Ухвала

від 30.09.2024 по справі 401/2217/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 401/2217/23

провадження № 61-13036ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 липня 2024 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Карпенка О. Л., Чельник О. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Водограй» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Водограй» (далі - КВКП «Водограй») про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є споживачем водопостачання та водовідведення, яка надається підприємством відповідача в квартирах за адресами: АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 , оскільки позивач зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 , а в квартирі АДРЕСА_4 , що належить йому на праві власності, проживає дочка позивача ОСОБА_2 .

У жовтні 2022 року представник відповідача відмовився приймати показання лічильників обліку води, посилаючись на закінчення термінів їх повірки. Обсяги спожитої води нараховуються за нормами споживання. Він звертався до відповідача з відповідною заявою про здійснення перерахування обсягів води згідно лічильників, але йому було відмовлено.

Згідно зі змісту статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», постанови кабінету Міністрів України № 474 від 08 липня 2015 року та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просив:

зобов`язати відповідача провести перерахунок обсягів води згідно лічильників за адресами: АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 ;

зобов`язати провести повірку лічильників згідно постанови Кабінету Міністрів № 474.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2024 року у складі судді: Макарової Ю. І., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2024 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано КВКП «Водограй» провести повірку лічильників води у квартирі споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання провести перерахунок обсягів води згідно лічильників відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

27 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 липня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

з постановою апеляційного суду неможливо погодитися, оскільки суд фактично визначив, що відповідач був зобов`язаний контролювати терміни повірки лічильників та проводити повірку до 02 серпня 217 року за власні кошти, а після прийняття Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у новій редакції - за кошти позивача згідно постанови КМУ від 08 липня 2015 року і дані дії не проводив. Суд не взяв до уваги рішення Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17 та рішення у справі № 522/17085/16-ц, де вказано, що не допускається нарахування послуг з водопостачання без врахування показів лічильника. Згідно указаного можна вважати, що дії КВКП «Водограй» суперечать Закону України «Про метрологію» та постанови КМУ від 08 липня 2015 року № 474, є протиправними та такими, що підпадають під знаки шахрайства.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про зобов`язання відповідача провести перерахунок обсягів води згідно лічильників та повірку лічильників.

Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Водограй» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков