриття рахунку тощо. Заявник вважає, що вказані обставини свідчать про необхідність у подальшому здійснити заміну кредитора у даній справі, та зазначає, що всі необхідні документи на підтвердження виділу нового підприємства будуть надані суду за готовності.

У судовому засіданні 03.07.2024 протокольною ухвалою суду, враховуючи подане заявником - ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР клопотання про відкладення розгляду його грошових вимог на іншу дату через необхідність завершити процес виділу з товариства іншого підприємства, що в свою чергу, потягне за собою необхідність заміни кредитора, було відкладено розгляд заяви з кредиторськими вимогами на 04.09.2024 о 12:30.

02.09.2024 за вх. № 21912/24 від боржника - ТОВ ЛКМЗ через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення судового засідання з розгляду грошових вимог ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР», призначеного на 04.09.2024 о 12:30.

Також, безпосередньо перед початком судового засідання 04.09.2024 за вх. № 22089/24 від заявника - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про виділ з товариства нового підприємства ТОВ «ТВП ТТОВ», яке за розподільчим балансом від 31.05.2024 отримало частину майна, прав та обов`язків ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР», зокрема заборгованість за відвантажений боржнику ТОВ «ЛКМЗ» товар по договору від 10.01.2019 № 14/436/05/2-ЗМ на загальну суму 2.653.429,82 грн, у зв`язку з чим, на думку заявника, в подальшому має бути здійснена заміна кредитора з ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» на ТОВ «ТВП ТТОВ».

Ухвалою суду від 04.09.2024, зважаючи необхідність додаткового часу суду для ознайомлення з наданими ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» документами щодо виділу нового підприємства ТОВ «ТВП ТТОВ» та враховуючи на подане боржником клопотання про відкладення розгляду грошових вимог ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР», було відкладено розгляд заяви з кредиторськими вимогами на 25.09.2024 об 11:20.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено учасникам справи в електронному вигляді до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

05.09.2024 за вх. № 22328/24 від правонаступника заявника - ТОВ «ТВП ТТОВ» надійшло клопотання про заміну кредитора, в якому ТОВ «ТВП ТТОВ» просить здійснити заміну кредитора у справі № 922/2167/23 з ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» на його правонаступника - ТОВ «ТВП ТТОВ» на суму 2.653.429,82 грн.

До початку судового засідання 25.09.2024 за вх. № 24112/24 через канцелярію суду надійшло клопотання представника ТОВ «ТВП ТТОВ» - адвоката Кучер Ю.Ю. (яка також є представником ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР», що підтверджується наявним у матеріалах справи Ордером про надання правничої (правової) допомоги від 06.12.2023 Серія АР № 1152215), в якому представник заявника та його правонаступника просить розгляд заяви ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» з кредиторськими вимогами та клопотання ТОВ «ТВП ТТОВ» про заміну кредитора провести без його участі, зазначає, що підтримує клопотання про заміну кредитора в повному обсязі, а також зазначає, що не погоджується з запереченням розпорядника майна в частині грошових вимог по одній з поставок, оскільки відсутність Специфікації не є підставою для невизнання боргу, зміст договору поставки свідчить, що такий документ не є обов`язковим для поставки.

Також, до початку судового засідання 25.09.2024 за вх. № 24123/24, № 24133/24 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від боржника - ТОВ «ЛКМЗ» та розпорядника майна Бови Д.В. відповідно надійшли клопотання про розгляд заяви ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» з кредиторськими вимогами без їх участі.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи станом на 25.09.2024 на адресу суду не надходило.

В судове засідання 25.09.2024 не з`явились розпорядник майна, представник заявника - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» та його правонаступника - ТОВ «ТВП ТТОВ», а також представники інших учасників справи.

За приписами ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд може відкласти розгляд справи, зокрема у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, та у разі необхідності витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість подання відповідного клопотання в підготовчому провадженні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України).

На підставі викладеного, зважаючи на подані представником заявника - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» та його правонаступника - ТОВ «ТВП ТТОВ», а також боржником та розпорядником майна клопотання про розгляд грошових вимог ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» без їх участі, враховуючи, що заявником, боржником, розпорядником майна та досить повно викладено свою позицію щодо заявлених грошових вимог, та враховуючи, що жодним учасником справи, в тому числі правонаступником заявника, не повідомлялось суду про наявність у них доказів, які відсутні в матеріалах справи і без дослідження яких неможливо розглянути заяву з грошовими вимогами та клопотання про заміну кредитора, а відтак, судом зібрані всі необхідні та достатні матеріали для розгляду справи та прийняття за результатами такого розгляду об`єктивного й обґрунтованого судового рішення, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, суд дійшов висновку про недоцільність відкладення на іншу дату розгляду заяви ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» з кредиторськими вимогами та клопотання ТОВ ТВП ТТОВ про заміну кредитора у справі № 922/2167/23, тому розглядає вказані заяву та клопотання за відсутності представників учасників справи за наявними у справі матеріалами в судовому засіданні на 25.09.2024.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника та розгляду судом відповідних заяв регламентовані нормами ст. 45-47 КУзПБ.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За приписами ч. 3 ст. 45 КУзПБ, господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною 1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають (ч. 4 ст. 45 КУзПБ).

Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною 1 цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам (ч. 5 ст. 45 КУзПБ).

У відповідності до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів заяви з кредиторськими вимогами, 10.01.2019 між заявником - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» (Продавцем) та боржником - ТОВ «ЛКМЗ» (Покупцем) укладено договір № 14/436/05/2-ЗМ, згідно з умовами п. 1.1 якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити металопрокат (далі по тексту Продукція), номенклатура, ціна кількість і терміни поставки якого вказані в доданих до цього договору Специфікаціях, що є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 1.2 Договору, загальна сума договору визначається сумою всіх Специфікацій до цього договору і на момент його укладання складає 566.065,50 грн без ПДВ, ПДВ 20% 113.213,10 грн, всього з врахуванням ПДВ 679.278,60 грн.

Заявником до заяви з кредиторськими вимогами надано лише дві специфікації до Договору (том 20 а.с. 49, 53), а саме: Специфікацію № 9 від 31.10.2023, якою Сторони визначили перелік продукції, що підлягає поставці ТОВ «ЛКМЗ» (боржнику), на загальну суму 1.485.638,00 грн та Специфікацію № 10 від 30.05.2023, якою Сторони визначили перелік продукції, що мала бути поставлена ТОВ «ЛКМЗ» (боржнику), на загальну суму 1.042.823,82 грн.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору, продукція за кількістю та за якістю приймається Покупцем відповідно до діючих Інструкцій «Про порядок приймання продукції за кількістю» № П-6 та «Про порядок приймання продукції за якістю» № П-7.

Пунктом 3.1 Договору встановлено обов`язок покупця оплатити 100% суми по специфікації, протягом 45-ти (сорока п`яти) банківських днів з моменту отримання продукції, шляхом банківського переказу згідно рахунку, виставленого Продавцем.

Згідно з п. 4.1 Договору, продукція постачається автотранспортом Продавця та за його рахунок.

Умовами п. 4.2 Договору передбачено, що на кожну партію відвантаженої продукції Продавець видає оригінали наступних документів: рахунок-фактура; видаткова накладна; ТТН.

Згідно з п. 8.2 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019.

Після закінчення терміну, визначеного в п. 8.2 Договору, даний Договір вважається автоматично пролонгованим, якщо жодна зі сторін не заявила про розірвання Договору в письмовому вигляді протягом 20 днів календарних днів (п. 8.3 Договору).

На підставі зазначеного Договору заявником - Заявником до матеріалів заяви з кредиторськими вимогами надано Специфікацію було поставлено боржнику - ТОВ «ЛКМЗ» продукцію на загальну суму 2.653.429,82 грн, що підтверджується наданими до заяви з кредиторськими вимогами копіями відповідних видаткових накладних і товарно-транспортних накладних (ТТН), а саме:

-видаткова накладна від 27.10.2022 № 242 та ТТН № ВН-242 від 27.10.2022 щодо поставки продукції на суму 1.485.638,00 грн;

-видаткова накладна від 01.06.2023 № 149 та ТТН № ВН-149 від 01.06.2023 щодо поставки продукції на суму 1.042.823,82 грн;

-видаткова накладна від 02.11.2021 № 337 та ТТН № ВН-337 від 02.11.2021 щодо поставки продукції на суму 124.968,00 грн.

Вказані видаткові накладні та ТТН підписані уповноваженими особами Покупця - ТОВ «ЛКМЗ», які прийняли поставлену Продавцем - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» продукцію без жодного заперечення та зауваження.

Втім, боржник - ТОВ «ЛКМЗ» вартість поставленої продукції на загальну суму 2.653.429,82 грн не оплатив.

Зазначену заборгованість на загальну суму 2.653.429,82 грн боржник - ТОВ «ЛКМЗ» у відзиві на заяву з кредиторськими вимогами визнає в повному обсязі.

Проте, розпорядник майна у Звіті про результати розгляду зазначених кредиторських вимог визнає грошові вимоги ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» до боржника частково на суму 2.528.461,82 грн, в іншій частині грошових вимог на суму 124.968,00 грн розпорядник майна не визнає, з посиланням на те, що заявником не надано специфікацію на поставку продукції на вказану суму.

Суд не погоджується з такою позицією розпорядника майна та звертається до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, згідно з якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВСУ: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами положень ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається та боржником не заперечується, що заявник - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» належним чином виконав свої зобов`язання за договором від 10.01.2019 № 14/436/05/2-ЗМ, на підставі зазначеного Договору поставив боржнику - ТОВ «ЛКМЗ» продукцію на загальну суму 2.653.429,82 грн, що підтверджується наданими до заяви з кредиторськими вимогами копіями первинних документів, а саме підписаних уповноваженими особами Продавця та Покупця видаткових накладних і ТТН, зокрема: видаткової накладної від 27.10.2022 № 242 на суму 1.485.638,00 грн та ТТН № ВН-242 від 27.10.2022 на суму 1.485.638,00 грн (том 20 а.с. 46, 47-48); видаткової накладної від 01.06.2023 № 149 на суму 1.042.823,82 грн та ТТН № ВН-149 від 01.06.2023 на суму 1.042.823,82 грн (том 20 а.с. 43, 44-45); видаткової накладної від 02.11.2021 № 337 на суму 124.968,00 грн та ТТН № ВН- 337 від 02.11.2021 на суму 124.968,00 грн (том 20 а.с. 50, 51-52).

Боржником - ТОВ «ЛКМЗ» не виконано належним чином свої зобов`язання за Договором, вартість поставленої заявником - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» продукції на загальну суму 2.653.429,82 грн не було сплачено, що стало підставою для подання до суду даної заяви з кредиторськими вимогами на загальну суму 2.653.429,82 грн.

Судом відхиляється як помилкове та безпідставне твердження розпорядника майна про відсутність підстав для визнання вимог ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» в частині заборгованості на суму 124.968,00 грн за продукцію, поставлену по видатковій накладній від 02.11.2021 № 337, з підстав ненадання заявником специфікації на поставку продукції на вказану суму, зважаючи на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Продукцію, номенклатура, ціна кількість і терміни поставки якої вказані в доданих до цього договору Специфікаціях, що є невід`ємною його частиною.

За умовами п. 1.2 Договору, загальна сума договору визначається сумою всіх Специфікацій до цього договору і на момент його укладання складає 566.065,50 грн без ПДВ, ПДВ 20% 113.213,10 грн, всього з врахуванням ПДВ 679.278,60 грн.

Тобто, у Договорі сторонами було передбачено укладення між ними Специфікацій, які є невід`ємними частинами цього Договору, та в яких мають бути визначені детально порядок та умови (в тому числі вартість), якими має керуватись Продавець під час здійснення поставки продукції за цим Договором.

Як вже зазначалося вище, заявником надано до заяви з кредиторськими вимогами лише дві специфікації до зазначеного Договору, а саме: Специфікацію № 9 від 31.10.2023 на поставку продукції на загальну суму 1.485.638,00 грн (том 20 а.с. 49) та Специфікацію № 10 від 30.05.2023 на поставку продукції на загальну суму 1.042.823,82 грн (том 20 а.с. 53).

Дослідивши вказані Специфікації, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожної з них окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок цих Специфікацій з іншими наявними у справі доказами в їх сукупності, виходячи з нумерації вказаних Специфікацій, суд дійшов висновку про існування досить великої вірогідності того, що між сторонами також були укладені й інші Специфікації за Договором, які не надані заявником до матеріалів даної справи.

Разом з тим, суд зазначає, що сторони в укладеному між ними Договорі, окрім порядку та умов поставки продукції, також встановили порядок і умови отримання Покупцем поставленої продукції, які, в свою чергу, є необхідними та достатніми для здійснення останніми оплати такої продукції.

Так, умовами п. 3.1 Договору сторони встановили обов`язок Покупця оплатити 100% суми по специфікації, протягом 45 банківських днів з моменту отримання продукції, шляхом банківського переказу згідно рахунку, виставленого Продавцем.

Продукція за кількістю та за якістю приймається Покупцем відповідно до діючих Інструкцій «Про порядок приймання продукції за кількістю» № П-6 та «Про порядок приймання продукції за якістю» № П-7 (п. 2.1, 2.2 Договору).

На кожну партію відвантаженої продукції Продавець видає оригінали наступних документів: рахунок-фактура; видаткова накладна; ТТН (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 із змінами, внесеними постановами Держарбітражу СРСР від 29.12.1973 № 81, від 14.11.1974 № 98, від 23.07.1975 № 115 (Інструкція П-6), приймання продукції за кількістю проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликами та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні. При одночасному отриманні продукції в декількох вагонах, контейнерах або автофургонах, вартість якої оплачується за одним розрахунковим документом, одержувач зобов`язаний перевірити кількість продукції, яка надійшла у всіх вагонах, контейнерах або автофургонах, якщо обов`язковими для сторін правилами чи договором не передбачена можливість часткової (вибіркової) перевірки. В акті приймання має бути зазначено кількість продукції, що надійшла роздільно в кожному вагоні, контейнері або автофургоні.

Згідно з п. 13, 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, із змінами, внесеними постановами Держарбітражу СРСР від 29.12.1973 № 81, від 14.11.1974 № 98, від 23.07.1975 № 115 (Інструкція П-7), приймання продукції проводиться уповноваженим на те керівником підприємства-одержувача або його заступником. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції. Приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектністю продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Таким чином, умовами договору від 10.01.2019 № 14/436/05/2-ЗМ сторони визначили порядок приймання (отримання) продукції, відповідно до якого продукція за цим Договором приймається, зокрема на підставі видаткової накладної та ТТН на кожну партію відвантаженої продукції.

Як вже зазначалося вище, заявником надані до заяви з кредиторськими вимогами на підтвердження поставки продукції за вказаним Договором копії видаткових накладних та ТТН, які підписані уповноваженими представниками Продавця - ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР та Покупця - ТОВ «ЛКМЗ» без заперечень та зауважень, зокрема надано копію видаткової накладної від 02.11.2021 № 337 та ТТН № ВН-337 від 02.11.2021, які свідчать про отримання Покупцем від Покупця продукції на суму 124.968,00 грн (том 20 а.с. 50, 51-52).

Суд зауважує, що схвалення правочину може бути виражене в будь-якій формі, що однозначно свідчить про волю сторони на визнання правочину, зокрема, доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо) - конклюдентних дій.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду неодноразово (зокрема в постановах від 22.02.2022 у справі № 924/658/20, від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18) зауважував на тому, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, у разі дефектів первинних документів та невизнання однією зі сторін факту надання послуг (виконання робіт) за цими первинними документами, інша сторона не позбавлена можливості доводити надання послуг (виконання робіт) іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини їх надання.

Отже, підписавши видаткову накладну від 02.11.2021 № 337 на суму 124.968,00 грн та ТТН № ВН-337 від 02.11.2021 на суму 124.968,00 грн, які є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", боржник - ТОВ «ЛКМЗ» тим самим вчинив конклюдентні дії, якими схвалив поставку продукції за цими видатковою накладною та ТТН та підтвердив наявність у нього обов`язку з виконання умов Договору в частині оплати вартості поставленої продукції на суму 124.968,00 грн, що не заперечує боржник у відзиві на заяву з кредиторськими вимогами.

За таких обставин, посилання розпорядника майна на відсутність специфікації на поставку продукції на суму 124.968,00 грн, як на підставу для відмови у визнанні грошових вимог ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР на зазначену суму, є безпідставним.

На підставі зазначеного, оцінивши надані заявником ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР на підтвердження заявлених грошових вимог докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що станом на момент прийняття судом цієї ухвали в матеріалах справи відсутні докази погашення боржником - ТОВ «ЛКМЗ» заборгованості перед заявником з оплати вартості продукції, поставленої по договору від 10.01.2019 № 14/436/05/2-ЗМ, на загальну суму 2.653.429,82 грн, яка виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛКМЗ» (19.07.2023), суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР на загальну суму 2.653.429,82 грн є обґрунтованими та такими, що підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, тому суд визнає зазначені грошові вимоги в повному обсязі.

За змістом ч. 6 ст. 45 КУзПБ, за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів, заявлених після закінчення строку, встановленого для їх подання, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів, яка набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Таким чином, визнані судом грошові вимоги ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР на суму 2.653.429,82 грн підлягають включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також включенню до зазначеного реєстру підлягає сплачений заявником судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 5368,00 грн.

Разом з тим, оскільки встановлений ч. 1 ст. 45 КУзПБ 30-тиденний строк на подання заяв з грошовими вимогами кредиторів до боржника у даній справі сплинув 18.08.2023, тоді як заява ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР з кредиторськими вимогами надійшла до суду 27.10.2024, тобто з пропуском зазначеного строку понад 2 місяці, визнані судом грошові вимоги ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР до боржника в сумі 2.653.429,82 грн є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Стосовно клопотання ТОВ ТВП ТТОВ про заміну кредитора (вх. № 22328/24 від 05.09.2024) у справі № 922/2167/23 суд зазначає таке.

Питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано ст. 43 КУзПБ, якою передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч. 1 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги): 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно з ч. 4 ст. 81 ЦК України, юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу) у випадках, встановлених законом.

Статтею 109 ЦК України передбачено виділ як різновид створення юридичної особи, при якому припинення існуючої юридичної особи, з якої здійснюється виділ, не відбувається.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Отже, виділ не є різновидом припинення юридичної особи, це один зі способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому попередня юридична особа не припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2024 єдиного засновника ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР Лебединського В.І. було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю ТВП ТТОВ шляхом виділу з Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємства з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску ЗАВОД МАНОМЕТР, ідентифікаційний код юридичної особи -40826029 (ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР), до якого за розподільчим балансом від 31.05.2024 переходить частина прав та обов`язків ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР.

Державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю ТВП ТТОВ, ідентифікаційний код юридичної особи 45475288, проведено 05.06.2024 за № 1004801360000094832, що підтверджується наявною в матеріалах справи Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2024 № 363104517957.

Відповідно до наданої заявником копії розподільчого балансу ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР станом на 31.05.2024, за цим розподільчим балансом ТОВ «ТВП ТТОВ» отримало частину майна, прав та обов`язків ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР», зокрема заборгованість за відвантажений боржнику ТОВ «ЛКМЗ» товар по договору від 10.01.2019 № 14/436/05/2-ЗМ на загальну суму 2.653.429,82 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що первісний кредитор - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» у відповідності до рішення єдиного засновника від 05.06.2024 та розподільчого балансу станом на 31.05.2024 передав правонаступнику - ТОВ «ТВП ТТОВ» своє право на отримання від боржника ТОВ «ЛКМЗ» заборгованості за поставлений товар по договору від 10.01.2019 № 14/436/05/2-ЗМ на загальну суму 2.653.429,82 грн, у зв`язку з чим наявні підставі для заміни сторони (кредитора) у даній справі з ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» на ТОВ «ТВП ТТОВ» в порядку ч. 1 ст. 43 КУзПБ та ч. 1 ст. 52 ГПК України в межах суми визнаних судом вимог у розмірі 2.653.429,82 грн.

Щодо судового збору в розмірі 5368,00 грн, який був сплачений ТОВ ЗАВОД МАНОМЕТР за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами, суд зазначає, що ні в рішенні єдиного засновника від 05.06.2024, ні в розподільчому балансі станом на 31.05.2024 не міститься інформації щодо передачі первісним кредитором - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» правонаступнику - ТОВ «ТВП ТТОВ» свого права на отримання від боржника ТОВ «ЛКМЗ» відшкодування витрат по сплаті судового збору у справі № 922/2167/23 за подання заяви з кредиторськими вимогами в розмірі 5368,00 грн.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів набуття ТОВ «ТВП ТТОВ» від ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» прав кредитора щодо отримання відшкодування витрат по сплаті судового збору у справі № 922/2167/23 за подання заяви з кредиторськими вимогами в розмірі 5368,00 грн, підставі для заміни кредитора на ТОВ «ТВП ТТОВ» в цій частині відсутні.

На підставі зазначеного, з огляду на положення ч. 1 ст. 43 КУзПБ та ч. 1 ст. 52 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання ТОВ ТВП ТТОВ про заміну кредитора. Здійснити заміну кредитора у даній справі, а саме: замінити кредитора - ТОВ «ЗАВОД МАНОМЕТР» на його правонаступника - ТОВ ТВП ТТОВ в частині визнаних грошових вимог у розмірі 2.653.429,82 грн. В частині відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами в розмірі 5368,00 грн заміна кредитора не здійснюється.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 44-45, 47 КУзПБ, ст. 11, ч. 3 ст. 13, ст. 52, 73, ч. 1 ст. 74, ст. 232-236 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску ЗАВОД МАНОМЕТР до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" в розмірі 2.653.429,82 грн.

2. Визнати такими, що підлягають відшкодуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску ЗАВОД МАНОМЕТР, витрати по сплаті судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами в розмірі 5368,00 грн.

3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ТВП ТТОВ про заміну кредитора (вх. № 22328/24 від 05.09.2024) у справі № 922/2167/23 задовольнити.

4. Здійснити заміну кредитора у справі № 922/2167/23 про визнання банкрутом боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", а саме: замінити кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємства з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску ЗАВОД МАНОМЕТР (61052, м. Харків, пров. Яготинський, буд. 17, код ЄДРПОУ 40826029) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю ТВП ТТОВ (61052, м. Харків, пров. Яготинський, буд. 17, код ЄДРПОУ 45475288) в частині визнаних грошових вимог у розмірі 2.653.429,82 грн.

5. Зобов`язати розпорядника майна включити визнані грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів, з урахуванням здійсненої заміни кредитора.

6. Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику, кредиторам, в т.ч. кредитору - ТОВ ТВП ТТОВ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (проголошення) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку, передбаченому ст. 254-258 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2024.

Суддя Новікова Н.А.