Ухвала

від 24.09.2024 по справі 927/609/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

24 вересня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/609/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заявиза позовом керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури (16000, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, вул. Замкова, 9-а; код 02910114) в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, 14; код 37472062) та Північного офісу Державної аудиторської служби України (код 40479560) 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (код 00032767) 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик (код 05388718) 16000, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, вул. Залінійна, 41 2. Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (код 04014246) 14000, м. Чернігів, вул. Єлецька, 11про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

за участі представників сторін:

від позивачів: Мойсієнко Н.О. предст. Північного офісу Державної аудиторської служби України (в порядку самопредставництва)

від відповідачів: Гутник В.П. предст. Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (адвокат, дов. від 02.09.2024 № 05-09/38)

від третьої особи: не з`явився

В підготовчому засіданні прийняв участь прокурор Чернігівської обласної прокуратури Ходико О.Є. (посв. від 01.03.2023 № 073867).

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Північного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик та Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2024 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

залучити Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 10 вересня 2024 року на 09:00;

встановити процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановити процесуальний строк для подання третьою особою письмових пояснень щодо позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

викликати для участі в судовому засіданні представника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору,

викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Сіверський Шляховик в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;

викликати для участі в судовому засіданні представника Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів. Повідомити третю особу, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Іншою ухвалою суду від 22.07.2024 постановлено:

клопотання керівника Новгород Сіверської окружної прокуратури про витребування доказів задовольнити,

витребувати у Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином засвідчену копію рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.08.2023 № 60/100-р/к у справі № 109/60/111-рп/к.21,

витребувані даною ухвалою докази подати суду протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвали суду від 22.07.2024 направлені позивачу (Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України), відповідачу-1 та третій особі до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронних кабінетів 22.07.2024 12:15 та 12:20.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 22.07.2024 є такими, що отримані адресатами 22.07.2024.

Примірники ухвали суду від 22.07.2024, що направлялися відповідачу-1 на адресу, зазначену в позові і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказані вище ухвала суду від 22.07.2024, є такими, що отримані відповідачем-1 29.07.2024.

25.07.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшли письмові пояснення від 25.07.2024 № 262525-17/2544-2024 позивача Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Також 25.07.2024, у встановлений судом процесуальний строк, відповідачем-2 до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 25.07.2024 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що Управління проти позову заперечує.

Дана заява по суті справи містить клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 927/500/24 та № 911/1341/24 та з підстав п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 918/1043/21.

07.08.2024, у встановлений судом процесуальний строк, третьою особою до Господарського суду Чернігівської області подані витребувані докази; одночасно Відділення просить розгляд справи здійснювати за відсутності його повноважного представника.

Також 07.08.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 02.08.2024 № 53-77-2469ВИХ-24 на відзив, зі змісту якої вбачається, що прокурор не погоджується з доводами відповідача-2, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України, обставинам справи та доказам, доданим до позову.

09.08.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшли пояснення від 09.08.2024 Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо позову; одночасно Міністерство просить провести призначене на 10.09.2024 підготовче засідання за відсутності його повноважного представника.

12.08.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 12.08.2024 відповідача-2.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 10.09.2024 підготовчому засіданні відповідач-1 не скористався (як і процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву).

Постановляючи дану ухвалу, суд враховує те, що під час судового засідання 10.09.2024 о 09:21 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з`явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області.

Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов`язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.

Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 10.09.2024 судове засідання по даній справі було негайно припинено.

Ухвалою від 10.09.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначив підготовче засідання на 24 вересня 2024 року об 11:00.

В судовому засіданні 24.09.2024 суд підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в даній справі.

В судовому засіданні 24.09.2024 прокурор та представник позивача залишили вирішення клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі на розсуд суду.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19) та від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-166цс20)

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у cправі № 918/302/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін подібні правовідносини може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін подібні правовідносини, зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у cправі № 917/53/21.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вислухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку про існування підстав для зупинення провадження у справі № 927/609/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022, а отже часткового задоволення клопотання Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного:

ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 постановлено справу №918/1043/21 Господарського суду Рівненської області разом із касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС вказувала на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 ЦК України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України), вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також вказує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 ЦК України).

На думку колегії суддів КГС ВС, у цій справі існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням статті 216 і частини третьої статті 228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору за умови, що Позивач у позові, посилаючись на невідповідність Договору інтересам держави і суспільства, просив застосувати наслідки недійсності договору, встановлені саме частиною першою статті 216 ЦК України.

Колегія суддів КГС ВС здійснила аналіз статей 216, 228 ЦК України та дійшла висновку про те, що стаття 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами статті 228 ЦК України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

Колегія суддів вважала, що за буквального тлумачення частини третьої статті 228 ЦК України такий критерій, як умисел у однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у Підприємства, суди у цій справі визнали Договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності зазначеного правочину. На переконання колегії суддів, закріплення в частині третій статті 216 ЦК України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не може беззаперечно свідчити, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені частиною третьою статті 228 ЦК України, якщо у позові Позивач підставою для стягнення цих коштів зазначив саме частину першу статтю 216 ЦК України, а не частину третю статті 228 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначила, що у цій справі Ліцей просив суд стягнути з Підприємства на свою користь кошти на підставі частини першої статті 216 ЦК України, а суди попередніх інстанцій, визнавши недійсним Договір, стягнули з Підприємства кошти згідно із частиною третьою статті 228 цього Кодексу. При цьому, встановивши умисел на вчинення такого правочину лише у Відповідача, суди не звернули уваги на те, що за вказаною нормою суд не лише повинен повернути Позивачу все одержане Відповідачем за Договором, а й одержане Позивачем або належне йому на відшкодування виконаного за рішенням суду стягнути в дохід держави (фактично в частині третій статті 228 ЦК України закріплено двосторонню реституцію, але на користь держави), і таке стягнення в дохід держави відбувається в силу закону, а не залежить від наявності чи відсутності заявлення такої вимоги.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 918/1043/21 постановлено прийняти до розгляду справу № 918/1043/21 (провадження № 12-35гс23) за касаційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «ДАН» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства «Фірма «ДАН» про визнання недійсним договору та стягнення 199 850,40 грн.

Елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття якість закону означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах C. G. та інші проти Болгарії від 24 квітня 2008 року (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07, § 39), Олександр Волков проти України від 9 січня 2013 року (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, § 170)).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах Кантоні проти Франції від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, § 31, 32), Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, § 65)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для визначення подібності правовідносин не будь-які обставини справ є важливими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати регламентовані нормами права чи умовами договорів права й обов`язки сторін саме цих відносин (змістовий критерій), а за необхідності, зумовленої специфікою такої регламентації, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). Самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб`єктним, ні за об`єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, із неналежним відповідачем спору немає, але стороною справи він є; позивач може помилятися з приводу участі у спірних правовідносинах, проте його процесуальний статус як позивача від цього не залежить). Тому порівняння сторін справи теж не обов`язково дозволить оцінити подібність спірних правовідносин за суб`єктами (див. постанови від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункти 24-27, 30-32, 96-98; № у ЄДРСР 101829987), від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (пункти 41-46; № у ЄДРСР 104827809), від 5 жовтня 2022 року у справі № 906/513/18 (пункт 8.35; № у ЄДРСР 107140908), від 4 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (пункт 55; № у ЄДРСР 112406156)).

За обставинами справи № 927/609/24 спірні правовідносини стосуються визнання недійсним договору про закупівлю послуг за державні кошти на підставі ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 та ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлений позов прокурор посилається на те, що договір підряду про закупівлю товарів за державні кошти №29 від 18.06.2019, укладений за підсумками закупівлі, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «Н-Сіверський Шляховик» на підставі ст.203,215,228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за змістом відносини у справах № 927/609/24 і № 918/1043/21 є подібними. Певні відмінності у суб`єктному складі спірних правовідносин у справах № 927/609/24 і № 918/1043/21, а також у формулюванні позовних вимог на вказаний висновок не впливають.

З огляду на вищенаведене, для надання правової оцінки правовідносинам у справі №927/609/24 має значення правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що буде зроблений за результатами перегляду в касаційному порядку рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022, як такий, що сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №927/500/24, №911/1341/24, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки суд не вбачає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справ №927/500/24, 911/1341/24. Крім того, рішення у справі № 927/500/24 набрало законної сили.

Керуючись ст. 228, 229, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про зупинення провадження у справі задовольнити частково.

Зупинити провадження у справі № 927/609/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у подібних правовідносинах.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 30.09.2024.

Дата набрання ухвалою законної сили 24.09.2024.

Суддя А.С.Сидоренко