Ухвала

від 11.09.2024 по справі 908/2417/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/2417/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Агро"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024

у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

про стягнення 141 917,82 грн та визнання договору недійсним

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Агро"

про стягнення 278 771,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Агро" (далі - ТОВ "Авангард-Агро") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (далі - ТОВ "Полетехніка") про стягнення 141 917,82 грн та визнання недійсним договору від 20.12.2021 № ВГ-016/2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір № ВГ-016/2021 є недійсним з тих підстав, що загальні збори учасників ТОВ "Авангард-Агро" не приймали рішень про його укладення. Відповідно наслідком недійсності договору є повернення ТОВ "Полетехніка" суми коштів, сплачених ТОВ "Авангард-Агро" на виконання договору.

ТОВ "Полетехніка" звернулося до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до ТОВ "Авангард-Агро" про стягнення 126 163,35 грн пені, 145 038,00 грн штрафу та 3% річних в сумі 7 569,96 грн.

Зустрічний позов мотивований порушенням ТОВ "Авангард-Агро" умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості товару. Вимог про стягнення простроченої заборгованості зустрічний позов не містить.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 12.06.2023 відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Зазначив, що ТОВ "Авангард-Агро" не довело належними та допустимими доказами існування обставин, які можуть бути підставами для визнання недійсним договору від 20.12.2021, і, оскільки відсутні підстави для визнання договору недійсним, то вимога про стягнення з ТОВ "Полетехніка" коштів, перерахованих ТОВ "Авангард-Агро" на виконання умов договору, також задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного позову мотивував тим, що нарахування 3 % річних, штрафу та пені є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо повідомлення ТОВ "Полетехніка" про готовність передати товар і з наданих ТОВ "Полетехніка" доказів не вбачається доведення обставин щодо виконання ним умов договору від 20.12.2021.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 04.03.2024 рішення суду першої інстанції від 12.06.2023 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасував; прийняв в цій частині нове рішення; стягнув з ТОВ "Авангард-Агро" 34 690,10 грн, з яких 12 616,34 грн пені, 14 503,80 грн штрафу, 7 569,96 грн 3% річних; в іншій частині рішення суду залишив без змін.

Мотивував тим, що, враховуючи фактичні обставини справи і суперечливу поведінку ТОВ "Полетехніка", яке з формальних підстав протягом існування спірних правовідносин відмовлялося повідомляти ТОВ "Авангард-Агро" про фактичне місцезнаходження товару, вимагаючи повної його оплати, що, в свою чергу, призвело до виникнення у ТОВ "Авангард-Агро" сумнівів у наявності товару у його контрагента, має місце виключний випадок, який дозволяє зменшити розмір неустойки до 10% від заявленого, тому зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

ТОВ "Авангард-Агро" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 (повний текст складено 13.05.2024), у якій просить її скасувати. Підставою подання касаційної скарги скаржник зазначив, зокрема випадок, передбачений пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, а саме наявність необхідності відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, стосовно застосування статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території. В цьому контексті скаржник посилається на те, що дата другого платежу за договором визначена 01.11.2022, а ТОВ "Полетехніка" перереєстровано на підконтрольну Україні територію лише 16.02.2023 і штрафні санкції нараховано товариством за період з 01.11.2022 по 07.03.2023, тому стягнення апеляційним судом штрафних санкцій є безпідставним.

Верховний Суд ухвалою від 23.07.2024 відкрив касаційне провадження у цій справі та призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.08.2024 о 12:30. У судовому засіданні 21.08.2024 оголошено перерву до 14:00 11.09.2024.

Колегія суддів з`ясувала, що ухвалою від 27.03.2024 на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду передано справу № 908/1162/23 для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів, передаючи справу вважала, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахуванням частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Ухвалою від 19.04.2024 Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до свого провадження справу № 908/1162/23 та призначено її розгляд.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пункту 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження та передачу на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23 з підстав необхідності відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 908/2417/22, згідно з приписами пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 908/2417/22 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Т. Дроботова

Ю. Чумак