Рішення

від 18.09.2024 по справі 127/2017/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2017/24

Провадження № 2/127/237/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Сєдінкіної Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Корченюка А.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Станкевича М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозинка» та ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

18.01.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 , ТОВ «Лозинка» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов мотивовано тим, що 06.02.2023 о 08:40 год. по АДРЕСА_1 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz Atego 1218», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі транспортному засобу марки «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Власником транспортного засобу марки «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , є позивач. В свою чергу власником транспортного засобу «Mercedes Benz Atego 1218», д.н.з. НОМЕР_1 , є ТОВ «Лозинка».

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2023 (справа №127/4012/23), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі вісімсот п`ятдесят гривень в дохід держави.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», за полісом обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №212292768, у зв`язку з чим позивач 06.02.2023 звернувся до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. Того ж дня, ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), який є тільки описом пошкоджень для подальшого складання калькуляції відновлювального ремонту. За результатами технічного огляду з використанням комп?ютерної програми для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ було складено ремонтну калькуляцію №2627 від 20.02.2023, згідно якої вартість ремонту складає 74 749,75 грн.

Відповідно до замовлення ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ФОП ОСОБА_4 визначив вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 06.02.2023. Так, згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту КТЗ, визначена за витратним підходом складає 74 749,75 грн.; ринкова вартість КТЗ, визначена за порівняльним підходом, може складати 314 863,60 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 станом на 06.02.2023 дорівнює без урахування ПДВ та без врахування ВТВ - 55 205,21 грн. Однак позивач не погодився із такою сумою страхового відшкодування з огляду на занижену вартість відновлювального ремонту.

05 квітня 2023 року позивачем було надіслано заяви на адреси відповідачів з вимогою з`явитись для здійснення огляду транспортного засобу «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 та додатково повідомлено, що в разі неявки їх представників проведення огляду та з?ясування вартості заподіяного матеріального збитку здійснюватиметься без їх участі, про що в подальшому буде повідомлено та виставлено рахунок. 21 квітня 2023 року ФОП ОСОБА_5 здійснено огляд транспортного засобу, що належить позивачу, за відсутності запрошених на огляд та за результатами якого було складено Акт огляду транспортного засобу. Так, під час первинного огляду були виявлені пошкодження наступних деталей та складових пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яке відбулось за участі пошкодженого транспортного засобу: переднє праве крило, праве бічне дзеркало, передні праві двері, задні праві двері, поріг, праве заднє крило, арка задньої правої боковини, петлі передніх правих дверей, петлі задніх правих дверей, ручку передніх правих дверей, личинку замка передніх правих дверей, направляючу скла передньої правої дверки, лако-фарбове покриття в пройомах передньої та задньої дверей правої сторони.

Згодом, 25 травня 2023 року позивач надіслав відповідачам повідомлення із додатками, а саме копіями акту огляду транспортного засобу від 21.04.2023 року виданого ФОП ОСОБА_5 .

Позивач зазначає, що з метою здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу марки «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , він самостійно замовляв запчастини, що підтверджується рядом квитанцій та видатковими накладними на загальну суму 92 067,00 грн. Окрім цього, позивач додатково сплатив кошти за послуги доставки ТОВ «Нова Пошта» 2 143,00 грн..

Ремонтно-відновлювальні роботи транспортного засобу позивача проведено ФОП ОСОБА_6 , так 03.10.2023 року складено та підписано Акт №541 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг зі технічного обслуговування і ремонту.

В результаті проведення ремонтно-відновлювальних робіт усунуто отримані в ДТП механічні ушкодження, складено та підписано Акт №25 від 07.11.2023, ФОП ОСОБА_6 виставлено Рахунок на оплату №134 від 07.11.2023 на суму 57 300,00 грн., а позивачем проведено відповідну оплату.

Позивач вказує, що на даний час транспортний засіб «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , відремонтований, загальна вартість ремонту становить 115 988,00 грн. що включає 57 300,00 грн. - вартість проведених ремонтних робіт, 56 545,00 грн. - вартість запчастин, 2 143,00 грн. - послуги з доставки.

01.12.2023 року позивачем направлено на адресу ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заяву про страхове відшкодування із документами та 29 грудня 2023 року ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування завданого транспортному засобу на рахунок позивача у розмірі 66 246,25 грн.

Таким чином позивач вважає, що ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування завданого транспортному засобу позивача, не в повному обсязі, а отже сума невідшкодованої частини матеріального збитку становить 49 741, 75 грн. (115 988,00 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 66 246,25 грн. (сума страхового відшкодування) = 49 741,75 грн.).

З поміж іншого позивач зазначив, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Лозинка», а тому у силу ч.1 ст. 1172 ЦК України, ТОВ «Лозинка» має зобов`язання по відшкодуванню шкоди завданої їх працівником. Разом з цим позивач вважає, що ОСОБА_2 та ТОВ «Лозинка» наряду зі страховою компанією ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» несуть солідарну відповідальність за завдані матеріальні збитки у розмірі 49 741, 75 грн.

Крім того позивач зазначає, що внаслідок порушення його прав йому завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку з пошкодженням його транспортного засобу. Вказує на те, що пошкодження транспортного засобу позбавило його можливості ним користуватись, що призвело до порушення звичного укладу його життя, для організації якого позивач був змушений докладати додаткові зусилля та витрачати час для відновлення попереднього стану. Після дорожньо-транспортної пригоди позивач протягом тривалого часу перебував в незадовільному емоційному стані, став роздратованим, розгубленим, переживав стрес та занепокоєння, що негативно вплинуло на стан останнього як в родині, так і в трудовому колективі. Відтак позивач вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000 грн. буде достатньою моральною сатисфакцією понесених останнім моральних страждань, розмір якої просив також стягнути з відповідачів у солідарному порядку. Щодо понесених судових витрат просив солідарно стягнути з відповідачів на його користь судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 11 809, 60 грн.

Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

09.02.2024 на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Лозинка» Грищука О.А. надійшов відзив на позовну заяві, в якому представник просив в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Лозинка» відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що серед працівників товариства ОСОБА_2 не значився, на підтвердження чого надано список працівників підприємства за лютий 2023 року (початок та кінець місяця). На день скоєння дорожньо-транспортної, транспортний засіб Benz Atego 1218 не перебував у використанні та володінні ТОВ «Лозинка», адже ще з 2016 року був переданий в оренду ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди транспортного засобу №ЛО-0725001 від 25.07.2016. Отже представник відповідача вважає, що ТОВ «Лозинка» не є належним відповідачем в даній справі та відповідно ТОВ «Лозинка» не має нести відповідальність за завдану шкоду перед позивачем.

09.02.2024 на адресу суду від представника відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» - адвоката Пилипець А.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у прохальній частині позову, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача, без врахування коефіцієнту фізичного зносу, тобто із порушенням вимог Закону та правових висновків Верховного суду. Крім того звертає увагу суду на те, що позивач до матеріалів позовної заяви не долучає звіт/висновок про визначення вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу. Також зазначає, що чинне законодавство України не передбачає солідарного обв`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому, а тому заявлення позивачем позовної вимоги про стягнення усієї шкоди солідарно з відповідачів є таким, що не відповідає положенням закону. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди представник відповідача зазначає, що моральна шкода страховиком виплачується у разі нанесенню шкоди життю та здоров`ю потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді. У даному випадку позивачу, як власнику КТЗ, не було завдано шкоду життю та здоров`ю, а лише завдано матеріальний збиток, а тому вимога щодо стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» моральної шкоди також не підлягає задоволенню.

27.02.2024 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позовних вимог до нього відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 04.04.2018 він був прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів ФОП ОСОБА_3 та на час скоєння ДТП здійснював керування транспортним засобом «Mersedes Benz Atego 1218», д.н.з. НОМЕР_1 . 31.03.2023 трудові відносини між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 були припинені. Отже відповідно до вимог законодавства, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що настала з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не винуватцем ДТП. Крім того відповідач зазначає, що надані позивачем Акт огляду транспортного засобу від 21.04.2023 та Акт №25 від 07.11.2023 про виконання робіт викликає у відповідача сумніви щодо повноти та об`єктивності, а рахунок та акти виконаних робіт надані СТО не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі. Щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що матеріали справи не містять підтверджуючих доказів заподіяння такої шкоди та позивачем безпідставно заявлено вимогу щодо солідарного стягнення з відповідачів завданих йому збитків.

05.03.2024 на адресу суду від представника позивача - адвоката Корченюка А.В. надійшла відповідь на відзив ТОВ «Лозинка», в якому позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, що у ньому наведено. Зазначає, що тільки після надходження до суду відзиву від ТОВ «Лозинка» йому стало відомо ту обставину, що на день скоєння дорожньо-транспортної, транспортний засіб Benz Atego 1218 не перебував у використанні та володінні ТОВ «Лозинка», а був переданий в оренду ФОП ОСОБА_3 . Разом з цим представник позивача вважає, що компенсованої позивачу страховиком ТОВ «Лозинка» суми страхової виплати не вистачає для повного відшкодування фактичного розміру завданої шкоди, тому на його переконання решта шкоди повинна бути відшкодована особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, тобто ТОВ «Лозинка». Крім того зазначає, що згідно договору оренди транспортного засобу, саме на орендодавця покладається відповідальність за завдання шкоди орендованим транспортним засобом.

05.03.2024 на адресу суду від представника позивача - адвоката Корченюка А.В. надійшла відповідь на відзив ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в якому позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, що у ньому наведено. Зазначає, що строк експлуатації транспортного засобу позивача «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, менший семи років, а тому на підставі п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, фізичний знос дорівнює нулю. На думку представника позивача, оцінювачем ФОП ОСОБА_4 при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача, помилково застосовано коефіцієнт фізичного зносу 0,38, оскільки відповідно до Методики значення Ез повинно дорівнювати нулю, що стало наслідком неправомірної виплати не повної суми страхового відшкодування. Зазначає, що в даному випадку страхова повинна нести відповідальність у повному обсязі, оскільки шкода, завдана внаслідок ДТП не перевищує суму страхового ліміту (160 000, 00 грн.). При цьому вказує, що усі відповідачі несуть солідарну фінансову відповідальність перед позивачем за завдані матеріальні збитки, у зв`язку з тим, що страховик не в повній мірі виплатив страхове відшкодування.

05.03.2024 на адресу суду від представника позивача - адвоката Корченюка А.В. надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 в якому позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, що у ньому наведено. Додатково зазначив, що ОСОБА_2 , як особа під час керування якої транспортним засобом завдано збитків, та як особа, яка має посвідчення водія відповідної категорії також повинен відповідати за завдану позивачу шкоду. При цьому вказує, що усі відповідачі несуть солідарну фінансову відповідальність перед позивачем за завдані матеріальні збитки, у зв`язку з тим, що страховик не в повній мірі виплатив страхове відшкодування. Інші доводи цього відзиву зводяться до мотивів позову, що наведено у позовній заяві.

05.03.2024 на адресу суду від представника позивача - адвоката Корченюка А.В. надійшла заява про зміну предмету позову та залучення до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_3 . Свою позицію обґрунтував тим, що ознайомившись з відзивом на позовну заяву ОСОБА_2 , позивачу стало відомо, що останній був прийнятий 04.04.2018 на роботу водієм автотранспортних засобів ФОП ОСОБА_3 та на час ДТП здійснював керування транспортним засобом Mersedes-Benz Atego, д.н.з. НОМЕР_1 , а 31.03.2023 трудові відносини між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 були припинені, а тому представник вважає за необхідне залучити колишнього роботодавця ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідача. Крім того, керуючись ст. 49 ЦПК України, з огляду на залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову, в якій пред`явив вимоги також і до ОСОБА_3 (як фізичної особи, оскільки його підприємницька діяльність, як ФОП-а - припинена), вказуючи на останнього як солідарного боржника наряду з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 , та ТОВ «Лозинка».

Ухвалою суду від 16.04.2024, прийнято до провадження заяву представника позивача - адвоката Корченюка А.В. від 05.03.2024 про зміну предмету позову в даній цивільній справі та залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

Також ухвалою суду від 16.04.2024, витребувано у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» належним чином завірені копії матеріалів страхової справи відкритої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 06.02.2023 за участі забезпеченого транспортного засобу марки Mersedes-Benz Atego 1218, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки JAC, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1

14.05.2024 на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення позовних вимог щодо нього та просив у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Mersedes-Benz Atego, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував в оренді ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується договором оренди транспортного засобу №ЛО-0725001 від 25.07.2016. Страхування цивільної відповідальності проведено ТОВ «Лозинка». Вказує, що цивільно-правова відповідальність пов`язана з експлуатацією автомобіля була застрахована, а отже майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт). Щодо солідарного стягнення з відповідачів моральної шкоди зазначив, що моральна шкода виплачується у разі завдання шкоди життю та здоров`ю потерпілому у ДТП та лише страховиком. Крім того розмір нарахованої моральної шкоди, позивачем не обґрунтовано.

28.05.2024 на адресу суду від представника позивача - адвоката Корченюка А.В. надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якому позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, що у ньому наведено.

Ухвалою суду від 20.06.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Корченюк А.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Станкевич М.Г. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив їх залишити без задоволення з підстав, що викладено у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ПрАт «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в судове засідання не з`явився, у своєму відзиві на позовну заяву, з поміж іншого, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Лозинка» в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява представника відповідача ОСОБА_7 , в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, у своєму відзиві на позовну заяву, з поміж іншого, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, що з`явились у судове засідання, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.02.2023 о 08:40 год. по АДРЕСА_1 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz Atego 1218», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі транспортному засобу марки «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Власником транспортного засобу марки «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 14, т.1).

В свою чергу власником транспортного засобу «Mercedes Benz Atego 1218», д.н.з. НОМЕР_4 , є ТОВ «Лозинка», що не заперечується ТОВ «Лозинка», що встановлено з відповіді РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області ТСЦ МВС № 0541 від 05.04.2023 № 31/2/0541-Б-20/оз (а.с. 17 т. 1).

02.03.2023 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення № 127/4012/23 Вінницьким міським судом Вінницької області винесено постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Постанова суду від 02.03.2023 набрала законної сили 14.03.2023 (а.с. 15, т.1).

Згідно ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до копії полісу №ЕР-212292768, який діяв на момент скоєння ДТП 06.02.2023, цивільно-правова відповідальності власника (водія) транспортного засобу «Mercedes Benz Atego 1218», д.н.з. НОМЕР_1 , було застраховано. Страхувальником за цим полісом виступило ТОВ «Лозинка», яке являється власником наведеного транспортного засобу. Ліміт відповідальності за шкоду, що заподіяна майну становить 160 000 грн. Розмір франшизи - 0 грн. (а.с. 65, т.2).

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну наслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

06.02.2023 на замовлення ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 проведено оцінку зі встановлення вартості матеріального збитку завданого транспортному засобу «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 та 21.02.2023 складено звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №2627. Так суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортному засобу «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 06.02.2023 дорівнює без врахування ПДВ та без врахування ВТВ 55 205,21 грн. (а.с. 22-34, т.1).

Вартість матеріального збитку оцінювачем здійснено за формулою: У= 10 105,00 грн. (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) + 13 211,75 грн. (вартість необхідних для ремонту матеріалів) + 51 433, 00 грн. (вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) * (1- 0,38 (коефіцієнт фізичного зносу) + 0,00 грн. (втрата товарної вартості) = 55 205,21.

Однак позивач не погодився із сумою завданого транспортному засобу матеріального збитку, визначеною суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , у зв`язку з чим на замовлення ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_5 було здійснено огляд транспортного засобу JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якого 21.04.2023 було складено Акт огляду транспортного засобу (а.с. 38-40, т.1).

Даним актом встановлено, що під час первинного огляду були виявлені пошкодження наступних деталей та складових пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яке відбулось за участі пошкодженого транспортного засобу: переднє праве крило, праве бічне дзеркало, передні праві двері, задні праві двері, поріг, праве заднє крило, арку задньої правої боковини, петлі передніх правих дверей, петлі задніх правих дверей, ручку передніх правих дверей, личинку замка передніх правих дверей, направляючу скла передньої правої дверки, лако-фарбове покриття в пройомах передньої та задньої дверей правої сторони.

З доводів позовної заяви слідує, що з метою проведення відновлювального ремонту транспортного засобу позивача, останній замовляв запчастини, на підтвердження чого до матеріалів справи долучив квитанцію №HM41-КА93-С525-АЕ62 від 03.04.2023 на суму 12 104, 00 грн. та видаткову накладну до неї №3836 від 04.04.2023, квитанцію №45НЗ-1ВС2-Р0Р1-00СК від 21.04.2023 на суму 8 919,00 грн., та видаткову накладну до неї №4594 від 25.04.2023, квитанцію №76ХЕ-1РР4-7А6Р-76СК від 21.04.2023 на суму 10 600, 00 грн. квитанцію №ВМР5-3Р89-КНК7-Н030 від 14.09.2023 на суму 24 922 грн. та видаткову накладну №11905 від 15.09.2023 на суму 35 522,00 грн. (а.с. 44-50, т.1).

Також позивач поніс витрати на послуги з доставки ТОВ «Нова Пошта» у загальному розмірі 2 143, 00 грн., на підтвердження чого надав квитанцію №P97B-1Р79-В8КА-2B3X від 04.04.2023, експрес-накладну №20400329541774 від 25.04.2023, фіскальний чек №945701152 від 26.04.2023, експрес-накладну №20400351443928 від 16.09.2023 та фіскальний чек №1347266414 від 19.09.2023 (а.с. 51-55, т.1).

Ремонтно-відновлювальні роботи щодо ремонту транспортного засобу позивача було проведено ФОП ОСОБА_6 , та 03 жовтня 2023 року складено та підписано Акт №541 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг зі технічного обслуговування і ремонту (а.с. 56, т.1).

Відповідно до Акту №25 від 07.11.2023, ФОП ОСОБА_6 виставлено Рахунок на оплату №134 від 07.11.2023 на суму 57 300,00 грн., а позивачем проведено відповідну оплату (а.с. 57, 60-61 т.1).

08.12.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з заявою про виплату страхового відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 115 988, 00 грн., що складається з 57 300, 00 грн. - вартість проведених ремонтних робіт, 56 545, 00 грн. - вартість запчастин, 2 143,00 грн. - послуги з доставки (а.с. 139-142, т.2).

Відповідно до страхового акту №230000696849 від 29.12.2023, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 66 246,25 грн. (а.с. 88, т.2).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування до справи №230000696849 від 29.12.2023, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 89 699, 70 грн., в тому числі деталі - 61 719,60 грн., деталі з урахуванням зносу 0,38 - 38 266,15 грн., роботи та матеріали - 27 980, 10 грн. (а.с. 90, т. 2).

ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило ОСОБА_1 , в якості страхового відшкодування суму в розмірі 66 246, 25 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів по картці від 29.12.2023 (а.с. 64, т.1).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути солідарно з усіх відповідачів різницю між сплаченою сумою страхового відшкодування та вартістю матеріального збитку, що визначена позивачем у розмірі 49 741,75 грн. (115 988,00 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 66 246,25 грн. (сума страхового відшкодування) = 49 741,75 грн.).

Щодо заявленої позивачем вимоги про солідарний обов`язок відповідачів з приводу відшкодування матеріальних збитків завданих транспортному засобу позивача, то такий солідарний обов`язок у наявних між сторонами спірних правовідносинах - відсутній, з огляду на наступне.

Так, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Згідно з п.9 ч.1 ст.7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у цій сфері регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно із п.22.1 ст.22 ЗУ "Про ОСЦПВВНТЗ", при настанні страхового випадку страховик відшкодовує потерпілому шкоду, оцінену у встановленому цим Законом порядку та відповідно до визначеної в договорі страхової суми (ліміту відповідальності страховика).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, винуватець має сплатити потерпілому різницю між розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика, страхувальника, який є власником транспортного засобу, винуватця ДТП (особи, яка безпосередньо керувала забезпеченим транспортним засобом) та роботодавця особи - винуватця ДТП, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого, а отже твердження позивача, що наявності солідарного обов`язку відповідачів з відшкодування завданих йому в ДТП збитків є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Окремо суд відзначає, що відповідач ТОВ «Лозинка» не несе обов`язку з приводу відшкодування матеріальних збитків завданих транспортному засобу позивача, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди (06.02.2023), транспортний засіб Мersedes Benz Atego 1218, д.н.з. НОМЕР_1 , не перебував у використанні та володінні ТОВ «Лозинка», адже з 2016 року цей транспортний засіб був переданий в оренду ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується копією договору оренди транспортного засобу №ЛО-0725001 від 25.07.2016 та актом приймання-передачі транспортного засобу в оренду до договору оренди транспортного засобу №ЛО-0725001 від 25.07.2016 (а.с. 100-104, т. 1).

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди транспортного засобу №ЛО-0725001 від 25.07.2016 від 31.12.2021, ТОВ «Лозинка» та ФОП ОСОБА_3 вирішили продовжити термін дії договору та виклали п. 9.1 Розділу 9 в наступній редакції: «9.1 Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року» (а.с. 102 зворот, т.1).

Посилання представника позивача ОСОБА_8 на положення п. 6.1.2. наведеного вище Договору оренди, щодо обов`язку Орендодавця (ТОВ «Лозинка): страхувати ТЗ і відповідальність за шкоду, яку може бути заподіяно ним або у зв`язку з його експлуатацією, в якості підстави для відповідальності ТОВ «Лозинка» за завдану позивачу шкоду, судом до уваги не приймається, оскільки зміст вказаного пункту Договору містить лише зобов`язання ТОВ «Лозинки» зі здійснення страхування, що останнім виконано, однак не вказує, та не може вказувати, з огляду на характер спірних правовідносин, на підстави для безпосередньої та прямої відповідальності орендодавця за завдану забезпеченим транспортним засобом майнову шкоду.

Згідно статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідальність, у таких випадках, несе винна особа, яка є водієм автомобіля чи особа, яка керувала таким автомобілем і з вини такої сталася ДТП.

З урахуванням пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила), якщо особа під час керування автомобілем мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на такий, переданий їй власником чи іншою особою, яка на законній правовій підставі використовує цей транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання майнової шкоди.

Виняток із цього правила передбачено частинами третьою, п`ятою статті 1187 ЦК України, відповідно до яких особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (власник, орендар, підрядчик тощо), звільняється від обов`язку відшкодування майнової шкоди, завданої транспортним засобом у випадках незаконного заволодіння автомобілем третьою особою, завдання майнової шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої особи.

ТОВ «Лозинка» хоч і є власником транспортного засобу Мersedes Benz Atego 1218, д.н.з. НОМЕР_1 , разом з цим на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, даний транспортний засіб перебував у володінні ФОП ОСОБА_3 , на підставі договору оренди, з огляду на що ТОВ «Лозинка» не несе обов`язку з приводу відшкодування матеріальних збитків завданих транспортному засобу позивача.

Щодо розрахунку матеріального збитку завданого транспортному засобу позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що за його розрахунками становить 115 988, 00 грн., суд відзначає наступне.

Як зазначено судом вище, 06.02.2023 на замовлення ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 проведено оцінку зі встановлення вартості матеріального збитку завданого транспортному засобу «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 та 21.02.2023 складено звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №2627. Так суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортному засобу «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 06.02.2023 дорівнює без врахування ПДВ та без врахування ВТВ 55 205,21 грн. (а.с. 22-34, т.1).

Вартість матеріального збитку оцінювачем здійснено за формулою: У= 10 105,00 грн. (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) + 13 211,75 грн. (вартість необхідних для ремонту матеріалів) + 51 433, 00 грн. (вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) * (1- 0,38 (коефіцієнт фізичного зносу) + 0,00 грн. (втрата товарної вартості) = 55 205,21.

Представник позивача посилаючись на те, що оцінювачем ФОП ОСОБА_4 при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача, помилково застосовано коефіцієнт фізичного зносу 0,38, зазначив, що відповідно до Методики значення Ез повинно дорівнювати нулю, оскільки строк експлуатації транспортного засобу позивача є меншим 7 років, що стало, на думку представника позивача, наслідком неправомірної виплати не повної суми страхового відшкодування.

Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до п. 7.39 Методики, винятками стосовно використання зазначених вимог є:

а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.

Відповідно до п. 3.2 Розділу 3 Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №2627 від 21.02.2023, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , при визначенні коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , було встановлено, що складові частини кузова відновлювались ремонтом, з огляду на що, на підставі п.п. Б, п. 7.39 Методики, визначено, що коефіцієнт фізичного зносу складає 0,38.

Доказів на спростування цієї, встановленої СОД ОСОБА_4 обставини, стороною позивача не представлено.

Отже посилання представника позивача щодо помилкового визначення коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу позивача на рівні 0,38 %, судом до уваги не беруться.

Однак позивач не погоджуючись із сумою завданого транспортному засобу матеріального збитку, визначеною суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , звернувся до ФОП ОСОБА_5 , яким було здійснено огляд транспортного засобу JAC», д.н.з. НОМЕР_2 . За результатами огляду транспортного засобу позивача, 21.04.2023 було складено Акт огляду транспортного засобу, який обмежується лише переліком виявлених пошкоджень. Вартість завданого позивачу збитку (відновлювального ремонту) не встановлювався. (а.с. 38-40, т.1).

З доводів позовної заяви слідує, що з метою відновлювального ремонту транспортного засобу, позивач замовляв запчастини, на підтвердження чого до матеріалів справи долучив квитанцію №HM41-КА93-С525-АЕ62 від 03.04.2023 на суму 12 104, 00 грн. та видаткову накладну №3836 від 04.04.2023, квитанцію №45НЗ-1ВС2-Р0Р1-00СК від 21.04.2023 на суму 8 919,00 грн., та видаткову накладну №4594 від 25.04.2023, квитанцію №76ХЕ-1РР4-7А6Р-76СК від 21.04.2023 на суму 10 600, 00 грн. квитанцію №ВМР5-3Р89-КНК7-Н030 від 14.09.2023 на суму 24 922 грн. та видаткову накладну №11905 від 15.09.2023 на суму 35 522,00 грн. (а.с. 44-50, т.1).

Також позивач поніс витрати на послуги з доставки ТОВ «Нова Пошта» у загальному розмірі 2 143, 00 грн., на підтвердження чого надав квитанцію №P97B-1Р79-В8КА-2B3X від 04.04.2023, експрес-накладну №20400329541774 від 25.04.2023, фіскальний чек №945701152 від 26.04.2023, експрес-накладну №20400351443928 від 16.09.2023 та фіскальний чек №1347266414 від 19.09.2023 (а.с. 51-55, т.1).

Ремонтно-відновлювальні роботи щодо ремонту транспортного засобу позивача було проведено ФОП ОСОБА_6 , та 03 жовтня 2023 року складено та підписано Акт №541 передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг зі технічного обслуговування і ремонту (а.с. 56, т.1).

Відповідно до Акту №25 від 07.11.2023, ФОП ОСОБА_6 виставлено Рахунок на оплату №134 від 07.11.2023 на суму 57 300,00 грн., а позивачем проведено відповідну оплату (а.с. 57, 60-61 т.1).

З мотивів позову слідує, що загальна вартість ремонту транспортного засобу становить 115 988, 00 грн., що складається з 57 300, 00 грн. - вартість проведених ремонтних робіт, 56 545, 00 грн. - вартість запчастин, 2 143,00 грн. - послуги з доставки.

Аналізуючи представлені позивачем суду докази понесення ним витрат на проведення відновлювального ремонту його транспортного засобу суд зазначає наступне.

Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належними засобами доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (з відповідним змінами). Також вказана обставина може підтверджуватись відповідним висновком автотоварознавчої експертизи.

Наданий позивачем розрахунок матеріальних збитків судом до уваги не приймаються, оскільки при його здійснені, позивачем, у встановленому законом порядку, не визначено розмір завданого йому матеріального збитку (якщо він не погоджується з оцінкою такого збитку (пошкоджень), що проведено страховою компанією), позивачем не замовлено проведення відповідної експертизи чи дослідження пошкоджень КТЗ, також стороною позивача не заявлено відповідного клопотання про проведення судової авто-товарознавчої експертизи, якщо у нього виникають складнощі в організації проведення визначення розміру його матеріального збитку, якого він зазнав у ДТП.

При розрахунку матеріальних збитків позивач керувався вартістю запасних частин та деталей за цінами, які обирались ним та замовлялись на власний розсуд.

Суд також позбавлений процесуальної можливості з власної ініціативи встановити, чи підлягали заміні деталі наведені в акті огляду ТЗ, що виконано за замовленням позивача ФОП ОСОБА_5 21.04.2023, та встановити чи пошкоджені ці деталі в результаті ДТП (чи внаслідок іншої події, яка мала місце раніше, з огляду на встановлення в ході оцінки, проведеною за замовлення страхової компанії слідів відновлювального ремонту), оскільки таке порушить такі процесуальні принципи судочинства як диспозитивність та змагальність.

З огляду на викладене суд констатує, що розрахунок розміру матеріального збитку проведеного позивачем є перед судом недоведеним та судом до уваги не приймається.

Разом з цим, при обчисленні суми матеріального збитку завданого позивачу, як власнику КТЗ, судом береться до уваги розрахунок суми страхового відшкодування до справи №230000696849, складеного на підставі Звіту №3428 від 20.12.2023, складеного ФОП ОСОБА_4 .

Так, згідно розрахунку суми страхового відшкодування до справи №230000696849 від 29.12.2023, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «JAC», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 89 699, 70 грн., в тому числі деталі - 61 719,60 грн., деталі з урахуванням зносу 0,38 - 38 266,15 грн., роботи та матеріали - 27 980, 10 грн. (а.с. 90, т. 2).

Сума страхового відшкодування складає 66 246,25 грн., яку ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплатила позивачу.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Суд враховує висновки ВС, викладені в постановах від 22.03.2017 у справі №910/3650/16, від 13/03/2018 у справі №910/9396/17, про те що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала шкоди.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р+ С м+ Сс * (1- Е), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; С м- вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Ез- коефіцієнт фізичного зносу.

Таким чином, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно-пошкодженого транспортного засобу.

Слід зазначити, що знос нараховується тільки на деталі (а не на роботи) згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, при розрахунку якого враховуються вік транспортного засобу, дані про те, чи автомобіль відновлювався ремонтом (випадки не пов`язані з даним ДТП, до нього), чи є пошкодження кузова (корозія) і таке інше.

Саме до вартості цих фактично замінених запчастин застосовується коефіцієнт фізичного зносу, а різниця між вартістю нових запчастин та їх вартістю зі зносом становить суму обґрунтованих позовних вимог.

Тобто обґрунтована сума позовних вимог має розраховуватися як різниця між вартістю запчастин, встановлених на пошкоджений автомобіль, визначеною у розрахунком ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», та їх же вартістю з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля 0,38, встановленого звітом про визначення вартості матеріального збитку.

Відповідно до вищезазначеного розрахунку суми страхового відшкодування до справи №230000696849, складеного на підставі Звіту №3428 від 20.12.2023, складеного ФОП ОСОБА_4 , сукупна вартість встановлених у ході ремонту деталей становить 61 719, 60 грн., а отже, їх же вартість деталей із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 38 266,15 грн.

Отже, різниця між цими показниками - 23 453,45грн. і є сумою, що за загальним правилом підлягає відшкодуванню особою, що завдала матеріального збитку.

Інша частина позовних вимог про стягнення матеріального збитку у розмірі 26 288,30 грн. є безпідставною, так як зазначалось судом вище, дана сума ґрунтується на розрахунку складеному позивачем за результатами понесених позивачем фактичних витрат, що здійснено ним на власний розсуд без проведення відповідної оцінки.

Таким чином вимоги позивача, що заявлено до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» є необґрунтованими, оскільки вказана особа виплатила позивачу оцінену у встановленому законом порядком шкоду, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Щодо обов`язку ОСОБА_3 відшкодувати матеріальні збитки завдані відповідачем ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (06.02.2023) відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9 та з 04.04.2018 перебував на посаді водія автотранспортних засобів, що підтверджується розпорядженням №СЙ/К-00009 від 03.04.2018 (а.с. 112, т. 2).

Відповідно до наказу ФОП ОСОБА_3 № 010122 від 01.01.2022 ОСОБА_2 призначено відповідальним за вантажний автомобіль Мersedes Benz Atego 1218, д.н.з. НОМЕР_1 , з 01.01.2022. (а.с. 111 т. 2).

Обставину перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 під час вчинення ДТП визнає і сам ОСОБА_3 у своєму відзиві на позовну заяву.

Відповідно до відмітки за №22 Трудової книжки серії НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_9 лише 31.03.2023 звільнено ОСОБА_2 з роботи за згодою сторін (а.с. 206, т.1).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц, та у постановах Верховного Суду: від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки необхідно розуміти юридичну або фізичну особу, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (постанова Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 914/820/17).

Судом встановлено, що володільцем транспортного засобу Mersedes Benz Atego, д.н.з. НОМЕР_1 (на підставі договору оренди) був ФОП ОСОБА_9 . Також судом встановлено і те, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (06.02.2023) відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9 та з 04.04.2018 перебував на посаді водія автотранспортних засобів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02.05.2023 ФОП ОСОБА_3 припинив свою підприємницьку діяльність, підстава: власне рішення (а.с. 19, т.2).

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 грудня 2013 року у справі N 6-125цс13, у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших юридичних фактів (стаття 11 ЦК України). Зобов`язанням є правовідношення (частина перша статті 509 ЦК України), а змістом правовідношення - права й обов`язки його сторін. Відтак, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Отже в силу закону, матеріальну відповідальність з відшкодування шкоди завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди несе ОСОБА_9 , як роботодавець винуватця ДТП ОСОБА_2 , а отже матеріальну шкоду в сумі 23 453,45 грн. слід стягнути з ОСОБА_9 на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди, суд відзначає наступне.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки не несе відповідальності за завдану шкоду потерпілим особам, якщо вона керувала транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Така особа, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до статті 1191 ЦК України.

Наявність трудових відносин між володільцем та особою, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки має підтверджуватись відповідними доказами, зокрема документами про наявність трудових відносин тощо. На виникнення зобов`язання володільця (власника) транспортного засобу щодо відшкодування заподіяної ним майнової шкоди впливають обставини, такі як: в який саме час було заподіяно шкоду (під час виконання трудових чи службових обов`язків); чи було джерело підвищеної небезпеки надано працівникові в процесі виконання ним трудових обов`язків чи він самовільно, неправомірно використав його в особистих цілях.

Положеннями ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова Пленуму), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму, під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 вказаної Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У даній справі встановлено протиправність поведінки відповідача ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження майна позивача, що, відповідно до положень ст. 23 ЦК України, є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Разом з цим, відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку відповідача ОСОБА_2 заподіяло позивачу моральні страждання, однак суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000 грн. оцінені ним суб`єктивно і є завищеними, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити їх частково у розмірі 1 000 грн, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та стягнути з ОСОБА_3 , як роботодавця ОСОБА_2 , на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн.

Ухвалюючи рішення про стягнення моральної шкоди саме в такому розмірі суд враховує те, що позивач лише зазначає про наявність страждань та вимушених змін у його житті. Поряд з цим він не представляє суду будь - яких доказів про характер вимушених змін у його житті, тривалість таких змін та/або страждань, доказів зусиль для відновлення свого порушеного права, тощо.

Тому, визначаючи розмір моральної шкоди саме в такому розмірі суд керується передусім тим, що порушення будь - якого цивільного права особи, зумовлює певні переживання у особи і є наслідок спричинення цій особі певної моральної шкоди, яку суд за даних обставин оцінює в 1000 грн.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково (на 32,72 %), то з відповідача ОСОБА_9 на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 396,30 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 864, 10 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 12, 20, 22, 30, 32, 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259,263-265,268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозинка» та ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 23 453, 45 грн. (двадцять три тисячі чотириста п`ятдесят три гривні 45 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 396,30 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 864, 10 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грибочицька, буд. 44;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозинка», код ЄДРПОУ 38328646, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, пров. К. Широцького, буд. 14-Е

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду виготовлено 27.09.2024.

Суддя: