Вирок

від 25.09.2024 по справі 487/1769/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/1769/24

Провадження № 1-кп/487/539/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Миколаєва кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024152030000037 від 03.01.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженць с. Тронка, Березанського району, Миколаївської області, з середню спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрован та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», раніше судимий:

03.05.2023 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України,-

за участю сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним:

24.02.2022 указом Президента України «Про введення воєнного стану із Україні», затвердженого Законом України від 24,02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Так, 02 січня 2024 року, в обідній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , проходив біля будинку АДРЕСА_2 . В цей час в останнього виник злочинний корисливий умисел направлений на таємне викрадення майна, яке перебувало в підвальному приміщенні вказаною будинку. _ .

З цією метою ОСОБА_3 дочекавшись коли хтось із мешканців будинку

відкриє двері першого під`їзду вищевказаного будинку, проник у під`їзд та в подальшому, шляхом відкриття підвального люку, який був не зачинений, проник до підвального приміщення багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи в підвальному приміщенні ОСОБА_3 помітив водяні бронзові крани в кількості 10 шт.., які були вмонтовані в труби, котрі призначені для подачі води до багатоквартирного будинку та які належать ТОВ УК «Николаевдомсервис».

Продовжуючи реалізовуватисвій злочиннийумисел направленийна таємневикрадення чужогомайна,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій,передбачаючи суспільно-небезпечнінаслідки увигляді неправомірногозаволодіння чужиммайном,таємно,повторно,розуміючи,що діє в умовах воєнного стану, за допомогою ключа демонтував 10 бронзових кранів кулькових прямих нікелірованих типу метелик д/труб SF602W25 SD Forte ( НОМЕР_1 ), вартістю 433,60 грн. за 1 шт., загальною вартістю 4336,00 грн., та поклав крани до свого рюкзака, який приніс заздалегідь з собою.

В подальшому, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями, які виразились у таємному

викраденні чужого майна, вчиненими повторно, в умовах воєнного еіану,

поєднаними з проникненням у приміщення, ОСОБА_3 спричинив ТОВ УК

«Николаевдомсервис» матеріальний збиток на загальну суму 4336,00 гривень.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у приміщення.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 який безпосередньопри допиті підчас судовогорозгляду винув інкримінованомуйому злочинівизнав вповному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

Доказами на підтвердження встановлених судом обставин є пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та надані прокурором матеріалами кримінального провадження, а саме:

- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.01.2024 року, відповідно до якого 03.01.2024 року надійшла заява, щодо вжиття заходів щодо невстановленої особи, яка 02.01.2024 о 12-00 год. таємно, шляхом проникнення до підвальних приміщень багатоповерхових будинків №80, АДРЕСА_3 , викрала крани труб водопостачання в кількості 18 штук, спричинивши матеріальну шкоду, сума якої встановлюється;

- рапортом від 03.01.2024 року;

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.01.2024 року;

- протоколом огляду місця події від 03.01.2024 року та фототаблицею до нього, а саме в підвальному приміщенні багатоповерхового будинку розташованого по АДРЕСА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_6 , впізнав особу на фотознімку №2, на якому зображений ОСОБА_3 ;

- висновком експерта №4578/24 від 29.01.2024, відповідно до якого вартість 10 бронзових кранів кулькових прямих нікелірованих типу метелик д/труб SF602W25 SD Forte (8481 80 19 00) становить 4336,00 грн.;,

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_7 , впізнав особу на фотознімку №3, на якому зображений ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду предметів від 25.01.2024 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто Металеві крани з маркувальним призначенням "SD";

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2024 ;

- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 06.02.2024.

Досліджені під час судового розгляду письмові докази та покази обвинуваченого узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, викладеними в обвинувальному акті, з огляду на що суд вважає ці обставини встановленими, а докази кладе в основу вироку.

Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що вина ОСОБА_3 доведена у повному обсязі, а його дії кваліфікує за 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у приміщення.

Згідно ч. 1ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Згідност. 23 КК України, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Частиною 2ст. 24 КК Українипередбачено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Відповідно до пунктів 2, 3Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року, предметом злочинів проти власності є майно,яке має певну вартість і є чужим для винної особи; крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно дост. 63 КК України, покарання увиді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиноюКК України.

За змістомст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53КК України; відповідно до положень Загальної частиниКК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише уразі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частиниКК Україниза вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі статтями70та71 КК України.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 65 КК Українисуди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частиниКК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів(ст.12КК України),а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії»від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікуваннявід суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено законом до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, визнання провини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд також враховує особу обвинуваченого то, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївського обласного центру психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради не перебуває, характеризується посередньо.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.05.2024 року до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення передбачене ч.4 ст. 185 КК України тобто до постановлення вироку судом.

Враховуючи, що злочини, винуватість у чинені яких встановлена даним вироком, були вчинені ОСОБА_3 до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання підлягає визначенню за сукупністю злочинів за нормамист. 70 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 застосуванню підлягає ч.4ст.70 КК Українизгідно якої за правилами, передбаченими в частинах першій - третій статті 70, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що остаточне призначене ОСОБА_3 покарання за даним вироком має бути тільки у виді позбавлення волі.

На думку суду застосування саме такого виду та міри основного покарання відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.

З обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати понесені на залучення експерта в сумі 3707,76 грн.

Долю речових доказів вирішити на підставі 100 КК України.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, частково приєднати покарання за вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 03.05.2024 у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - не обирався.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 3707,76 грн.

Речові докази по справі - повернути потерпілим.

На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1