Ухвала

від 23.09.2024 по справі 59/177-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

23 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 59/177-10

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця Косенка А.М. на дії державного виконавця (вх.№22982 від 12.09.2024) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія-Гарант" (місцезнаходження: 65012, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 8, квартира 4; код ЄДРПОУ: 31976914) до Фізичної особи-підприємцяКосенка Артема Миколайовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про державна виконавча служба стягнення 356 980,62 грн. Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

за участю представників:

стягувача - не з`явився;

боржника - не з`явився;

державної виконавчої служби - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №59/177-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія - Гарант" до відповідача - Фізичної особи-підприємця Косенка Артема Миколайовича про стягнення 356980,62 грн. заборгованості, з яких 95057,56 грн. - основна сума заборгованості з урахуванням ПДВ - 15842,93 грн.; 15586,41 грн. - комісія за надання обладнання, нарахована на його вартість - 246916,34 грн., у тому числі ПДВ - 15586,41 грн.; 6140,76 грн. - заборгованість по сплаті додаткового лізингового платежу, у тому числі ПДВ - 1023,46 грн.; 3599,05 грн. - пеня за прострочення сплати лізингових платежів; 5266,91 грн. - неустойка за неправомірне користування грошовими коштами позивача, що виникли на підставі неналежного виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу № 0409-08/171Ф від 04.09.2008р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.07.2010 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія - Гарант" задоволено повністю, постановлено стягнути з Фізичної особи - підприємця Косенка Артема Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія - Гарант" 95057,56 грн. - основної суми заборгованості з урахуванням ПДВ - 15842,93 грн.; 15586,41 грн. - комісії за надання обладнання, нарахованої на його вартість - 246916,34 грн., у тому числі ПДВ - 15586,41 грн.; 6140,76 грн. - заборгованості по сплаті додаткового лізингового платежу, у тому числі ПДВ - 1023,46 грн.; 3599,05 грн. - пені за прострочення сплати лізингових платежів; 5266,91 грн. - неустойка за неправомірне користування грошовими коштами позивач; 3569,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення Господарського суду Харківської області № 59/177-10 10.07.2010 судом видано наказ.

12.09.24 до Господарського суду Харківської області від ФОП Косенка А.М. через систему "Електронний суд" надійшла скарга на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.22982/24 від 12.09.2024), в якій відповідач просить суд:

- поновити Фізичній особі - підприємцю Косенку А.М. строк для подання скарги на бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- прийняти скаргу Фізичної особи - підприємця Косенка А.М. на бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до розгляду.

- визнати бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка виразилась у відмові у знятті арешту, накладеного 04.05.2011 року Дзержинським ВДВС ХМУЮ в рамках виконавчого провадження №25835265 (попередній номер 623/4-11) на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах суми 341 082,20 грн., згідно наказу Господарського суду Харківської області №59/177-10. протиправною

- зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, накладений 04.05.2011 року Дзержинським ВДВС ХМУЮ в рамках виконавчого провадження №25835265 (попередній номер 623/4-11) на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах суми 341 082,20 грн., згідно наказу Господарського суду Харківської області №59/177-10.

Скаргу обґрунтовано тим, що в липні 2024 скаржнику стало відомо, що 04.05.2011 реєстратором Харківської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України було зареєстровано арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 в межах суми 341 082,20 грн. на підставі Постанови від 04.05.2011 про арешт майна Боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження №5835265. Скаржник зазначає, що зідно Витягу з Єдиного державного реєстру боржниуів будь-яка інформація щодо існуючих (відкритих) виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 - відсутня. Крім того, ФОП Косенко А.М. стверджує, що ним за період липень 2010-липень 2011 остаточно виплачено ТОВ "Лізингова компанія - Гарант" всю існуючу заборгованість, про що свідчить Додаткова угода від 26.07.2011 до Договору фінансового лізингу №0409-08/171Ф від 04.09.2008. 20.08.2024 ФОП Косенко А.М звернувся до Шевченківського ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ із заявою про зняття арешту з майна, проте, Шевченківський ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ листом №95354 від 26.08.2024 відмовив скаржнику у знятті арешту з належного йому майна, зазначивши про відсутність підстав для такого зняття та повідомивши скаржника про те, що ним не погашено виконавчий збір у розмірі 12 495,65 грн. в рамках ВП №25835265. На підставі вищевикладеного, на думку скаржника відсутні підстави для арешту належного йому майна, а бездіяльність Шевченківського ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ є протиправною.

На підставі Розпорядження керівника апарату Господарського суду Харківської області №256/2024 від 12.09.2024 у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 проведено повторний авторозподіл скарги у справі №59/177-10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви про скасування судового наказу у справі № 59/177-10 між суддями та визначено її до розгляду судді Рильовій В.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2024 клопотання ФОП Косенко А.М про поновлення строку для подання скарги на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби задоволено, поновлно ФОП Косенку А.М. строк для подання скарги на бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; скаргу фізичної особи-підприємця Косенка А.М. на дії державної виконавчої служби (вх.№22982 від 12.09.2024) у справі №59/177-10. прийнято до розгляду; розгляд скарги призначено в судовому засіданні на "23" вересня 2024 р. о 12:40 годині.

18.09.2024 до Господарського суду Харківської області від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на скаргу (вх.№23464 від 18.09.2024), в якому відділ державної виконавчої служби вказує наступне. По - перше, 12.04.2011 старшим державним виконавцем Щепелевою Г.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №25835265, а 04.05.2011 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 945,65 грн. Пізніше, у віддлі було відкрито зведене виконавче провадження до якого увійшли ВП №25835265 та ВП №25834948. Крім того, на виконання вимог ЗУ "Про виконавче провадженення" державним виконавцем з метою забезпечення реального виконання рішення суду з урахуванням виконавчого збору було накладено арешт на майно боржника у відповідному розмірі. По-друге, на думку відділу, факт припинення юридичної особи- стягувача не звільняє боржника від обов`язку сплатити виконавчий збір за виконавчим провадженням, який як вказує відділ, на сьогодняшній день не сплачено. По - третє, оскільки державним виконавцем було встановлено відсутність майна, належного боржнику, на території Шевченківського (раніше Дзержинського) району міста Харкова, було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження та направлено їх разом з оригіналами виконавчих документів до Холодногірсько - Новобаварського відділу (раніше - Ленінський), при цьому відділ вказує, що передача матералів виконавчого провадження з одного відділу до іншого не передбачена. Підсумовуючи вищезазначене, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить суд в задоволенні скарги відмовити.

20.09.2024 до Господарського суду Харківської області від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги (вх.№23736 від 20.09.2024), яке обґрунтовано неможливістю представника скаржника - адвоката Болоховцева Є.О. прибути у судове засідання, призначене на 23.09.2024 о 12:40 годині у зв`язку з його участю у слідчих діях в місті Хмельницький.

23.09.2024 до Господарського суду Харківської області від скаржника - ФОП Косенка А.М. надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№23836 від 23.09.2024). У вказаних поясненнях скаржник стверджує, що будь-яких постанов щодо об`єднання ВП №25835265 та ВП №25834948 у зведене виконавче провадження не виносилось. Крім того, скаржник зазначає, що доказів направлення Шевченківським відділом (раніше Дзержинським) постанови про закінчення виконавчого провадження разом з оригіналами виконавчих документів до Холодногірсько - Новобаварського відділу (раніше - Ленінський) відділом ВДВС не надано. При цьому, ФОП Косенко А.М. стверджує, що ним за період липень 2010 - липень 2011 остаточно виплачено ТОВ "Лізингова компанія - Гарант" всю існуючу заборгованість, про що свідчить Додаткова угода від 26.07.2011 до Договору фінансового лізингу №0409-08/171Ф від 04.09.2008. 20.08.2024 та довідка від 27.07.2011, надана ТОВ "Лізингова компанія - Гарант", яка підтверджує, що на дату її видачі всі обов`язки з боку ФОП Косенка А.М. за договором виконані в повному обсязі. Щодо стягнення виконавчого збору, скаржник зазначає, що положення статті 27 ЗУ "Про виконавче провадження" ( в редакції чинній до 28.08.2018) передбали обрахування розміру виконавчого збору як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягала примусовому стягненню. На думку скаржника, оскільки жодної суми грошових коштів за судовими наказами у справі №59/177-10 з ФОП Косенко А.М. стягнуто не було у відділу ВДВС відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в рамках ВП №25835265 та ВП №25834948.

Представники стягувача, боржника та держаний виконавець в судове засідання 23.09.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду скарги всі учасники були повідомлені належним чином (довідки про доставку ухвали суду від 13.09.2024 до електронних кабінетів наявні в матеріалах справи).

Судом також оголошено, що 20.09.2024 до Господарського суду Харківської області від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги (вх.№23736 від 20.09.2024), яке обґрунтовано неможливістю представника скаржника - адвоката Болоховцева Є.О. прибути у судове засідання, призначене на 23.09.2024 о 12:40 годині у зв`язку з його участю у слідчих діях в місті Хмельницький.

Суд зазначає, що поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами, проте представником скаржника не додано доказів, які б свідчили про його перебування на час судового засідання щодо розгляду скарги у місті Хмельницький та прийняття участі як представника у слідчих діях. У зв`язку з вказаним, клопотання про відкладення є необгрунтованим та таким, що не підляає задоволенню.

Враховуючи те, що процесуальним законом визначено присічний (десятиденний) строк розгляду скарги, а неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу ФОП Косенка А.М. за відсутності стягувача, боржника та представника ДВС.

Дослідивши матеріали скарги, а також надані представниками сторін докази, суд дійшов висновку про задоволення скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби (вх.№22982 від 12.09.2024), виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ч 1 та п. 2 ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з положеннями частини 2 ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 05.07.2010 року було стягнуто з Фізичної особи - підприємця Косенка Артема Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія - Гарант" 95057,56 грн. - основної суми заборгованості з урахуванням ПДВ - 15842,93 грн.; 15586,41 грн. - комісії за надання обладнання, нарахованої на його вартість - 246916,34 грн., у тому числі ПДВ - 15586,41 грн.; 6140,76 грн. - заборгованості по сплаті додаткового лізингового платежу, у тому числі ПДВ - 1023,46 грн.; 3599,05 грн. - пені за прострочення сплати лізингових платежів; 5266,91 грн. - неустойка за неправомірне користування грошовими коштами позивач; 3569,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення Господарського суду Харківської області № 59/177-10 10.07.2010 судом видано наказ.

Згідно з відповіддю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 83933 від 30.07.2024 року на адвокатський запит, у відділі ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження № 25835265 з виконання зазначеного наказу Господарського суду Харківської області у справі № 59/177-10.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на все нерухоме майно боржника, за постановою Дзержинського ВДВС ХМУЮ від 04.05.2011 року у ВП № 25835265 було накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження.

У ході вчинення виконавчих дій, державним виконавцем на підставі п.10 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на 04.05.2011) 04.05.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповіддю ДВС на адвокатський запит стверджується, що матеріали виконавчого провадження № 25835265 були знищені.

Як встановлено під час розгляду скарги, скаржник в добровільному порядку виплатив ТОВ "Лізингова компанія - Гарант" всю існуючу заборгованість, що підтверджується Додатковою угодою від 26.07.2011 до Договору фінансового лізингу №0409-08/171Ф від 04.09.2008 (а.с.31) та довідкою №2707-11 від 27.07.2011 відповідно до якої, станом на 27.07.2011 по Договору фінансового лізингу №0409-08/171Ф між ТОВ ""Лізингова компанія - Гарант" та СПДФО Косенко А.М. усі обов`язки виконано, лізингові платежі сплачено в повному обсязі (а.с.32).

Фізична особа - підприємець Косенко А.М. оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні його заяви про зняття арешту з належного йому на праві власності майна.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Аналогічні положення містяться і у чинній редакції Закону.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з частиною третьою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

При цьому, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (частина друга статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин).

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження», а також частиною першою статті 49 цього Закону (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) передбачені підстави повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, та підстави закінчення виконавчого провадження.

Отже, в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі) державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника.

Крім того, суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Подаючи заяву про зняття арешту з майна, ФОП Косенко А.М. вказав, що він погасив борг перед стягувачем у добровільному порядку за погодженням зі стягувачем. Відмовляючи у знятті арешту, державний виконавець не оспорював факт відсутності вказаної заборгованості.

Отже, рішення суду, з метою виконання якого накладений арешт на майно, боржником виконано, а тому, з урахуванням положень статті 27 Закону №1404-VIII у редакції, яка буда чинна до 28.08.2018, і того факту, що виконавчою службою не було стягнуто з ФОП Косенко А.М. жодної суми грошових коштів за судовими наказами №59/177-10 і №57/99-10, суд дійшов висновку про відсутність у Дзержинського ВДВС ХМУЮ та Шевченківського ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ правових підстав для стягнення з ФОП Косенко А.М. виконавчого збору в рамках виконавчих проваджень №25835265 і № 25834948.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі №420/769/19, від 22 січня 2021 року у справі №400/4023/19, від 21 січня 2021 року у справі № 640/3430/19, від 12 серпня 2020 року у справі №1340/5053/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 400/878/20 , від 20 травня 2020 у справі №640/32814/20.

Крім того, статтею 39 Закону України № 606-XIV визначений порядок стягнення виконавчого збору, але при цьому вказана стаття не передбачає жодних умов для стягнення виконавчого збору у випадку закінчення виконавчого провадження у зв`язку із направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (п.10 ч.1. ст.49 Закону України № 606-XIV). При цьому в Шевченківському ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ відсутня будь -яка інформація щодо відкриття окремого виконавчого провадження про стягнення з ФОП Косенка А.М. виконавчого збору.

Крім того, суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України),а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд вважає за необхідне наголосити, що наявність протягом тривалого часу (13 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин та враховуючи добровільне погашення боржником боргу за погодженням з кредитором, відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, а також те, що факт не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право Фізичної особи-підприємця Косенка А.М. підлягає захисту шляхом зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняття арешту, накладеного 04.05.2011 року Дзержинським ВДВС ХМУЮ в рамках виконавчого провадження №25835265 (попередній номер 623/4-11) на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах суми 341 082,20 грн., згідно наказу Господарського суду Харківської області №59/177-10.

Керуючись статтями ст.ст. ч. 6 ст 233, ст.ст.234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу фізичної особи-підприємця Косенка А.М. на дії державного виконавця (вх.№22982 від 12.09.2024) - задовольнити.

Визнати бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка виразилась у відмові у знятті арешту, накладеного 04.05.2011 року Дзержинським ВДВС ХМУЮ в рамках виконавчого провадження №25835265 (попередній номер 623/4-11) на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах суми 341 082,20 грн., згідно наказу Господарського суду Харківської області №59/177-10 протиправною.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, накладений 04.05.2011 року Дзержинським ВДВС ХМУЮ в рамках виконавчого провадження №25835265 (попередній номер 623/4-11) на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах суми 341 082,20 грн., згідно наказу Господарського суду Харківської області №59/177-10.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду цієї скарги, Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомити не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання суд та фізичну особу-підприємця Косенка А.М.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали підписано 30.09.2024

СуддяВ.В. Рильова

Справп №59/177-10