Ухвала

від 10.09.2024 по справі 132/2144/24

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/2144/24

Ухвала

Іменем України

10 вересня 2024 року місто КАЛИНІВКА

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка Вінницької області клопотання старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025220000060 від 09 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший дізнавач СД відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що до ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло електронне звернення Калинівської міської ради щодо проведення перевірки використання земельних ділянок з кадастровими номерами 0521686100:03:000:0900, 0521686100:03:000:0901 та 0521686100:03:000:0902, які розташовані на території с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області, за межами населеного пункту Калинівської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області, які обробляються ФГ «Павлівське» без договору оренди. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельні ділянки з кадастровими номерами 0521686100:03:000:0900 площею 6,5838га, 0521686100:03:000:0901 площею 31,1298 га та 0521686100:03:000:0902 площею 21,4278 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташовані в с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) перебувають у власності Калинівської міської ради. Станом на 09.07.2024р. вказані земельні ділянки в оренду не надавались. 10.07.2024р. під час проведення досудового розслідування проведено огляд місця події, в ході якого встановлено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 0521686100:03:000:0900, 0521686100:03:000:0901 та 0521686100:03:000:0902 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які розташовані одним масивом за межами с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області, виявлено сліди обробки та на момент огляду на них зростають сільськогосподарські культури пшениці. Постановою старшого дізнавача від 10.07.2024р. вищевказані земельні ділянки, а також три посіви сільськогосподарські культури пшениці, які зростають на вказаних земельних ділянках, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Вказаними протиправними діями Калинівській міській раді Вінницької області завдаються матеріальні збитки, розмір яких на теперішній час встановлюється. 05.08.2024р. під час проведення досудового розслідування проведено огляд місця події, в ході якого встановлено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 0521686100:03:000:0900 площею 6,5838га, 0521686100:03:000:0901 площею 31,1298 га та 0521686100:03:000:0902 площею 21,4278 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які розташовані одним масивом за межами с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області виявлено стебла рослин пшениці, верхня частина яких із колосками була зібрана шляхом використання сільськогосподарської техніки. Таким чином, відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» вказане трактується як самовільне зайняття земельної ділянки. 06.09.2024р. під час проведення досудового розслідування проведено огляд місця події, в ході якого встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0521686100:03:000:0902 площею 21,4278га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 за межами населеного пункту та перебуває у власності Калинівської міської ради, частково здійснено посів насіння ріпаку з використанням сільськогосподарської техніки. На час проведення огляду на вказаній земельній ділянці було виявлено колісний трактор марки «МТЗ-80», 1992 року випуску, держаний номер НОМЕР_1 з приєднаною до нього пневматичною сіялкою марки «Mistral 3D» червоного кольору з насінням ріпаку у бункері, які під час проведення огляду вилучено. Вилучені речі 06.09.2024р. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Необхідність в арешті вилученого 06.09.2024р. в ході огляду колісного трактора, пневматичної сіялки з насінням ріпаку, обґрунтовується наявністю підстав вважати, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а незастосування такого заходу забезпечення призведе до втрати речових доказів, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні. Крім цього, накладення арешту на вказане майно необхідно для проведення подальших слідчих (розшукових) дій, зокрема проведення слідчого експерименту зі свідками та даними транспортними засобами. Таким чином, вилучені в ході проведення огляду колісний трактор марки «МТЗ-80», 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_1 з приєднаною до нього пневматичною сіялкою марки «Mistral 3D» червоного кольору із насінням ріпаку у бункері є речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідають критеріям ст.98 КПК України, тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження даного майна, наявні підстави для накладення арешту, в зв`язку із чим дізнавач звернувся до суду з даним клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участі слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дізнавач ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав наведених в ньому.

Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні просила суд задовольнити вказане клопотання з метою виконання завдань кримінального провадження.

Власник майна, щодо його вирішується питання про арешт про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений в передбаченому законом порядку, а тому його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши подане клопотання та додані до нього письмові документи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею достеменно встановлено, що відділенням поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025220000060 від 09 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Як вбачається із протоколу огляду місця події, складеного 06.09.2024р. старшим дізнавачем відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_5 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 0521686100:03:000:0920 площею 21,4278га, розташованої біля с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області, під час якого було виявлено та вилучено колісний трактор «МТЗ-80», 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який відповідно до технічного паспорту серії НОМЕР_2 від 07.12.1994р. належить ОСОБА_9 , а також пневматичну сіялку марки «Mistral 3D» червоного кольору з насінням ріпаку.

Відповідно до постанови старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_5 від 06.09.2024р. вищевказане майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. …Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частина 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається, окрім іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому вимогами згаданої статті визначено, що у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частина 5 ст.171 КПК України визначає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Таким чином, з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом правових підстав для накладення арешту на вилучене майно.

Слідчим суддею враховано, що у разі ненакладення арешту на це майно до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, є достатні підстави вважати, що можуть настати негативні наслідки, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.

Органом досудового розслідування надано достатньо доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення. Правові підстави для арешту вказаного майна в межах даного провадження підтверджуються матеріалами досудового розслідування. Зазначене майно у клопотанні слідчого є доказом у кримінальному провадженні, а тому накладення на нього арешту необхідно для його збереження.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що для ефективного розслідування даного кримінального провадження, орган досудового розслідування має потребу у збереженні вилученого майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання з метою забезпечення кримінального провадження.

Одночасно із цим, заборона користування транспортним засобом не може бути застосована, оскільки дізнавачем не доведено конкретних обставин, які підтверджують, що незастосування цього заходу відносно транспортного засобу може призвести до будь-яких негативних наслідків.

Відповідно до ч.ч.1, 9 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Виходячи із зазначеної норми процесуального закону, на стадії досудового розслідування, речовий доказ в передбаченому законом порядку може бути переданий володільцеві для зберігання під відповідну розписку.

Дане питання на стадії досудового розслідування вирішується дізнавачем, який згідно ч.4 ст. 40-1 КПК України, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Рішення, дії чи бездіяльність дізнавача під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в порядку та строки, передбачені ст.ст.303-304 КПК України.

Що ж стосується накладення арешту на насіння ріпаку, що знаходиться в бункері пневматичної сіялки марки «Mistral 3D» червоного кольору, клопотання дізнавача у вказаній частині задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Згідно з ч.6 ст.100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрат по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що підлягають швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля. У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали поданого клопотання не містять жодних відомостей щодо об`єму тимчасово вилученого насіння ріпаку, що знаходився у пневматичній сіялці, зокрема не проведено його огляду (зважування) та дізнавачем в судовому засідання не доведено необхідності застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження стосовно даного майна, тому клопотання в даній частині слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025220000060 від 09 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що було вилучене відповідно до протоколу огляду, складеного 06.09.2024р. старшим дізнавачем СД відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_5 , та яке відповідно до постанови старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_5 від 06.09.2024р. визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме на трактор колісний марки «МТЗ-80», 1992 року випуску, державний номер « НОМЕР_1 », який відповідно до технічного паспорту № НОМЕР_3 належить ОСОБА_9 , а також пневматичну сіялку марки «Mistral 3D» червоного кольору, шляхом заборони для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, відчужувати та розпоряджатися будь-яким чином даним майном.

В іншій частині клопотання дізнавачу відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню дізнавачем, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12024025220000060 від 09 липня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя