ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року м.Черкаси Справа № 925/604/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Фермерського господарства "Гетьман-2015", м.Чигирин, провул.Орленко Марії,28
до Чигиринської міської ради, м.Чигирин, вул.Хмельницького Богдана, 26
про визнання договору оренди землі укладеним на новий строк,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Кривенко М.П. адвокат за ордером;
від відповідача: Постригань С.Г. самопредставництво.
Фермерське господарство "Гетьман-2015" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Чигиринської міської ради з вимогою про визнання укладеним за рішенням суду (в наведеній редакції) договору оренди землі на новий строк між орендодавцем Чигиринською міською радою (20901, Черкаська область, Черкаський район, м.Чигирин, вул.Хмельницького Богдана,26, код ЄДРПОУ 04061560) та орендарем Фермерським господарством "Гетьман-2015" (20901, Черкаська область, Черкаський район, м.Чигирин, провул.Орленко Марії,28, код ЄДРПОУ 39584951) щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 99,7258 га кадастровий номер 7125482000:01:000:0765, розташованої на території Чигиринської міської ради, цільове призначення (КВЦПЗ) 01.02 для ведення фермерського господарства, а також про відшкодування судових витрат.
Ухвалою суду від 15.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 06.06.2024.
Підготовче провадження закрито 22.07.2024 і проведення судового засідання призначено на 12.09.2024 з викликом сторін.
У зв`язку з повітряною тривогою в Україні 12.09.2024 представники сторін в засідання не з`явились, судове засідання не відкрито.
В судовому засіданні 19.09.2024:
Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити.
Представник позивача вимоги заперечив та просить в позові відмовити.
За результатами судового розгляду оголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
Гр. ОСОБА_1 звернувся в ГУ Держземагентства у Черкаській області із заявою про виділення йому земельної ділянки в межах Іванівської сільської ради для створення та ведення фермерського господарства. Утворення та ведення фермерського господарства без землі (земельної ділянки сільськогосподарського призначення) не є можливим по законодавству України.
За результатами розгляду заяви Наказом ДЗК №23-3577/14-14-СГ від 19.09.2014 з земель державної власності ОСОБА_1 виділено в строкове користування земельну ділянку площею 99,7258 га для ведення фермерського господарства.
25.09.2014 між ГУ Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладений письмовий строковий договір оренди землі на використання земельної ділянки кадастровий номер 7125482000:01:000:0765 площею 99,7258 га для ведення фермерського господарства (том 1 а.с.15-20).
Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 29.09.2014 року, номер запису про інше речове право 7161256 (том 1 а.с.21 зворот).
Після укладання договору оренди земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 створив фермерське господарство "Гетьман-2015", рішення №1 від 24.12.2014 (том 1 а.с.34).
15.01.2015 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Фермерське господарства "Гетьман-2015" зареєстровано як юридична особа.
Відповідно до п.1.1. статуту Фермерського господарства "Гетьман-2015" Колісник В.Г. є засновником господарства (том 1 а.с.35 зворот).
Спірна земельна ділянка знаходиться в оренді за цільовим призначенням у Селянського (фермерського) господарства "Гетьман-2015" безперервно і в останнього не вилучалась. Заборгованість по внесенню обов`язкових платежів у позивача перед бюджетом відсутня, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Черкаській області та податковими деклараціями господарства за період 2020-2023 роки.
Тобто спірна земельна ділянка у користуванні Фермерського господарства "Гетьман-2015" площею 99,7258 га є належно сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 7125482000:01:000:0765. Вказана ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення з кодом "01.02 Для ведення фермерського господарства" 001.01 Рілля" та з 18.11.2020 є землею комунальної форми власності (витяг з наказу Держгеокадастру №10-ОТГ від 18.11.2020, том 1 а.с.28).
Чигиринська міська рада на сесії прийняла в комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності рішення ради №58-3/VIII від 01.12.2020 (том 1 а.с.33).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.04.2024 №376549605, земельна ділянка з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765 площею 99,7258 га перебуває у комунальній власності, власник з 20.01.2021 Чигиринська міська рада об`єднаної територіальної громади (том 1 а.с.25-26).
Про перебування спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення в строковій оренді Фермерського господарства "Гетьман-2015" достеменно відомо Чигиринській міській раді об`єднаної територіальної громади, оскільки рада вчиняла дії по внесенню змін до договору оренди землі, позиціонує себе як сторона у зобов`язанні, вносила реєстраційні дані в Державний реєстр прав на нерухоме майно тощо (том 1 а.с.24). При цьому орендаря в додатковій угоді від 21.11.2023 Чигиринська міська рада визначила Фермерське господарство "Гетьман-2015".
З метою укладення договору оренди землі на новий строк через реалізацію свого переважного права на продовження орендних відносин з Чигиринською міською радою керівник Фермерського господарства "Гетьман-2015" письмово звернувся в Чигиринську міську раду із заявою від 12.03.2024 укладення договору оренди на новий строк, оскільки дана земельна ділянка є основою Фермерського господарства "Гетьман-2015". До листа додано проект договору оренди землі (том 1 а.с.27).
Міська рада ухилилась від розгляду поданого звернення в установлений 30-деннйи термін, проявивши бездіяльність і лише 16.04.2024 за вих.№1057-02-33/2 виконавчий комітет Чигиринської міської ради порекомендував заявникові (ФГ) звернутися до ради повторно, за два місяці до закінчення строку дії договору (том 1 а.с.42).
Орендар вимушений був повторно звертатися до орендодавця з заявою про укладення договору оренди на новий строк.
Натомість, переоцінивши волевиявлення та суть заяви ФГ "Гетьман-2015", через п`ять місяців з моменту звернення, своїм рішенням від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" щодо земельної ділянки площею 99,7258 га" Чигиринська міська рада об`єднаної територіальної громади поставила під сумнів переважне право ФГ "Гетьман-2015" на продовження використання земельної ділянки площею 99,7258 га, кадастровий номер 7125482000:01:000:0765, з одночасним зарахуванням земельної ділянки до земель, які будуть виставлені на торги (том 2 а.с.40).
Докази належного повідомлення заявника (позивача) про прийняте рішення у відповідача відсутні. Поштова квитанція (том 2 а.с.42), подана відповідачем не є належним доказом інформування позивача про прийняте рішення, оскільки свідчить лише про якесь поштове відправлення на адресу позивача.
Доказів оголошення конкурсу з продажу права оренди землі відповідач не надає. Не продовжуючи строкові оплатні договірні відносини з позивачем, не змінюючи цільове призначення спірної земельної ділянки, маючи намір виставити спірну ділянку на аукціон та укласти інший договір оренди з іншим орендарем, власник землі Чигиринська міська рада проявляє суперечливу поведінку у сталих суспільних правовідносинах, що є неприпустимим.
Протиправне ухилення власника землі Чигиринської міської ради від вирішення питання укладення договору оренди землі з ФГ "Гетьман-2015" на новий строк та продовження договірних оплатних орендних відносин стали причиною звернення останнього в Господарський суд Черкаської області за захистом порушеного права та його відновлення.
Відповідач позовні вимоги заперечив та просив у позові відмовити. Наполягає на недобросовісній поведінці позивача та порушення строків та повноти внесення орендної плати за орендовану земельну ділянку комунальної власності фермерським господарством "Гетьман-2015". Міська рада діє в межах своїх повноважень як власник землі і самостійно вирішує питання передачі в оренду та оплатного використання власного майна, в тому числі укладення договорів оренди землі на вигідних для міської ради умовах. Чигиринська міська рада вважає, що ФГ "Гетьман" втратило своє переважне право на продовження договору оренди землі. Вказав на дотримання органом місцевого самоврядування чинного земельного законодавства та процедури припинення користування земельною ділянкою. Подано письмовий відзив на позов з додатками (том 1 а.с.56-64 з доказами направлення учасникам). Відповідач вважає, що письмове звернення керівника ФГ "Гетьман" від 12.03.2024 до Чигиринської міської ради про продовження користування спірною земельною ділянкою є передчасним, оскільки ст.33 ЗУ "Про оренду землі" передбачає право такого звернення орендаря до орендодавця після закінчення строку оренди.
Мотиви відмови в продовженні оренди землі з ФГ "Гетьман" та норми права в рішенні ради від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" щодо земельної ділянки площею 99,7258 га" - не наведені.
При цьому відповідач не надає об`єктивних доказів неналежного використання спірної ділянки позивачем.
Інших доказів та документів не подано.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у господарському суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Юридичний статус учасників даного провадження:
Позивач є самостійною юридичною особою та суб`єктом господарювання на рину товарного сільськогосподарського виробництва України, з присвоєнням ідентифікаційного коду, з визначенням видів діяльності, з внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ. Діяльність позивача регламентована приписами Закону України "Про фермерське господарство", нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України (в частині використання земельної ділянки) та Податкового кодексу України (в частині внесення плати за землю).
Відповідач є самостійною юридичною особою, органом місцевого самоврядування, з присвоєнням ідентифікаційного коду, з визначенням видів діяльності, з внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ. Діяльність відповідача регламентована нормами Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Органи влади та місцевого самоврядування можуть діяти лише в спосіб, визначений законами України, і не інакше - приписи ст.19 Конституції України як норми прямої дії. Доведення правомірності своїх дій стосовно вирішення письмового звернення позивача та припинення його переважного права на продовження орендних відносин по спірній земельній ділянці комунальної власності лежить повністю на відповідачеві.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 ЦК України.
Нормативне врегулювання спірних відносин, застовування судом норм права:
19.06.2003 законодавцем було прийнято новий Закон України "Про фермерське господарство" №937-IV, яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII визнано таким, що втратив чинність.
У статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 5, ч.1 ст.7 зазначеного Закону право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст.8 Закону України "Про фермерське господарство").
Отже, відповідно до чинного на даний час законодавства можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №320/5724/17.
З аналізу приписів ст.ст.1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Таким чином, як за нормами Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (чинного на момент створення ФГ "Гетьман-2015"), так і за нормами чинного Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на підставі закону набуває як правомочності володіння, користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18). Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі №704/29/17-ц, 16.01.2019 у справі №695/1275/17 та у справі №483/1863/17, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі №628/776/18.
Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з визначених підстав, закріплених у законодавстві, і розширеному тлумаченню ці підстави не підлягають.
Згідно з положеннями ч.1 ст.27 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та створення ФГ "Гетьман-2015") право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
У земельному законодавстві України (як чинному на момент створення ФГ "Гетьман-2015", так і на даний час) така підстава припинення права оренди фермерським господарством земельної ділянки орендарем як прострочення оплати за землю відсутня.
Тому одержання громадянином засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, може бути лише припинення діяльності відповідного фермерського господарства з внесенням відповідних реєстраційних даних в ЄДРПОУ.
Тобто у разі зміни засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18.
Після отримання громадянином ОСОБА_1 в строкове користування земельної ділянки, останнім засновано ФГ "Гетьман-2015", яке зареєстроване як юридична особа з внесенням відповідних реєстраційних даних в ЄДРПОУ. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації ФГ "Гетьман-2015" набуло прав та обов`язків орендаря і таке право не припинилося, а збереглося за ФГ "Гетьман-2015", до якого воно перейшло після створення цього ФГ. Адже правове становище (фермерського) господарства, як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства, як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються приписами Конституції України (як норма прямої дії), Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про фермерське господарство", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Держава зацікавлена в належній поведінці суб`єктів цивільних правовідносин, які вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно до п.3 ст.5 ГПК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом частини другої ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України "Про оренду землі".
16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX "Перехідні положення" Закону про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 ЗУ "Про оренду землі").
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній з 05.12.2019, має назву "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.
При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини 1 статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.
З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною 1 статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є вочевидь різними.
Предмет спору у справі, визначений позивачев:
Судом відкрито провадження з предметом позову про: визнання договору оренди землі укладеним на новий строк за рішенням суду. Запропоновано проект договору:
ДОГОВІР
оренди землі
м. Чигирин дата
Орендодавець Чигиринська міська рада, код ЄДРПОУ 04061560, в особі міського голови - Харченка Віктора Анатолійовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, з одного боку, та
Фермерське господарство «ГЕТЬМАН-2015», код ЄДРПОУ 39584951, в особі голови господарства Козир Людмили Іванівни, що діє на підставі Статуту, з другого, в порядку реалізації переважного права орендаря за Договором оренди землі від 25 вересня 2014 року, право оренди згідно якого зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 29.09.2014 року за №7161256, на укладення договору оренди землі на новий строк, уклали цей договір про нижченаведене:
Предмет договору
Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765, та цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Чигиринської міської ради, за межами населеного пункту села Іванівка Черкаського району Черкаської області.
Об`єкт оренди
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 99,7258 га, у тому числі рілля - 99,7258 га.
На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури
Земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об`єктів.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2321271.07 (два мільйони триста двадцять одна тисяча двісті сімдесят одна) гривня 07 копійок.
Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.
Строк дії договору
Договір укладено на 10 років, та діє з 20 вересня 2024 року до 19 вересня 2034 року.
Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 278 552,52 (двісті сімдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 52 копійки в рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянки здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.
Орендна плата вноситься у строки відповідно до Податкового кодексу України.
Розмір орендної плати переглядається 1 раз на два роки у разі:
зміни умов господарювання, передбачених договором;
зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності;
в інших випадках, передбачених законом.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором, який зараховується до інших надходжень місцевого бюджету Чигиринської міської ради;
стягується пеня у розмірі 0,3 відсотки несплаченої суми за кожний день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Умови використання земельної ділянки
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення передається в оренду для ведення фермерського господарства.
Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Орендар зобов`язаний забезпечити збереження стану об`єкта оренди, застосовувати заходи по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії, дотримуватись вимог протиерозійної організації території та додержуватися екологічних норм.
Умови повернення земельної ділянки
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.
У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193).
Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню.
Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.
Збитками вважаються:
фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Обмеження (обтяження) щодо використання
земельної ділянки
На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.
Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
Інші права та обов`язки сторін*
Права орендодавця:
Орендодавець має право вимагати від орендаря:
використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Обов`язки орендодавця:
Орендодавець зобов`язаний:
передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.
Права орендаря:
Орендар земельної ділянки має право:
самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
отримувати продукцію і доходи;
здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
Обов`язки орендаря:
Орендар земельної ділянки зобов`язаний:
приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору оренди до відповідного податкового органу;
своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку;
виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини
Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.
Страхування об`єкта оренди
Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.
Зміна умов договору і припинення його дії
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
Дія договору припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
придбання орендарем земельної ділянки у власність;
викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
ліквідації юридичної особи-орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
взаємною згодою сторін;
рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповідальність сторін за невиконання або
неналежне виконання договору
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Прикінцеві положення
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше 20 вересня 2024 року.
Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря.
Реквізити сторін
ОРЕНДОДАВЕЦЬ:
Чигиринська міська рада, в особі міського голови Харченка Віктора Анатолійовича, діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Юридична адреса:
АДРЕСА_1
Код ЄДРПОУ 04061560
Віктор ХАРЧЕНКО
ОРЕНДАР:
Фермерське господарство «ГЕТЬМАН-2015», в особі ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту
20901, Черкаська обл., Черкаський район, м.Чигирин, пров.М.Орленко, 28
Код ЄДРПОУ 39584951
Тел. 095 241 10 48
Людмила КОЗИР"
Позивач вказує, що за приписами частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) застосуванням інших, передбачених законом, способів.
Щодо вимоги про визнання за позивачем переважного права на продовження користування земельною ділянкою:
Згідно із ч.1 ст. 51 ЗК України (у редакції, чинній на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ) громадяни, які виявили бажання утворити та вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
25.09.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (орендодавець), та гр. ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 99,7258 з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765.
Право оренди зареєстровано за орендарем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 29.09.2014, номер запису про інше речове право 7161256.
Відповідно до положень ст.ст.13, 15 ЗК України, ст.12 ЗУ "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та створення ФГ "Гетьман-2015") користування землею може бути постійним або тимчасовим. У оренду земля надається уповноваженим державним органом чи Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Частиною 1 статті 31 ЗК України (у редакції, чинній на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та створення ФГ "Гетьман-2015") передбачалося, що фермерське господарство може використовувати орендовані землі.
Зі змісту зазначеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , спірна земельна ділянка державної власності на праві оренди для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не як громадянину України чи фізичній особі, а як спеціальному суб`єктові голові створюваного селянського (фермерського) господарства як господарюючого сільськогосподарського суб`єкта.
Після укладання договору оренди земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 створив фермерське господарство "Гетьман-2015", рішення №1 від 24.12.2014.
Відповідно до вимог статті 8 ЗУ "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент створення ФГ "Гетьман-2015") після укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у 5-денний термін.
Суд підкреслює, що чинним законодавством на момент утворення ФГ "Гетьман-2015" було передбачено одержання земельної ділянки в користування як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ, як юридичної особи. Водночас одержання громадянином договору, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення ФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи для державної реєстрації ФГ. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку в товарному сільськогосподарському виробництві, надану йому в користування для ведення ФГ, - без створення такого ФГ.
Суд вважає, що титульним та строковим землекористувачем спірної земельної ділянки площею 99,7258 з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765 за межами с.Іванівка станом на 2024 було ФГ "Гетьман-2015", утворене та зареєстроване в ЄДРПОУ в належний спосіб. Протиправного чи самовільного використання господарством спірної земельної ділянки - відповідачем (міською радою) не доведено.
Суд розділяє правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суд, зокрема: від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі №628/778/18, від 02.10.2019 у справі №922/538/19, від 30.06.2020 у справі №927/79/19, що після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Тобто в силу вимог Закону ФГ "Гетьман-2015" з дня його державної реєстрації набуло прав та обов`язків орендаря за договором оренди землі від 25.09.2014 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 99,7258 га з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно 29.09.2020 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765 за ФГ "Гетьман-2015".
За Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.11.2020 №10-ОТГ спірну земельну ділянку державної власності передано Чигиринській міській раді у комунальну власність, право комунальної власності зареєстровано в Державному реєстрі 20.01.2021, номер відомостей про речове право 40253617, відповідно Чигиринська міська рада (відповідач) набула прав та обов`язків орендодавця за договором оренди землі від 25.09.2014 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 99,7258 га з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765.
Додатковою угодою від 21.11.2023 до договору оренди землі від 25.09.2014 сторонами внесено зміни до договору оренди землі, якою змінили преамбулу договору, реквізити сторін договору, виклали пункти 1, 2, 5, 9, 13 в новій редакції.
Відповідно до умов пункту 8 договору оренди землі від 25.09.2014 договір оренди укладено терміном на 10 (десять) років, та діє до 19.09.2024. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
З метою продовження тривалих господарських відносин у відповідності до чинного земельного законодавства позивач письмово 12.03.2024 звернувся до Чигиринської міської ради з листом-повідомленням від 12.03.2024 вих.№12 про укладення договору оренди землі на новий строк, яким висловило свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі (том 1 а.с.27). Позивачем до листа-повідомлення було долучено проект договору. За необхідності запропоновано узгодити істотні умови договору.
Відповідно до інформації виконкому Чигиринської міської ради (не сторона договору), наданої листом від 16.04.2024 вих.№1057-02-33/2, лист-повідомлення позивача розглянуто на засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування, архітектури та екологічної політики, яка рекомендувала заявнику звернутися повторно до Чигиринської міської ради за два місяці до закінчення терміну дії договору оренди (том 1 а.с.42).
Суд підкреслює, що відповідач ухилився від прийняття рішення по суті заяви позивача в установлений 30-денний строк, проявивши протиправну бездіяльність, передоручивши вирішення питання продовження договірних відносин своєму виконавчому органу. При цьому лист-відповідь виконавчого комітету (іншої юридичної особи) не є формою волевиявлення колегіального органу місцевого самоврядування (самостійної юридичної особи) та не може підміняти рішення сесії ради зі спірного питання.
Суд зазначає, що міська рада, діючи всупереч інтересам заявника та з порушенням чинного законодавства (що має ознаки зловживання правом і є неприпустимим з боку органу місцевого самоврядування відповідно до приписів ст.13 ЦК України) переоцінила письмове звернення позивача та вважає це звернення передчасним та відсутнім у позивача переважного права на продовження договірних відносин з використання спірної земельної ділянки площею 99,7258 га з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765 фермерським господарством, що протирічить волевиявленню заявника, суті відносин сторін та господарському інтересу Фермерського господарства "Гетьман-2015" та призвело до судового розгляду спору та необхідності захисту позивачем та відновлення свого порушеного права від втручання органу місцевого самоврядування (власника спірної земельної ділянки).
Суд також враховує правові висновки, викладені в постанові СП КГС ВС від 23.11.2023 у справі №906/1314/21 про те, що заявник добросовісний орендар не може бути позбавлений можливості реалізації свого переважного права на продовження орендних відносин, тобто права на справедливе очікування.
Щодо суті рішення органу місцевого самоврядування рішення від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" щодо земельної ділянки площею 99,7258 га".
Відповідно до статті 19 Конституції України як норми прямої дії органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не інакше.
Законодавець у ч.3 ст.24 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" визначив, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Внаслідок змін земельного законодавства та проведення адміністративної реформи в Україні відповідач Чигиринська міська рада об`єднаної територіальної громади з 01.12.2020 є власником спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами с. Іванівка (том 1 а.с. 33); спору в цій частині немає.
Міська рада відмовилась прийняти рішення (як колегіальний орган) по суті звернення позивача, порушивши 30-денний строк, встановлений ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", обмежившись направленням позивачеві листа від імені виконавчого комітету ради про передчасність його звернення (том 1 а.с. 42), що спонукало позивача повторно звертатися до органу місцевого самоврядування з заявою на продовження договірних відносин по оплатному використанню майна комунальної власності.
Чигиринська міська рада як власник спірної земельної ділянки, в межах своїх дискреційних повноважень, з урахуванням висновків земельної комісії, без з`ясування дійсних обставин і взаємовідносин сторін та попередження негативних наслідків для позивача, без належного повідомлення титульного землекористувача ФГ "Гетьман-2015" про розгляд його заяви від 12.03.2024, на сесії 22.08.2024 прийняла оспорюване рішення №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" щодо земельної ділянки площею 99,7258 га" (том 2 а.с.40). Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на прострочення позивачем оплати в листопаді-грудні 2023 за використання земельної ділянки комунальної власності, зсилаючись на свій внутрішній документ довідку фінуправління.
Натомість державний орган з контролю за повнотою надходжень в бюджет ГУ ДФС у Черкаській області письмово повідомив про відсутність заборгованості ФГ "Гетьман-2015" перед бюджетом лист від 30.05.2024 (том 1 а.с 59).
Вказаний доказ не спростований відповідачем у належний спосіб.
Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Законодавець визначився, що право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. Ці підстави мають вичерпний характер і не підлягають розширеному тлумаченню. Тому орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України, на що звернув увагу Верховний Суд у своїх правових висновках пункт 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18.
Отже всі дії органу місцевого самоврядування, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою належного користувача поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою, на які міститься посилання в оспорюваному рішенні Чигиринської міської ради об`єднаної територіальної громади, - закріплені у ст.141 ЗК України. Серед підстав, передбачених у даній статті (у редакції, чинній на момент прийняття рішення), вказано: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії; припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами).
Серед вичерпного переліку підстав, передбачених ст.141 ЗК України, така підстава припинення права користування фермерським господарством земельною ділянкою, як прострочення фермерським господарством оплати за користування ділянкою відсутня.
За вказаних обставин спірне рішення органу місцевого самоврядування (власника землі) не може вважатися таким, що прийняте на підставі закону та відповідає вимогам закону і волевиявленню заявника, оскільки господарська діяльність ФГ "Гетьман-2015" на момент прийняття спірного рішення Чигиринською міською радою - не припинилася. Інші підстави відмови в укладенні договору оренди землі на новий строк, закріплені в ст.141 ЗК України - також були відсутні.
Зі спірного рішення Чигиринської міської ради об`єднаної територіальної громади від 22.08.2024 №2060-51/VIII вбачається, що його прийнято з посиланням на загальні норми ЗУ "Про оренду землі" та Земельного кодексу України, та приписи п.34 ст.26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", які регламентують повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність та користування, підстави припинення користування земельними ділянками та повноваження рад щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, прийняття актів та здійснення правомочностей органами місцевого самоврядування. Тобто перелічені в рішення приписи чинного законодавства не містять законних а обгрнутованих підстав відмови в праві продовження користування земельною ділянкою для позивача ФГ "Гетьман-2015".
Суд дійшов обґрунтованого висновку, що Чигиринська міська рада об`єднаної територіальної громади, приймаючи рішення від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" щодо земельної ділянки площею 99,7258 га", діяла всупереч вимогам Закону, а саме приписів ст. 141 ЗК України та ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для позбавлення ФГ "Гетьман-2015" права користування земельною ділянкою шляхом відмови в продовженні договору оренди землі в обхід переважного права ФГ "Гетьман-2015" з моменту державної реєстрації фермерського господарства та набуття ним прав та обов`язків юридичної особи.
Оскільки право користування земельною ділянкою, отриманою громадянином - засновником для ведення селянського (фермерського) господарства (ФГ "Гетьман-2015"), є правом на майно у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому це право є таким, що підпадає під її захист.
Оцінюючи прийняття Чигиринською міською радою спірного рішення від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" щодо земельної ділянки площею 99,7258 га" через призму статті 1 Першого протоколу до Конвенції, суд вказує на його невідповідність вимогам чинного земельного законодавства, що свідчить про непропорційне (неправомірне) втручання Чигиринської міської ради об`єднаної територіальної громади у переважне право позивача на продовження оплатного користування спірною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та порушує стабільність суспільних відносин по відкритому оплатному використанню земельної ділянки в адміністравних межах територіальної громади.
Відповідно всі дії Чигиринської міської ради, виконані та вчинені на підставі нечинного рішення від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" щодо земельної ділянки площею 99,7258 га"
є похідними діями та не породжує ніяких прав для набувачів таких прав.
Статус спірної земельної ділянки: земельна ділянка площею 99,7258 га є належно сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765. Вказана ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення з кодом "01.02 Для ведення фермерського господарства" та з 26.09.2019 є землею комунальної форми власності (витяг з кадастру, том 1 а.с. 41). Власник ділянки - Чигиринська міська рада. Право комунальної власності на дану спірну ділянку не оспорюється та не поставлено учасниками спору під сумнів.
Наявність чи відсутність заборгованості ФГ "Гетьман-2015" перед бюджетом по платежах за користування земельною ділянкою не є предметом спору і відповідачем не оспорюється.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховує концепцію Доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) в практиці Європейського суду з прав людини та її застосування Верховним Судом (як джерело права).
Доктрина venire contra factum proprium в цивільному праві передбачає добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та заборону суперечливої поведінки як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17). Вперше про застосування доктрини заборони суперечливої поведінки зазначала колегія КГС ВС у постанові від 17.11.2018 у справі №911/205/18, а саме у пунктах 60 та 61: "/…/ суд касаційної інстанції вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Тобто - Відповідач підписав додаткову угоду від 21.11.2023 (том 1 а.с.24) про заміну сторони в зобов`язанні (Орендодавець) та збільшення ставки орендної плати до максимальних 12%, а при вирішенні питання продовження орендних відносин на новий строк вже заявив про бажання збільшити розмір оренди на конкурентних засадах, заперечуючи переважне право позивача (Орендаря) на продовження договору.
При прийнятті рішення суд критично оцінює прийняття Чигиринською міською радою рішення від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" щодо земельної ділянки площею 99,7258 га" (в останній день строку оренди для ФГ "Гетьман"), оскільки рішення ради (як нормативний документ (акт) індивідуальної дії) вичерпало свою дію внаслідок його оприлюднення, а оскарження даного рішення позивачем (ФГ) не призведе до реального захисту порушеного права і господарського інтересу позивача.
При цьому суд враховує відсутність належної мотивації відмови ради як власника землі і органу місцевого самоврядування в укладенні договору оренди землі на новий строк. Посилання ради на приписи ст.33 ЗУ "Про оренду землі" є занадто формальним, оскільки наведена стаття містить 7 частин:
"Стаття 33. Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк
Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.
Якщо орендодавець не пізніше ніж у 30-денний строк до закінчення строку дії договору з орендарем, який є інвестором із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", не повідомив відповідним листом-повідомленням про непродовження дії договору та за умови, що орендар має намір продовжити користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк на умовах, передбачених договором оренди землі, крім розміру орендної плати. Зміна розміру орендної плати оформлюється додатковим договором (угодою) до договору оренди землі.
{Статтю 33 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1116-IX від 17.12.2020 }
З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.
{Стаття 33 в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016 ; в редакції Закону № 340-IX від 05.12.2019 } ".
Відповідач (Рада) у своєму рішенні від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" не навела і доводи неналежності виконання позивачем (ФГ) умов договору оренди 2014 року, та підстави припинення для позивача його переважного права у продовженні орендних відносин.
Суд не враховує рішення ради від 22.08.2024 №2060-51/VIII "Про відмову в продовженні договору оренди землі від 25.09.2014 року, укладеного із ФГ "Гетьман-2015" при розгляді спору.
Висновки суду за результатами судового розгляду:
Суд вважає, що Чигиринська міська рада об`єднаної територіальної громади проявила суперечливу поведінку в своїх діях, незважаючи на сталі суспільні відносини у орендному оплатному користуванні земельною ділянкою державної (пізніше комунальної власності) позивачем ФГ "Гетьман-2015", міська рада не мала законних, належних та обґрунтованих підстав ставити під сумнів чи припиняти позивачеві його переважне право на продовження належних орендних відносин в його праві строкового оплатного користування спірною земельною ділянкою площею 99,7258 га з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765, що знаходиться за межами с. Іванівка Черкаського (Чигиринського) району.
Твердження ради (відповідача) про намір передати ділянку в оренду з аукціону в межах своїх дискреційних повноважень не ґрунтується на вимогах закону, оскільки: а) спірна ділянка виділялась в користування громадянину ОСОБА_1 для створення та ведення фермерського господарства як землі товарного сільськогосподарського виробництва; б) міська рада не змінила цільове призначення земельної ділянки і бажає продовжувати передавати її в оренду та отримувати кошти за своє майно; в) небажання продовжувати орендні відносини з ФГ "Гетьман" та бажання продовжити орендні відносини з іншим суб`єктом на цю ж земельну ділянку є дискредитацією суб`єкта господарювання органом місцевого самоврядування, що є неприпустимим; г) площа ж спірної орендованої ділянки не дозволяє передавати єдиним масивом цю ділянку на аукціон та в подальшу оренду на конкурентних засадах.
Відповідно у Чигиринської міської ради, як органу місцевого самоврядування та власника землі, відсутні повноваження щодо подальшої передачі цієї земельної ділянки на аукціон та в оренду іншій особі. Міська рада не оголошувала та не призначала аукціону з продажу права оренди земель комунальної власності. Таке волевиявлення містить ознаки зловживання правом та є неприпустимим в діловому та цивільному обороті.
Суд вважає, що оголошення та проведення Чигиринською міською радою аукціону з продажу права оренди землі при відсутності законних та обґрунтованих підстав припинення для СФГ "Гетьман-2015" переважного права на продовження строкового користування спірною земельною ділянкою не створює правомірності дій органу місцевого самоврядування.
Суд враховує, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення приписи ст. 124 Конституції України.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.
Суд зазначає, що відповідач всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України не спростував належними та допустимими доказами доводи та докази позивача. У відповідача відсутнє право самостійно скасовувати прийняті ним рішення.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 ЦК України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить визнати за Фермерським господарством "Гетьман-2015" переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк щодо земельної ділянки площею 99,7258 га, призначеною для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7125482000:01:000:0765.
Суд при прийнятті рішення враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на повне задоволення позову судові витрати у сумі 3028,00 грн покладаються на відповідача повністю, оскільки саме неправомірні дії Чигиринської міської ради призвели до необхідності вчинення активних дій позивачем для судового захисту свого порушеного права.
Суд не розглядає питання розподілу витрат на правову допомогу, про які заявлено представником позивача до прийняття судового рішення, оскільки позивачем до суду не подано первинні документи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 233, 236-240 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
1.1. Визнати укладеним за рішенням суду (в наведеній редакції) договір оренди землі на новий строк між орендодавцем Чигиринською міською радою (20901, Черкаська область, Черкаський район, м.Чигирин, вул.Хмельницького Богдана,26, код ЄДРПОУ 04061560) та орендарем Фермерським господарством "Гетьман-2015" (20901, Черкаська область, Черкаський район, м.Чигирин, провул.Орленко Марії,28, код ЄДРПОУ 39584951) щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 99,7258 га кадастровий номер 7125482000:01:000:0765, розташованої на території Чигиринської міської ради, цільове призначення (КВЦПЗ) 01.02 для ведення фермерського господарства:
ДОГОВІР
оренди землі
м. Чигирин дата
Орендодавець Чигиринська міська рада, код ЄДРПОУ 04061560, в особі міського голови - Харченка Віктора Анатолійовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з одного боку, та
Фермерське господарство "ГЕТЬМАН-2015", код ЄДРПОУ 39584951, в особі голови господарства Козир Людмили Іванівни, що діє на підставі Статуту, з другого, в порядку реалізації переважного права орендаря за Договором оренди землі від 25 вересня 2014 року, право оренди згідно якого зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 29.09.2014 року за №7161256, на укладення договору оренди землі на новий строк, уклали цей договір про нижченаведене:
Предмет договору
Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765, та цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Чигиринської міської ради, за межами населеного пункту села Іванівка Черкаського району Черкаської області.
Об`єкт оренди
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 99,7258 га, у тому числі рілля - 99,7258 га.
На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури
Земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об`єктів.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2321271.07 (два мільйони триста двадцять одна тисяча двісті сімдесят одна) гривня 07 копійок.
Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.
Строк дії договору
Договір укладено на 10 років, та діє з 20 вересня 2024 року до 19 вересня 2034 року.
Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 278 552,52 (двісті сімдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 52 копійки в рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянки здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.
Орендна плата вноситься у строки відповідно до Податкового кодексу України.
Розмір орендної плати переглядається 1 раз на два роки у разі:
зміни умов господарювання, передбачених договором;
зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності;
в інших випадках, передбачених законом.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором, який зараховується до інших надходжень місцевого бюджету Чигиринської міської ради;
стягується пеня у розмірі 0,3 відсотки несплаченої суми за кожний день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Умови використання земельної ділянки
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення передається в оренду для ведення фермерського господарства.
Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Орендар зобов`язаний забезпечити збереження стану об`єкта оренди, застосовувати заходи по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії, дотримуватись вимог протиерозійної організації території та додержуватися екологічних норм.
Умови повернення земельної ділянки
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.
У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193).
Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню.
Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором.
Збитками вважаються:
фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Обмеження (обтяження) щодо використання
земельної ділянки
На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.
Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
Інші права та обов`язки сторін*
Права орендодавця:
Орендодавець має право вимагати від орендаря:
використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Обов`язки орендодавця:
Орендодавець зобов`язаний:
передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.
Права орендаря:
Орендар земельної ділянки має право:
самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
отримувати продукцію і доходи;
здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
Обов`язки орендаря:
Орендар земельної ділянки зобов`язаний:
приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору оренди до відповідного податкового органу;
своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку;
виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини
Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендар.
Страхування об`єкта оренди
Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.
Зміна умов договору і припинення його дії
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
Дія договору припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
придбання орендарем земельної ділянки у власність;
викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
ліквідації юридичної особи-орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
взаємною згодою сторін;
рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповідальність сторін за невиконання або
неналежне виконання договору
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Прикінцеві положення
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше 20 вересня 2024 року.
Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря.
Реквізити сторін
ОРЕНДОДАВЕЦЬ:
Чигиринська міська рада, в особі міського голови Харченка Віктора Анатолійовича, діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Юридична адреса: 20901, Черкаська обл., Черкаський район, м.Чигирин.
вул.Б.Хмельницького, 26
Код ЄДРПОУ 04061560
Віктор ХАРЧЕНКО
ОРЕНДАР:
Фермерське господарство «ГЕТЬМАН-2015», в особі Козир Людмили Іванівни, що діє на підставі Статуту
20901, Черкаська обл., Черкаський район, м.Чигирин, пров.М.Орленко, 28
Код ЄДРПОУ 39584951
Тел. НОМЕР_1
Людмила КОЗИР"
2. Стягнути з Чигиринської міської ради об`єднаної територіальної громади (м.Чигирин, вул.Хмельницького Богдана, 26, код ЄДРПОУ 04061560, номер рахунку в банку невідомий) на користь Фермерського господарства "Гетьман-2015", (Черкаська область, м. Чигирин, вул. Орленко Марії, 28, код ЄДРПОУ 39584951, номер рахунку в банку невідомий) 3028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.09.2024
Суддя Г.М.Скиба
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 01.10.2024 |
Номер документу | 121953860 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Скиба Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні