Ухвала

від 27.09.2024 по справі 910/24550/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/24550/13

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024

у справі № 910/24550/13

за заявою Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод»,

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне будівництво»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Профі»,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарткомм»,

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Венкер»,

5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітобуд»,

6. Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестерра»,

7. Громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_6,

8. Громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_7,

9. Громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_8,

10. Громадянки України ОСОБА_1 ,

11. Громадянина України ОСОБА_2 ,

12. Громадянки України ОСОБА_3 ,

13. Громадянки України ОСОБА_4 ,

14. Громадянина України ОСОБА_5 ,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Фінсервіс» (правонаступник Акціонерного товариства «Сбербанк»),

про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності,

в межах справи № 910/24550/13,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Вотер СТ»</a>,

до Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод»,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/24550/13 у задоволенні заяви ПАТ «Київський ювелірний завод» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в межах справи № 910/24550/13 відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/24550/13 залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» на рішення Господарського суду суду міста Києва від 13.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі №910/24550/13, в якій скаржник просить суд скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» у справі №910/24550/13 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Огородніка К.М. судді - Пєскова В.Г., судді - Жукова С.В. що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.08.2024.

04.09.2024 суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огородніком К.М. та Жуковим С.В. подана заява про самовідвід у справі № 910/24550/13.

Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2024 заяву суддів Огородніка К.М. та Жукова С.В. від 04.09.2024 про самовідвід у розгляді справи № 910/24550/13 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 задоволено.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/24550/13 визначено колегію суддів у складі: Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.09.2024.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням вказаних приписів Закону, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2019 (1921 грн.), оскаржуючи у касаційному порядку постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі №910/24550/13, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 7684,00 грн. (3842*200%), 3842,00 - судовий збір сплачений до суду першої інстанції.

До касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору, про що працівниками Касаційного господарського суду складений Акт №32.1-13/410 від 20.08.2024.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? сплатити судовий збір в розмірі визначеному цією ухвалою.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІТС).

Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX, далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з приписами частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України:

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, вона подана та підписана представником Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» - адвокатом Іванченко О.В. Представник зазначив, що має зареєстрований електронний кабінет у вказаного адвоката, якій відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), проте не зазначено реєстраційного номера облікової картки платника податків, з метою подальшої ідентифікації вказаної особи у підсистемі "Електронний суд".

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (абзац 2 частини другої статті 174 ГПК України).

З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", про що повідомити Верховний Суд / зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків, з метою подальшої ідентифікації вказаної особи у підсистемі "Електронний суд".

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290 ГПК України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі №910/24550/13 залишити без руху.

2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: надати докази доплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 7684,00 грн, зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", про що повідомити Верховний Суд / зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків, з метою подальшої ідентифікації вказаної особи у підсистемі "Електронний суд".

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський