Ухвала
від 30.09.2024 по справі 916/2673/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2673/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Одеського квартирно-експлуатаційного управління

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023

за позовом керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України;

2) Одеського квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?СТЕТСОН?

про стягнення 879 974,82 грн та розірвання договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?СТЕТСОН?

до Одеського квартирно-експлуатаційного управління,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Міністерства оборони України,

про визнання договору поновленим та перерахунок орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2024 (через систему ?Електронний суд?) Одеське квартирно-експлуатаційне управління (далі - Одеське КЕУ, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (повний текст складено 05.07.2024) та рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі та наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

19.09.2024 (через систему ?Електронний суд?) Одеське КЕУ подало заяву про усунення недоліків із доказами доплати судового збору у встановленому законом розмірі та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що Торгово-промислова палата Україна листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Верховний Суд на сайті Судової влади України також зауважує, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Відповідно до пункту 1.2. Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 року №744 з метою забезпечення належної організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів у судах та інших державних органах, виконання рішень судів керівники структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командири (начальники, керівники) військових частин (установ, організацій), підприємств зобов`язані забезпечувати належний захист інтересів структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, військових частин (установ, організацій), підприємств під час розгляду судових справ, оскарження в апеляційному та касаційному порядку всіх рішень (за винятком випадків, передбачених цією Інструкцією), прийнятих не на користь Міністерства оборони України та Збройних Сил України за необхідності вживати належних заходів щодо поновлення строків на апеляційне та касаційне оскарження. Тому звертаємо увагу суду, на те що подача касаційної скарги та оскарження рішень є обов`язковим для структурного підрозділу ЗСУ, в тому числі для Одеського КЕУ. Беручи до уваги підстави для касаційного оскарження судових рішень, які наведені у касаційній скарзі Одеського КЕУ, вважаємо, що необхідно поновити строк Одеському КЕУ для подання касаційної скарги.

Перевіривши заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як установлено Судом та не заперечується скаржником, повний текст оскаржуваної постанови Одеським КЕУ отримано 05.07.2024, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 05.07.2024, тому передбачений положенням пункту 2 частини 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення закінчився 25.07.2024, у той час як касаційну скаргу було подано 03.09.2024 (майже через два місяці).

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо посилання скаржника на воєнний стан в країні, то Верховний Суд зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) від 14.10.2003.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства. Доводів на підтвердження протилежного не надано.

Ураховуючи викладене, скаржник не надав належних доказів того, що пропуск строку на касаційне оскарження, обрахований з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення (закінчився 25.07.2024, касаційну скаргу було подано 03.09.2024), який мав місце протягом тривалого періоду часу, допущено з поважних причин.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З огляду на те, що скаржником не доведено наявність існування об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із касаційною скаргою, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку за вказаних вище обставин не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №916/2673/23 за касаційною скаргою Одеське КЕУ на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/2673/23 за касаційною скаргою Одеського квартирно-експлуатаційного управління на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення30.09.2024
Оприлюднено01.10.2024
Номер документу121954014
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/2673/23

Ухвала від 11.11.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Невінгловська Ю.М.

Постанова від 09.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 07.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 26.09.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Найфлейш В.Д.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 19.09.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Найфлейш В.Д.

Ухвала від 12.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 07.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Постанова від 03.07.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Філінюк І.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні