Постанова

від 30.09.2024 по справі 496/3977/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4488/24

Справа № 496/3977/23

Головуючий у першій інстанції Пасечник М.Л.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 496/3977/23

Провадження номер: 22-ц/813/4488/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

-позивач Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області,

-відповідачі ОСОБА_1 ,

розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення, за апеляційною скаргою адвоката Каразейської Євгенії Дмитрівни, діючої від імені ОСОБА_1 , нарішення Біляївського районного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Пасечник М.Л. 01 лютого 2024 року, повний текст рішення складений 01 лютого 2024 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні2023року Маяківськасільська радаОдеського районуОдеської областізвернувся досуду звищезазначеним позовом,в якомупросить стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальні збитки, завдані вчиненням кримінального правопорушення, у розмірі - 198 711, 60 грн..

Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області обґрунтовує свої вимоги тим, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2023 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162250000803, у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності.

З урахуванням того, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито з нереабілітуючих підстав, потерпілий має право вирішити питання про стягнення завданих збитків в порядку цивільного судочинства.

Рішенням сесії Маяківської сільської ради № 396-УІІ від 27.04.2017 року «Про внесення змін до рішення № 340-УП від 22.12.2016 року «Про бюджет Маяківської сільської ради на 2017 рік», зокрема були виділені кошти з місцевого бюджету на капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_1 у сумі - 1 200 000 грн.. Замовником капітального ремонту визначено - КП «Наше село» Маяківської сільської ради. 13.07.2017 року між КП «Наше село» (Замовник) та ТОВ «РЕГЮНБУД-2005» (Підрядник) було укладено договір № 66-17 на виконання робіт з капітального ремонту дахової покрівлі будинку АДРЕСА_1 . Підрядною організацією, згідно актів ф. № КБ-2в, виконано робіт на загальну суму - 1 199 069,10 грн. з ПДВ, які оплачені Замовником у повному обсязі.

Південним офісом Держаужітслужби, за результатами проведених обстежень обсягів виконаних робіт, встановлено, як підтвердження так і відхилення між фактично виконаними обсягами, які відображено в актах ф. КБ-2в., що є порушенням п. 2.2, п. 7.1 договору від 13.07.2017 року № 66-17, (Акт № 08-11/15 від 10.06.2020 року).

В ході розслідування кримінального провадження № 12021162250000803 встановлено, що на початку листопада 2017 року, директор ТОВ «Регіонбуд-2005» - ОСОБА_1 , будучі службовою особою, склав завідомо неправдиві офіційні документи - паперовий Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в за листопад 2017 року та Довідку про вартість виконаних робіт та витрати ф. КБ-3 за листопад 2017 року, в яких безпідставно завищив вартість будівельних робіт, які підписав та засвідчив печаткою підприємства. На підставі вказаних документів він у подальшому заволодів бюджетними коштами, внаслідок чого Маяківській сільській територіальній громаді, в особі Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, завдано матеріальні збитки на суму 198 711,60 грн.. Крім того, зазначений розмір збитків встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи від 24.01.2022 року № 143/1 (а. с. 1 - 3).

Позиція відповідача в суді першої інстанції

Адвокат Каразейська Євгенія Дмитрівна, діюча від імені ОСОБА_1 , у відзиві на позовну заяву просить закрити провадження у справі, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, в обґрунтування відзиву зазначає, що презумпція невинуватості вимагає доведення вини відповідача за цивільним позовом, оскільки при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності судом вина особи, яка притягується до відповідальності, не встановлюється. За змістом даних правових норм, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди. Із наведених доказів, не вбачається яким саме чином ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та розтратив грошові кошти (а. с. 46 - 50).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 01 лютого 2024 року задоволено вищевказані позовні вимоги Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Маяківської сільської територіальної громади, в особі Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області матеріальні збитки, завдані вчиненням кримінального правопорушення, у розмірі - 198 711,60 грн..

Рішення мотивованотим,що кримінальнепровадження щодо ОСОБА_1 було закритоне зпричин відсутностіподії абоскладу злочину,а саме-через закінченнястроків притягненнядо кримінальноївідповідальності задіяння,передбачені ч.2ст.191КК України.Закриття кримінальногопровадження звищевказаних підставне єреабілітуючою обставиною,а саме-не єобставиною,яка спростовуєфакт наявностівини відповідачау вчиненнікримінального правопорушення.За такихобставин,протиправна поведінка ОСОБА_1 ,його вината причиннийзв`язокміж протиправноюповедінкою танастанням наслідківу видізбитків єдоведеними. Якщо ОСОБА_1 не погоджувався з суттю пред`явленого йому обвинувачення чи підставою закриття кримінального провадження, яка не є реабілітуючою, він був вправі заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави і наполягати на своєму повному виправданні (реабілітації).

Проведеною в рамках кримінального провадження судовою будівельно-технічною експертизою визначено розмір заподіяної Маяківській сільській раді Одеського району Одеської області шкоди на загальну суму - 198 711,60 грн. (а. с. 72 81).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Каразейська Євгенія Дмитрівна, діюча від імені ОСОБА_1 , просить рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01 лютого 2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушення норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права,

Доводи апеляційної скарги є тотожними доводам відзиву на позов. Апелянт зазначає, що: 1) презумпція невинуватості вимагає доведення вини відповідача за цивільним позовом, оскільки при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності судом вина особи, яка притягується до відповідальності, не встановлюється. Підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди; 2) з наявних у справі доказів не вбачається, яким саме чином ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та розтратив грошові кошти.

Одночасно апелянт зазначає, що справа підсудна господарському суду, оскільки договір підряду був укладений між двома юридичними особами (а. с. 87 99).

Узагальнені доводи позивача в апеляційному суді

Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області не скористалась правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.02.2024 року апеляційну скаргу адвоката Каразейської Євгенії Дмитрівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01 лютого 2024 року залишено без руху (а. с. 106 - 106 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Каразейської Євгенії Дмитрівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01 лютого 2024 року (а. с. 111 - 111 зворотна сторона).

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 11.03.2024 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 07.03.2024 р. доставлено до електронної скриньки адвоката Каразейської Євгенії Дмитрівни, діючої від імені ОСОБА_1 (а. с. 114).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 11.03.2024 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 07.03.2024 р. та «Реєстраційна картка вхідного документу» від 26.02.2024 року доставлено до електронної скриньки Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області (а. с. 115 - 115 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.09.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 5 цієї частини.

Дана справа з ціною позову є малозначною, тому згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Каразейської Євгенії Дмитрівни, діючої від імені ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

13.07.2017 року між КП «Наше село» (Замовник) та ТОВ «РЕГЮНБУД-2005» (Підрядник) було укладено договір № 66-17 на виконання робіт з капітального ремонту дахової покрівлі будинку АДРЕСА_1 . Підрядною організацією, згідно актів ф. № КБ-2в, виконано робіт на загальну суму - 1 199 069,10 грн. з ПДВ.

В ході розслідування кримінального провадження № 12021162250000803 встановлено, що на початку листопада 2017 року, директор ТОВ «Регіонбуд-2005» - ОСОБА_1 , будучі службовою особою, склав завідомо неправдиві офіційні документи - паперовий Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в за листопад 2017 року та Довідку про вартість виконаних робіт та витрати ф. КБ-3 за листопад 2017 року, в яких безпідставно завищив вартість будівельних робіт, які підписав та засвідчив печаткою підприємства. На підставі вказаних документів він у подальшому заволодів бюджетними коштами, внаслідок чого Маяківській сільській територіальній громаді, в особі Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, завдано матеріальні збитки на суму 198 711,60 грн..

У Висновку експерта від 24.01.2022 року № 143/1 судової будівельно-технічної експертизи, здійсненого судовим експертом Гончар Н.В., зазначається, що під час проведення дослідження встановлені перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту будинку АДРЕСА_1 , які виконувалися за договором № 66-17 від 13.07.2017 року, які наведені в стовбцях 3, 7 таблиці 1 дослідницької частини висновку експерта. Враховуючи перелік та об`єм фактично виконаних будівельних робіт, які встановлені під час обстеження дахового покриття будинку АДРЕСА_1 , та проведення дослідження з врахування вартості будівельних матеріалів, експлуатації машин і механізмів та заробітної плати, які вказані в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року, визначена вартість фактично виконаних будівельних робіт, яка наведена в додатку 1 та складає - 746 702,40 грн. Перелік фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту будинку АДРЕСА_1 відповідає переліку виконаних будівельних робіт, які вказані в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року.

Об`єм фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту будинку АДРЕСА_1 не відповідає в повному обсязі об`єму виконаних будівельних робіт, які вказані в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року. Вартість фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту будинку АДРЕСА_1 не відповідає вартості виконаних будівельних робіт, які вказані в акті в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року. Згідно акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року, вартість робіт складала - 945 414 грн. Вартість фактично виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту дахової покрівлі будинку АДРЕСА_1 наведена в додатку № 1 та складає 746 702, 40 грн..

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2023 року по справі № 496/962/22 задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження №12021162250000803 від 28.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162250000803 у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, на підставі ст. 49 КПК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Звільнено його від кримінальної відповідальності. Цивільний позов Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення, залишено без розгляду.

В ухвалі Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2023 року по справі № 496/962/22 вказано, зокрема, що у зв`язку з тим, що вартість фактично виконаних робіт по капітальному ремонту будинку АДРЕСА_1 складає - 746 702,40 грн., ОСОБА_1 було завищено витрати ТОВ «Регіонбуд-2005» на загальну суму - 198 711,60 грн..

По справі виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних вищевказаних висновків.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 607/6079/18, провадження № 14-485цс18, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 199/6042/19, провадження № 14-117цс21.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, яка передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У справі, що переглядається апеляційним судом, Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області пред`явила позов про стягнення матеріальних збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення до фізичної особи - ОСОБА_1 .

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

У справі, яка переглядається, установлено, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2023 року по справі № 496/962/22 задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження №12021162250000803 від 28.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162250000803 у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, на підставі ст. 49 КПК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. Цивільний позов Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення залишено без розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Воловік проти України, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 398/571/15-ц (провадження № 61-1059св20) зроблено висновок про те, що звільнення від кримінальної відповідальності в контексті розглядуваного правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.

У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 346/4425/18 (провадження № 61-7008св21) зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України є нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини матеріальну шкоду.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року в справі № 367/6377/17 (провадження № 61-975св23).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Збитки, про відшкодування яких заявлено позивачем у цій справі, пов`язані з неналежним виконанням договору про виконання робіт за кошти територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Позивач скористалися своїм правом на визначення на власний розсуд відповідачем фізичної особи.

Отже, у цій справі суб`єктивний склад це юридична та фізична особи Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області та ОСОБА_1 , між якими наявний спір про цивільне право, а саме - відшкодування завданих позивачу збитків. Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про підсудність справи господарському суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ні дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд першої інстанції правильно вважав установленим, що розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 , становить - 198711,60 грн, оскільки саме такий розмір шкоди, заподіяної з його вини, встановлений в ухвалі Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2023 року по справі № 496/962/22 та підтверджується висновком експерта.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що апелянт не надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

Таким чином, доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду першої інстанції. Зводяться до власного тлумачення змісту правовідносин, переоцінки доказів по справі, що не є підставою для зміни, скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Каразейської Євгенії Дмитрівни, діючої від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення. .

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Каразейської Євгенії Дмитрівни, діючої від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе