Рішення

від 23.09.2024 по справі 629/1925/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №629/1925/24

Провадження №2/611/173/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

17 вересня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Кредитна спілка «Лозівський взаємний кредит» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсотках за договором споживного кредиту.

Представник позивача в обґрунтування позову зазначає, що 12 листопада 2019 року було укладено Договір споживчого кредиту ДП № 310 між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Лозівський взаємний кредит», за яким Позичальнику було надано кредит в розмірі 20000 грн. під 54 % річних, загальним строком користування 24 місяці, з обов`язком погасити кредит до 12.11.2021 року.

Згідно п. 3.1. Договору споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року плата за користування кредитом (проценти) становить 54 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня оформлення кредиту. В разі порушення строку погашення кредиту на прострочену суму платежу нараховується у відповідності до ст.625 ЦК України 90 % річних. Тип процентної ставки- фіксована.

Згідно п. 3.2. Договору нарахування процентів здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Кількість днів у році приймається за 360. Для цілей розрахунку процентів за кредитом використовується метод факт/360.

У відповідності до п. п. 5.1.2. зазначеного вище Кредитного договору, Відповідач зобов`язався вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом.

Договором споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року встановлено нарахування на прострочену суму платежу 90 % річних.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість Позичальника за тілом кредиту відсутня, що підтверджується Довідкою № 27/03/1-8 від 27 березня 2024 р. про сплату кредиту.

Станом по березень 2024 року несплата Позичальником прострочених траншів по кредиту призвела до виникнення заборгованості по відсотках з застосуванням процентної ставки 54% річних за весь час прострочення Позичальником платежів за період червень 2020 року - лютий 2024 року включно в сумі 9049,64 грн., що підтверджується Довідкою КС "ЛВК" № 27/03/3-8 від 27 березня 2024 року.

Станом по березень 2024 року несплата позичальником траншів по кредиту призвела до виникнення заборгованості по відсотках з застосуванням процентної ставки 90% річних за весь час прострочення Позичальником платежів за період червень 2020 року - 23 лютого 2022 року включно в сумі 11229,31 грн., що підтверджується Довідкою КС "ЛВК" № 27/03/4-8 від 27 березня 2024 року.

Детальний розрахунок (нарахування) відсотків за договором споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року наведено у Розрахунку відсотків № 27/03/5-8 від 27 березня 2024 р.

У 2020 році КС «ЛВК» зверталася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості з позичальника.

03.07.2020 року рішенням суду по справі № 629/1700/20 стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит" заборгованість за договором споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року по травень 2020 року включно в сумі 3219,26 грн., заборгованість по відсоткам з застосуванням процентної ставки 54% річних за грудень 2019 року - травень 2020 року включно - 5120,74 грн., відсоткам з застосуванням процентної ставки 90% річних за грудень 2019 року - травень 2020 року в сумі 615,42 грн., достроково залишок по кредиту за червень 2020 року - листопад 2021 року в сумі 16780,74 грн., а всього 25736,16 грн

У відповідності до положень вищезазначеного договору та положень ст. 11, 509 Цивільного кодексу України відповідач є боржником за Договором споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року.

Посилаючись на викладене, представник позивача простить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості по відсотках з застосуванням процентної ставки 54% річних за договором споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року за період червень 2020 року - лютий 2024 року включно (ч. 1 ст. 1054 ЦКУ) в розмірі 9049,64 грн.; а також суму заборгованості по відсотках з застосуванням процентної ставки 90% річних за договором споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року за період червень 2020 року - 23 лютого 2022 року включно (ч. 2 ст. 625 ЦКУ) в розмірі 11229,31 грн.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 29 травня 2024 року справу прийнято до провадження та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився також, надав заяву про розгляд прави без його участі, проти позовних вимог заперечував.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 12 листопада 2019 року було укладено Договір споживчого кредиту ДП № 310 між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Лозівський взаємний кредит», за яким Позичальнику було надано кредит в розмірі 20000 грн. під 54 % річних, загальним строком користування 24 місяці, з обов`язком погасити кредит до 12.11.2021 року.

Згідно п. 3.1. Договору споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року плата за користування кредитом (проценти) становить 54 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня оформлення кредиту. В разі порушення строку погашення кредиту на прострочену суму платежу нараховується у відповідності до ст.625 ЦК України 90 % річних. Тип процентної ставки- фіксована.

У відповідності до п. 3.3 Договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів здійснюватиметься щомісячно згідно графіку, платіжним доручення на поточний рахунок Кредитодавця та/або за заявою Позичальника шляхом зарахування зобов`язань Кредитодавця по наданню кредиту, та/або за заявою Позичальника шляхом зарахування зобов`язань Кредитодавця по надання кредиту за іншим договором, або за заявою Позичальника шляхом зарахування коштів з додаткового пайового внеску.

Рішення Лозівського районного суду Харківської області від 03.07.2020 з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит" було стягнуто заборгованість за договором споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року по травень 2020 року включно в сумі 3219,26 грн., заборгованість по відсоткам з застосуванням процентної ставки 54% річних за грудень 2019 року - травень 2020 року включно - 5120,74 грн., відсоткам з застосуванням процентної ставки 90% річних за грудень 2019 року - травень 2020 року в сумі 615,42 грн., достроково залишок по кредиту за червень 2020 року - листопад 2021 року в сумі 16780,74 грн., а всього 25736,16 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов`язання. Зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. (ч.ч.1,2 цієї статті).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

КС «Лозівський взаємний кредит» звертаючись до суду із даним позовом просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитними коштами за період з червня 2020 року по лютий 2024 року.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, окрім самого договору споживчого кредиту, надав графік погашення кредиту та процентів, довідку про стан заборгованості за договором споживчого кредиту та довідку про стан нарахування та сплату відсотків за договором споживчого кредиту.

Як вбачається із довідки від 27 березня 2024 року про стан заборгованості за договором споживчого кредиту заборгованість за тілом кредиту відповідачем було погашено в повному обсязі (а.с.11).

Згідно довідки від 27 березня 2024 року про стан нарахування та сплату відсотків за договором споживчого кредиту розмір заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за період з червня 2020 року по лютий 2024 року становить 20 278, 95 грн. (а.с.12-13).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За умовами договору споживчого кредиту сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 24 місяці - по 12 листопада 2021 року. Відтак, у межах строку кредитування по 12 листопада 2021 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами не пізніше, ніж в останній робочий день поточного місяця. Починаючи з 13 листопада 2021 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Разом з тим, згідно позовних вимог КС «Лозівський взаємний кредит» просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по відсоткам за договором споживчого кредиту за період з грудня 2021 року по лютий 2024 року, тобто за межами строку дії договору, оскільки право позичальника на нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами припинилося 12 листопада 2021 року.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштам за період з червня 2020 року по 12 листопада 2021 року включно, яка з урахуванням наданого позивачем розрахунку становить 7988, 79 грн. (а.с.14).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суму заборгованості по відсотках з застосуванням процентної ставки 90% річних за договором споживчого кредиту ДП № 310 від 12.11.2019 року за період червень 2020 року - 23 лютого 2022 року включно (ч. 2 ст. 625 ЦКУ) в розмірі 11229,31 грн. суд зазначає наступне.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги, посилаючись на зміст п.3.1 кредитного договору, вказуючи, що сторони обумовили відповідальність позичальника за неправомірне користування кредитними коштами поза межами строку дії договору у виді нарахування процентів за ставкою 90% річних.

Пунктом 3.1. кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує проценти за користування кредитом у сумі 54% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування коштами. У разі порушення строку погашення кредиту, але не раніше першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому повинно було відбутися погашення кредиту, на прострочену суму платежу нараховується 90% річних.

У пункті 3.3 договору «сторони домовились, що погашення кредиту та процентів здійснюватиметься щомісячно згідно графіку, що є додатком №1 до цього договору…»

Кредитний договір не містить окремих положень та/або умов про нарахування процентів за неправомірне користування кредитом після закінчення строку кредитування.

Отже, суд приходить до висновку, що передбачений пунктом 3.1 Договору збільшений розмір процентів - 90% річних від суми непогашеної заборгованості, нараховується виключно в межах строку кредитування, а тому після припинення кредитного договору до позичальника має застосовуватися міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбачена ст. 625 ЦК України.

На підтвердження заявленої суми нарахованих процентів позивач подав суду довідку, зміст якої не дає можливості встановити, яким чином нараховані проценти.

Такий документ не є доказом у розумінні ч.1 ст.76 ЦПК України.

В свою чергу, у позові також відсутнє обґрунтування порядку нарахування процентів.

Крім того, слід зазначити що 15.03.2022 року був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022 року.

Відповідно до п. 18 ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вимоги по стягненню 90% річних з відповідачів саме на підставі ст.625 ЦК України не можуть бути задоволенні, оскільки з 17 березня 2022 року діє норма, яка до 23.02.2022 року звільняє позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а після 24.02.2022 року вказана норма чітко вказує, що нарахування по ст.625 ЦК України взагалі підлягає списанню.

З огляду на встановлене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст.77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як передбачено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, отже оскільки позов задоволено на 39,4%, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1193,03 грн

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит», місцезнаходження: нежитлове приміщення №1, вул. Перемоги, буд.4, м. Лозова, Харківська область, 64602, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 26420886, суму заборгованості по відсоткам за договором споживчого кредиту ДП №310 від 12 листопада 2019 року, за період червень 2020 року по 12 листопада 2021 року у розмірі 7 988 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 79 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит», місцезнаходження: нежитлове приміщення №1, вул. Перемоги, буд.4, м. Лозова, Харківська область, 64602, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 26420886, витрати зі сплати судового збору в сумі 1193 (одна тисяча сто дев`яносто три) гривні 03 копійки.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог, - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 23 вересня 2024 року.

Суддя Ю.А. Коптєв