Ухвала

від 16.09.2024 по справі 755/4635/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 755/4635/23

Провадження №2/367/1449/2024

УХВАЛА

Іменем України

16 вересня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцуна А.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валприм» про поділ майна подружжя та визнання майнових прав особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валприм» про поділ майна подружжя та визнання майнових прав особистою приватною власністю. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 червня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. У судові засідання, призначені на10 липня 2024 року о 12 годині 45 хвилин та 16 вересня 2024 року о 13 годині 45 хвилин - позивач повторно не з`явилася, про поважність причин неявки суд не повідомляла, із заявою про розгляд справи у відсутність не зверталася. Про день, час та місце судових засідань позивач повідомлена в установленому законом порядку, заяв від позивача про зміну адреси до суду не надходило. За змістом положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Устатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки. Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом. У зв`язку із наведеним вище, враховуючи, що позивач повторно не з`явилася у судове засідання, повідомлена судом належним чином про час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, із заявою про розгляд справи у її відсутність не зверталася, суд приходить до висновку про те, що поданий позов підлягає залишенню без розгляду. Також, суд зазначає, що 04 квітня 2024 року та 02 травня 2024 року надійшли заяви засобами поштового зв`язку від імені позивача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду. Однак, суд позбавлений можливості перевірити справжність підпису позивачки та, відповідно, її волевиявлення, оскільки з тексту заяви видно, що позивачка перебуває за кордоном, при цьому, поштові відправлення здійснені з м. Кременчук, а тому суд не бере вказані заяви до уваги. Керуючись ст.ст.13, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валприм» про поділ майна подружжя та визнання майнових прав особистою приватною власністю залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук