Постанова

від 26.09.2024 по справі 953/13698/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 953/13698/20

провадження № 61-16551св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»,

третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року у складі судді Губської Я. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня

2023 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - ПАТ «Мегбанк») про захист прав споживачів.

Позов мотивований тим, що за поданими ОСОБА_1 заявами на переказ готівки від 15 жовтня 2015 року № 091510001, від 20 жовтня 2015 року

№ 092010005, від 10 листопада 2015 року № 091010001, від 16 листопада

2015 року № 091610001, від 17 листопада 2015 року № 091710003, від

18 листопада 2015 року № 091810010, від 19 листопада 2015 року № 091910014, від 26 листопада 2015 року № 092610004, від 30 листопада 2015 року

№ 093010005, від 11 грудня 2015 року № 091110001, від 24 грудня 2015 року

№ 442410004, від 25 грудня 2015 року № 442510002 вона особисто внесла до каси № 19 ПАТ «Мегабанк» 1 787 202,00 грн з призначенням платежу «оплата за автомобіль для ТОВ «Баварія Моторс» згідно з контрактом від 13 жовтня

2015 року № 15-181/09, проте автомобіль їй поставлено так і не було.

Зазначала, що текст заявок на внесення готівки набирав касир ОСОБА_2 відділення ПАТ «Мегабанк» № 19, що розташоване в приміщенні за адресою:

вул. Латишева, 4, м. Харків, що належить ТОВ «Баварія Моторс». Тобто зазначене відділення банку було відкрито для зарахування коштів від клієнтів такого підприємства. Пересвідчившись, що кошти приймаються від неї відповідно до зазначеного контракту, вона протягом 2,5 місяців 12 разів особисто вносила до каси ПАТ «Мегабанк» власні кошти. Кошти зараховувались на рахунки ПАТ «Мегабанк» із зазначенням отримувача - ПАТ «Мегабанк». При цьому лише у призначенні платежу було зазначено ТОВ «Баварія Моторс», однак ні коду підприємства, ні іншої ідентифікації через рахунок 2600 у заявках на внесення готівки зазначено не було. Оскільки вона тривалий час хворіла, лише 23 вересня 2019 року направила листа до ПАТ «Мегабанк» з проханням надати документи на підтвердження оплати. Листом від 08 жовтня 2019 року банк надав їй копії заявок на внесення готівки до каси банку з документами про її ідентифікацію під час здійснення банківської операції. Оскільки вона так і не уклала договір на поставку їй автомобіля з ТОВ «Баварія Моторс» (тому що не було надано її екземпляр контракту від 13 жовтня 2015 року № 15-181/09), вона звернулась до ТОВ «Баварія Моторс», про повернення їй коштів чи автомобіля. Після отримання відзиву вона дізналась, що всі кошти безпідставно були перераховані ПАТ «Мегабанк» на рахунок НОМЕР_3, який було відкрито ТОВ «Баварія Моторс» у ПАТ «Мегабанк». Вже після того вона дізналась, що внесені нею грошові кошти були незаконно перераховані банком на рахунок ТОВ «Баварія Моторс», яка є іншою юридичною особою. Листом від 15 січня

2020 року вона попросила відповідача надати їй банківські документи, які

б свідчили, що грошові кошти внесені нею до каси ПАТ «Мегабанк» із зазначенням саме її як платника. Листом від 29 січня 2020 року № 10-617 банк відмовив їй у наданні запитуваної інформації, оскільки вказана інформація

є банківською таємницею.

Вказувала, що банк самостійно розпорядився коштами, отриманими від неї

через касу, кінцевим отримувачем коштів, як зазначено у заявці на внесення готівки, є ПАТ «Мегабанк», а згадка у призначенні платежу про те, що кошти належить перерахувати на ТОВ «Баварія Моторс», не є підставою для зарахування цих коштів від неї саме до ТОВ «Баварія Моторс» з іншим кодом. Всупереч вимогам до проведення касових операцій у заявках на внесення готівки незазначено рахунку отримувача ТОВ «Баварія Моторс», коду отримувача, а отримувачем вказано ПАТ «Мегабанк, що призвело до неможливості пересвідчитися та довести факт того, що саме вона замовила автомобіль, та підтвердити факт отримання грошових коштів за нього саме ТОВ «Баварія Моторс». Разом з тим ТОВ «Баварія Моторс» заперечує факт отримання коштів саме від позивачки.

ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ « Мегабанк» на її користь зараховані до каси кошти в сумі 1 786 202,00 грн за основним боргом та штрафні санкції

у розмірі 10 % суми переказу відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в України».

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 червня 2023 року до участі

у справі як третю особу залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року

в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що доручення ОСОБА_1 , які містяться

в матеріалах справи на переказ готівки, банк виконав у повній відповідності із вимогами закону протягом операційного часу в день надходження заяви на переказ готівки. Позивачка не надала належних та допустимих доказів для підтвердження порушення її прав та законних інтересів.

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився

з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

16 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що в результаті незаконних дій банку відбулося порушення права власності позивачки на кошти, оскільки кошти були внесені до каси банку на рахунок банку, а не на рахунок отримувача - автосалону, жодного рахунка автосалону в заявках на внесення готівки не зазначено. Банк самостійно, без розпорядження позивачки перерахував кошти на рахунок, який не було зазначено у розпорядженні клієнта банку. Вказує, що банк не мав права без відповідного розпорядження клієнта, зараховувати грошовий переказ самостійно. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій неправильно застосували ЦК України та не застосували статті 22, 26, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом

в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 569/8539/17, від 16 квітня 2020 року у справі № 804/330/17, від 15 серпня 2019 року у справі

№ 281/459/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 761/14626/17,

від 24 жовтня 2019 року у справі № 295/7219/16-а, від 11 вересня 2019 року

у справі № 285/3013/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

04 березня 2024 року представник ПАТ «Мегабанк» - Дребот І. А. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від

28 вересня 2023 року- без змін.

Відзив мотивований тим, що операції з позивачкою банк провів

у повній відповідності із вимогами законодавства України. При здійсненні платежів позивачка своїм підписом засвідчила правильність заповнення реквізитів заяв на переказ готівки, що спростовує її твердження щодо невідповідності грошового переказу її намірам. Доручення ОСОБА_1 , які містилися в заявах на переказ готівки, виконані банком відповідно до закону протягом операційного часу в день надходження заяви на переказ готівки до банку.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Харкова.

29 березня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

13 жовтня 2015 року між ТОВ «Баварія Моторс» і ОСОБА_3 укладено контракт № 15-181/09, за умовами якого продавець взяв на себе зобов`язання поставити і передати, а покупець оплатити і прийняти один новий автомобіль марки «BMW X6 xDrive30d /F16». Загальна вартість товару становила

1 845 088,30 грн.

У листі від 13 жовтня 2015 року на ім`я генерального директора ТОВ «Баварія Моторс» ОСОБА_3 повідомив, що на підставі договору доручення від

13 жовтня 2015 року доручив ОСОБА_1 провести оплату за контрактом

№ 15-181/09, укладеним між ним і ТОВ «Баварія Моторс» за автомобіль марки «BMW Х6 хDrive30d/F16», виклав прохання зарахувати внесені ОСОБА_1 кошти в рахунок його оплати за контрактом № 15-181/09.

Як видно з наданих копій заяв на переказ готівки від 15 жовтня 2015 року

№ 091510001 на суму 149 200,00 грн, від 20 жовтня 2015 року № 092010005 на суму 149 700,00 грн, від 10 листопада 2015 року № 091010001 на суму

149 700,00 грн, від 16 листопада 2015 року № 091610001 на суму 149 700,00 грн, від 17 листопада 2015 року № 091710003 на суму 149 700,00 грн, від

18 листопада 2015 року № 091810010 на суму 149 700,00 грн, від 19 листопада 2015 року № 091910014 на суму 149 700,00 грн, від 26 листопада 2015 року

№ 092610004 на суму 148 702,00 грн, від 30 листопада 2015 року № 093010005 на суму 141 000,00 грн, від 11 грудня 2015 року № 091110001 на суму

149 700,00 грн, від 24 грудня 2015 року № 442410004 на суму 149 700,00 грн, від 25грудня 2015 року № 442510002 на суму 149 700,00 грн, а всього на суму

1 787 202,00 грн, ОСОБА_1 внесла до каси № 19 ПАТ «Мегабанк» як оплату за автомобіль для ТОВ «Баварія Моторс» згідно з контрактом від 13 жовтня

2015 року № 15-181/09.

Відповідно до акта приймання-передачі автомобіля від 12 січня 2016 року

№ 16-15 ТОВ «Баварія Моторс» передало ОСОБА_3 зазначений автомобіль.

Згідно з відповіддю ПАТ «Мегабанк» від 08 жовтня 2019 року № 128-8759 ОСОБА_1 надала копії документів, а саме: вказаних заяв на переказ готівки, паспорта і довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру особи, яка проводила касову операцію у відділенні № 19 АПТ «Мегабанк».

Відповідно до бухгалтерської довідки від 20 листопада 2019 року № 1/11 станом на 20 листопада 2019 року на обліку та на балансі ТОВ «Баварія Моторс» (код ЄДРПОУ 30428043) на рахунках 361, 681, 631, 371, 377, 685 відсутнє сальдо взаєморозрахунків із ОСОБА_1 (картка обліку платника податків НОМЕР_2 ), тобто заборгованості між ТОВ «Баварія Моторс» (код ЄДРПОУ 30428043) та ОСОБА_1 (картка обліку платника податків НОМЕР_2 ) немає.

Згідно з відповіддю ПАТ «Мегабанк» від 29 січня 2020 року № 10-617, банк листом від 08 жовтня 2019 року № 128-8759 на звернення ОСОБА_1 надав копії документів, а саме заяви на переказ готівки. Також зазначено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку, довідки від 20 листопада 2019 року № 1/11 не заперечується факт отримання ТОВ «Баварія Моторс» грошових коштів та зазначається про відсутність заборгованості між ОСОБА_1 та зазначеною юридичною особою. У відповіді також зазначено, що інформація та документи про зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Баварія Моторс» (код ЄДРПОУ 30428043) є банківською таємницею вищевказаного клієнта. ПАТ «Мегабанк» не має письмового запиту чи дозволу цієї юридичної особи або рішення суду на розкриття зазначеної інформації, що унеможливлює її надання.

Згідно з відповіддю ПАТ «Мегабанк» від 16 квітня 2020 року № 128-3002, до каси відділення банку на користь ТОВ «Бавария Моторс» у період з 15 жовтня

2015 року до 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 сплатила суму в розмірі

1 786 202,00 грн, що підтверджується заявами на переказ готівки.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від

26 серпня 2020 року, у справі № 641/8410/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Баварія Моторс», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що позивачка жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що ТОВ «Баварія Моторс» з нею укладало контракт на придбання вказаного автомобіля, не надала.

Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року залишено без змін.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, у справі № 953/2124/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Мегабанк», третя особа - ТОВ «Баварія Моторс», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в задоволенні позову відмовлено.

Відмовивши в позові, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позовні вимоги заявлені до ТОВ «Баварія Моторс», водночас позивачка його залучила як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а процесуальний статус відповідача і третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним, суди не мають підстав задовольнити позов.

Інформація, яку просила надати позивачка, стосується особистих рахунків

ТОВ «Баварія Моторс», тому згідно зі статтею 62 Закону України «Про банки

і банківську діяльність» розкриття банківської таємниці, до якої належить запитувана інформація, може бути здійснене лише на письмовий запит або

з письмового дозволу власника такої інформації (клієнта банку) або на письмову вимогу суду, або за рішенням суду.

ПАТ «Мегабанк» виконало усі платіжні операції на користь ТОВ «Баварія Моторс», надало позивачці всю запитувану інформацію, яка стосується її.

Позивачка не довела, що між нею і ТОВ «Баварія Моторс» існували договірні правовідносини.

Суди попередніх інстанції дійшли висновку, що посилання позивачки на те, що вона просила про надання інформації, яка стосується саме її як клієнта ПАТ «Мегабанк», не є обґрунтованим, оскільки ПАТ «Мегабанк» здійснило грошові перекази коштів, внесених позивачкою, на рахунок ТОВ «Баварія Моторс» на виконання умов контракту № 15-181/09, укладеного між ТОВ «Баварія Моторс»

і ОСОБА_3 .

Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2022 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року залишено без змін.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня

2020 року у справі № 619/861/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Баварія Моторс», про визнання права власності на грошові кошти в розмірі 1 787 202,00 грн, що були сплачені через ПAT «Мегабанк», в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для визнання права власності на грошові кошти у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України, оскільки призначенням такого позову є визнання права власності лише на те майно, яке було у власності особи, але її право оспорюється або не визнається іншою особою (що неможливо в разі вибуття з володіння власника речей, визначених за родовими ознаками), а гроші не є індивідуально визначеною річчю. Крім того, позивач повинен довести факт втрати документа, який засвідчує його право власності. У такому випадку інтереси власника можуть захищатися іншими способами, зокрема шляхом визнання угоди недійсною (встановлення нікчемності) із застосуванням відповідних наслідків, а таких вимог позивачка не заявляла.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону, споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Порядок здійснення переказів встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів

в Україні»платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів

і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати,

а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем електронного платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу пункт; документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів; документ на переказ готівки - документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі; електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ; ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача; мобільний платіжний інструмент - електронний платіжний засіб, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача.

Відповідно до статей 1066, 1067 ЦК України договір банківського рахунка регулює правовідносини між банком та клієнтом; за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до пункту 4 Інструкції про ведення касових операції банками

в Україні, затвердженої Постановою Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, (далі - Інструкція) касовий документ - паперовий або електронний документ, який оформляється для здійснення касової операції. Касовий документ може бути: паперовий для банку та клієнта, електронний для банку та паперовий для клієнта, електронний для банку та клієнта.

Відповідно до пункту 1.1 розділу IV цієї Інструкції до касових документів, які оформлюються касовими операціями, визначеними Інструкцією про касові операції зокрема належать заява на переказ готівки, квитанції.

Відповідно до пункту 1.4 розділу IV Інструкціїклієнт заповнює касові документи від руки чи за допомогою технічних засобів або банк (філія, відділення) за згодою клієнта заповнює касові документи із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку (далі - САБ). Правильність заповнення банком (філією, відділенням) реквізитів касового документа із застосуванням технічних засобів або САБ клієнт засвідчує своїм власноручним підписом або ЕП.

Установивши, що банк провів ідентифікацію та верифікацію позивачки, при здійсненні спірних платежів позивачка засвідчила своїм підписом правильність заповнення реквізитів заяв на переказ готівки, а також те, що банк видав ОСОБА_1 квитанції, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, оскільки доручення ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи на переказ готівки, банк виконав у повній відповідності із вимогами закону протягом операційного часу в день надходження заяви на переказ готівки.

Стосовно доводів заявниці про те, що вона не вказувала, на який саме рахунок перерахувати внесені нею кошти, Верховний Суд дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на таке.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинний на час внесення позивачкою готівкових коштів) платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документіна переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Згідно з додатком 8 до Інструкції про ведення касових операцій банками

в Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, банк платника, код отримувача та код банку отримувача зазначаються в разі здійснення переказу готівки для зарахування на рахунок, відкритий в іншому банку.

Рахунок ТОВ «Баварія Моторс» відкритий в ПАТ «Мегабанк», що визначено контрактом № 15-181/09 та підтверджено ТОВ «Баварія Моторс» і ПАТ «Мегабанк» в судах попередніх інстанцій.

ПАТ «Мегабанк» у заявах на переказ готівки не вказувало інформації про банк платника, код отримувача та код банку отримувача з огляду на зміст типової форми заяви, затвердженої Інструкцією № 174. Інформація про рахунок отримувача не вказується у заяві на переказ готівки.

Доводи заявниці, що ПАТ «Мегабанк» перерахувало кошти, внесені позивачкою, на рахунки різних юридичних осіб, а саме: ТОВ «Баварія Моторс» і ТОВ «Бавария Моторс», є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких ПАТ «Мегабанк» не перераховувало коштів на рахунок ТОВ «Бавария Моторс» і не зазначало це товариство у своїх листах на ім?я позивачки, а вона

у заявах на переказ готівки вказала саме ТОВ «Баварія Моторс»,

а не ТОВ «Бавария Моторс».

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених

у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судами першої і апеляційної інстанцій у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, наведених заявником у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє

в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 28 вересня

2023 року- без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

З огляду на те що Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська